Норми внесення добрив: таблиці, правила та розрахунки

У цій статті ми розповідаємо про те, які існують норми внесення добрив під різні культури та як розрахувати дози. Також ви дізнаєтесь, які правила та способи підгодовування використовують аграрії.

Норми внесення добрив: таблиця

Для кожного виду добрива є свої норми та рекомендації. Розгляньмо все по порядку.

Органічні добрива

Компост — це суміш зі старого листя, скошених бур’янів, золи, торфу, гноївки та іншого сміття. Дозріває маса близько 1 року, вона повинна стати однорідною та крупинчастою. В основному застосовується під овочеві культури, картоплю та кормові коренеплоди.

Гній містить фосфор, калій, азот, вапно, сірку, кремній, магній, молібден, хлор та інші корисні мікроелементи. Склад гною не постійний, він безпосередньо залежить від виду тварин, кормів і способу зберігання. Середні норми внесення гною становлять 30 — 40 т/га. Овочеві та силосні культури потребують більшої кількості .

Сидерати позитивно впливають на вологоємність і структуру ґрунту, а також збагачують його перегноєм. Для цієї ролі зазвичай використовують однорічні та багаторічні бобові рослини, які можна сіяти протягом усього сезону.

Пташиний послід містить фосфор, азот і калій у набагато більшій кількості, ніж гній, це висококонцентроване добриво. Вноситься послід у сухому чи розведеному вигляді. Дозування у сухому вигляді — 4-7 ц/га. Для внесення пташиного посліду в рідкому вигляді його розбавляють в 10-12 частинах води.

Культури	Середні дози гною в т/га
Картопля	30-50
Огірок	40-50
Капуста білокачанна	50-80
Ріпчаста цибуля	30-40

Окремо виділимо норми внесення добрив під озиму пшеницю — знадобиться від 20 до 40 кг органіки на 1 га. Вносити їх бажано під попередню культуру, наприклад: конюшину, люцерну, горох, сою, озимий ріпак.

Збирати парозаймаючу культуру необхідно приблизно за місяць до висіву пшениці. Удобрювати озиму пшеницю органікою можна разом із суперфосфатом (1,5-2 ц/1 га).

Мінеральні добрива

Три основні компоненти мінеральних добрив — це азот, фосфор і калій:

1. Азотні: аміачна селітра, сечовина, амофос, нітроамофос, натрієва селітра.
2. Калійні : калій хлористий, калійна селітра, сірчанокислий калій.
3. Фосфорні: суперфосфат, суперфосфат калію та фосфоритне борошно.

Вони забезпечують правильний розвиток рослин, їх стійкість до захворювань і несприятливих погодних умов. Але це елементи легко вимиваються під час затяжних дощів. Дефіцит призводить до втрати врожайності, тому додаткове харчування просто необхідне.

Норми внесення мінеральних добрив: таблиця

Багато залежить від очікуваного врожаю та цілей обробітку. У таблиці норм внесення мінеральних добрив наведено усереднені показники.

• перед посадкою: 5-12 г/м²
• під час вегетації: 5-10 г/м²
• позакореневе до цвітіння: 50-60 г/10 л води (3л розчину/сотка)

• простий суперфосфат: 30-50 г/м² в основне підживлення та 15-25 г/ м² при повторному
• подвійний суперфосфат: 15-28 г/м² в основне та 10 г/м² при повторному
• фосфоритне борошно: 80 г/м²

• хлористий калій: 20-40 г/м² в основне та 3-5 г/м² при повторному
• калімагнезія: 25-30 г/м²
• сульфат калію: 15-20 г/м²
• калійна сіль: 30-40 г/м²

• у ґрунт: 15-20 г/м²
• позакоренева, через 5-6 днів по закінченні цвітіння та повторно через 25-30 днів: 20-30 г/10 л води

Норма внесення добрив під картоплю

Навесні, за умови, що ґрунт легкий і восени фосфорне підживлення не вносилося, візьміть: на 1 сотку 3–4 кг суперфосфату, 1,5–2 кг аміачної селітри, 1,5–2 кг сульфату калію.

