Menu Close

Скільки живе колоноподібна яблуня

Зміст:

Яблуня колоновидна: вирощування, обрізування, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 09 лютого 2019 Перша редакція: 09 серпня 2016 🕒 17 хвилин 👀 23240 разів 💬 7 коментарів

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за колоноподібною яблунею
  • Колоноподібна яблуня – опис
  • Посадка колоноподібних яблунь
    • Коли садити колоноподібні яблуні
    • Посадка колоноподібної яблуні восени
    • Як посадити колоноподібну яблуню навесні
    • Догляд за колоноподібною яблунею навесні
    • Догляд за колоноподібною яблунею влітку
    • Догляд за колоноподібною яблунею восени
    • Обробка колоноподібних яблунь
    • Полив колоноподібних яблунь
    • Підживлення колоноподібних яблунь
    • Зимівля колоноподібних яблунь
    • Коли обрізати колоноподібну яблуню
    • Як обрізати колоноподібну яблуню
    • Як обрізати колоноподібну яблуню навесні
    • Обрізування колоноподібної яблуні восени
    • Як розмножувати колоноподібні яблуні
    • Ранні сорти колоноподібних яблунь
    • Середньостиглі сорти колоноподібних яблунь
    • Пізні сорти колоноподібних яблунь
    • Сорти колоноподібних яблунь для Підмосков’я
    • Сорти колоноподібних яблунь для Сибіру
    • Коментарі

    Колоноподібна яблуня є природним клоном яблуні, що не розвиває бічних гілок. У селищі Келоуна в Британській Колумбії (Канада) в 1964 році на п’ятдесятирічній яблуні сорту Макінтош виявили незвичайну гілку – сильно облистяну, без бічних відгалужень і всю буквально обліплену плодами.

    Цю спонтанну мутацію розмножили і використали в подальшому для селекції колоноподібних яблунь, якою займалися як англійські науковці з графства Кент, так і селекціонери з інших країн. Перші зразки колоноподібної яблуні отримано в 1976 році.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за колоноподібною яблунею

    • Посадка: навесні, до початку сокоруху або в кінці вересня – на початку жовтня.
    • Цвітіння: у травні.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Ґрунт: родючий, нейтральний.
    • Полив: молоді дерева – один раз на три дні, у спеку та посуху – через день або щодня. Зрілі дерева – раз чи двічі на тиждень. Із середини липня полив поступово скорочують, а в серпні припиняють зовсім. Найкращий спосіб поливу – крапельний.
    • Підживлення: регулярні: навесні – 2-3 азотні, органічні (забродженим розчином курячого посліду чи коров’яку) підживлення, до середини літа – 2-3 позакореневі підживлення сечовиною, у першій половині липня вносять комплексне мінеральне добриво, а з серпня тільки мінеральні фосфорні та калійні добрива.
    • Обрізування: на початку літа й восени, після падолисту.
    • Розмноження: повітряними відсадками, але переважно щепленням.
    • Шкідники: яблуневі зелена та подорожникова попелиці, трач, склівка, червоний кліщ, плодожерка, міль, листовійка, мідяниця, комоподібна щитівка, смородинна, плодова та підкорова листовійки, фруктова та плодова молі, різні совки, горобина моль, непарний, дуболистий і кільчастий шовкопряди, кров’яна та червоногалова попелиці, казарка-довгоносик, західний непарний короїд, заболонник, грушеві трубковерт і трач.
    • Хвороби: проліферація яблунь (відьмина мітла), гірка та плодова гнилі, мозаїчна хвороба, мозаїчна кільчастість, молочний блиск, мухосід, справжній тутовник, звичайний рак, іржа, чорний рак, відмирання гілок, пархи, підшкірна вірусна плямистість, борошниста роса, гумовидність, сплющеність гілок, скловидність плодів, цитоспороз, чорна плямистість.

    Детально про вирощування колоноподібних яблунь читайте нижче

    Колоноподібна яблуня – опис

    Дослідники виявили, що характеристики колоноподібних яблуневих дерев зумовлені наявністю особливого гена – Co. У таких яблунь гілки від стовбура відходять під гострим кутом і ростуть практично вздовж провідника, тому дерева виглядають, як пірамідальна тополя. Стовбур у колоноподібної яблуні потовщений, обростає дрібними гілочками з квітковими бруньками на кінцях. Бічні гілки колоноподібних яблунь набагато менш потужні, ніж скелетні гілки звичайних яблуневих дерев, найчастіше вони замінені плодушками, списиками і кільчатками. Пагони у яблунь колоноподібних сортів товсті, міжвузля на них укорочені. Високорослі сорти колоноподібних яблунь схильні до розгалуження в 3-4 рази, а середньорослі – в 1,5-3 рази сильніше, ніж карликові сорти. З три-чотирирічного віку бічне розгалуження припиняється. Якщо верхівкова брунька пошкоджена, зростання яблуні завмирає, зате посилюється розгалуження, тому для тих, кому потрібна яблуня саме колоноподібної форми, дуже важливо зберігати точку росту хоча б перші два-три роки життя саджанця. І зацвітають, і вступають у плодоношення колоноподібні яблуні зазвичай на другий чи третій рік. Перші 5-6 років врожаї щороку збільшуються, а з сьомого-восьмого року при правильному догляді вони залишаються стабільно високими. Колоноподібна яблуня не плодоносить довше, ніж 15-20 років, після цього основна частина кільчаток всихає, проте середньо- і сильнорослим сортам колоноподібних яблунь або деревам, щепленим на насіннєвих підщепах, можна продовжити термін життя змолоджуючим обрізуванням.

    Колоноподібні яблуні економлять площу власникам невеликих садових ділянок, які на місці однієї звичайної яблуні можуть посадити до декількох десятків колоноподібних дерев. Розрізняють два види колоноподібних яблунь – сорти зі згаданим геном Co і звичайні сорти, прищеплені на суперкарликові клонові підщепи та сформовані як колони. Посадка колоноподібних яблунь і догляд за ними – тема нашої статті.

    Посадка колоноподібних яблунь

    Коли садити колоноподібні яблуні

    Колоноподібні яблуні краще висаджувати напровесні, до того, як почнуть розпускатися бруньки на деревах, але допустима посадка і в теплу погоду в кінці вересня або на початку жовтня. Краще купувати однорічні саджанці яблуні колоноподібної – вони приживаються набагато легше, ніж дворічні, швидше йдуть у ріст і починають плодоносити. Однак, вибираючи посадковий матеріал, переконайтеся, що коріння саджанців не пересушене і не підгниле. Віддайте перевагу посадковому матеріалу в контейнері – його можна висаджувати в ґрунт навіть улітку. Ділянку для колоноподібних яблунь вибирають відкриту, з вільним доступом сонячного світла й тепла, але захищену від сильного вітру. Ґрунт на ділянці має бути вологопроникним, родючим, а залягання ґрунтових вод не вище 2 м.

