Українська мова 5 клас (з навчанням російською мовою)

1. Скільки голосних і скільки приголосних звуків в українській мові?

2. Скільки букв в українському алфавіті?

3. Пригадайте, яке звукове значення мають букви я, ю, є, ї.

Звуки мовчання м письмі позначаються буквами. У більшості випадків один звук передасться однією буквою.

Наприклад, у слові клас звуки [к], [л], [а], [с] передаються на письмі відповідними буквами: к, л, а, с.

Проте є випадки, коми повної відповідності між звуками і буквами немає

1) буква ь (м’який знак) жодного звука не позначає. Її вживають на письмі, щоб в о казати м’якість попереднього приголосного звука заметіль, корінь;

2) буквою щ позначаються два приголосні звуки: щастя [шчас’т’а], дощ [дошч];

3) звуки [дж],[дз] джміль, дзеркало.

271. Запишіть слова у два стовпчики: а) ті, в яких однакова кількість букв і звуків; б) ті, в яких різна кількість букв і звуків.

Горлиця, зграя, злість, усмішка, пуща, дерево, клітка, охолоджений, радість, п’ять.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв слів прочитаєте продовження прислів’я: «Без півня …».

272. Запишіть слова у три стовпчики: а) ті, в яких однакова кількість букв і звуків; б) ті, в яких букв більше, ніж звуків; в) ті, в яких звуків більше, ніж букв.

Острів, здивованість, подзвонити, олія, стріха, щедрий, проводжати, хата, ягня, грім, якір, родзинка, щока, поведінка, оголосять, воджу, людина, тюль.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв слів прочитаєте початок прислів’я: «… ходити».

273. Прочитайте вірш Юрія Рибчинського. Випишіть слова, в яких звуків менше, ніж букв.

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

А для мене, мово,

Ти — мов синє море,

І печаль, і горе.

274.1. Прочитайте прислів’я і приказки. Випишіть слова, в яких є букви, що позначають два звуки.

1. Праця майстра величає. 2. Щоб рибу їсти, треба у воду лізти. 3. Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють.

4. Правда суду не боїться. 5. Згода дім будує, а незгода руйнує. 6. Щире слово краще від золота.

II. Виконайте синтаксичний розбір третього речення.

Сполучення букв д і ж, д і з не завжди передають один звук [дж], [дз]. Букви д і ж, д і з передають окремі звуки [д] і [ж],

275. Запишіть слова. Підкресліть ті з них, у яких д і ж, д і з позначають різні звуки.

Дзеркало, раджу, джерело, віджимати, відзначити, дзвінок, джура, ґедзь, ґринджолята, відзвук, джем, піджарювати.

Як робити звуковий запис слова

1. Візьміть слово у квадратні дужки.

2. Записуючи слово у квадратних дужках, букви, якими позначаєте звуки, між собою не з’єднуйте.

3. Поставте у слові наголос.

4. Біля м’яких приголосних ставте значок (‘), а біля пом’якшених (’).

5. Над звуками зверху ставте дужку.

6. Подвоєння букв позначте двокрапкою [:].

Виконуючи звуковий запис слова, записуйте звуки, а не букви: [молод’ба].

276. Прочитайте. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть звуковий запис слів першого речення.

На каникулах я всегда уезжаю в деревню к дедушке. Дедушка у меня лесник. Он много знает о жизни растений и животных. От де душки я научился разбираться в хитростях природы (3 журналу).

277. Спишіть вірш Ліни Костенко. Зробіть звуковий запис виділених слів, визначте в них кількість букв і звуків. Поділіть слова на склади.

Дощ полив, і день такий полив’яний.

Все блищить, і люди як нові.

Лиш дідок старесенький, кропив’яний

блискавки визбирує в траві.

У слові стільки складні, скільки в ньому є голосних звуків.

Наприклад: жи-то, пше-ни-ця, осінь, ба-га-то по-вер-хо-вий.

До складу може входити або тільки голосний: О-ля, або голосний з одним приголосним: пра-во-пис, або голосний з кількома приголосними: склад, банк.