Корисно буде комбінувати органіку та мінерали. Варіанти кореневих підживлень:

• 1 столова ложка сечовини/10 л води (на одну рослину — 0,5 л);
• аміачної селітри 20 г/10 л води.

Варіанти позакореневих підживлень картоплі:

• 10-15 г нітроаммофосу на 10 л води;
• 5 г борної кислоти на 10 л води.

Під осінню оранку з розрахунку на 1 сотку можна внести:

• до 3 кг нітроамофоски;
• до 2 кг сульфату калію або хлористого калію;
• до 2 кг простого суперфосфату;
• до 2 кг сечовини.

Важливий момент: Якщо використали органіку, норму азоту слід зменшити.

Норми внесення добрив під плодові дерева

Для плодових дерев найчастіше використовують аміачну селітру з сечовиною, комплексні гранульовані добрива в період завершення цвітіння, суміші без азоту під час плодоношення, а восени калій і фосфор. Навоза чи перегною вносять на 3-й рік після посадки від 1 до 3 кг/м 2 залежно від культури та фази розвитку дерева.

Норми внесення добрив при краплинному поливі

Для фертигації можна використовувати лише водорозчинні мінерали. Процес краще починати через 20 хвилин після початку поливу, коли потік води та тиск у лінії крапельного поливу стабілізуються. Проводити таку процедуру потрібно щонайменше 30 хвилин, а потім обов’язково промивати чистою водою теж не менше півгодини.

Рекомендується використовувати не більше 1-1,2 кг на 1000 л води, але точну норму та пропорцію розраховують індивідуально.

Як розрахувати дозу внесення добрив

Щоб правильно розрахувати дозу, вам потрібно враховувати рекомендовану норму внесення елемента та його відсотковий вміст у цьому добриві.

Формула: Н×100÷П=Д, де

Н — норма внесення

П — процентний вміст речовини

Д — доза, яку можна внести

Приклад розрахунку: необхідно внести аміачну селітру на ділянку площею 20 м 2 . Аміачна селітра — це азотне добриво, яке містить до 34% азоту. Розраховуємо за формулою:

Д = (200÷34)×100 = 588

На 20 м 2 необхідно внести 588 г селітри.

Як правильно вносити добрива

Щоб процедура принесла максимальну користь, потрібно знати, коли й як правильно підживлювати.

Технологія та способи внесення добрив

Існують три способи:

1. Основний — до сівби.
2. Припосівний — під час посіву.
3. Підживлення — під час вегетації.

Мета допосівного — забезпечити рослини поживними речовинами на весь період вегетації. Краще вносити локальним, або стрічковим способом у зоні розвитку кореневої системи. Так речовини активніше використовуватимуться рослинами, тому стандартні дози підживлення знижуються на 25-50%.

При посіві корисні речовини безпосередньо вносять у ряди/лунки або закладають стрічками на невеликій відстані. Цей метод забезпечує харчування молодих рослин, коли вони ще без потужної кореневої системи та погано використовують елементи живлення з ґрунту. Зазвичай вносять мінімальну дозу, щоб не отруїти молоде коріння. Завдяки такому методу рослини швидше розвиваються та стають більш стійкими до тимчасової посухи, шкідників, хвороб і бур’янів.

Добрива у період вегетації застосовують як доповнення до інших способів. Розміщують близько до кореневої системи (в борозни вздовж ряду рослин або навколо них), потім закладають і поливають. Обприскувати рослини можна лише слабкими розчинами, щоб уникнути опіків листя.

При підгодовуванні культур дотримуються таких технологій:

• прямоточної — добриво завантажують у спецтехніку та доставляють до поля, а потім розподіляють по поверхні;
• перевантажувальної — доставляють до поля та перевантажують у спецтехніку;
• перевалочної — речовини заздалегідь звозять до поля самоскидами та складують, потім їх переміщають в розкидачі та розподіляють.

