Цокольний поверх (нульовий поверх) — поверх у будівлі, рівень підлоги приміщення, якого знаходиться нижче запланованої позначки землі на висоту не більше ніж на половину висоти приміщень, що в ньому розташовані. Цокольний поверх розташований на висоті цоколю.
Цо́коль (від італ. zoccolo, буквально — «черевик на дерев'яній підошві») — нижня частина зовнішньої стіни будинку, споруди, пам'ятника або колони, що належить фундаменту.
По́верх, заст. оса́да — частина будинку між двома перекриттями, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні.
Цоколь – за визначенням, це сама нижня частина зовнішньої стіни будівлі, часто розташовується на фундаменті, може бути потовщеною. А простими словами, це частина будинку, яка захищає від можливого негативного зовнішнього впливу підвал і перший поверх.
Висота цоколя залежить від наявності або відсутності цокольного поверху або підпілля. У будинках без цокольного поверху, мінімальну висоту цоколя ми рекомендує не менше 35 см. Такий цоколь вважається низьким. Середній цоколь 50 см, 65 см і більше вважається високий цоколь.
На неї заливають бетонну суміш, зміцнюючи арматурою для довговічності і міцності. Вже тоді можна викладати стіни. Плюси та мінуси будинку з цокольним поверхом. Переваги.