Факторинг іноді плутають з банківським кредитом, не дивлячись на те, що призначення у них різне: дострокові факторингові платежі компанії, як правило, використають для фінансування поточної діяльності, а кредитні ресурси – у якості інвестиційних або інноваційних коштів.
Що таке факторинг Факторинг – спосіб фінансування, в якому компанія-постачальник товарів або послуг продає свої неоплачені рахунки-фактури факторинговій компанії (відомій як фактор) з метою негайного отриманням коштів.
Постачальник надає послуги або надає покупцеві товари і послуги з відстрочкою платежу. Постачальник передає фактору документи, що підтверджують факт появи дебіторської заборгованості. Фактор покриває велику частину заборгованості (70- 95%).
Види факторингу: Внутрішній, зовнішній (міжнародний), з регресом, без регресу, відкритий, закритий.
Договір факторингу є одним із цивільно-правових договорів, за яким можуть передаватися права вимоги кредитора. Тобто, у розумінні Цивільного процесуального Кодексу, це угода, яка дозволяє кредитору отримати від третьої особи суму в рахунок зобов'язань боржника (відступлення права грошової вимоги).
Факторингова компанія — це об'єднання, що має статус юридичної особи. Вона отримує дохід шляхом стягнення комісії з клієнтів, які намагаються продати борг.
Вид факторингу, у якому факторингова компанія має право вимагати від продавця повернення коштів у разі, якщо клієнт (дебітор) не виконав свої зобов’язання щодо оплати товару чи послуги. Тобто усі ризики внаслідок низької платоспроможності боржника покладаються на …