Правила внесення добрив

Щоб не нашкодити рослинам і зібрати максимально високий урожай, необхідно:

1. Провести аналіз ґрунту на ділянці.
2. Врахувати кліматичні особливості.
3. Розрахувати дозу індивідуально під культуру.
4. Визначитися з методом внесення.
5. Заготовити добрива та помістити в техніку.
6. Перевірити якість закладки.

Що слід врахувати при використанні органіки:

1. Вносите за 1-2 тижні до перекопування.
2. Гній і компост повинні бути добре перепрілими.
3. Уникайте попадання гною на коріння рослини.
4. Вносите гній не частіше 1 разу на 4 роки.
5. Будьте обережні з внесенням золи на нейтральних і лужних ґрунтах, оскільки вона розкислює ґрунт.

Закладайте добрива у вологий шар ґрунту в зоні активної діяльності кореневої системи рослин (15-25 см). У верхньому висушеному шарі вони не дадуть бажаних результатів.

Мінеральні елементи можуть залишатися в місці їх закладки та пересуватися у різних напрямках разом із водою. Це багато в чому залежить від властивостей ґрунту. Наприклад, на глинистих і суглинистих ґрунтах мінерали пересуваються набагато повільніше, ніж на піщаних. На легких піщаних висока можливість вимивання поживних елементів, тому їх удобрюють частіше, але невеликими дозами. Глинисті удобрюють рідше, але використовують максимальні дози, що рекомендуються.

Необхідна техніка для внесення добрив

Яка техніка може вам знадобитися, залежить від масштабів виробництва, культури, що вирощується та бюджету. Ось приблизний набір машин та обладнання:

• вантажівки;
• трактори;
• маніпулятори;
• роторні розкидачі;
• самохідні/навісні обприскувачі;
• тукові сівалки;
• агрегати інжекторного внесення;
• плуг, глибокорозпушувач, дискова борона, культиватор.

Машини використовують для підготовки підживлель, коли необхідно подрібнити суміші, що злежалися, для навантаження, переміщення та безпосереднього внесення.

Агрегати бувають для органічних, мінеральних і комбінованих добрив. Існує спецтехніка для речовин рідких, твердих та у вигляді борошна. За технологією внесення техніку ділять на: навісну, кузовну, авіаційну та тукову.

Заходьте на сайт AgroApp та заповнюйте заявку на купівлю потрібної сільгосптехніки у лізинг чи кредит.

Часті питання про норми внесення добрив

Скільки потрібно добрив на 1 га

Кожна культура вимагає індивідуальних розрахунків через свої особливості у зростанні та розвитку. Також багато залежить від якості ґрунту, поливу, клімату та від величини планованого врожаю. Найкраще керуватися інструкцією, вказаної на упаковці препарату чи рослини.

Як розрахувати поживну цінність добрив

Поживна цінність визначається масовою часткою поживних елементів, які містяться у добривах. Тобто, у азотних — за вмістом азоту (N), у фосфорних — за масовою часткою оксиду фосфору (V) P 2 O 5 , у калійних — за вмістом оксиду калію K 2 O.

Види Добрив Та Їх Значення В Сільському Господарстві

Підживлення рослин забезпечує їх поживними речовинами, необхідними для оптимального зростання та розвитку. Залежно від ознаки, за якою класифікують добрива, у сільськогосподарській практиці використовують підживлення різних видів. Найпоширенішою є класифікація добрив за походженням, і за цією ознакою виділяють органічні та неорганічні (хімічні) групи. Поживні речовини у продуктах органічного походження вивільняються поступово, тоді як із хімічних видів добрив рослини засвоюють нутрієнти максимально швидко. Утім, оптимальними для ґрунту та екосистеми в довгостроковій перспективі є саме органічні добрива.

Платформи точного землеробства дають змогу здійснювати підживлення посівів зі змінною нормою внесення, що допомагає використовувати препарати кожного виду максимально ефективно.