    Посадка колоноподібної яблуні восени

    Якщо ви вирішили посадити не одне-два деревця, а повноцінний яблуневий сад, розташовуйте саджанці в ряду на відстані півметра один від одного, залишаючи міжряддя завширшки 1 м. Ями під саджанці розміром не менше 90х90х90 см потрібно приготувати хоча б за два тижні до посадки, інакше, якщо садити деревця без попередньої підготовки, коренева шийка після осідання може опинитися під землею, а цього допускати не можна.

    При викопуванні ям родючий шар ґрунту відкидайте в один бік, а нижній – в інший, щоб вони не змішувалися. Якщо ви садите яблуні у важкий ґрунт, обов’язково розмістіть на дні ями дренажний шар із піску і щебеню. Потім додайте в родючий ґрунт 3-4 відра компосту або перегною, 50-100 г калійного добрива і 100 г суперфосфату, а якщо ґрунт на ділянці кислий, внесіть також 100-200 г доломітового борошна, добре перемішайте, закладіть ґрунтосуміш у яму, розрівняйте й залиште на два тижні, щоби ґрунт осів і ущільнився.

    Через півмісяця насипте залишок ґрунтосуміші в яму гіркою, встановіть на неї саджанець таким чином, щоб його коренева шийка виявилася трохи вище поверхні ділянки, розправте коріння, засипте яму неродючою землею з нижнього шару, ущільніть ґрунт і на відстані 30 см від стовбура сформуйте навколо кожного деревця кругову ямку з валиком заввишки 10-15 см. У кожну ямку після посадки вилийте 1-2 відра води, а коли вона вбереться, замульчуйте пристовбурні кола торфом, тирсою або різаною травою. Якщо ви переживаєте, що порив вітру може зламати яблуньку, вбийте біля неї кілочок і підв’яжіть до нього деревце.

    Як посадити колоноподібну яблуню навесні

    Якщо ви зібралися висаджувати колоноподібні яблуні навесні, ями для них краще приготувати з осені – за зиму ґрунт у них осяде, злежиться, добрива розчиняться, і коріння ваших саджанців опиниться в родючому живильному ґрунті, що дасть їм змогу швидко піти в ріст і, може, навіть зацвісти. В іншому процедура весняної посадки колоноподібних яблунь нічим не відрізняється від осінньої.

    Догляд за колоноподібними яблунями

    Догляд за колоноподібною яблунею навесні

    Навесні, до початку розпускання бруньок, проводять обрізування й профілактичну обробку колоноподібних яблунь від шкідників і хвороб, а також підживлюють їх азотними добривами.

    Коли у яблунь починається формування бутонів, на щойно посаджених деревах їх обережно видаляють, на яблунях другого року життя можна залишити десять квіток, а на доросліші дерева навантаження збільшують поступово, залишаючи квіток тільки вдвічі більше, ніж має дозріти яблук. Отже, на плодових ланках залишають по два суцвіття, відклавши повторне проріджування на літній період.

    Окрім обрізування, підживлення й проріджування, яблуні потребують поливу і розпушування ґрунту в пристовбурних колах, проте якщо ви вирощуєте дерева на клонових підщепах, то розпушуванням можете пошкодити коріння. У такому разі краще проводити не мульчування, а залуження пристовбурного кола – в радіусі 25 см від стовбурів посіяти сидерати й регулярно їх скошувати.

    Догляд за колоноподібною яблунею влітку

    У першій половині червня проводять комплексне підживлення колоноподібних яблунь мінеральними добривами. Тільки-но на яблунях з’являться зав’язі, здійснюють повторне проріджування майбутнього врожаю – на гілках залишають тільки половину з утвореної зав’язі. Коли майбутні яблука стануть розміром з вишню, в кожному суцвітті залишають тільки дві зав’язі, а коли плоди досягнуть розміру волоського горіха, з двох зав’язей залишають одну – отже, на кожній плодоносній ланці наливатиметься по одному яблуку.

    Улітку слід уважно стежити за появою в саду шкідників і будь-якими змінами в зовнішньому вигляді яблунь, щоб не пропустити початок будь-якого захворювання, і якщо ви зумієте діагностувати проблему, негайно вживайте заходів, інакше урожай виявиться під загрозою. Обробку колоноподібних яблунь від шкідників і хвороб проводять не пізніше, ніж за місяць до збору врожаю.

    Із серпня припиняють підживлення яблунь органікою й азотними добривами – в цей час деревам набагато потрібніший калій, що допомагає швидше визрівати молодим паросткам. Щоб верхівки пагонів колоноподібних яблунь не обмерзли взимку, на кожному з них у чотирьох верхніх листків укорочують листові пластинки на дві третини.

    Догляд за колоноподібною яблунею восени

    Восени, після збору врожаю, яблуні підживлюють, обробляють проти грибків і шкідників, що сховалися в корі та в ґрунті пристовбурного кола, проводять санітарне обрізування, якщо в цьому є потреба, і готують яблуні до зимівлі.

    Обробка колоноподібних яблунь

    Напровесні, до початку сокоруху, і восени, після падолисту, проводять профілактичну обробку колоноподібних яблунь і ґрунту в пристовбурних колах від хвороб і шкідників. Зазвичай для цього використовують одновідсотковий розчин бордоської рідини або Нітрафена. Мета таких обробок – знищити хвороботворні мікроорганізми й шкідників, що влаштувалися в корі дерев і в ґрунті. Деякі садівники використовують для весняного обприскування семивідсотковий розчин сечовини, який у цьому випадку є не тільки інсектицидом і фунгіцидом, а й своєчасним азотним підживленням колоноподібних яблунь.

    Полив колоноподібних яблунь

    Оскільки колоноподібні яблуні позбавлені стрижневого кореня, що йде вглиб, і їхня коренева система розташовується поверхнево в радіусі всього 25 см від штамба, поливати молоді дерева в нормальну літню погоду доведеться один раз на три дні. Якщо ж літо буде спекотним і сухим, то будьте готові зволожувати ґрунт під яблунями через день, а може, і щодня. Більш зрілі яблуні досить поливати один-два рази на тиждень. Із середини червня яблуні поливають рідше, а в серпні поливання зовсім припиняють, щоб дерево встигло сформувати квіткові бруньки, закінчити зростання і підготуватися до зими.

    Щоб волога зберігалася в ґрунті довше і на його поверхні не утворювалася кірка, пристовбурні кола мульчують соломою або засівають сидератами. Найкращий спосіб поливу колоноподібних яблунь – крапельний, з дозованою подачею вологи до кореневої системи, але один раз на місяць усе одно слід провести рясне поливання, щоб промочити ґрунт у пристовбурних колах на глибину залягання коренів. Двічі на місяць після заходу сонця потрібно рясно поливати крони колоноподібних яблунь зі шланга.