За кількістю складів слова бувають односкладові: піч, стіл; двоскладові: баш-та, сті-лець; не-без-печ-но, до-по-ма-га-ти, слу-ха-ти.

278. Прочитайте поділені на склади слова і вкажіть, на який звук (голосний чи приголосний) закінчується кожен склад.

Лі-то-пис, твор-чість, го-ло-ва, ліс, гол-ка, лі-си, під-пи-ра- ти, твір.

Склад, що закінчується на голосний звук, називається відкритим: кни-га, мо-ре.

Склад, що закінчується на приголосний звук, ,називається закритим: мор-ський, вій-сько, май-стер.

279. Прочитайте. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Вертикальними рисками поділіть виділені слова на склади.

Кругом деревни поля еще голые. А одно поле — будто зеленой краской залито. Такое яркое, веселое, праздничное.

Мама сказала: «Это хлеб растет».

Зеленые ростки, как родные братья, кустиками торчат. Когда же они успели вырасти? Мама объяснила, что это озимый хлеб. Его сеяли прошлой осенью.

Потом его снегом укрыло. Над полем вьюги свистели. А хлеб терпел.

Но вытерпел хлеб, дождался весны. Ожил, начал расти. Какой же он красивый! (З журналу).

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: ха-та, хво-рий.

Односкладові слова не переносяться: хліб, сіль, гай.

Одна буква при переносі не залишається і не переноситься.

Слова з подвоєними приголосними, як гілля, знання,рілля, життя, волосся, можна при переносі розривати і так: гіл-ля, знан ня, ріл-ля, жит-тя, во-лос-ся, і так: гі-лля, зна-ння, рі-лля, жи-ття, воло-сся.

280. Спишіть слова, показавши можливий перенос рисочкою. Підкресліть слова, що не переносяться.

Сьогодні, фотокор, будівництво, срібний, стіл, очі, мати, їду, озеро, щасливий, надсилає, міськрада, Зоя, Юрій, шия, садочок, приїзд, вим’я, алея.

Не можна розривати:

1) сполучення йо, звуки [дж], [дз]: ра-йон, си-джу, ґу-дзик, але: під-жарити, над-звичайний;

2) складноскорочені слова, прізвища з ініціалами, дати тощо: США, Т. Г. Шевченко, 2005 р.

Не можна переносити в наступний рядок м’який знак, апостроф, знак переносу, розділові знаки (крім тире): кіль-це, бур’-ян.

281. Спишіть слова, поділяючи їх для переносу. Підкресліть ті слова, які не можна переносити.

Стан, трава, розпитати, АН-70, пташка, гарний, навколо, промисловість, значний, переповідати, І. Франко, Мар’яна.

282. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Зробіть звуковий запис виділених слів.

1. Лісове джерельце має добре серце всім дає водиці звірятку і птиці дереву травині квітці і людині (М. Чепурна). 2. Рости барвінку мій хрещатий (М. Рильський). 3. Ти в моїх мріях ти в моїй пісні батьківська земле моя (Д. Луценко).

ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-РОЗПОВІДІ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ТВАРИНИ

1. Назвіть відомі вам стилі мовлення.

2. Які є типи мовлення?

3. Які типи мовлення використовуються в художньому творі?

У художніх творах три типи мовлення тісно пов’язані між собою. Розповідь може містити опис. Роздум створюється засобами розповіді й опису. А в описі переплітаються елементи розповіді та власне опису.

283.1. Прочитайте. Визначте, які типи мовлення поєднано в тексті Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання.

Того ранку ти сидів у шелюзі над річкою. Вода сивіла молодесеньким дзеркалом, а на його поверхню наче хтось подихав: то хмари з високого неба видивлялись у дзеркалі на свою вроду.

Враз поплавець сіпнувся — і вже за хвилю ти, десятирічний, знімав із гачка своєї вудочки чималенького підлящика.

Поки дістав із сірникової коробки свіжого черв’яка, поки начепив його на гачок і закинув вудку, поки обернувся — й очам не повірив: із шелюги вийшло лисеня й тепер підкралося до риби. Ти спершу хотів закричати погрозливо, щоб наполохати хитрого злодюжку, та стримало щось. Напівобернувшись, стежив, як лисеня, витягнувши продовгасту мордочку, скрадливо переставляє лапками, як видовжило шию, а спину ледь-ледь опустило до землі.

