Халіфи з династії Аббасидів знову зосередили у своїх руках світську владу у 1180-х і упродовж короткого часу успішно протистояли спробам монголів завоювати халіфат. Після взяття м. Багдада монголами 1258 останнього халіфа Абу Ахмада Абдуллаха Аль-Мустасіма було страчено, а Арабський халіфат припинив існування.18 лют. 2021 р.
Арабський халіфат — арабо-мусульманська держава, що існувала в 632—1258 рр.; виникла внаслідок арабських завоювань та очолювалася халіфами.
Династія Аббасидів панувала в Багдадському халіфаті з 750 року, після повалення династії Омеядів, до монгольської навали 1258 року. Аббасидський халіфат за часів найбільшого поширення, 850 рік. Правління халіфів Аббасидів у Багдаді був періодом найбільшого розквіту середньовічної мусульманської культури.
Халіфат називають також Багдадським за назвою його столиці, міста Багдад. До його складу входили території сучасних арабських країн Азії, Іран (до початку IX ст.), південна частина Середньої Азії, Єгипет, а також Північна Африка (до IX ст.).
Халіфат — теократична (у якій світська влада належить духовенству) арабо-мусульманська держава, що виникла внаслідок арабських завоювань VII—IX ст. й очолювалася халіфами (намісниками пророка Мухаммада). Воєнним успіхам першої правлячої династії халіфату — Омейядів (правила 661-750 рр.)
Перший Арабський халіфат («праведний халіфат», тобто халіфат, очолюваний праведними халіфами) утворився 632 (рік смерті пророка Мухаммада) після обрання халіфом радника Мухаммада Абу Бакра ас-Сіддика.
У x столітті Багдадський халіфат охоплював лише частину Іраку й Ірану. 1258 року його столиця впала під ударами монгольської кінноти , загинуло до 1 млн його мешканців, книгами гатили Тигр для …