    Підживлення колоноподібних яблунь

    Формуючи величезну кількість плодів, колоноподібні яблуні витягають із ґрунту всі корисні речовини, тому підживлення яблуневого саду проводиться упродовж усього вегетаційного періоду. Навесні в пристовбурні кола колоноподібних яблунь вносять органічні добрива. Це може бути гнойовиця або зброджений курячий послід. Позакореневим азотним підживленням може слугувати обробка дерев семивідсотковим розчином сечовини напровесні, до набубнявіння бруньок. Пізніше, до середини літа, можна провести ще два позакореневі підживлення яблунь сечовиною з концентрацією 0,1 %.

    У розпал вегетації – в першій половині червня – яблуні потребують комплексних мінеральних добрив, а з серпня органічні речовини виключають зі складу підживлення, оскільки дерева в цей час потребують тільки калію, який прискорює визрівання верхівок пагонів яблунь.

    Зимівля колоноподібних яблунь

    Із настанням осені для штамбів молодих колоноподібних яблунь потрібно створити надійне укриття ялиновим гіллям або деревною стружкою – воно має бути сухим і захищеним від проникнення гризунів. Не використовуйте з цією метою солому, а якщо ви упродовж весни і літа мульчувати нею пристовбурні кола, восени її слід прибрати, оскільки солома приваблює мишей і щурів. Після того, як випаде сніг, підгорніть ним основу штамба яблуні.

    Обрізування колоноподібних яблунь

    Коли обрізати колоноподібну яблуню

    Біологічно колоноподібна яблуня не повинна мати гілок узагалі, тому говорити про формування крони не доводиться. Обрізуванню піддаються тільки бічні гілки, і проводять цей процес на початку літа або після падолисту, при підготовці яблуні до зимівлі.

    Як обрізати колоноподібну яблуню

    Основний принцип обрізування такий: що більше ви зріжете, то активніше відростатиме те, що ви вкоротили. Наприклад, якщо ви укоротите гілку більш ніж наполовину, залишивши тільки 3-4 вічка, вони дадуть вам згодом 3-4 потужні пагони. А якщо ви видалите лише третину гілки, то з решти бруньок виросте 7-8 середніх за силою гілочок. Якщо ви правильно обрізуєте колоноподібну яблуню, то щорічно вона даватиме вам 10-15 см приросту і 2-3 бічні бруньки.

    При обрізуванні колоноподібних яблунь пам’ятайте, що за жодних обставин не можна обрізати центральний провідник, оскільки в разі відсікання точки росту дерево почне гілкуватися.

    Напровесні в перший рік життя колоноподібної яблуні її бічні гілки обрізують, залишаючи на них по 2 бруньки. У наступні 2-3 роки з нових пагонів формують плодові ланки. Непотрібні бічні пагони бажано акуратно вискубувати ще зеленими, оскільки рани після обрізування здерев’янілих пагонів заживають набагато важче.

    Як обрізати колоноподібну яблуню навесні

    До початку сокоруху здійснюють формуюче обрізування колоноподібних яблунь. У перший рік обрізують бічні гілки, залишивши на кожній тільки по 2 бруньки. Окрім того, з санітарною метою вирізують перехрещені, хворі й обморожені гілки.

    На другий рік у цей же час формують плодові ланки: з двох пагонів, що виросли на обрізаній торік гілці, залишають той, що займає горизонтальніше положення, а другий, більш вертикальний, обрізають до двох бруньок. Горизонтальний пагін уже цього літа дасть плоди, а вертикальний – 2 сильні пагони.

    На третю весну той пагін, що плодоносив минулого літа, вирізають, а з рештою проробляють обрізування, аналогічне торішньому. Кожна плодова ланка функціонує 3-4 роки, після чого її вирізають на кільце.

    Якщо верхівкова точка росту загинула, обріжте провідник, залишивши тільки дві бруньки, дочекайтеся, поки під ним почнуть рости бічні гілки, виберіть з них одну, що зростає строго вертикально – ця гілка замінить провідник. Решту бічних гілок виріжте на пень, тобто коротко, але не на кільце: довжина пеньків має дорівнювати довжині звичайних кільчаток.

    Обрізування колоноподібної яблуні восени

    Восени колоноподібні яблуні обрізають тільки з огляду на нагальну необхідність.

    Розмноження колоноподібних яблунь

    Як розмножувати колоноподібні яблуні

    Колоноподібні яблуні можна розмножувати способом щеплення сортового живця на відповідну підщепу, але для цього потрібні досвід і вправність професійного садівника. Насіннєвий спосіб розмноження – найбільш довгий і трудомісткий. Окрім того, при насіннєвому розмноженні відбувається розщеплення ознак – це значить, що далеко не всі сіянці виявляться колоноподібними. Найкраще здійснити розмноження колоноподібної яблуні повітряними відсадками. Для цього потрібно напровесні вибрати гілку завтовшки з олівець, зробити на ній біля основи кільцевий надріз кори завширшки півсантиметра й обгорнути його на добу ватою, змоченою в Гетероауксині. Потім надріз слід обгорнути вологим торфом і помістити це місце в чорний поліетиленовий пакет, закріпивши його таким чином, щоб під нього не проникало повітря. Слідкуйте за тим, щоб торф не висихав. До осені під плівкою утворюються коріння, і гілку можна буде відокремити від яблуні й висадити. Імовірність успішності цього способу близько 50 %.

    Самостійно виростити саджанці колоноподібних яблунь дуже складно, набагато надійніше придбати їх у розпліднику з гарною репутацією і подбати про їхнє правильне транспортування.

    Шкідники колоноподібних яблунь

    Найчастіше колоноподібні яблуні, як і звичайні яблуні, вражають яблуневі зелена та подорожникова попелиці, трач, склівка, червоний кліщ, плодожерка, міль, листовійка, мідяниця, комоподібна щитівка, смородинна, плодова та підкорова листовійки, фруктова і плодова молі, різні совки, горобинна міль, непарний, дуболистий і кільчастий шовкопряди, кров’яна і червоноголова тля, казарка-довгоносик, західний непарний короїд, заболонник, грушеві трубковерт і трач та інші численні комахи. Боротися зі шкідниками можна інсектицидами і ловчими поясами з гофрованого паперу, які перекривають комахам прохід по стовбуру до крони.

    Хвороби колоноподібних яблунь

    Колоноподібні яблуні схильні до тих самих захворювань, що і яблуні звичайні. Найпоширенішими хворобами яблуневих дерев є: проліферація, або «відьмина мітла», гірка плодова гниль, мозаїка, мозаїчна кільчастість, мухосід, борошниста роса, молочний блиск, трутовик, звичайний рак, пархи (парша), відмирання гілок, плодова гниль, підшкірна вірусна плямистість, гумоподібність, іржа, скловидність плодів, сплющення гілок, чорний рак і цитоспороз. Хвороби і шкідники яблуні докладно описано в окремій статті, вже розміщеній на нашому сайті. З неї ви дізнаєтеся симптоматику хвороб і опис шкідників, а також якими засобами краще з ними боротися.

