У нас не корова у нас бик

А то якось влітку Ява сказав:

— Давай влаштуємо бій биків.

— Га? — не відразу второпав я.

— Ти пам’ятаєш, ми в клубі закордонне кіно дивилися «Тореадор»?

— Пам’ятаєш, на арені розлючений бик, а тут дядько у капелюсі, з гинджалом, перед ним танцює.

— А потім — рраз! Бик — беркиць! І оплески.

— Ага. Здорово… Але це ж убивати треба. Хто ж нам дозволить убивати поголів’я?

— Тю, дурний! Убивати! Що це тобі — м’ясозаготівля, чи що. Це ж видовище. На стадіоні. Вроді футбола. Головне тут — красиво вимахувати червоною плахтою і ловко вивертатися, щоб рогом не зачепило. Ти ж бачив. Тореадори — це найсміливіші герої і ловкачі. Головне тут — тренування і спритність. Розумієш? Уперше в історії Васюківки — бій биків. Тореадор Іван Рень і тореадор Павло Завгородній! Гості з’їжджаються з усієї України. Трансляція по радіо і по телевізору. Навіть у Жмеринці видно буде.

Я посміхнувся. Це було здорово. По радіо, по телевізору і взагалі…

Ми повмощувались зручніше і почали обговорювати подробиці. Насамперед — бик. Кандидатура колгоспного бугая Петьки була відхилена одразу. То таке страшнюче мурмило, що його навіть сам зоотехнік Іван Свиридович боїться. Очі — наче тракторні фари. Землю гребе ногами, як екскаватор.

Цього літа один дачник мало не вмер з переляку. Лежав на вигоні голий-голісінький — загоряв. Голова під парасолькою, все інше на сонці. І раптом — Петька. Дачник як рвоне. Бугай за ним. Дачник товстий, з черевцем. Бачить — не втече. А тут телеграфний стовп на дорозі. Як той дачник на стовп видряпався — досі невідомо. Але факт — півдня загоряв на ізоляторах, тримаючись за дроти, аж поки не під’їхав комбайнер Микола на комбайні і не зняв його. Дачник штани надів і одразу на станцію: додому їхать.

Ні, хай з бугаєм Петькою вороги наші б’ються.

Другою кандидатурою був цап Жора. Це я його кандидатуру висунув, щоб помститися. Дуже мені противний був цап Жора, бо з’їв мою сорочку, колися у калабані купався.

Але Ява мене не підтримав.

— Ні, — сказав він, — Жора дуже балакучий. Весь час мекекече. Ми й оплесків не почуємо. І йдеться про бій биків, а не цапів. Треба, щоб було щось бичаче, коров’яче щось — велике і крутороге.

— Коров’яче? — кажу. — Слухай, то, може, узяти просто корову? Бо, крім Петьки, справжніх биків у нас чортма, а корів скільки хочеш. І взагалі ніде не сказано, що обов’язково має бути бик.

— Хтозна, може й так.

— Тоді, — кажу, — кращої кандидатури, ніж ваша Контрибуція, і не придумаєш.

— А чому Контрибуція? Чому не ваша Манька?

— Бо в нашої Маньки теля і один ріг зламаний. Ти хочеш, щоб з нас сміялися? Тореадори з однорогою коровою! Карикатура. Такого ще ніколи в світі не було.

— Можна, звичайно, і Контрибуцію. Але вона трохи психічна.

— Що значить «психічна»! Скажи краще, що ти просто мами боїшся.

— Я — боюсь? От я зараз дам тобі у вухо, і ти побачиш, як я боюсь. Ану забери свої слова назад!

— Я забираю, але ти все одно боїшся.

Я схопився рукою за вухо і в свою чергу затопив Яві кулаком у живіт. Ми покотилися по траві й викотилися на дорогу. Все, що було на дорозі поганого, ми, качаючись, підібрали на свої штани і сорочки. Перший отямивсь я.

— Стривай, — кажу, — годі. А то замість бою биків у нас вийшов бій дураків.

— Це ж ти винен. Ну, гаразд, спробуємо Контрибуцію. Завтра поженемо пасти і спробуємо. А то твоя Манька і справді для телевізора не підходить. Ще люди подумають, що то не корова, а собака.

Мені вже остогидло битися, і я удав, ніби не зрозумів, як тяжко він образив нашу Маньку.

Наступного ранку ми зустрілися на шляху, що вів до вигону. Я гнав Маньку, Ява — Контрибуцію. Корови плентались, легковажно метляючи хвостами, і не підозрювали, який це історичний день.

У Яви на голові був крислатий дамський капелюшок, який лишився нам у спадщину від однієї дачниці, що відпочивала в нас позаторік. Капелюшок був на Яву завеликий і насувався на очі. Щоб хоч що-небудь бачити і не впасти, Ява мусив весь час сіпати головою, поправляючи його. Здавалося, ніби він комусь кланяється.

