Класифікація плодів

Різноманітність плодів зумовлюється переважно будовою оплодня, способами розкривання, особливостями їхнього розвитку і поширення. Плоди класифікують (табл.18, рис.47): 1) за характером утворення: o справжні плоди утворені тільки із зав’язі;

• o несправжні плоди утворені із зав’язі та інших частин квітки;
• o збірні плоди утворені з декількох маточок одного суцвіття. 2) за будовою:
• o сухі, що не розкриваються (містять тільки одну насінину) – горіх, сім’ янка, зернівка, крилатка, жолудь, горішок;
• o сухі, що розкриваються (багатонасінні) – листянка, біб, коробочка, стручок, стручечок;
• o соковиті плоди – ягода, кістянка, яблуко, гарбузина, гесперидій;
• o соковиті супліддя – це сукупність плодів, що утворилися від зростання між собою окремих плодиків, кожний з яких розвивається з окремої квітки щільного суцвіття. В буряку зростаються голі плодики. В утворенні супліддя, крім маточки, беруть участь і інші частини квітки та суцвіття, наприклад, у шовковиці – розрослі оцвітини, в інжиру – дуже розрослі соковиті осі суцвіття, а в ананаса – розросла вісь суцвіття й покривні листки.

Таблиця 18

КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛОДІВ

Соковиті:

мають соковитий, м’ясистий оплодень; соковитий, багатонасінний, нерозкривний плід, який утворений одним або кількома плодолистиками

виноград, аґрус, помідор, картопля, банан

має дерев’ янистий екзокарпій, вутворенні бере участь також квітколоже; мезокарпій і ендокарпій соковиті

гарбуз, огірок, диня

одногніздий, однонасінний плід, у якого екзокар-пій – шкірястий, мезокарпій – м’ясистий, соковитий, а ендокарпій – твердий, дерев’янистий

абрикос, вишня, слива, персик, черешня

багатонасінний плід, у формуванні беруть участь стінки зав’ язі і інші частини квітки; насіння лежить у плівчастих сухих камерах, м’якуш плоду утворений зав’яззю та квітколожем, нижньою частиною тичинок, пелюсток та чашолистків, що зрослися

яблуня, груша, айва, горобина

помаранча або геспе-ридій

багатонасінний з товстошкірим екзокарпієм, багатий на ефірні олії; мезокарпій губчастий, білого кольору, сухий; ендокарпій соковитий,утворився з волосків внутрішньої епідерми плодолистиків

мандарин, лимон, апельсин

Сухі:

розкривні:

мають сухий оплодень, є розкривні і нерозкривні;

багатонасінний одногніздий плід, утворений одним плодолистиком, що розкривається по черевному шву

магнолієві, деякі жовтецеві, розові

біб

одногніздий, багатонасінний плід, утворений одним плодолистиком, розкривається по черевному і спинному швах від вершини до основи

бобові (горох, кінські боби, вика, люпин)

коробочка

одно- чи багатогніздий, багатонасінний плід, що утворився з більш як одного плодолистика, розкривається чи стулками, чи зубчиками, чи дірочками

бавовник, дурман, мак, дзвоники, лілії, тюльпан

Закінчення табл. 18

стручок і стручечок

двогніздий багатонасінний плід, утворений двома плодолистиками; всередині від верху до низу плівчаста перегородка, до країв якої прикріплене насіння; розкривається двома стулками від основи до вершини; стручок – довгий і вузький; стручечок майже однакової ширини і довжини

грицики, талабан, капуста та деякі інші хрестоцвіті

Нерозкривні

має дерев’янистий оплодень, який не зростається з насіниною, що лежить вільно

відрізняється від горіха меншим розміром

утворюється з двох плодолистиків і має шкірястий оплодень, що не зростається з насіниною, лежить вільно

має шкірястий оплодень, в якому є одна насінина, що зрослася з оплоднем

злакові (пшениця, ячмінь тощо)

Збірні:

утворені з декількох маточок одного суцвіття; на одному спільному квітколожі розміщені багато дрібних сухих плодів-горішків

соковитий плід, утворений сукупністю кістянок, розташованих на спільному опуклому квітколожі

розросле квітколоже стає соковитим; на його поверхні у великій кількості розміщені сухі плоди – горішки

Рис. 47. Різноманітність плодів:

• 1 – жолудь (дуб);
• 2 – стручок (редька);
• 3 – коробочка (блекота);
• 4 – стручечок (рижій);
• 5 – кістянка (вишня);
• 6 – біб (горох);
• 7 – яблуко (горобина);
• 8 – багатогорішок (шипшина).

