Чи варто купувати акції українських компаній

Восени цього року прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив про плани створення повноцінного фондового ринку. Разом з тим вітчизняний фондовий ринок існує вже десятиліття і «Мінфін» вирішив перевірити, які акції торгуються на ньому та хто з українських компаній вже вийшов на іноземні біржі і як там почувається.

Нещодавно «Мінфін» відкрив нову рубрику «На прохання читачів». Редакція закликала користувачів розповісти, про що вони хочуть прочитати на сайті. Пропозиції можна залишати на сайті, в телеграм-каналі і в фейсбуці. Ми вже отримали багато відгуків від читачів. Відразу декілька запитів стосувались інвестицій у фондовий ринок. Але ця тема дуже широка, тому «Мінфін» вирішив опублікувати серію матеріалів про фондовий ринок. Розпочинаємо її цією статтею про акції українських компаній.

Вітчизняний ринок: ризик більший за прибуток

В Україні акції вітчизняних компаній торгуються на двох майданчиках — Українська біржа та ПФТС. На першій представлені акції 42 компаній, на другій — 115. Серед них є й іноземні емітенти. Так, з літа минулого року торгуються акції Apple Inc. Більшість же компаній, що розміщені на українських біржах, торгують акціями лише на них.

Втім, повноцінного ринку в нас поки що немає. «У нас немає ринку акцій, тому що в Україні в значних масштабах не відбувалось залучення капіталу. Для бізнесу простіше було запозичувати кошти на заході, оскільки там капітал дешевший», — пояснював цю ситуацію у інтерв’ю «Мінфіну» голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв.

Придбання акцій українських компаній — високоризикова інвестиція. Хоча вона і може принести суттєві прибутки. «До інвестицій в українські акції потрібно підходити з позицій венчурного інвестування. Деякі з них у розрізі десятиліття можуть вирости в десятки і навіть сотні разів, але якісь можуть і не вижити. В цьому і полягає суть венчурного інвестування: ви вкладаєте в те, що може не вирости взагалі, але якщо виросте — то дуже суттєво», — пояснює директор Універ Олександр Куликов.

Він пояснює: нинішня капіталізація окремих українських компаній менше річного прибутку і навіть менша за вартість землі та нерухомості, які належать підприємству. Та, якщо компанія не переживе важкі часи, її акції не коштуватимуть нічого.

Серед компаній, які можуть суттєво вирости в ціні, аналітик Фрідом Фінанс Україна Денис Білий називає Центренерго, чиї акції зараз торгуються за 4−4,5 грн. «Зараз підприємство збиткове. Однак ймовірна зміна керівництва компанії, швидше за все, кардинально змінить ситуацію і в перспективі декількох років ціна може оновити локальні максимуми на рівні 25 грн. за акцію», — вважає він. Але і придбання акцій Центренерго — також інвестиція з підвищеним рівнем ризику.

Ще одна проблема українського фондового ринку – мізерні обсяги. Наприклад, пояснює аналітик Фрідом Фінанс Україна Денис Білий, якщо інвестор бажатиме купити акцій на 1 млн грн, такого обсягу у біржовому стакані може і не виявитись. Для укладання угод на значну суму доведеться звертатись до брокера, щоб той знайшов потенційних продавців через свої канали.

Незначні обсяги пояснюють і високу волатильність акцій. Адже навіть одна велика угода здатна розвернути динаміку ринку. Для прикладу візьмемо Райффайзен Банк Аваль. До фінансових показників установи, здається, зауважень немає. З початку цього року банк заробив майже 2,7 млрд грн, що робить його третім за дохідністю серед українських фінустанов. До того ж банк виплачує власникам акцій дивіденди у розмірі 16,5% річних.

Для того, щоб уважніше поспостерігати за акціями Райффайзену, автор матеріалу «купив» їх на свій демо-рахунок в одного з брокерів. За добу акції банку просіли більше ніж на 13%. Наступного дня вони вже показали ріст майже на 9%. І такі коливання акцій банку не дивина.

Та чи не головна проблема — незахищеність міноритарних акціонерів. Наприклад, та ж Укрнафта свого часу відмовилась від законної виплати дивідендів міноритарним акціонерам. «Домогтися даної виплати можна було лише через суд, який визнавав безумовне право на одержання інвестором дивідендів. Проте, після такого ставлення вже не хочеться бути акціонером компанії, яка дбає лише про інтереси декількох осіб», — говорить Денис Білий.

Як купити акції на українській біржі

Ті, хто все ж таки наважаться купити акції українських компаній, можуть зробити це через одного з брокерів, що працюють на нашому ринку. Популярні в Україні закордонні брокери, такі як Interactive Brokers та Exante доступу до нашої біржі не надають.