На Які Групи Класифікують Добрива

Для нормального розвитку рослинам потрібен певний набір поживних речовин, які вони одержують із ґрунту за допомогою коренів. Кожен вирощений урожай знижує потенційну продуктивність ґрунту, якщо нутрієнти в ньому не будуть відновлені. Правильно підібрані види добрив для рослин допоможуть усунути дефіцит поживних речовин.

Підживлення забезпечує рослини трьома основними речовинами, необхідними для їх розвитку: азотом (N), фосфором (P) та калієм (K), а також необхідними мікроелементами. Основними параметрами класифікації типів добрив, які використовуються в сільському господарстві, є наявність цих поживних речовин та спосіб їх одержання.

Вибір виду підживлення посівів визначається багатьма факторами, у тому числі якістю ґрунту, видом сільськогосподарської культури та способом внесення на полях. Доступні сьогодні численні види добрив дають змогу створювати багате поживними речовинами середовище для вирощуваних культур.

Мінеральні Добрива Та Їх Класифікація

Неорганічні (синтетичні, мінеральні) добрива – це хімічні речовини, одержані з похідних природного походження. Основне завдання мінеральних добрив – забезпечити рослини необхідними макроелементами. Переваги неорганічних препаратів у тому, що вони економічні, прості у використанні та легко засвоюються рослинами.

На жаль, природна кислотність більшості видів мінеральних речовин часто призводить до загибелі корисних мікроорганізмів і робить середовище несприятливим для інших форм життя. Крім того, надмірне використання різних видів добрива хімічного походження спричиняє забруднення навколишнього середовища та глобальне потепління. Розглянемо види синтетичних добрив докладніше.

Види Добрив Із Вмістом Азоту

Підживлення азотом (N) особливо корисне на середньому етапі життєвого циклу рослини, коли їй потрібна найбільша стимуляція для продовження росту та формування листя.

Обираючи вид добрива на основі азоту, європейські фермери надають перевагу аміачній селітрі (AN), також відомій як азотна кислота, і кальцієво-аміачній селітрі (CAN). Завдяки подвійному зв’язку азоту та кисню (N=O) у своїй формулі, аміачна селітра оптимально підходить для сільськогосподарських культур, яким необхідне швидке вивільнення цього макроелемента.

За межами Європи часто застосовують сечовину, а також водний розчин карбамідо-аміачної селітри (КАС). Завдяки універсальності застосування та високій концентрації N (мінімум 44%), сечовина є найпоширенішим засобом агрохімії на основі азоту Karagöz, I. (2021, April 12). Fertilization and Fertilizer Types. Department of Polymer Materials Engineering, Yalova University. https://doi.org/10.1002/9781119711520.ch7. .

Азот необхідний більшості рослин для успішного зростання, проте надлишок цього макроелемента може викликати опік добривами, що може призвести до знебарвлення листя і навіть загибелі посівів. Щоб уникнути подібних наслідків, підживлення з високим вмістом азоту слід здійснювати лише в період активного росту рослин та в меншій кількості, ніж зазначено на інструкції до застосування.

Втрати азоту та негативні наслідки для навколишнього середовища можна мінімізувати завдяки застосуванню таких видів добрив на основі N та спеціальних добавок, які зменшують швидкість вивільнення поживних речовин і в результаті подовжують період їх засвоєння рослинами:

• позакореневе (листове) підживлення;
• нутрієнти з повільним / контрольованим вивільненням;
• інгібітори уреази та нітрифікації, що зменшують випаровування аміаку та вилуговування (вимивання) нітратів відповідно.

Азотовмісні препарати необхідно вносити на початку, а іноді й протягом усього сезону вирощування, залежно від виду сільськогосподарської культури. Для диференційованого підживлення рослин необхідно знати поточний стан поля та густоту рослинного покриву, які можна визначити за допомогою платформи EOSDA Crop Monitoring.