Плод

Плод – один из органов цветкового растения. Строение плодов разнообразно, поэтому выделяют различные типы плодов. Функции всех плодов одинаковы: сохранение семян и способствование их распространению.

Материал подготовлен совместно с учителем высшей категории, кандидатом биологических наук Факторович Лилией Витальевной.

Образование

Любой плод образуется из цветка, поэтому плоды есть только у цветковых растений.

Иногда говорят, что плод – это разросшаяся завязь, но есть плоды, сочная часть которых развивается из цветоложа (клубника, шиповник). Изначально завязь внутри содержит семязачатки с яйцеклетками. После опыления цветка и последующего за ним двойного оплодотворения семязачатки становятся семенами. Стенки завязи постепенно утолщаются, трансформируются, и превращаются в околоплодник.

Строение

Плод состоит из:

В процессе развития околоплодника в нём накапливаются различные органические вещества. Некоторые из них придают плоду окраску, другие привлекают своим запахом животных.

которые читают вместе с этой

Количество семян и характер околоплодника – основные признаки, по которым выделяют различные типы плодов.

Классификация

Околоплодник может сильно разрастаться и накапливать значительное количество воды и сахаров. В этом случае плод называется сочным.

Рис. 2. Сочные плоды.

Если в околоплоднике мало воды, плод относят к сухим.

И сочные, и сухие околоплодники одинаково успешно выполняют функцию защиты семян.

Рис. 3. Сухие плоды.

Также плоды классифицируют по количеству семян. Есть плоды с одним семенем (персик), и многосемянные (крыжовник).

Таблица «Классификация плодов»

Тип плода

Примеры растений

Персик, черешня, алыча

В таблице приведены только основные типы плодов. Есть ряд своеобразных плодов, характерных для небольшого числа видов. Например, плод граната – гранатина. Его околоплодник сухой, но относить его к сухим плодам некорректно, т. к. кожура семян граната очень сочная.

Есть сложные плоды, состоящие из простых. Например плоды малины и ежевики многокостянки сложены из мелких костянок.

Некоторые типы плодов схожи. Отличием ореха от жёлудя является одревесневший околоплодник. А боб отличается от стручка отсутствием внутренних перегородок.

Также плоды различаются по:

• способам вскрывания;
• особенностям распространения в природе.

К примеру, коробочка, стручок и боб относятся к вскрывающимся плодам, а семянка, зерновка и орех к невскрывающимся.

Основные способы распространения плодов:

Некоторые плоды самостоятельно разбрасывают семена. При созревании внутри плода создаётся высокое давление, и семена выбрасываются наружу.

Соплодия

Мелкие цветки многих растений собраны в соцветия. При образовании плодов соцветия превращаются в соплодия. Так, у подсолнуха цветки собраны в корзинку. Каждый цветок при созревании даёт плод семянку. Все семянки собраны в соплодие.

Разнообразие и значение плодов очень велико. Для многих видов животных они являются основой питания.

Человек также не может жить без плодов, так как они по сей день являются для нас незаменимым источником различных органических веществ:

• углеводов;
• растительных масел;
• витаминов;
• белков.

Поэтому люди сегодня, как и в древности, собирают плоды дикорастущих растений, а также возделывают культурные растения, дающие:

• фрукты;
• растительные масла;
• овощи;
• лекарственные вещества;
• кофе и какао;
• крупы.

Индейцы Америки считали шоколадное дерево священным и считали, что какао просветляет разум. Латинские название дерева – Theobroma, что значит «божественная пища».

Волокно хлопчатника, используемое для получения хлопковой ткани, также является частью плода. Это волоски на семенах.

Что мы узнали?

Готовя доклад или домашнее задание в 6 классе по биологии, нужно запомнить, что плод содержит семена – зачаточные дочерние организмы. Его природная функция – сохранить семена до созревания и способствовать их распространению. По характеру околоплодника и количеству семян выделяют различные типы плодов. Значение плодов для питания человека и многих животных очень велико.