Натомість акції можна купити, зокрема, через Універ чи Фрідом Фінанс Україна. Комісія у першого становитиме 0,12% від суми, але не менше 300 грн. за операцію. У другого — комісія відрізнятиметься в залежності від тарифу, але в найпростішому з них становитиме 0,08% від вартості угоди, але не менше 0,2 євро (близько 6,7 грн.)

Для того, щоб відкрити рахунок у брокера, потрібно надати копії документів, що засвідчують особистіть, та ідентифікаційний код. Відвідувати офіс не обов’язково — процедуру можна провести дистанційно.

По «своїх» — за кордон

Ряд українських компаній торгуються на міжнародних біржах. Зокрема акції промислового гіганта Ferrexpo представлені на Лондонській біржі (London Stock Exchange). Там же розмістились продовольчі компанії Миронівський хлібопродукт, «Авангард» та Ukrproduct. На Варшавській біржі (Warsaw Stock Exchange) торгуються такі сільськогосподарські та продовольчі компанії як Kernel, Astarta, Ovostar Union, Industrial milk company. Через популярність Варшавської біржі серед українських компаній на ній навіть створено окремий індекс WIG Ukraine, що відслідковує вітчизняні компанії, які торгуються в Польщі.

Купувати акції українських компаній на міжнародних майданчиках зазвичай безпечніше, ніж в Україні. Адже для виходу на біржу компанія має пройти аудит та регулярно надавати звітність. Однак і це не дає абсолютних гарантій, що інвестиції не стануть збитковими.

Найяскравіший приклад невдалих інвестицій — Авангард. Компанія провела IPO у 2010 році. Тоді одна її акція коштувала близько $15. На піку її вартість зростала і до $19. Однак після окупації Криму та початку бойових дій на Донбасі у компанії розпочались серйозні проблеми.

Тоді агрохолдинг повідомив про припинення діяльності і знецінення ряду птахофабрик і почав тривалі переговори про реструктуризацію боргів. У 2015 р. його акції торгувалися вже біля позначки в $1, а наразі опустились до 1 центу. Тобто, з часу виходу на біржу оцінка компанії впала 99,93%.

Також, в порівнянні з IPO, яке відбулось у 2005 році, суттєво втратив в ціні Ukrproduct. Компанія, що виготовляє молочні продукти та напої, подешевшала на 92%. «В мінусі» опинилися і інвестори Миронівського хлібопродукту, який з виходу на біржу в 2008 році втратив 70% ціни.

Та не слід думати, що всі українські компанії принесли інвесторам лише негаразди. Найстабільніше виглядає найбільший вітчизняний експортер соняшникової олії Kernel. Після виходу на Варшавську біржу у 2007 р. акції компанії подорожчали на 62%. Цього року справи у Kernel йдуть дещо гірше — за 12 місяців акції подешевшали на 5,5%. Однак для кризового року це також непоганий результат.

А от виробник залізної руди Ferrexpo натомість за рік зріс на 18,9%. Однак перш, ніж вкладати гроші в нього, слід врахувати, що акції цієї компанії досить волатильні. З 2007 р. ціна однієї акції підіймалась до 449 фунтів і знижувалась до 17,5. Зараз 1 акція коштує близько 173 фунтів, що на 4,2% більше, ніж на момент IPO.

Коливання ціни акцій Ferrexpo

Ряд інших українських компаній суттєво своєї вартості після виходу на біржу не змінили. Astarta подорожчала на 2,8%, Ovostar Union — на 3,3%, Industrial milk company — на 3,5%.

Ряд українських компаній виплачують досить непогані дивіденди. Зокрема, у Industrial milk company вони становлять 6,82%, у Ferrexpo — 5,82%, МХП — 4,92%. Дещо скромніший у виплатах Kernel, дивіденди якого становлять 2,62%.

Партнер iPlan Василь Матій також попереджує: перш, ніж інвестувати в українські компанії, потрібно врахувати, що вони працюють в умовах гіршого бізнес-клімату, ніж їхні західні колеги. А тому і ризик неплатоспроможності у них вищий. Підтверджує ризик і індекс WIG Ukraine, який за минулий рік знизився на 6,6%, а з моменту створення у 2011 р. просів майже в 3 рази.

Як купити акції на іноземних біржах

Перелік брокерів, які дозволяють купувати акції на Лондонській та Варшавській біржах, ширший, ніж тих, які дозволяють купувати акції в самій Україні. Зокрема, можна скористатись такими міжнародними компаніями, як Interactive Brokers та Exante.

