Хвойні рослини: цікаві факти

На нашій планеті можна зустріти близько 600 видів хвойних рослин. Серед них є і карликові чагарники, і дерева-велетні. Сьогодні ми розповімо про найдивовижніші хвойні рослини і їх рекорди: про найвище, найбільше і найстаріше дерево на Землі.

Хвойні рослини пристосувалися жити у всіх частинах світу, крім Антарктиди, Гренландії і островів Північного Льодовитого океану. Більшість з них вважаються вічнозеленими. Адже зазвичай хвойні рослини не скидають за зиму свої голки. Дерева і чагарники навчилися зберігати їх навіть у найлютіші морози, коли коріння не можуть добути воду із замерзлої землі. Завдяки формі хвоїнки з її поверхні випаровується набагато менше вологи. Крім того, кожна голочка покрита товстим шаром воску, що допомагає їй пережити холоди і «зимову посуху». У різних видів рослин голки можуть триматися на гілках від 2 до 15 років. Тільки модрина жовтіє і скидає голки щоосені разом з іншими деревами.

Якщо рослину назвали хвойним, то значить, у неї повинна бути хвоя! Однак у деяких хвойних немає звичних голок. Наприклад, у кипарисів ігловідні листочки настільки малі, що майже непомітні. Вони щільно притиснуті до гілок і покривають їх ніби крихітна зелена черепиця. Дуже дрібні лусочки зростають замість голок і на гілках туї.

Ще більш дивні рослини – подокарп і агатіс. На гілках подокарпу красуються блискучі темні листя, схожі на стрічки. А у агатиса, батьківщиною якого є Нова Зеландія, гілки пухнасті від листочків розміром 18 см. Деревину агатіса раніше використовували в будівництві кораблів, а його смолу, яка має лікувальні властивості – в медицині. Через це ліси агатиса вирубали ще в позаминулому столітті. Так що тепер цю рослину вирощують в Австралії і в Новій Зеландії в основному як декоративну.

Деякі хвойні дерева існували на Землі ще до появи ссавців. Наприклад, секвої не тільки стародавні, але і найвищі дерева нашої планети. Вони зустрічаються на узбережжі Тихого океану в Північній Америці. У національних парках США в Каліфорнії можна побачити гаї, в яких ростуть секвої двох видів:

Зрілий вік для секвої близько 2000 років. За цей час її зріст досягає стометрової відмітки. Багатьом місцевим секвойям дали власні імена та прізвиська:

В наш час ці реліктові дерева ніхто не знищує, і кожне з них знаходиться під особливою охороною.

Деревину хвойних дерев люди використовують споконвіку. З сосни, модрини і кедра будують будинки і лазні. З хвойних порід дерева роблять також меблі і домашнє начиння. З них же отримують сировину для виробництва паперу або лаків. З ялини виготовляють музичні інструменти: роялі, скрипки, віолончелі. А піддаючи її деревину спеціальній обробці, люди виробляють смолу, каніфоль і скіпідар. Плантації хвойного дерева араукарія Куннінгама спеціально вирощують в Австралії. З цих дерев роблять ящики для перевезення вершкового масла, тому що щільна, легка деревина араукарії не пахне і не пропускає сторонні аромати, прекрасно зберігаючи масло.

Це цікаво: деревина модрини не гниє, навіть постійно перебуваючи у воді. Підводна частина італійського міста Венеція стоїть на палях з уральської модрини. За півтори тисячі років вони не згнили, а навіть начебто скам’яніли. Дерево стало настільки твердим, що сокира і пила його ледь беруть.

Найтовстіше хвойне дерево в світі, таксодіум мексиканський, має стовбур 11,42 м. в діаметрі. А найстаріше дерево – сосна довговічна, її вік 4700 років.

Цікаві факти про хвойні рослини

Ліси – зелені легені планети, а хвойні рослини виконують свою природну функцію круглий рік, тому що вони не скидають на зиму голки, які замінять їм листя. Повітря в таких місцях дійсно цілюще – згадайте, як легко дихається в сосновому бору! До вашої уваги цікаві факти про хвойні рослини.

30 цікавих фактів про хвойні рослини

На Землі, за приблизними підрахунком, росте близько трьох трильйонів дерев

Скільки серед них хвойних і листяних – не скаже ніхто.

Рослинний світ кожного континенту представлений величезною різноманітністю видів, серед яких чималу частину займають хвойні рослини. Налічується понад 630 видів хвойних рослин.

