Menu Close

Скільки ударів за хвилину при тахікардії

admin 0 Comments

Зміст:

Тахіаритмія: причини, діагностика, лікування

Лікуванням займається лікар-аритмолог або кардіохірург. В цій статті Ігор Жеков, головний лікар клініки «Харт Лайф Хоспітал», кардіохірург, кандидат медичних наук, розповість про тахіаритмії, їх види, причинах її появи, її симптомах, а також про необхідну діагностику та сучасних методах лікування.

ВИДИ ТАХІАРИТМІЙ

В залежності від камер серця, які задіяні в патологічному процесі, визначають наступні види тахікардій — передсердна та шлуночкова. Особливо небезпечною є фібриляція шлуночків, яка в більшості випадків призводить до летального результату.

Синусова тахіаритмія — це передсердна форма аритмії. Вона пов’язана з неправильною роботою синусового вузла (частини провідної системи серця, що знаходиться в правому передсерді). За такого різновиду патології частота серцебиття складає більше 100 ударів за хвилину. Серце б’ється прискорено постійно, навіть в стані спокою, а іноді пульс не стає спокійнішим навіть під час сну.

Пароксизмальна тахікардія виникає у вигляді нападів. Вона може бути як передсердною, так і шлуночковою. Частота серцевих скорочень при пароксизмальних тахіаритміях — від 150 до 220 скорочень за хвилину. Різновидами пароксизмальної тахікардії є суправентрикулярна, тріпотіння або фібриляція передсердя або шлуночків.

  • Тріпотіння — це ритмічні скорочення передсердя або шлуночків з частотою 200-300 разів за хвилину.
  • Фібриляція — хаотичні скорочення камер серця з частотою більше 300 разів за хвилину.

ТАХІАРИТМІЯ: ПРИЧИНИ СЕРЦЕВОЇ ПАТОЛОГІЇ

Причини аритмій з прискореним серцебиттям можна розділити на 2 групи: інтракардіальні, що пов’язані з хворобами серця, такими як серцева недостатність в хронічній формі, ішемія серця, міокардит, інфаркт міокарда в анамнезі, кардіоміопатія, та друга група — екстракардіальні, пов’язані з порушенням функціонування інших органів — анемія, гіпотонія, вживання лікарських препаратів, що прискорюють серцебиття, втрата крові, гіпертіреоз (хвороба щитоподібної залози), підвищення температури під час запальних захворювань, нейроциркулярна або вегето-судинна дистонія. Тахіаритмія такого типу частіше виникає у зв’язку з екстракардіальними факторами.

Фактори, що провокують передсердну парокизмальну тахікардію, тріпотіння та фібриляцію передсердя:

  1. екстракардіальні (гіпертіреоз, хронічні захворювання нирок, апное (зупинка дихальних рухів) під час сну, гіпертонія, алкоголізм, ВІЛ-інфекції);
  2. інтракардіальні (серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, вада мітрального клапану, перикардит, мікардит, аномалії міжпередсердної перегородки, ділатаційна або гіпертрофічна кардіоміопатія).

Причинами шлуночкової тахіаритмії, тріпотіння та фібриляції шлуночків можуть бути інфаркт міокарда, ішемія, міокардити, WPW-синдром, LGL-синдром, кардіоміопатія.

ТАХІАРИТМІЯ: СИМПТОМИ ПОРУШЕННЯ

Синусова тахіаритмія:

  • Прискорений пульс (більше 100 ударів за хвилину), відчуття серцебиття, почуття нестачі повітря
  • Деякі пацієнти взагалі не помічають жодних симптомів

Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія:

  • Запаморочення, переднепритомний стан, відчуття сильного серцебиття, почуття «стискання серця
  • Рідше — нудота, рясне потовиділення
  • Симптоми починають проявлятися раптово, а також раптово припиняютьс

Тріпотіння, фібриляція передсердя:

  • Ознаки серцевої недостатності: запаморочення, задишка, дискомфорт або болі в області серця.
  • Іноді тріпотіння або фібриляція передсердя може проходити без симптомів. В такому випадку першим проявом захворювання може стати його ускладнення — інсульт.

Тріпотіння, фібриляція шлуночків:

ДІАГНОСТИКА

Тахіаритмія будь-якого різновиду добре визначається на ЕКГ або холтерівському моніторингу ЕКГ. За наявності пароксизмальної тахікардії пацієнт навіть не може пройти обстеження ЕКГ під час нападу. Тому таким хворим призначають холтерівське обстеження. Для проведення такої діагностичної процедури до тіла пацієнта прилаштовують електроди, які з’єднані зі спеціальним портативним пристроєм, який пацієнт носить в кишені або на поясі. Пристрій записує електричну активність серця протягом доби. Іноді час діагностики продовжують аж до 7 діб (щоб мати змогу зафіксувати напад тахікардії).