Наша платформа генерує карти вегетації на основі останніх безхмарних супутникових знімків, сегментуючи поле на зони за заданим індексом вегетації. Індекс NDRE слід використовувати для побудови карти удобрення на середньому та пізньому етапі розвитку сільськогосподарських культур, а індекс MSAVI – на початку сезону (коли рослинний покрив на полі мінімальний). Нормалізований різницевий вегетаційний індекс (NDVI) застосовують цілий рік.

Функція зонування полегшує розрахунок та процес диференційованого удобрення рослин.

Види Добрив На Основі Фосфору

Підживлення фосфором (P), який потрібен для зміцнення коріння та стебел, украй важливе на всіх етапах циклу росту рослини. Препарати на основі фосфору також сприяють успішному репродуктивному розвитку, оскільки стимулюють цвітіння, формування насіння та плодоношення сільськогосподарських культур.

На відміну від внесення азоту, підживлення тканин рослини фосфором поза корінням має певні труднощі. Щоб підтримувати постійне надходження фосфору до тканин рослин протягом усього сезону, більшість фермерів надають перевагу препаратам подовженого вивільнення. Зважаючи на відстрочену активацію та тривалий термін дії, фосфор слід вносити перед посадкою сільськогосподарських культур.

Фосфоровмісні препарати виробляють у різних хімічних і фізичних модифікаціях. Найбільш широко використовуються такі види добрив на основі фосфору, як одинарний суперфосфат (SSP), потрійний суперфосфат (TSP), діамонійфосфат (DAP), дигідрогенофосфат амонію (ADP) та поліфосфат амонію (APP) у рідкому вигляді.

EOSDA Crop Monitoring

Керуйте полями за допомогою супутникових знімків з високою роздільною здатністю – виявляйте зміни точно й оперативно!

Види Добрив Із Вмістом Калію

Підживлення калієм стимулює активний розвиток кореневої системи рослин. Калійні добрива можуть бути додатковим джерелом живлення для рослин за умови нестачі інших поживних речовин. Препарати, що містять калій, також важливі для нормального перебігу процесу фотосинтезу та перешкоджають розповсюдженню хвороб. Калійне удобрення слід проводити якомога ближче до коріння рослин.

За умов дефіциту калію краї листя можуть пожовтіти або набути коричневого відтінку. Відсутність своєчасного підживлення препаратами калію призведе до в’янення та опадання листя.

Прикладами препаратів на основі калію є хлорид калію (KCl), сульфат калію (K2SO4) та нітрат калію (KNO3). Ці види калійних добрив можуть містити додаткові мінерали.

Карти продуктивності на платформі EOSDA Crop Monitoring дають можливість вносити фосфорні та калійні препарати відповідно до потреб посівів. Оскільки ці види добрив зберігаються в ґрунті довше, вносити їх можна рідше, ніж препарати на основі азоту. Норми та частота підживлення також залежать від виду сільськогосподарської культури, складу ґрунту та кліматичних умов на полі.

Оскільки ці види добрив діють протягом тривалого часу, важливо проводити аналіз полів за досить довгий період. Оцінюючи супутникові знімки за кілька минулих років, наш алгоритм визначає, які поля мають вищу та нижчу продуктивність. Використання цих даних дає змогу:

• максимізувати економічну ефективність аналізу ґрунту шляхом визначення конкретних ділянок поля для відбору проб;
• оцінити потенційну економію ресурсів завдяки застосуванню VRA (змінної норми внесення добрив) порівняно з рівномірною нормою внесення;
• здійснювати підживлення калієм та фосфором цілеспрямовано.

Карта продуктивності допомагає здійснювати підживлення фосфором та калієм цілеспрямовано.

Комбіновані Види Добрив Та Їх Характеристика

Препарати, що містять у різних концентраціях N, P та K, називаються комбінованими (також складними або комплексними). У сільському господарстві використовують різні види добрив NPK, залежно від вмісту поживних речовин.