Яке воно було, це лисенятко? Оченята поблискували круглими тривожними горішками, а тьмаво-каштановий писок його аж наче посвічувався, принюхуючись до повітря.

Лисеня вмить сподобалося, й тепер ти хотів побачити тільки одне: як підкрадеться до риби, як ухопить її в зуби, як тікатиме.

Голодний маленький пройдисвіт із випуклими оченятами й прищуреними вухами вже був зовсім близько, та вмить під ліктем у тебе тріснула галузка, й лисенятко відскочило назад (За Є. Гуцалом).

1. Яка тема тексту?

2. Чому розповідь ведеться від другої особи?

3. Як описано лисеня?

4. Який момент розповіді зображено на малюнку? Яким ви уявляли хлопчика, читаючи уривок з оповідання, і яким його показав художник?

5. Знайдіть у тексті слова з вивченими орфограмами.

II. Складіть план до тексту. Перекажіть його від третьої особи.

Мете метелиця, мете,

На білу постіль снігову

Зимовий вечір ліг…

Дві мами тихо гомонять,

Схилившись до стола.

Ось фотографію якусь

Одна із мам взяла.

І тепла посмішка за мить

Уста торкнула їй:

—Дивись: і тут вони удвох —

Твій Гнат та мій Андрій.

—Як личить їм нова шинель!

А браві! А стрункі!

—Ой, помужніли хлопчаки!

Ой, виросли синки.

…А хлопці, про яких іде

Розмова в цій порі, —

Стоять в негоду, в заметіль

На чатах до зорі.

Цю варту нелегку…

Кордони — на замку!

Дорослі та малі.

І ви, дбайливі матері,

В зав’юженім селі…

1. Що ви знаєте про Збройні сили України?

2. Хто з ваших рідних, знайомих служить у Збройних силах України? Розкажіть про нелегку професію військового.

3. У яких військах несуть службу герої вірша? Як змінилися юнаки?

4. Зробіть звуковий запис виділених слів.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

ЗВУКОВИЙ розбір слова.

Слово по звуках записується в квадратних дужках []. Звуки не можуть бути великими чи малими, тому на папері записуємо їх малими буквами ( Київ [к и й і в] ) .

Звуків більше, ніж букв, у словах

із буквами я, ю, є

на початку слова і складу

щедрівка, щастя, щедрий

поїзд, приїзд, країна

ялинка, юрта, танцює

в’юн, пам’ятай, в’є, під’їзд

• Буква щ завжди позначає два звуки [ш][ч] : дощ [д о ш ч], щука [ш ч у к а].

• Буква Ї завжди позначає два звуки [й][і]: їда [й і д а], солов’ї [с о л о в й і].

• Буква я, ю, є на початку слова (яблуко [й а б л у к о] , Юра [й у р а], єнот [й е н о т]) , після голосного звуку (рояль [р о й а л’], приют [п р и й у т’], боєць [б о й е ц’]) та апострофа (м’ята [м й а т а], в’юн [в й у н], п’єса [п й е с а]) позначає два звуки [й][а], [й][у], [й][е].

Апостроф не є звуком, він лише позначає твердість попередніх приголосних звуків.

Звуків менше, ніж букв

із буквосполученнями дж, дз

зі знаком м’якшення

із м’якими подовженими приголосними звуками

джерело, джміль, дзеркало, дзвіночки

міль, мальва, пальто, вільний

знання, волосся, сіллю, маззю, суддя, багаття,

• Коли буквосполучення дж, дз позначає один звук [дж], [дз], вимовляйте ці звуки злито, не ділячи їх на два: джміль [дж м ’ і л’], дзвін [дз в ’ і н’].

• Буква «знак м’якшення» (ь) не є звуком, вона лише разом із попередньою буквою позначає на письмі м’який приголосний звук : [д е н ‘ ] .