Які з плодів є ягодами, а які – ні: вчимося розрізняти

Серед найсмачніших та найкорисніших продуктів, які ми споживаємо, ягодам цілком справедливо належить одне з почесних місць. Саме так ми зазвичай називаємо дрібні плоди багатьох чагарників, трав’янистих рослин та деяких дерев. Проте науковці категорично не згодні з простими споживачами щодо використання цієї назви для означення значної частини таких плодів. Адже не всі вони є ягодами, хоч і схожі на них.

Характерні ознаки ягід

Якщо поставитись до питання науково, то ягодами є лише плоди зі щільною шкіркою (екзокарпієм) та соковитою внутрішньою частиною (мезокарпієм та ендокарпієм), у якій зазвичай знаходиться насіння. Формуються вони із зав’язі.

Тут важливо знати, із чого утворюється та чи інша частина плоду. Так, зовнішня оболонка – екзокарпій формується переважно із зав’язі. Іноді у її формуванні беруть участь також інші частини квітки, наприклад, чашечка. Результатом є добре помітна шкірка, що складається з одного-двох шарів клітин із досить товстими стінками, завдяки чому вона може виконувати важливу функцію – захисну – для ніжнішого вмісту плоду. Зовні оболонка зазвичай покрита кутикулою – воскоподібною речовиною, що створює додатковий захист від забруднень, надмірного змочування, проникнення патогенних мікроорганізмів тощо.

Внутрішня частина ягоди, яка безпосередньо оточує насіння, має назву ендокарпій. Між нею та екзокарпієм знаходиться мезокарпій. Ендокарпій та мезокарпій утворюються з різних шарів клітин плодолистка.

У ягід обидві внутрішні частини соковиті і мало відрізняються одна від одної або й зовсім не відрізняються, через що деякі ботаніки вважають, що даний тип плодів позбавлений ендокарпія.

Ягода може розвиватись із зав’язей різних типів – як верхньої, так і нижньої. Плід, що утворився з останньої, можна відрізнити за своєрідним «чубчиком» на верхівці, що складається із залишків висохлої оцвітини.

Якщо зав’язь рослини була багатогніздною, то і ягода буде багатогніздною.

Усередині ягоди може знаходитись різна кількість насінин, але найчастіше такі плоди багатонасінні.

Виходячи з наведеного вище опису можна зрозуміти, плоди яких культурних рослин є справжніми ягодами.

Ягоди – без жодних сумнівів

Еталонні плоди такого типу мають рослини родини Аґрусові: аґрус, чорна смородина, порічки, йошта, які вирощують як ягідні культури, а також численні дикі та декоративні види та гібриди. Ягода смородини або аґрусу має характерну будову: щільна шкірка оточує соковиту м’якоть, усередині якої знаходиться від 2 до приблизно 40 насінин, залежно від виду та сорту.

Звісно, неможливо переплутати з іншими типами плодів ягоди винограду – рослини родини Виноградові. Точніше, рослин: у сімействі кілька родів і безліч видів. Плоди кількох одомашнених видів ми знаємо під назвою «виноградна ягода», «виноградина» або просто «виноград». Вони також мають щільну шкірку з вираженим восковим нальотом навколо соковитої м’якоті з одним або кількома твердими насінинами.

Типовими ягодами є плоди багатьох видів родини Пасльонові, зокрема і їстівні. Щоправда, споживачі найчастіше цього не підозрюють та зазвичай вважають овочами. Але плід томату, який ми так і називаємо – томат або помідор, це насправді багатогніздна ягода, що містить численне насіння.

Ягодою є плід баклажану. Хоча зовні він зовсім не схожий на плід смородини чи навіть томату, його будова є характерною для ягід.

А ось плоди пасльону чорного й виведеного Лютером Бербанком гібридного пасльону санберрі не викликають жодних сумнівів у тому, що вони – ягоди. І цілком їстівні, хоча в нас не здобули особливої популярності.

Є в родині й рослина з вкрай оригінальними плодами – фізаліс. Його ягода нагадує мініатюрний круглий помідор. Але від сторонніх очей вона прихована оболонкою або чохлом у формі помаранчевого китайського ліхтарика (до речі, саме так звучить одна з народних назв фізалісу звичайного). Оболонка складається зі зрощених чашолистків, які в міру дозрівання, а потім – висихання на дотик все більше нагадують папір. Коли восени, під впливом різних факторів навколишнього середовища, м’які тканини чохлика руйнуються, залишається своєрідний каркас із жилок. Він продовжує огортати ягоду, надаючи їй ще більш химерного вигляду.