Кожен вид розрахований на потреби конкретної культури, що вирощується на певному типі ґрунту. Для більшості рослин та типів ґрунтів підходить вид комплексних добрив зі співвідношенням NPK 10-10-10. Для ґрунтів, які недостатньо добре утримують поживні речовини, наприклад піщаних або глинистих, доцільно використовувати препарати з більш високим вмістом NPK, наприклад, 15-15-15.

Види Добрив Із вмістом Сірки, Магнію Та Кальцію

Другорядні поживні речовини, такі як сірка (S), магній (Mg) і кальцій (Ca), рідко використовують окремо. Найчастіше ці елементи додають до основних поживних речовин. Сірка зазвичай входить до складу азотовмісних препаратів, таких як азотна кислота та сечовина.

Для удобрення сіркою використовують одинарний суперфосфат (SSP), сульфат калію (SOP) і сульфат калію-магнію (PMS). Кізерит (моногідрат сульфату магнію) є найпопулярнішим препаратом із вмістом Mg. Кальцієва селітра – широкодоступний вид добрива для рослин на основі кальцію. Вапно (карбонат кальцію) та гіпс (сульфат кальцію) застосовують для збагачення ґрунту кальцієм.

Мікродобрива Та Їх Види

До складу мікродобрив входять поживні речовини, які також мають вирішальне значення для росту рослин, але необхідні їм лише в малих дозах. До таких мікроелементів належать залізо (Fe), марганець (Mn), молібден (Mo), бор (B), цинк (Zn), хлор (Cl) та мідь (Cu).

Оскільки мікроелементи потрібні у невеликих кількостях, найбільш ефективним способом розв’язання проблеми усунення їх дефіциту, як правило, є позакореневе підживлення. Ці мікроелементи часто додають до препаратів, що містять N, P та/або K.

У таблиці нижче наведено функції кожної поживної речовини у різних видах добрив, що застосовуються у сільськогосподарській практиці.

Види добрив та їх значення для розвитку рослин

Нутриєнт	Значення
Азот (N)	Утворення рослинних білків
Фосфор (P)	Фотосинтез та інші процеси у клітинах рослин
Калій (K)	Забезпечення високої якості сільськогосподарських культур
Кальцій (Ca)	Зміцнення структури рослин
Магній (Mg)	Утворення хлорофілу
Сірка (S)	Продукування амінокислот
Бор (B)	Здорове зростання клітин та утворення пилку
Хлор (Cl)	Боротьба з водним стресом
Мідь (Cu)	Прискорення (каталіз) хімічних реакцій у клітинах рослин
Залізо (Fe)	Прискорення хімічних реакцій у клітинах рослин
Марганець (Mn)	Утворення хлорофілу та регулювання продукування ферментів
Молібден (Mb)	Більш ефективне засвоєння азоту та фосфору
Нікель (Ni)	Регулювання біохімічних процесів
Цинк (Zn)	Формування білків, крохмалю та гормону росту

Усі види мінеральних та органічних добрив, правильно внесені на відповідному етапі розвитку рослин, забезпечують їх поживними речовинами для здорового росту, що веде до підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Види Добрив Органічного Походження

Як правило, органічні (натуральні) добрива є однокомпонентними, що уможливлює їх легке адаптування до унікальних потреб рослин у поживних речовинах. Натуральні добрива отримують з рослин, мінералів і тваринних джерел та закладають у ґрунт або вносять під корінь сільськогосподарських культур.

Основними видами добрив органічного походження є:

• продукти рослинного походження: люцерна та бавовняне борошно, рідка ламінарія та ламінарне борошно, компост та компостний чай, меляса, покривні культури;
• продукти тваринного походження: компост та компостований чай, кісткове та кров’яне борошно, сечовина, рибна емульсія, молоко тощо.