    Сорти колоноподібних яблунь

    Сорти колоноподібних яблунь залежно від їхньої висоти поділяють на карликові, напівкарликові (середньорослі) і сильнорослі, а за термінами дозрівання на літні (ранні), осінні (середньостиглі) і зимові (пізні). Ми пропонуємо вам опис сортів колоноподібних яблунь саме за часом дозрівання.

    Ранні сорти колоноподібних яблунь

    Ця категорія яблунь дає зрілі плоди з кінця липня до початку вересня. Яблука літніх сортів їдять свіжими або піддають їх переробці на компоти, джеми й соки. Зберігаються плоди літніх сортів недовго. Найкращими ранніми сортами вважаються:

    • колоноподібна яблуня Медок – урожайний і холодостійкий напівкарликовий сорт, стійкий до хвороб і шкідників, з плодами біло-жовтого кольору з товстою шкіркою і зернистою, соковитою м’якоттю з яскраво вираженим медовим присмаком. Середня вага плодів від 100 до 250 г. Дерева цього сорту досягають у висоту 2-2,5 м;
    • колоноподібна яблуня Президент – компактний, середньорослий, високоврожайний, зимостійкий і стійкий до хвороб і шкідників сорт з ароматними світло-зеленими або світло-жовтими яблуками, на яких іноді проступає рожевий рум’янець. Середня маса плодів 150-200 г, м’якоть у них дрібнозерниста, соковита та м’яка;
    • колоноподібна яблуня Васюган – зимостійкий продуктивний сорт, стійкий до хвороб і шкідників, з конічної форми запашними червоно-смугастими яблуками кисло-солодкого смаку з яскраво вираженими підшкірними цятками. М’якоть у плодів кремова, м’яка та соковита. Вага яблук 140-200 г;
    • Діалог – урожайний напівкарликовий морозостійкий сорт із невеликими, але соковитими яскраво-жовтими плодами плоскої форми. Сорт вирізняється також високою стійкістю до хвороб і шкідливих комах;
    • колоноподібна яблуня Останкіно – стійкий до хвороб і шкідників напівкарликовий сорт із кисло-солодкими запашними яблуками ніжного зеленого кольору з червоним рум’янцем розпливчастої форми. Вага соковитих плодів від 150 до 220 г.

    Окрім описаних, чудово себе зарекомендували ранньостиглі сорти колоноподібних яблунь Червонець, Промінь, Ідеал, Райка, Фламінго, Гала, Черемош, Ікша, Зелений шум та інші.

    Середньостиглі сорти колоноподібних яблунь

    Середньостиглі, або осінні сорти дозрівають упродовж усієї осені. Їх використовують для їжі і переробки, оскільки зберігаються плоди цих сортів теж недовго – за найсприятливіших обставин до січня. Найпопулярнішими з них можна назвати такі:

    • Малюха – один із найсмачніших карликових сортів із великими усічено-конічними плодами десертного типу яскраво-жовтого або жовто-помаранчевого забарвлення вагою 150-250 г, з блискучою, тонкою, але міцною шкіркою і жовтою, дрібнозернистою і запашною м’якоттю. Цей десертний сорт вирізняється скороплідністю і продуктивністю;
    • Джин – морозостійкий врожайний сорт із красивими яскраво-червоними яблучками вагою від 80 до 200 г із соковитою, твердою м’якоттю кисло-солодкого смаку. Зберігаються плоди до січня;
    • Тріумф – напівкарликовий сорт із плодами яскравого темно-червоного кольору зі смугастим рум’янцем по всій поверхні, з щільною, глянсовою шкіркою і білою, дрібнозернистою хрусткою м’якоттю солодкого десертного смаку з легкою кислинкою. Середня вага плодів від 100 до 150 г;
    • колоноподібна яблуня Арбат – цей зимостійкий і високопродуктивний сорт, стійкий до хвороб і шкідників, дозріває в кінці вересня або на початку жовтня. Його середнього розміру яскраво-вишневі блискучі плоди з соковитою м’якоттю кисло-солодкого смаку важать 100-120 г;
    • Ієдзену – сильнорослий продуктивний сорт, стійкий до пархів та морозів, із жовтими плодами масою близько 150 г, вкритими червоним штрихом. М’якоть у яблук дрібнозерниста, щільна, зеленувато-жовта, кисло-солодка, чудового смаку.

    Окрім описаних, популярні середньостиглі сорти Кумир, Ладога, Титанія, Телеймон, Мельба та інші.

    Пізні сорти колоноподібних яблунь

    Плоди пізньостиглих сортів, що дозрівають у другій половині осені, зберігаються аж до весни. Найбільш затребувані такі з них:

    • колоноподібна яблуня Янтарна, або Бурштинове намисто – напівкарликовий високопродуктивний морозостійкий сорт із великими жовто-зеленими плодами з рум’янцем і соковитою, кисло-солодкого дрібнозернистою запашною м’якоттю;
    • колоноподібна яблуня Валюта – високоврожайний, швидкоплідний, морозостійкий і стійкий до пархів напівкарликовий сорт із великими (близько 200 г вагою) яблуками яскраво-жовтого кольору з червоним бочком і білосніжною, соковитою, солодкою, ароматною м’якоттю;
    • колоноподібна яблуня Московське намисто – самобезплідний, морозостійкий, високоврожайний сорт, стійкий до шкідників і хвороб, з великими темно-червоними яблуками зі щільною шкіркою і соковитою, солодкуватою м’якоттю з незначною кислинкою. Середня маса плодів близько 170 г;
    • Болеро – сорт із великими зеленими яблуками масою до 200 г із білою, твердою, але дуже соковитою м’якоттю;
    • Єсенія – цей сорт вирізняється підвищеною стійкістю до морозів і пархів. Плоди у Єсенії великі, вагою близько 170 г, темно-червоні з сизим восковим нальотом.

    Окрім описаних, відомі такі пізні сорти колоноподібних яблунь: Сузір’я, Білосніжка, Сенатор, Трайдент, Вікторія, Баргузин, Гірлянда, Білий орел, Іскорка, Селянин та інші.

    Сорти колоноподібних яблунь для Підмосков’я

    Оскільки майже всі колоноподібні яблуні морозостійкі, вибрати сорт для вирощування в середній смузі, на Уралі або в Сибіру неважко. Найкращі колоноподібні яблуні для Підмосков’я – Московське намисто, Васюган, Валюта та Малюха.