Клас хвойні об’єднує 7 сучасних родин (соснові, араукарієві, головчатотисові, кипарисові, подокарпові, сціадопітисові, тисові)

Хвойні ліси поширені на дуже великій частині нашої планети. Завдяки цьому вони, поряд з тропічними лісами, є легенями нашої планети.

Хвойний ліс здавна вважається здравницею через особливий склад повітря, що позитивно впливає на організм людини.

Ефірні смоли, яких багато в хвойних рослинах, вступають в реакцію з киснем, утворюючи з’єднання, що складається з трьох атомів кисню – озон. Його присутність відразу відчувається в лісі, де багато сосен – дихається легше (на повні груди), заспокоюється пульс.

Хворі з захворюваннями органів дихання і серцево-судинної системи після декількох сеансів озонотерапії починають відчувати себе краще. Хвойних ліс це доктор від природи. Повітря в такому лісі буквально дезінфіковане хвойними рослинами. Встановлений факт, що повітря в хвойному лісі містить в 8-9 разів менше бактерій в порівнянні з березовими гаями.

Хвойні рослини відноситься до найдавнішої групи голонасінних – вік останків її представників обчислюється в 300 мільйонів років.

Хвойними називають рослини, формування насіння у яких відбувається в шишках.

До них відносяться не тільки знайомі всім з дитинства сосни і ялини, а й більш екзотичні кипариси, секвої, модрини, тис і т. д.

Особливість хвойних рослин в тому, що вони весь рік стоять в зеленій хвої, змінюючи її поступово. Винятком є лише модрина звичайна і золота або китайська та європейська, що скидають листя-голки з настанням зими.

Серед голонасінних найпоширенішим сімейством є соснові.

Практично всі хвойні рослини – дерева, незначна частина представлена чагарниками.

Дерева хвойних порід пристосовані до проживання на територіях, де зима триває більше півроку.

У посуді з кедрової деревини молочні продукти довго зберігаються; запах деревини кедра не любить моль; шумери вважають, що кедр накопичує енергію космосу.

Кедри, ялина, модрини, сосни та інші представники хвойних ростуть в Північній півкулі. У Південній можна зустріти тільки сосну Меркуза.

Насіння хвойних дерев служить харчуванням для багатьох видів птахів, які допомагають дотримуватися балансу корисних і шкідливих комах. Найпоширеніший дрібний ссавець хвойних лісів – білка.

Деякі види грибів ростуть тільки в хвойних лісах.

Ялина – хвойне вічнозелене дерево (сімейство соснові), назва латиною (Picea) означає «смола». Середня тривалість життя – від 250 до 300 років. Плодоношення починається в різному віці – від 10 до 60 років.

Бурштин – застигла смола древніх хвойних рослин.

Не так давно в Швеції було відкрито дерево-довгожитель: ялина Старий Тікко, вік якого за приблизними підрахунками налічує 9550 років.

Рівномірний розподіл волокон дозволяє робити з ялинової деревини музичні інструменти з відмінним звучанням (відомі майстри з Італії використовували її для верхньої деки скрипок). Також з хвої смерек роблять борошно для тварин – вона багата вітамінами.

Серед найдавніших нині живих дерев, хвойні є беззаперечними лідерами. Дерев віком понад 1500 років налічують 21, з них до хвойних належать 20. Тільки фікус священний – листяне дерево.

Найбільше дерево – гігантська секвоя або секвоя дендрон гігантський. В середньому її висота складає 120 метрів, а діаметр – 23 метри. Ці дерева одні з найдавніших на Землі. У доісторичні часи вони були поширені на всій північній півкулі. Зараз же секвойя збереглася лише в Каліфорнії і в західній частині Північної Америки.

Цікаві факти про хвойні дерева взимку

У морози ґрунтові води застигають, довгий час ґрунт покритий снігом, світла недостатньо, тому щоб перенести ці несприятливі умови, природа наділила хвойні дерева спеціальними пристосуваннями.

Їх голочки мають невелику площу і покриті тонким шаром воску для зменшення випаровування вологи. Спеціальна речовина, що виробляється в голках, не дає їм замерзати.

Листя вони не скидають, щоб постійно йшло вироблення поживних речовин і використовувалася енергія світла.

Щільна деревина зберігає тепло, а її волокниста структура дозволяє гілках гнутися і не ламатися при сильному вітрі, як і крона хвойних в формі конуса. Також гілки і хвоя створюють навколо дерева ізоляційний шар, що утримує тепло, не затримує сніг, і дерево не ламається під його вагою.

Форма дерева, тонкі голочки дозволяють сонячному світлу максимально проникати до кожної ділянки. А також світло та тепло відбиваються від снігу і затримуються між гілочками.