У мене під пахвою був килимок. То був знаменитий килимок. Я його пам’ятаю стільки, скільки взагалі щось пам’ятаю. Він висів над моїм ліжком. Килимок був червоний, і на ньому вишито троє кумедних цуценят, що сиділи вкупочці, прихилившись одне до одного головами. То були Цюця, Гава і Рева, про яких мені мати колись розповідала різні «баналюки», аж поки я не засинав. Останні два роки, позаяк я вже виріс, килимок лежав у скрині, і тепер від Цюці, Гави і Реви дуже тхнуло нафталіном.

Килимок і капелюшок — то був наш тореадорський реманент. По дорозі ми ще вирізали з ліщини дві прекрасні шпаги. Ми були в повній бойовій готовності.

Ми йшли і співали арію Хозе з опери Бізе «Кармен», яку багато разів чули по радіо.

Торе-гадор, сыеле-ге-е в бой, торе-гадор, торе-гадор…

Підсумковий урок за повістю В.Нестайка «Тореадори з Васюківки» з елементами театралізованої вистави

Мета уроку: вчити учнів аналізувати художній твір, визначати в ньому головну думку, події; розвивати предметні компетентності, навички виразного читання, комунікативні навички, емоційний інтелект, критичне мислення; виховувати в дітях бажання творити добро.

Епіграф до уроку:

Треба, щоб слава про нас гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня.

Обладнання: тексти творів, , елементи костюмів Яви і Павлуші (для інсценування), виставка книг Всеволода Нестайка

Хід уроку

І. Оголошення теми уроку

Учитель

Шановні шестикласники! Сьогодні у ході уроку ми підведемо підсумки нашої роботи з пригодницькою повістю Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки». І, так як ця повість дуже зацікавила учнів вашого класу, вони підготували театралізовані сценки за мотивами твору, які будуть піднімати нам настрій протягом уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель

Твір прочитано. Чи є в класі учні, яким не сподобався цей твір? Поясніть, чому. А тепер підніміть руку ті, кому повість Вс. Нестайка сподобалася. Розкажіть про свої враження.

Літературний конкурс на кращого знавця тексту повісті «Тореадори з Васюківки»

Питання:

1. Хто зруйнував збудоване хлопцями метро? (Льоха Манюня).

2. Скільки станцій метро мало бути збудованими? (Дві станції: «Клуня» і «Крива Груша»).

3. Скільки мав коштувати проїзд у метро? (3 копійки, для родичів безкоштовно, для вчительки математики — 5 копійок)

4. Як насправді звати Яву? (Іван)

5. Чому кандидатури бугая Петьки і цапа Жори для «бою биків» були відхилені? (Петька — «страшнюче мурмило», «Жора дуже балакучий. Весь час мекекече. Ми й оплесків не почуємо»).

6. Яким був «тореадорський реманент» Павлуші і Яви? (Килимок, капелюшок, дві шпаги з ліщини).

7. Як помстилася друзям Контрибуція? (Підкинула Яву високо над землею, загнала в калабаню).

8. Що хлопці хотіли змайструвати із старої плоскодонки? (Підводного човна).

9. «Операція почалася. Спуск пройшов нормально». Яку «операцію» розпочали Ява з Павлушею в старій криниці? (Рятували із старого колодязя собача).

10. Як хлопці назвали врятованого песика? (Собакевич)

11. Із чого будувалася «піраміда великого Гаменхотепа»? Кому дісталася роль фараона? (Із кавунів; Павлуші)

12. Яку оцінку отримав Павлуша за диктант на екзамені? (Четвірку)

13. Після якого випадку Ява став зватися Кукурузо? (Після того, як хлопці заблукали у кукурудзі)

14. Як Ява назвав свій острів? (Переекзаменовка)

Учитель. Молодці! Ви справжні знавці змісту повісті «Тореадори з Васюківки». Пропоную обговорити таке питання: «А чому навчає історія двох друзів? Адже в повісті «Тореадори з Васюківки» автор дає справжні уроки життя юним, тим, хто лише розпочинає свій життєвий шлях. Давайте прислухаємося до цих мудрих і добрих порад Всеволода Нестайка.

А зараз наша перша сценка під назвою «Метро під свинарником»

Робота з епіграфом до уроку. Прочитайте, будь ласка, епіграф до уроку.

(«Треба, щоб слава про нас гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня»). Хлопчики дуже хотіли стати відомими. Нічого поганого у цьому бажанні, звичайно, немає.

Та мені дуже хочеться дізнатися у вас, як ви гадаєте, що потрібно для робити, щоб стати відомим?