За умови правильного внесення, підживлення цими продуктами забезпечує посіви багатою кількістю макро- та мікроелементів, а також елементів, необхідних рослинам у мікродозах. Крім того, ці хімічні елементи сприяють створенню середовища, у якому можуть розвиватися корисні бактерії, грибки та комахи. Наприклад, до таких організмів належать дощові черви, які забезпечують аерацію ґрунту, підвищують його дренажну здатність і переносять органічні речовини в підґрунтя, звідки більшість рослин можуть їх поглинати через кореневу систему.

Під час використання органічних видів добрив необхідно враховувати, що вони перегнивають більше часу, проте дають кращі результати в довгостроковій перспективі. Швидкий розвиток сільськогосподарських культур краще стимулювати натуральними підживленнями в рідкому вигляді, але їхня дія короткострокова.

Натуральні добрива сприяють збільшенню органічної речовини у ґрунті, що важливо для його здоров’я і, зокрема, для секвестрації (зв’язування) ґрунтового вуглецю. Крім того, застосування продуктів органічного походження допомагає зменшити потенційні втрати азоту завдяки більш повільному та стабільному його вивільненню, і в результаті викиди парникових газів скорочуються.

Види Та Властивості Добрив Уповільненої Дії

Під препаратами уповільненої дії (тобто з уповільненим вивільненням нутрієнтів) мають на увазі поживну основу, покриту синтетичною смолою або сірковмісним полімером, які згодом руйнуються під впливом вологи, тепла, світла та/або ґрунтових мікроорганізмів. Більшість таких препаратів містять компоненти з контрольованим чи подовженим вивільненням.

Такий вид підживлення застосовують, аби забезпечити рослини поживними речовинами протягом тривалого часу. Зокрема, за результатами досліджень, навіть у несприятливих кліматичних умовах, таких як посуха, є сенс здійснювати підживлення рослин азотом у великих дозах за допомогою внесення видів добрив із подовженим строком вивільнення елементів Wesołowska, M. (2021). New slow-release fertilizers — economic, legal and practical aspects: a Review. International Agrophysics, 35(1), 11-24. https://doi.org/10.31545/intagr/131184. .

Підживлення препаратами уповільненої дії в поєднанні з органічною мульчею оптимально підходить для культивування плодових дерев, наприклад, вирощування авокадо.

Які Є Види Добрив За Формою Випуску Продукції

Препарати для підживлення рослин виробляють у трьох основних формах: рідкі, розчинні порошкові та гранульовані. Більшість видів рідких добрив вносять під час поливу, зазвичай через спеціальну насадку на шлангу. Для найкращого результату рекомендується використовувати системи фертигації.

Для активації сухих препаратів у вигляді порошку також потрібне зрошення. Як правило, сухі препарати розподіляють по полю та ретельно поливають до повного розчинення. Застосування гранульованих видів добрив є практичним способом підживлення рослин та підвищення родючості полів. У міру зволоження ґрунту гранули поступово розчиняються.

Кожен вид підживлення має свої нюанси застосування. Так, результат після внесення рідких видів добрив досягається в максимально короткі терміни, проте в більшості випадків вони дорогі та рівномірно розподілити їх по полю досить складно. Своєю чергою, здійснити рівномірне підживлення гранульованими препаратами значно простіше, але засвоєння поживних речовин рослинами в цьому випадку відбуватиметься не настільки швидко.

Види Добрив За Строками Їх Внесення

Час застосування відносно посівної кампанії є альтернативною ознакою для класифікації типів добрив, які використовуються у сільському господарстві. За цією ознакою добрива застосовують для основного, припосівного та посівного підживлення рослин, а час внесення обумовлений насамперед типом ґрунту, специфіки конкретного поля та кліматичних особливостей регіону вирощування.