    Сорти колоноподібних яблунь для Сибіру

    Такі сорти колоноподібних яблунь, як Ікша, Баргузин, Селянин і Президент, здатні витримувати морози до -40 ºC, а Васюган – до -42 ºC, тому їх можна вирощувати не тільки в Підмосков’ї, а й на Уралі, в Сибіру і на Далекому Сході.

    Як вирощувати колоноподібну яблуню та в чому її переваги?

    Колоноподібні яблуні – це справжня знахідка для садівника. Вони мають цілий перелік переваг, які ніяк не можна обійти стороною. Якщо у вас є свій сад або плануєте його закласти, обов’язково зверніть увагу на колоноподібні дерева. Докладніше про їх переваги та правила вирощування читайте у цій статті.

    Що являє собою колоноподібна яблуня?

    Почнемо з назви, що походить від слова «колона» – вона якнайкраще описує зовнішній вигляд такого дерева. Відповідно до свого походження прикметник колоноподібний потрібно писати з двома «н». Але в Інтернеті ви частіше зустрінете спрощене написання цього слова – з однієї «н». Воно пишеться так само, як сприймається на слух, що є орфографічною помилкою. Проте, неправильно написане слово «колоновидний» глибоко узвичаїлося садівників, котрим важливіше передача сенсу, а чи не правила літературної мови.

    Тепер поговоримо про зовнішній вигляд цих дерев. Вони справді схожі на колони, тому що або складаються з одного ствола (що властиво певним сортам і молодим деревцям), або розташуванням своїх бічних гілок нагадують тополю (гілки виходять під гострим кутом, ближче до ствола). Звичного розгалуження, яке притаманно великим «стандартним» деревам, тут немає. І в цьому вся краса колоноподібної яблуні. Завдяки такій незвичайній біології дерева займають мало місця, що дозволяє розміщувати в саду більше різних сортів та культур.

    Бічні відгалуження колоноподібних яблунь відходять як від скелетних гілок, а й від стовбура. Це маленькі потовщені гілочки, у яких утворюються звані кільчатки (квіткові нирки). Відповідно, прямо на стовбурі і на гілках, що майже вертикально йдуть, дозрівають яблука, роблячи дерево екзотично красивим.

    Виразність розгалуження колоноподібних яблунь залежить від їх висоти. До речі, за цим параметром ці дерева поділяються на такі групи:

    • суперкарлики – наймініатюрніші представники;
    • карлики – теж маленькі яблуні, що виростають трохи вище за попередні;
    • напівкарлики – більш високі дерева, ніж карлики;
    • середньорослі – сорти, що виростають приблизно до 2 м;
    • сильнорослі – найвищі колоноподібні яблуні, що досягають 2,5-3 м.

    Висота колоновидної яблуні у свою чергу залежить від підщепи, що впливає на згадану вище ступінь розгалуження. Зростання бічних гілок у таких дерев проходить лише перші 3-4 роки. Винятком можуть бути лише ті випадки, коли з якоїсь причини ушкоджується верхівка яблунь.

    Суперкарликові та карликові дерева мають мочкувату кореневу систему, починають швидше плодоносити і дають хороші врожаї порівняно недовго. Вищі представники можуть жити і плодоносити довше. У середньому колоноподібні яблуні демонструють найбільші врожаї з 4 до 8 років, поступово знижуючи врожайність до 15-річного віку. Далі дерево може бути ще 30-35 років, не даючи врожаю. Але цього здебільшого немає, оскільки садівники, зазвичай, викорчовують їх після початку падіння врожайності, оновлюючи сад шляхом посадки молодих саджанців.

    Історія виникнення колоноподібних яблунь

    У далекому 1964 році випадково на одному з дерев сорту Мекінтош, що росте в канадському саду, була виявлена нетипова гілка з купою яблук. Вона відрізнялася тим, що не мала бічних розгалужень, її всипало безліч кільчаток. Зовнішній вигляд такої гілки став результатом спонтанної мутації, що виявилася на 50-річній яблуні. Незвичайну гілку вегетативно розмножили, давши нову сортову назву «Важака» (саме з першої «а», що, за словами фахівців, є прізвищем садівника).

    Надалі цей унікальний екземпляр став основою виведення цілого ряду сортів яблунь колоновидного типу. Його вегетативні нащадки поширилися у всьому світі, давши початок новому виду садів. До речі, відсутність стандартного розгалуження обумовлено геном, що позначається “Со”.

    Переваги колоноподібних яблунь

    1. Урожай на 2 рік (не пізніше за третій). Колоноподібні яблуні дають перший урожай вже на 2 роки після посадки. Якщо порівнювати зі звичайними яблунями, це неймовірний результат. А цвітуть такі дерева в перший рік, але ці квітки обривають, щоб юне деревце не витрачало сили на плоди.
    2. Вища врожайність. Даний показник у колоноподібних представників вищий, ніж у «стандартних», у перерахунку на одиницю площі. Це активно використовується у промисловому садівництві, оскільки дає можливість отримувати більше прибутку (роблячи бізнес більш рентабельним)
    3. Для одного дерева потрібно дуже мало місця. Це є перевага, якщо у вас невелика ділянка, і ви хочете посадити різні сорти або види. Заклавши колоноподібний сад, ви маєте можливість отримати з невеликої площі, що займає лише одне стандартне дерево, кілька сортів яблук, груш, слив і т.д.
    4. Догляд за колоноподібними яблунями неймовірно простий. Це зумовлено їх невеликою висотою та біологічною будовою. Такий сад не вимагає великих витрат на догляд, якоїсь спецтехніки або особливих навичок. Тобто колоноподібні дерева – чудовий варіант для всіх, включаючи новачків у садово-городній справі.
    5. Такі яблуні можна успішно вирощувати навіть у досить холодному кліматі, захищаючи молоді дерева від зимових морозів будь-яким покривним матеріалом (це дозволяє зробити їх невеликий розмір).
    6. Декоративність. Колонноподібні яблуні виглядають дуже естетично під час цвітіння та плодоношення. Ними можна прикрашати будь-яку ділянку або її частину.

    Недоліки колоноподібних яблунь

    У колоноподібних яблунь, звісно, є свої недоліки – це друга сторона медалі. Але їх вплив не настільки критичний, щоб затьмарити переваги.

    1. Підвищена чутливість до низьких зимових температур. Це пояснюється їхньою невеликою висотою. У північних регіонах такі дерева вимагають обов’язкового укриття, що є добрим вирішенням проблеми.
    2. Невеликий урожай з однієї яблуні. Оскільки деревце маленьке, в середньому воно може дати лише до 5 кг яблук за сезон. Але за густих посадок такий сад дозволять отримувати більше врожаю з одиниці площі, ніж звичайні дерева. До того ж сьогодні існують більш врожайні сорти. Сучасна селекція створила яблуні, що ростуть до 2 м і дають до 15 кг з дерева у розпалі своєї врожайності (з 4 по 8 рік життя).
    3. Часте пошкодження дерев мишами та зайцями. У холодну пору року такі деревця часто страждають від гризунів. Але ця проблема має просте рішення: яблуньки потрібно замотувати будь-яким тканим матеріалом.
    4. Вища ціна на саджанці. Так буває не завжди. Але навіть при вищих цінах обробіток колоноподібних яблунь є економічно вигідним.