Розрізняють тверді та м ‘які приголосні звуки. При певному розміщенні у слові тверді приголосні, що не мають для себе парного м’якого приголосного звуку, можуть ставати по м’якшеними. Такими бувають 13 твердих приголосних звуків, що не мають для себе парного м’якого: [б], [п], [в], [м], [ф], [ж], [ч], [ш], [дж], [ґ], [к], [х], [г]. Для позначення пом’якшення після твердого приголосного звуку ставлять знак пом’якшення ´ (верхня похилена риска).

• Якщо приголосний звук стоїть в кінці слова або після нього ідуть букви А, Е, И, О, У, апостроф чи інші приголосні, тоді він завжди твердий: рука [р у к а].

• Букви і, я, ю, є після приголосних звуків позначають їх м’якість: сіно [с’ і н о], земля [з е м л’ а], люди [л’ у д и], синє [с и н’ е], папір [п а п´ і р] .

Якщо буква я, ю , є знаходиться після приголосного звуку , тоді попередній приголосний звук буде м’яким приголосним (шлях [ш л’ а х], нюх [н’ у х], синє [с и н’ е] ) або пом’якшеним твердим приголосним (мята [м´ а т а], [б´ у в е т] ) , а букві я,ю,є відповідає звук [а], [у], [е].

Якщо після приголосного звуку іде буква і, тоді попередній приголосний звук буде м’яким приголосним (дім [д’ і м]) або пом’якшеним твердим приголосним : папір [п а п´ і р] .

В українській мові м’якість звука [ц’] в кінці слів позначається знаком м’якшення (ь): молодець [м о л о д е ц’] , прапорець [п р а п о р е ц’] , олівець [о л ‘ і в е ц’] , оселедець [о с е л е д е ц’] .

• Буква й завжди позначає м’який приголосний звук: гай [г а й], рейки [р е й к и].

• Буква ь разом із попередньою буквою позначає м’якість попереднього приголосного звуку: лось [л о с’], альбом [а л’ б о м].

Голосні та приголосні звуки української мови

Голосні та приголосні звуки української мови мають перелік особливостей, які не варто оминати увагою. Насамперед, варто звернути увагу на їхні властивості та класифікацію. Перша частина матеріалу буде корисною для всіх школярів, тому радимо уважно її проаналізувати. Друга частина орієнтована на тих, хто хоче знати з теми трохи більше, ніж треба.

Звукова система сучасної української мови нараховує 38 звуків – 6 голосних і 32 приголосні.

Голосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу. їхнім джерелом є коливання розташованих у гортані голосових зв’язок.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! В українській мові шість голосних звуків: [а], [е], [и], [і], [о], [у].

Зверніть увагу! Для передавання на письмі шести голосних звуків використовують десять літер: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї.

Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними.

Приголосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму. При їх вимові струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони органів мовлення (наприклад, язик, зуби, губи), унаслідок чого виникають шуми, які є основою саме приголосних звуків.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! В українській мові 32 приголосні звуки:

Зверніть увагу! Тверді і м’які приголосні – це різні звуки, для позначення яких на письмі використовують ті самі літери: [сад] сад – [с’ад’] сядь.

Тверді і м’які приголосні

Творення приголосних звуків супроводжується рухом язика в ротовій порожнині. Звуки, при вимові яких спинка язика піднімається до верхнього твердого піднебіння, є м’якими.

В українській мові є такі м’які приголосні: [д’], [ті, [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [де], [р’]. Звук [й] завжди м’який.

Запам’ятайте графічні засоби позначення м’якості приголосних:

• м’який знак (ь): [бат ко] батько, [вожд’] вождь, [воловйй] вольовий;
• літери я, ю, є: [р’аст] ряст, [л’убйсток] любисток, [сйн’с] синє;
• літера і: [л’іто] літо, [д’іти] діти, [річка] річка, [д’н’іпро] Дніпро.

Примітка. У деяких випадках м’якість приголосного не має писемного вираження, зокрема це стосується такого фонетичного явища, як уподібнення приголосних за м’якістю: [п’іс’н’а] пісня, [мудрїс’т’] мудрість, [с’в’ато] свято.