Розглянемо види добрив та їх використання щодо строків внесення:

• Основне підживлення проводять після збору урожаю попередньої культури в сівозміні, зазвичай пізнього літа чи восени. Особливість застосування цього виду добрив полягає в забезпеченні достатнього часу для вивільнення поживних речовин. Час внесення також залежить від того, які саме компоненти застосовують для відновлення ґрунту. Препарати на основі калію та фосфору вносять пізньої осені, а відновлення вмісту азоту проводять ранньої весни, безпосередньо перед посівом сільськогосподарських культур, аби запобігти вимиванню цього мікроелемента з ґрунту та марнотратному використанню агрохімії.
• Припосівне підживлення направлене на стимуляцію укорінення та проростання насіння та на початку вегетаційного періоду до формування здорової та сильної кореневої системи.
• Післяпосівне (позакореневе) підживлення періодично застосовують протягом вегетаційного періоду з метою підвищення якості та врожайності сільськогосподарських культур. Післяпосівне удобрення підсилює основне підживлення рослин.

Як Вибрати Вид Добрива Правильно

Вибір правильного типу підживлення для рослин залежить від кількох факторів, у тому числі від виду сільськогосподарських культур, стану ґрунту та специфічних потреб у поживних речовинах за різних умов навколишнього середовища та на різних етапах росту. Наведемо кілька рекомендацій, які допоможуть визначити найбільш відповідний вид підживлення для комерційного вирощування посівів:

• Проведіть аналіз ґрунту, щоб виявити дефіцит чи надлишок поживних речовин.
• Визначте конкретні потреби сільськогосподарських культур у поживних речовинах на даному етапі їх зростання.
• Виберіть препарат із необхідною концентрацією NPK, що відповідає потребам вирощуваних культур. Деяким рослинам, наприклад листовій зелені, потрібно більше азоту, а іншим, наприклад квітам, – більше фосфору.
• Враховуйте вплив вибраного типу підживлення на природу. Синтетичні препарати на основі азоту є особливо шкідливими для довкілля у плані викидів парникових газів та забруднення водних ресурсів.

Варто пам’ятати, що навіть за правильного вибору виду добрив для рослин важливо визначити потрібне дозування. Підживлення в точно необхідних кількостях допомагає запобігти засоленню ґрунту, вилуговуванню та іншим згубним наслідкам зловживання агрохімією на полях.

Завдяки сучасним сільськогосподарським технологіям, проводити підживлення рослин точно відповідно до їхніх потреб стало максимально просто. Зрештою, такий підхід сприятиме і врожайності посівів, і здоров’ю довкілля.

Джерела

1. Karagöz, I. (2021, April 12). Fertilization and Fertilizer Types. Department of Polymer Materials Engineering, Yalova University. https://doi.org/10.1002/9781119711520.ch7.↑Книга
2. Wesołowska, M. (2021). New slow-release fertilizers — economic, legal and practical aspects: a Review. International Agrophysics, 35(1), 11-24. https://doi.org/10.31545/intagr/131184.↑Наукова публікація

Про автора:

Василь Черлінка має більш ніж 30-річний досвід роботи в галузі агрономії та педології (ґрунтознавства). Він є доктором біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Доктор Черлінка навчався у машинобудівному технікумі в Україні (1989-1993), потім поглиблював свої знання в галузі агрохімії та агрономії у Чернівецькому національному університеті за спеціальністю “Агрохімія та ґрунтознавство”.

У 2001 році успішно захистив дисертацію “Обґрунтування агроекологічної відповідності моделей родючості ґрунту та його факторів вимогам польових культур” та отримав ступінь кандидата біологічних наук з ухилом у ґрунтознавство в ННЦ “Науково-дослідний інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.М. Соколовського”.

У 2019 році доктор Черлінка успішно захистив дисертацію “Цифрові моделі рельєфу у ґрунтознавстві: Теоретико-методологічні основи та практичне використання” та отримав ступінь доктора біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Василь одружений, має двох дітей (сина та дочку). Протягом усього життя захоплюється спортом (є кандидатом у майстри спорту України з пауерліфтингу та навіть брав участь у змаганнях стронгменів).

З 2018 року доктор Черлінка консультує EOSDA з проблем ґрунтознавства, агрономії та агрохімії.