Завдяки ягодам-ліхтарикам фізаліс звичайний часто вирощують як декоративну рослину. А плоди фізалісу мексиканського, фізалісу суничного та фізалісу перуанського є їстівними. В Америці вони вже давно стали досить популярними овочевими рослинами, тоді як на нашому континенті фізаліс зустрічається здебільшого на грядках городників-ентузіастів.

Ягодами є їстівні плоди багатьох рослин родини Вересові – брусниці, лохини, чорниці, журавлини, водянки. Називаючи їх так, можна не боятися помилитись.

У парках, садах, а часом і в дикій природі можна зустріти чагарник барбарис, який привабливо виглядає протягом усього року, але особливо – восени, коли його листя забарвлюється в червоні та жовті відтінки. Декоративності йому надають і плоди – їстівні червоні ягоди, зібрані в китиці.

Оригінальні «пухнасті» ківі – плоди актинідії китайської та актинідії делікатесної з родини Актинідієві – теж ягоди. Якщо придивитися до ківі уважніше, то можна помітити, що вони справді схожі на гігантські плоди аґрусу, тільки з більш щільною та опушеною шкіркою.

Банан і зовсім мало хто може запідозрити у приналежності до ягод. Звісно, крім ботаніків. А вони стверджують, що це саме так. Плід рослини банан покритий щільною товстою шкіркою, всередині якої знаходиться однорідна м’якоть з дрібним насінням. Загалом, у такому описі можна впізнати ягоду.

Мабуть, для багатьох буде відкриттям, що такий самий тип плоду має і авокадо. Невже можна назвати ягодою плід, зовні схожий на грушу, всередині наповнений зовсім не солодкою жирною масою, та ще й з величезною кісточкою? Але вчені, дослідивши авокадо, зробили саме такий висновок.

Загалом серед екзотичних плодів, які все частіше можна зустріти в магазинах, що знаходяться далеко від субтропічних, тропічних та екваторіальних садів, ягід чимало. Наприклад, такою є популярна хурма, яку споживачі та кулінари зараховують до фруктів через деяку зовнішню схожість з яблуками. На відміну від неї, ще один досить популярний субтропічний плід – фейхоа має типовий «ягідний» вигляд.

Красивий ребристий плід карамболи, що нагадує на поперечному розрізі зірку, через що його часто використовують для прикрашання коктейлів, також є ягодою.

Чимало «екзотики» у сімействі Пасльонові. Наприклад, пепіно й наранхіла є родичами томатів та баклажанів і, звичайно ж, їх плоди – справжні ягоди. Щоправда, через незвичайний зовнішній вигляд і смак іноді важко зрозуміти це відразу.

Скажімо, плоди пепіно, які можуть важити до 400 г, називають ще динною грушею чи солодким огірком. Назви говорять самі за себе, вказуючи на форму та смак американських ягід.

А плоди ще одного представника пасльонів Південної Америки – наранхіли – хоч і схожі на невеликі помідори, за смаком нагадують ананас, маракуйю чи полуницю. Через що місцеві жителі вважають їх, як ви вже здогадалися, фруктами.

І як же не згадати про кавове дерево – рослину, що забезпечує всю нашу планету найпопулярнішим напоєм! Його плоди є справжніми ягодами. Вони мають яскраво-червоний колір і дозрівають протягом 3–4 місяців. Усередині знаходиться тонкий шар м’якоті, що оточує від 1 до 3 насінин зеленого, жовтого або сірого відтінку. Вони й перетворюються потім на смачні еспресо, американо, флет уайт та інші численні різновиди кави.

Можна додати, що ягоди зазвичай розташовуються на рослинах поодинці. Звичайно, вони можуть входити до складу китиць, як, наприклад, у винограду, смородини чи томатів, або густо обсипати гілки, як у кави. Але навіть у таких випадках не зростаються між собою та не мають загальної оболонки. Хоча трапляються й рідкісні винятки.

Так, цукрове яблуко, що утворюється на однойменному тропічному дереві, яке має ще другу назву – аннона луската, є складним плодом. Складається він із безлічі ягід, що зрослися між собою. Запідозрити походження плоду можна за наявності часточок, заповнених м’якоттю, кожна з яких містить одну насінину. На сегменти розділена і шкірка. Але все-таки з повною впевненістю сказати, що часточки є видозміненими ягодами, змогли тільки ботаніки, що вивчали цукрове яблуко.