У Interactive Brokers комісія за операції на Лондонській біржі становить 0,05% від вартості угоди, але не менше 1 фунту. За операції на Варшавській біржі цей брокер візьме 0,05% від угоди, але не менше 5 злотих. Додатково свою комісію візьме польська біржа: 0,029% за операцію, але не менше 0,15 злотих.

Exante запросить 0,05% від суми угоди в Лондоні і 0,4% — у Варшаві. Мінімальну суму комісії цей брокер не встановлює.

Також Interactive Brokers щомісячно бере $10 комісії за обслуговування рахунку. У Exante такої комісії немає, але для відкриття рахунку на нього потрібно покласти не менше $10 тис.

Відкрити рахунок, розмістивши на ньому $2 тис., можна через Універ. Цей український брокер працює як субброкер із Exante. Комісії за операції будуть такі самі, як у цієї міжнародної компанії.

Доступ на Лондонську біржу надає і Фрідом Фінанс Україна. Його комісія становитиме $2 за операцію плюс додатково 2 центи за кожну акцію. З Варшавською біржою цей брокер не працює.

Комісії однакові для придбання акцій українських і іноземних компаній. Тому той, хто не готовий надто ризикувати з українським бізнесом, може придивитись до іноземного.

Олексій Писарев

Новий закон про акціонерні товариства: що прийняла Верховна Рада?

Анна Тимошенко, молодша юристка ЮФ «Правовий Альянс» ЛІГА:ЗАКОН БІЗНЕС, 14.10.2022
Менш ніж через три місяці набере чинності новий Закон України «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 №2465-ІХ (далі – Закон). За його прийняття вболівало багато українських експертів, юристів та представників бізнесу. Протягом багатьох місяців проєкт Закону удосконалювався з орієнтацією на європейську практику та розв’язання проблем, наявних сьогодні на ринку України. Тепер, коли після кропіткої праці законодавця акт прийнято, справа за учасниками ринку – акціонерні товариства (далі – АТ, товариства) мають уважно ознайомитися та бути готовими до впровадження відповідних змін у своє функціонування. Одні з найбільш важливих новел розглянемо далі. Розміри пакетів акцій Варто звернути увагу на нюансові зміни до визначень пакетів акцій: «Х і більше» змінено на «більше Х», але така незначна різниця у формулюванні може зіграти велику роль на практиці, оскільки в окремих випадках може впливати на права та обов’язки акціонерів. Отже:

• Нововведенням стало дискусійне положення щодо утворення публічного АТ: воно може бути створено виключно шляхом зміни типу акціонерного товариства з приватного на публічне або шляхом перетворення з іншого господарського товариства. Таким чином, виключено можливість одразу виходити на ринок як публічне АТ;

• Значно зменшено мінімальний розмір статутного капіталу АТ – з 1250 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати. Така зміна має потенціал повпливати на кількість нових юридичних осіб в організаційно-правовій формі акціонерного товариства;

• Повідомлення акціонерів про можливість реалізації переважного права у разі додаткової емісії акцій може бути подане у будь-який строк до початку емісії (раніше діяло обмеження – не пізніше 30 днів до розміщення);

• Введено додаткову підставу, за якою АТ не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями, а саме: якщо майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або за результатами прийняття такого рішення стане недостатньо для задоволення таких вимог;

• Для цілей визначення значного правочину вчинення товариством протягом року кількох правочинів з одним контрагентом (та/або з афілійованими особами) щодо одного предмета вважається вчиненням одного правочину – замість заборони ділити предмет правочину;

• У контексті перевірки фінансово-господарської діяльності АТ виключено положення про обрання, діяльність та повноваження ревізійної комісії (ревізора), натомість фінансово-господарська діяльність АТ за результатами фінансового року все ще підлягає перевірці суб’єктом аудиторської діяльності (аудитором). Крім того, аудит фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності акціонерного товариства тепер може проводитися на вимогу акціонерів, які є власниками 5 (п’ять) і більше відсотків голосуючих акцій (замість 10).

• Наглядова рада або рада директорів кожного товариства, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі чи виділі товариства, складає проект умов такого правочину та надає на аналіз одному чи декільком незалежним експертам. Останні надають звіт, у якому зазначають власну думку щодо справедливості та доречності коефіцієнта конвертації акцій.

Як бачимо, Закон є доволі об’ємним та вимагає уважного ознайомлення з усіма нововведеннями. Законодавець, вочевидь, прагнув полегшити та удосконалити функціонування АТ, розширити права міноритарних акціонерів, привести українське регулювання у відповідність до європейських підходів. Не можна стверджувати, що Закон вирішив усі невизначеності й проблеми свого «попередника», оскільки з новими нормами приходять нові питання, однак справжня ефективність його новел проявить себе на практиці.