    Посадка та догляд за колоноподібними яблунями

    Посадка

    У саду колоноподібні яблуні розміщують досить щільно один до одного:

    • суперкарликові та карликові за схемою 20х30 см;
    • напівкарликові – приблизно 50х100 см;
    • середньо-і сильнорослі – 100х150 см.

    Наведені вище цифри є зразковими рекомендаціями. Про те, як краще саджати деревця якогось конкретного сорту колоноподібних яблунь, найкраще дізнатися у продавця.

    Якщо ви не плануєте розбивати цілий сад, то розміщувати деревця можна на власний розсуд (з урахуванням необхідного простору для розвитку). Для них потрібно вибирати добре освітлені та закриті від вітрів місця.

    Час посадки – рання весна (до розпускання нирок, це найкращий період на рік) або осінь (після припинення руху соку, приблизно в жовтні). Оптимальні розміри ями для посадки колоноподібної яблуні – це куб зі сторонами в 80-90 см. На важких ґрунтах потрібно обов’язково зробити дренаж, насипавши на дно пісок та щебінь (або битих глиняних цеглин).

    Йому бажано робити за 2 тижні до посадки, щоб підготовлений ґрунт ущільнився. Якщо земля не родюча, то посадкову яму додають до 4 відер перегною або компосту. Крім того, бажано удобрити її калійними та фосфорними добривами (2 ст. л. на саджанець). Частину ями засипають для ущільнення, залишаючи достатньо місця для кореневої системи. Через пару тижнів саджанець розміщують в ній таким чином, щоб коренева шийка була трохи вище рівня землі. Після цього акуратно засипають землею, що залишилася, яку обов’язково ущільнюють.

    Коріння саджанця має бути добре розправлене. Їх бажано трохи підрізати, щоби яблунька швидше вкоренилася. Після посадки навколо стовбура роблять валик із землі і рясно поливають, а потім мульчують приствольне коло яким-небудь доступним матеріалом (травою, торфом, перегноєм або тирсою).

    Догляд за колоноподібними яблунями

    Секрети вирощування таких дерев дуже прості. У перший рік після посадки на них обривають усі квітки на стадії початку бутонізації, щоб яблуньки витрачали свої сили тільки на інтенсивне зростання. Сюди ж можна віднести весняне підживлення азотними добривами. Крім того, в приствольному колі можна посіяти сидерати, які розпушать ґрунт, захистять його від випаровування і наситять азотом (якщо це бобові рослини, на коренях яких живуть азотфіксуючі бактерії). До речі, сидерати потрібно регулярно скошувати.

    Під час другого сезону вегетації залишають 10 квіток, а решту видаляють. Це дозволяє поєднати повноцінний розвиток деревця з дозріванням плодів. Якщо не видаляти квіти, яблука вимагатимуть більше харчування, що незмінно позначиться як на них самих (плоди будуть меншими), так і на всьому дереві в майбутньому (воно відстане у розвитку, що надалі негативно позначиться на врожаях).

    У наступні роки можна поступово збільшувати кількість залишених квіток – яблуньки будуть вже сильнішими, тому зможуть ефективно поєднувати своє зростання та дозрівання яблук. Тоді контроль майбутнього врожаю проводять у два етапи: спочатку залишають у 2 рази більше квіток, ніж дозріватиме яблук; а потім видаляють зайві зав’язі при досягненні ними розміру волоського горіха (залишаючи найкращі яблучка).

    Потрібно також проводити своєчасні обробки від шкідників та хвороб (незалежно від того, чим це робити – хімпрепарати або біопрепарати). У разі використання хімії востаннє обробити колоноподібні яблуні потрібно не менше ніж за місяць до збирання врожаю.

    Підгодовувати колоноподібні яблуні потрібно щороку протягом сезону вегетації. Починати можна з простого органічного добрива – настою курячого посліду або коров’ячого гною, який вносять навесні. Влітку колоноподібні яблуні бажано підгодувати як азотними добривами чи органікою, а й мікроелементами (можна вносити комплексні добрива). А починаючи із серпня, варто застосовувати лише калійні добавки, які покращують якість плодів.

    Восени ж, коли врожай вже зібраний, можна провести ще одну підгодівлю та обробити ствол кола від захворювань і шкідників. Таку обробку варто провести також провесною. До речі, одним із засобів, яким це роблять, є 7% розчин сечовини. Він не тільки має інсектицидні та фунгіцидні властивості, але й живить дерева азотом через листя.

    На зиму мульчу із соломи треба прибрати, щоб не приваблювати гризунів. У регіонах із холодною зимою колоноподібні дерева вкривають лапником та агроволокном. А при випаданні снігу, підгортають їм основу ствола, що є додатковим захистом від морозу.

    Обрізка колоноподібних яблунь

    Перше, про що треба пам’ятати: не можна обрізати ствол (тобто центральний провідник). Це призведе до розгалуження яблуні.

    Починати обрізання бічних гілок колоноподібної яблуні потрібно навесні (до руху соку).

    • Першого року на них залишають по дві нирки, решту видаляють. З цих нирок наступні 3 роки необхідно сформувати плодові ланки. Для цього зайві пагони вищипують, як тільки вони з’являються. Це більш щадний метод, який переноситься деревами практично безболісно (на відміну від обрізки гілок, що вже виросли).
    • Навесні видаляють всі хворі, сухі, ушкоджені пагони, що перехрещуються. Плодові ланки починають формувати на другий рік життя деревця. Для цього одна з пагонів, що виросла з двох залишених у перший рік нирок (що розташований ближче до вертикального положення), також обрізають до пари нирок. А горизонтальніше зростаючий – не чіпають. Таке формування призводить до того, що перша втеча за дасть протягом сезону нові пагони, а друга – плоди.
    • Третьої весни втечу, що відплодоносила, повністю видаляють, а з двома, що виросли, проводять таке ж формування, як у попередній рік. Сукупність усіх цих пагонів називається плодовою ланкою. Термін життя таких ланок складає 3-4 роки. Після виконання своїх функцій кожну ланку вирізають повністю (на кільце)

    У разі, якщо центральний провідник (ствол) пошкоджується і може рости далі, формують його заміну. Для цього вибирають одну бічну гілку, яка росте вертикально, і вирізають решту (залишаючи невеликий пеньок).

    Обрізання колоноподібних яблунь проводять в основному лише напровесні. Восени така процедура здійснюється рідко – лише у випадках крайньої потреби.