Зверніть увагу! Усі м’які звуки, крім [й], мають тверді відповідники та утворюють із ними пари за твердістю – м’якістю: [д] – [д’], [т] – [т’], [л] – [л’] тощо. Порівняйте:

• [тин] тин – [т’ін’] тінь;
• [лин] лин – [л’ін’] лінь;
• [раса] раса – [р’аса] ряса;
• [рад’] радь – [р’ад] ряд;
• [л’із] ліз – [л’із’] лізь.

Як видно, за цією ознакою слова теж можуть розрізнятися лексичним і граматичним значеннями.

Приголосними, що не бувають м’якими, є:

1. губні: [б], [п], [в], [м], [ф];
2. шиплячі: [ж], [док], [ч], [ні];
3. задньоязикові: [ґ], [к], [х];
4. гортанний [г].

Ці звуки лише перед голосним [і] та зрідка перед голосними [а], [е], [у] можуть бути пом’якшеними (напівм’якими). На це вказують букви і, я, є, ю, наприклад: [в’ітамі’ни] вітаміни, [веч’ір] вечір, [зб’1ж’:а] збіжжя, [к’увёт] кювет. Не забувайте, що пом’якшені є відтінками твердих звуків.

Таким чином, в українській мові є 22 тверді й 10 м’яких приголосних звуків.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Приголосні звуки залежно від позиції (зокрема наступного звука в слові) бувають:

а) тверді;
б) м’які;
в) пом’якшені (напівм’які).

При фонетичному записі м’якість приголосного позначають знаком [‘] – скісною рисочкою зверху праворуч від літери [с’іл’], а пом’якшеність – графічним знаком апостроф [дв’іч’і].

Існують словесні формули, які полегшують запам’ятовування класифікації приголосних звуків:

• Буде гоже Ґедзю у джаз – дзвінкі приголосні.
• Усе це кафе «Птах і чаша» – глухі приголосні.
• Мавпа Буф – губні приголосні.
• Щ(шч)е їжджу – шиплячі приголосні.
• Де ти з ‘їси цілини? – м’які приголосні.

Зверніть увагу! Літера ї ніколи не позначає м’якості приголосного звука, тому що стоїть або на початку слова ([йіжак] їжак), або після голосного ([круйіз] круїз). Якщо займає позицію після приголосних (зокрема губного, [р] та кінцевого префікса), то за орфографічним правилом перед нею слід ставити апостроф і трактувати попередній звук як твердий: [солоувйі] солов’ї, [п’ірйіна] пір’їна, [рсРзтзд,]роз’їзд.

Дзвінкі й глухі приголосні

Залежно від наявності голосу розрізняють:

• дзвінкі (шум переважає над голосом): [б], [г], [ґ], [д], [д’], [ж], [док], [з], [з’], [дз], [дз’];
• глухі (складаються тільки з шуму): [к], [п], [с], [с’], [т], [т’], [ф], [х], [ц], [ц’], [ч], [ш].

Приголосні звуки, схожі за артикуляцією, утворюють пари: дзвінкий – глухий. Наприклад, [д] – [т], [г] – [х].

Вони розрізняють лексичне значення слів: казка – каска, ґава – кава, плід – пліт, гриб – грип.

При швидкому мовленні парні звуки артикулюються нечітко, тому й виникають труднощі при передаванні їх на письмі. Правопис літери, що позначає сумнівний приголосний звук (дзвінкий чи глухий), визначають орфографічним правилом чи з’ясовують за словником.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! В українській мові 11 співвідносних пар приголосних за дзвінкістю – глухістю:

• Дзвінкі б г г Д д’ ж 3 з’ ДОК ДЗ дз
• Глухі п X к т т’ ш с с’ ч п ц’

Не мають парних глухих такі дзвінкі приголосні: [в], [й], [л], [л’], [м], [н], [н], [р], [р’].

Зверніть увагу! Запозичений із грецької мови глухий звук [ф], що вживається лише у словах іншомовного походження та зрідка у звуконаслідувальних, парного дзвінкого не має.

Класифікація голосних звуків в українські мові

Класифікація приголосних звуків

Related Posts: