Казка про яблуню і березу

Були собі яблуня та береза . Одного разу вони засперечались між собою хто кращий. ніхто з них не хотів визнавати що він гірший. Прийшли люди і викорчували їх двох. Яблуня та береза упали на землю зовсім несподівано для себе і не зрозумівши що сталося. Вони все життя витратили на сварку, а їхнє життя було дуже коротке.

Новые вопросы в Українська мова

Поясніть кожен розділовий знак і напишіть які це речення. Таке все фантастично-чарівне в ці передвечічрні хвилини :лінія небосхилу оповита світло-фіол … етовим серпанком,різнокольорові пагорби нагадують хвилі,які переливаються то темно-бузковими то яскраво-червоними відблисками.

Визначте, якій характеристиці відповідає подане речення В моїй сльозі є сіль землі. варіанти відповідей односкладне, називне, непоширене д … воскладне, розповідне,поширене двоскладне, спонукальне,поширене односкладне, означено-особове, поширене односкладне, узагальнено-особове, непоширене

Допоможіть зробити!! Спишіть поясніть яким способом утворена дієслова і прислівники назвіть твірні основи Потяглися журавлі в далеч плавко. Доганяв … їх листопад за селом. А один, як сирота, гірко плакав З перебитим у лікті крилом. А ішов собі хлопʼяк через луки. Запримітив сірому здаля. Він увяв, як дитину, на руки І додому приніс журавля.

2 Склади речення з наведеними словами та запиши в робочий зошит. Назустріч, на зустріч; догори, до гори; напам’ять, на пам’ять. продушені букви та зні … маючи риску. ​

Казка про яблуню і березу

Були собі яблуня та береза . Одного разу вони засперечались між собою хто кращий. ніхто з них не хотів визнавати що він гірший. Прийшли люди і викорчували їх двох. Яблуня та береза упали на землю зовсім несподівано для себе і не зрозумівши що сталося. Вони все життя витратили на сварку, а їхнє життя було дуже коротке.

Новые вопросы в Українська мова

Поясніть кожен розділовий знак і напишіть які це речення. Таке все фантастично-чарівне в ці передвечічрні хвилини :лінія небосхилу оповита світло-фіол … етовим серпанком,різнокольорові пагорби нагадують хвилі,які переливаються то темно-бузковими то яскраво-червоними відблисками.

Визначте, якій характеристиці відповідає подане речення В моїй сльозі є сіль землі. варіанти відповідей односкладне, називне, непоширене д … воскладне, розповідне,поширене двоскладне, спонукальне,поширене односкладне, означено-особове, поширене односкладне, узагальнено-особове, непоширене

Допоможіть зробити!! Спишіть поясніть яким способом утворена дієслова і прислівники назвіть твірні основи Потяглися журавлі в далеч плавко. Доганяв … їх листопад за селом. А один, як сирота, гірко плакав З перебитим у лікті крилом. А ішов собі хлопʼяк через луки. Запримітив сірому здаля. Він увяв, як дитину, на руки І додому приніс журавля.

2 Склади речення з наведеними словами та запиши в робочий зошит. Назустріч, на зустріч; догори, до гори; напам’ять, на пам’ять. продушені букви та зні … маючи риску. ​

Андрій М’ястківський – Казка про яблуню

На узліссі, біля рову, де дідусь мій пас корову, кучеряве, як вільце, зеленіло деревце. І зайчатко, і лисичка називали його – дичка, і колись давно-давно липам скаржилось воно:

– Чом я дике? Я не дике! Скоро виросту велике. Нині зовсім невеличке п’ю водичку од кринички, що прозора наче скло… Із зернятка я зросло. Ось довкола ліс буя… Може, кленом стану я, може, дубом в лісі скраю, ще не відаю, не знаю…

Тут при нім зайчатко стало, подивилося й сказало:

– Ти із яблука, що впало. До землі вчепилось ти, щоб під дощиком рости. Через років сім чи вісім станеш яблунею в лісі!

– Хі-хі-хі! Хи-хи-хи! З неї яблуні не буде, бо затопчуть її люди. Якщо й вродить якийсь плід, то заглушить його глід!

Але йшов узліссям дід. З корячка води напився і на дичку задивився: «Непомітна, невеличка, але яблунька, хоч дичка. В бур’янах густих вона, але в корені міцна…»

Вирвав дід скрізь лопухи і сказав:

– Роздивляйсь зелені сни, а пізніше, восени, я візьму тебе в мій сад, де порічки й виноград, де квітує все зелене, – станеш щепою у мене!

І коли зжовтів весь ліс, деревце дідусь приніс до господи й посадив і довкіл обгородив, щоб не сміли зайченята взимку яблуньку чухрати. А на весну залюбки прищепив дідусь бруньки з яблунь тих, що вже великі, що культурні, а не дикі… Й деревце розвеселилось, шовком-цвітом рясно вкрилось. І зросла, як дід хотів, яблуня семи сортів. Дозрівали на осонні білі яблука й червоні.

От і казка невеличка вам про яблуню, про Дичку.