    Колоноподібні яблуні дають чудову можливість влаштувати сад навіть на невеликій ділянці землі, не вимагаючи великих витрат праці чи спеціальної техніки.

    Колоноподібна яблуня Валюта: характеристика, посадка та догляд

    Вже дуже багато років на приватних городах та промислових цілях вирощують яблуню цього сорту. Яблуня Валюта колоноподібна була виведена українськими селекціонерами, понад 15 років тому, Морозовою та Кічиною. Відмінною та дуже важливою особливістю є дуже сильний імунітет до такого небезпечного та поширеного захворювання яблунь, як парша. Плюс до всього сорт удостоєний досить компактним деревом, що робить цю яблуню чудовою для вирощування на невеликих ділянках.

    Опис колоноподібної яблуні.

    У України перші колоноподібні яблуні з’явилися при схрещуванні сортів Коричневе смугасте та ватажок.

    А яблуня Валюта – це результат багаторічних напрацювань випробувань та проб. І треба зазначити, що результат чудовий. Детальний опис, фото, відгуки читайте далі.

    Яблуня “Валюта” (колоноподібна).

    Виведений сорт у 1986 році вченими та фахівцями Всеукраїнського селекційно-технологічного інституту садівництва та розсадництва під керівництвом В.В.Кічина та Н.Г.Морозової.

    З 1994 року він уже на сортовипробуваннях, і з 2004 року у Держреєстрі. Довго випробовували! Але випробування пройшли.

    Збір врожаю яблук “Валюту” на дачі.

    Вам буде цікаво:

    • Про творця: Віктор Валер’янович Кічина. Професор. Засновник двох напрямів у селекції плодово-ягідних культур. Автор 30 сортів яблунь. З 1972 року створив 20 сортів колоноподібних яблунь. Більшість з них зимостійкі та стійкі до парші. Широковідомі та визнані сорти великоплідної малини. Усього їх 25 і вирощуються у складніших умовах України. Підготував собі зміну – 32 кандидати наук!
    • Про сорт:Низькоросла дерево з незначною кроною, яка буває лише 20 см.
    • Темно-зелене листя, що густо покриває стовбур, навіть восени опадає, не встигнувши пожовтіти.
    • Округлі яблука золотистого кольору з червоним рум’янцем збоку не відрізняються однорозмірністю: Починаючи з 110-140 грам.
    • А великі та по 230-250 грам.
    • Десертний смак і насолода відчувається більше, ніж кислинка.
    • Соковита біла м’якоть з незначним ароматом.

    Профілактика та захист від хвороб та шкідників

    Ген імунітету у сорту Валюта є тільки на паршу. Але колона може захворіти:

    • борошнистою росою;
    • бурою плямистістю;
    • антракноз;
    • моніоліоз.

    Обприскування бордоською рідиною навесні та восени врятує культуру від патогенних грибків. Зі шкідників дерево уражається плодожеркою, попелицею, листоверткою. Комахи, їх личинки помітні на листі дерева. З ними треба боротися з обробкою інсектицидами.

    Колоноподібні яблуні в саду.

    Посадка колоноподібної яблуні.

    Особливості колоноподібних яблунь.

    Особливості у Скандинавії

    Погодні умови Скандинавії зобов’язують вас більше уваги приділяти всім етапам посадки та вирощування яблуні.

    Наприклад. Така сама обрізка. Підмерзання гілок частіше та більше. Але вони мають хорошу здатність відновлюватися. А наявність снігу дозволяє краще укривати.

    Порада! А взагалі я б не брався радити скандинавам та уральцям, як вирощувати у них яблуні.

    Агротехніка

    Включає вищезгадані вибори місця, термінів посадки.

    А ще низка агротехнічних дій . Регулярні поливи та підживлення для колоноподібної яблуні мають велику важливість. Високе розташування кореневої системи зобов’язує вас проводити їх регулярно:

    • Поливайте двічі на тиждень (якщо літо посушливе).
    • Підгодовуйте . Органічними та мінеральними добривами. Як у період вегетації. Так і при дозріванні плодів. Підживлення може бути кореневі, так і позакореневі.
    • Розпушуйте і мульчуйте . Після поливів. Але не перекопуйте. Пам’ятайте про коріння.
    • Засівайте злаковими рослинами.
    • Захищайте від шкідників та хвороб. Навіть імунітет до парші передбачає профілактичні обробки ранньою весною та восени від хвороб. А шкідники вам самі нагадають про себе. Можна проводити обробки сумісними баковими сумішами інсектицидів та фунгіцидів.
    • У тому числі від гризунів . Або як ви можете назвати кроликів. Крона колоноподібних яблунь дуже вразлива та смачна зайчикам.
    • Особливо старанно готуйте до зими дерева. А вони – серйозне випробування.

    Обрізка та формування

    Входить до комплексу агротехнічних прийомів для догляду за яблунями . Багато хто вважає, що колоноподібну яблуню обрізати не потрібно. Тому й набувають їх.

    Це хибна думка. Форму колони (або піраміди) якраз і дозволяє зберегти обрізування:

    • З бічних пагонів залишайте 2-3 бруньки .
    • Виросте на наступний рік дві пагони.
    • З них горизонтальніший залиште.
    • А другий знову обріжте на 2-3 бруньки .
    • Наступного року плодоносну гілку видаляєте.
    • А з двома пагонами повторюються дії.
    • Тим більше треба видаляти пошкоджені та сухі.
    • І не забувайте про верхівкову нирку . Навіть дбайте про неї. Її безпека забезпечить колоноподібну форму. Ушкодження нирки призводить до зростання 3-4 пагонів. Ваше завдання в тому, щоб залишити один із них. І це виконуватиме потім щороку.
    • А якщо проґавите цей момент і залишите їх кілька, виростіть карликове дерево з пірамідальною кроною. А збільшіть врожайність.

    Колоноподібні яблуні, висаджені вздовж паркану.

    Підщепа

    Цей сорт ви зможете придбати на суперкарликових підщепах :

    • У регіонах Півдня – Парадизка Білоруська (ПБ-4).
    • У середній смузі України – Малюк Будаговський.
    • А значить, підростати вони будуть повільно, не поспішаючи.

    Важливо! Через природну схильність до карликів їх небажано прищеплювати на слаборослі підщепи. Бо будуть маленькі. Як бачите, щеплять і продають.

    Сорта запилювачі

    Для гарного плодоношення використовуйте сорти зі схожими термінами дозрівання. А це пізньоосінні чи зимові сорти.

    Правила посадки

    Для отримання хорошого та якісного врожаю колоноподібних яблунь необхідно організувати правильну посадку та догляд за ними. У цьому вся допоможе дотримання необхідних аграрних заходів.

    Вибір місця

    Дуже важливо вибрати місце посадки, враховуючи переваги цієї культури.