«Мозковий штурм»

Орієнтовні відповіді. Треба здійснити якийсь героїчний учинок, наприклад, винести із палаючого будинку дитину. Можна досягнути високих результатів у якихось змаганнях, наприклад, перемогти у творчому конкурсі або олімпіаді, здобути першість у спортивних змаганнях. тощо.

Учитель. Більшість з вас вважають, що слави здобувають ті, хто роблять добрі корисні для людей справи, досягають якихось великих успіхів. Та Ява і Павлуша — великі фантазери, які шукають різних чудернацьких способів, щоб стати відомими. Давайте послухаємо, що вони вигадали на цей раз?

Інсценування «Бій биків»

Ява. Давай влаштуємо бій биків.

Павлуша. Га?

Ява. Ти пам’ятаєш, ми в клубі закордонне кіно дивилися «Тореадор»?

Павлуша. Ага. То й що?

Ява. Пам’ятаєш, на арені розлючений бик, а тут дядько у капелюсі, з гинджалом, перед ним танцює.

Павлуша. Так-так-так.

Ява. А потім — рраз! Бик — беркиць! І оплески.

Павлуша. Ага. Здорово. Але це ж убивати треба. Хто ж нам дозволить убивати поголів’я?

Ява. Тю, дурний! Убивати! Що це тобі — м’ясозаготівля, чи що. Це ж видовище. На стадіоні. Вроді футбола. Головне тут — красиво вимахувати червоною плахтою і ловко вивертатися, щоб рогом не зачепило. Ти ж бачив. Тореадори — це найсміливіші герої і ловкачі. Головне тут — тренування і спритність. Розумієш? Уперше в історії Васюківки — бій биків. Тореадор Іван Рень і тореадор Павло Завгородній! Гості з’їжджаються з усієї України. Трансляція по радіо і по телевізору. Навіть у Жмеринці видно буде.

Павлуша. Це здорово! По радіо, по телевізору і взагалі. Де візьмемо бика? Бугая Петьку?

Ява. Та ні. То таке страшнюче мурмило, що його навіть сам зоотехнік Іван Свиридович боїться. Очі — наче тракторні фари. Землю гребе ногами, як екскаватор. Ні, хай з бугаєм Петькою вороги наші б’ються.

Павлуша. То може цап Жора? Він такий противний, з’їв мою сорочку, коли я у калабані купався.

Ява. Ні. Жора дуже балакучий. Весь час мекекече. Ми й оплесків не почуємо. І йдеться про бій биків, а не цапів. Треба, щоб було щось бичаче, коров’яче щось – велике і крутороге…

Павлуша. Коров’яче? Слухай, то, може, узяти просто корову? Бо, крім Петьки, справжніх биків у нас чортма, а корів скільки хочеш. І взагалі ніде не сказано, що обов’язково має бути бик.

Ява. Хтозна, може й так.

Павлуша. Тоді кращої кандидатури, ніж ваша Контрибуція, і не придумаєш.

Ява. А чому Контрибуція? Чому не ваша Манька?

Павлуша. Бо в нашої Маньки теля і один ріг зламаний. Ти хочеш, щоб з нас сміялися? Тореадори з однорогою коровою! Карикатура. Такого ще ніколи в світі не було.

Ява. Ну, гаразд, спробуємо Контрибуцію. Завтра поженемо пасти і спробуємо. А то твоя Манька і справді для телевізора не підходить. Ще люди подумають, що то не корова, а собака.

Учитель. Хлопці хотіли слави, та ця пригода для них закінчилася, як ми пам’ятаємо, безславно. Безславно закінчилась і історія з будівництвом метро. Та й підводний човен зі старої плоскодонки залишився лише мрією. Чудова інсценізація.

Дана повість у нашому підручнику написана скорочено, але я знаю, що деякі учні класу вже почали читати твір повність. Поділіться своїми враженнями, які розділи вам сподобалися найбільше?

Учитель. Одним з найулюбленіших розділів вашого класу виявився розділ про початок дружби головних персонажів. І щоб пригадати його, давайте подивимось інсценізацію цього дійства.

ІІІ. Підсумок уроку

Учитель. Всеволод Нестайко, як ми знаємо, вважає Яву і Павлушу своїми улюбленими героями.

Бесіда

— А ви можете назвати їх своїми улюбленими героями?

— Що в них вам найбільше подобається?

— Чому вони вас навчили?

— Чи порадите ви своїм друзям прочитати пригодницьку повість «Тореадори з Васюківки»?

ІV. Домашнє завдання.

Написати «Лист другові» (до 6 речень) за початком «Дорогий друже. Раджу тобі прочитати повість Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки»…..(далі аргументи, чому важливо прочитати цей твір).

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.