    Для цього беруть до уваги такі нюанси:

    • переважне місце посадки – з південного боку;
    • на ділянці найкраще підходить рівнинне місце;
    • місце має бути з одного боку, що освітлюється сонцем, а з іншого — має півтінь;
    • небажано висаджування культури на ділянці із продуванням сильними вітрами;
    • якщо відповідне місце у саду не знайдено, для посадки колоноподібних культур використовують теплиці чи парники.

    Підготовка до висаджування

    Дуже важливо підготувати саджанці до посадки.

    Для цього необхідно:

    • купувати дерево у перевіреного продавця – це знизить ризик пересортування;
    • перед придбанням саджанець оглядають щодо його придатності;
    • для посадки набувають 2-річного саджанця, що має коріння не менше 10 см;
    • перед посадкою необхідно обрізати зламане або занадто довге коріння, а у разі підсихання їх потрібно просочити водою, помістивши в теплу воду на кілька годин.

    Посадка

    Максимальної врожайності яблунь можна досягти, якщо правильно висадити саджанці.

    Посадка яблуневих дерев починається з підготовки посадкових ям.

    1. За місяць до посадки викопати ями розміром не менше 60 см завширшки та 70 см завглибшки (розміри можуть залежати від об’єму кореневої системи кожного дерева + запас на розростання).
    2. Між яблунями необхідно дотримати відстань не менше 3 м.
    3. Ряди дерев повинні розташовуватися з відривом щонайменше 4 м друг від друга.
    4. Вилучену з ям землю перемішують із 3 кг органіки, 80 г калію та 100 г суперфосфату.
    5. Земляну суміш висипають у ями у вигляді горбка, а після місяця висаджують саджанці (земля на цей момент добре вляжеться).

    Посадка саджанців:

    1. У кожну яму забивають кілок для підв’язування саджанців.
    2. На приготовані пагорби поміщають молоді дерева з розправленою кореневою системою.
    3. Коріння засипають землею і злегка утрамбовують.
    4. Кожне дерево підв’язують до колу за допомогою мотузок.
    5. Формують пристовбурне коло радіусом приблизно 70 см.
    6. Дерева поливають, виливаючи під кожне щонайменше 8 л води

    Особливості дозрівання та плодоношення

    На який рік плодоносить?

    Валюта в лідерах скороплідності навіть серед колоноподібних яблунь. Посаджений навесні однорічний саджанець може зацвісти у травні.

    Фахівці не рекомендують залишати квіти для утворення плодів . Щоб яблуня зміцніла за цей рік. І віддавала сили на плоди. Вони потім будуть.

    Колоноподібні яблуні Валюта та Київське намисто.

    Терміни дозрівання

    Зимовий сорт і дозріває у свої терміни – початок жовтня . Якщо у вас щось не вийшло зі зняттям плодів, можете не засмучуватися. Яблука не обсипаються довго. Навіть стиглі.

    Особливості плодоношення

    Полягають у регулюванні цвітіння та утворення зав’язі:

    • Перший рік посадки – видаліть усі квіточки
    • Другий рік – залиште 6-8 плодів, що зав’язалися.
    • Надалі – залишайте по 2-3 квіточки на плодовій ланці.
    • З зав’язей, що утворилися, залишаєте тільки один.

    Важливо! 5-6 років настає доросле плодоношення і до 14-16 років.

    Термін зберігання

    Ваші звичайні умови зберігання у підвалах забезпечать їх тривалу безпеку. Аж до лютого.

    Захочете їсти 8 Березня – подбайте про покращені умови зберігання.

    Однорічні саджанці колоноподібної яблуні у саду.

    Наступний догляд за яблунею

    У перший рік яблуню поливають 1 – 2 рази на тиждень, коріння сорту Валюта сильне та швидко приймається.

    З травня місяця, через кожні 3 тижні, треба підгодовувати саджанець. Для цього використовуються органічні добрива. Щоб забезпечити густе цвітіння та зав’язі застосовується калійно-фосфорне підживлення, на 1 кв.м. доводиться 40 – 60 грн.

    У другий рік на саджанці обрізають бічні гілки та зайві зав’язі, останні залишаються у кількості 5 – 6 штук. Такий процес зберігає розвиток кореневої системи. Щорічно плодові гілки видаляються на кілька нирок.

    Перед заморозками молоду яблуню обробляють крейдою і вкривають лапником. Дорослий стовбур Валюти пробілюють вапняним розчином, потім накривають лапником, тирсою, опалим листям.

    Хвороби та шкідники, методи боротьби та профілактики

    Не допустити захворювання колоноподібної яблуні можна шляхом профілактичних обприскувань. Такий процес проводять ранньою весною чи пізно восени, коли врожай зібраний. Для цього застосовується бордоська рідина або розчин препарату Нітрофен.

    Гризунам властиво об’їдати стволи, коріння колоноподібного сорту. З метою захисту слід нижню частину стовбура обмотувати папером, соломою, руберойдом, ялиновими гілками, клаптями тканини, змоченими креоліном.

    Особливості у регіонах

    У

    Все вище сказане саме відноситься до і Північно-Заходу України.

    У Скандинавії та на Уралі

    Колоноподібні яблуні тут стають все більш затребуваними:

    • Їхня морозостійкість у числі пріоритетних якостей.
    • Колоноподібна яблуня Валюта не просто входить до переліку сортів, які можуть вирощуватись у цих суворих краях . Вона займає лідируючі позиції.
    • А якщо врахувати можливість їхнього вирощування у вазонах , це відкриває додаткові перспективи. Не лише для Валюти.

    Нюанси та питання читачів

    Що робити, якщо не плодоносить?

    У мене така історія і сталася.

    Але сорт колоноподібної яблуні інший. Що робив:

    • Перетяжки стовбура .
    • Вбивання цвяхів у ствол.
    • Загрози сокирою.
    • Підвищена увага догляду (особливо більше поливу та підживлення).
    • Яблука з’явилися. Що саме допомогло? Не знаю. І ще варіантів багато (коренева система, навіть помилки із сортом).

    Гідності й недоліки

    Яблуня Валюта приваблює садівників численними перевагами, до яких належать:

    • морозостійкість (до -35-38 ° С);
    • раннє плодоношення (на 3 рік після висадки);
    • розвинена потужна коренева система;
    • товарний вигляд плодів;
    • тривалий термін зберігання урожаю;
    • відмінні дегустаційні якості;
    • імунітет до гнилі та парші;
    • компактність;
    • висока врожайність;
    • транспортабельність;
    • простота догляду.

    Основними недоліками яблуні називають:

    • знижувану згодом врожайність;
    • середній рівень морозостійкості (порівняно з іншими сортами).

    Культивування колоноподібного сорту Валюта має набагато більше переваг, ніж недоліків. Він відмінно підходить для середньої смуги та садівників навіть із невеликим досвідом вирощування плодових культур.

    Leave a Comment Отменить ответ

    Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.