Після розшифровки кардіограми та визначення типу аритмії призначають додаткове обстеження. В першу чергу, це Ехо КГ — дослідження усіх камер серця за допомогою УЗД-апарату. Воно необхідне для того, щоб визначити вади серця, через які могла виникнути тахікардія. Також лікарі можуть призначити дуплексне сканування аорти, коронаровентрикулографію, ЕФІ та інші діагностичні процедури. Якщо вад серця або судин не виявлено, проводять дослідження щитоподібної залози, печінки та нирок.

МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ

Суть лікування полягає в тому, щоб усунути захворювання, через яке з’явилася тахіаритмія або визначити субстрат аритмії. Після усунення основного захворювання проходить також і тахікардія. Лікування може бути як консервативним, так і з оперативним втручанням.

Якщо патологія серцевого ритму виникла через екстракардіальні причини, тоді лікування проводять за допомогою медикаментів — для зменшення концентрації гормонів щитоподібної залози в крові, зниження або підвищення артеріального тиску тощо, або усувають несприятливий фактор (шкідливі звички або стреси). При серцевій недостатності призначають препарати, дія яких направлена на зміцнення серця та судин, профілактику виникнення нападів аритмій. Якщо тахікардія виявилася на фоні вад серця або інших серйозних захворювань судин, проводять хірургічне втручання:

  • у випадку атеросклероза — стентування або шунтування коронарних судин;
  • за наявності дефекту міжпередсердної перегородки — його пластику або закриття окклюдером;
  • у випадку патологій мітрального клапану — його протезування або пластику;
  • для WPW- або LGL-синдрома — радіочастотну абляцію.

Якщо тахіаритмія досить серйозна, тоді до лікування основного захворювання додають також і симптоматичну терапію. Для синусової тахіаритмії використовують бета-адреноблокатори, які вповільнюють серцебиття або інгібітори If-каналів синусового вузла (кораксан). Для пароксизмальної тахікардії використовують антиаритмічні препарати для термінового зняття нападу.

Лікування тріпотіння та фібриляцій камер серця досить специфічне. При тріпотіння передсердя призначають антикоагулянти для профілактики тромбоемболії. Власне сам ритм відновлюють за допомогою антиаритмічних препаратів або шляхом електричної кардіоверсії. Також можливим є варіант хірургічного втручання — катетерна абляція.

У випадку тріпотіння або фібриляція шлуночків необхідна невідкладна медична допомога. Проводиться термінова дефібриляція (спеціальний вплив електричним струмом). ЇЇ ефективність залежить від того, як швидко пацієнт зміг отримати медичну допомогу.

ПРОГНОЗИ ПРИ ТАХІАРИТМІЇ

Прогноз залежить від форми захворювання.

  • Синусова форма тахіаритмії є найбільш безпечною з усіх інших видів. Вона рідко провокує ускладнення. Вони можуть виникнути лише, якщо захворювання довгий час не лікувати.
  • Прогноз при пароксизмальній тахікардії залежить від її локалізації.
  • Передсердна тахікардія може викликати тромбоемболічні ускладнення.
  • При фібриляції передсердя є ризик виникнення інсульту (в 1,5% випадках у хворих віком 50-59 років та в 23,5% випадків — у віці від 80 років).
  • Найбільш небезпечна форма пароксизмальної тахікардії — це шлуночкова. Під час пароксизму шлуночкової тахікардії може розвинутися фібриляція шлуночків, які в 60% призводить до смерті.

ЛІКУВАННЯ ТАХІАРИТМІЇ В КЛІНІЦІ КАРДІОХІРУРГІЇ

В клініці кардіохірургії «Харт Лайф Хоспітал» проводять діагностику та лікування усіх видів тахіаритмій з залученням кращих кардіохірургів Інституту імені М.М.Амосова, який має набільший досвід в Україні в цій сфері зокрема:

Хірургічне лікування тахіаритмій — радіочастотна-катетерна абляція субстрату аритмій.

Переваги виконання процедури в нашій клініці:

  • Висока технологічність (використання новітніх 3D картуючих систем);
  • Відсутність вікових обмежень;
  • Поєднання класичного інвазивного електрофізіологічного дослідження та 3D реконструкції.

При неможливості видалення субстрату аритмії пацієнтам рекомендують — радіочастотну абляцію АВ-вузла та імплантація штучних водіїв ритму серця (електрокардіостимуляторів).

  • Використання виключно адаптованого до фізіологічного ритмоведення;
  • SMART підхід до венозного доступу, (мінімалізація переломів електродів);
  • Досвід імплантацій у пацієнтів після корекцій вад серця.

Імплантація ресинхронізіційних штучних водіїв ритму, у пацієнтів з застійною серцевою недостатністю (crt-p)

  • Можливість застосування різних доступів для лівошлуночкового електрода (трансвенозні та епікардіальні);
  • Системний, комплексний підхід до післяопераційного спостереження та лікування даної категорії пацієнтів.

Лікування фібриляції передсердь (катетерна радіочастотна абляція-ізоляція легеневих вен)

  • Комплексна передопераційна підготовка, включно із комп,ютерною томографією , з метою оцінки лівого передсердя та прилеглих структур (EP PLANING);
  • Електрофізіологічний підхід до проведення втручання;
  • Використання новітніх 3D картуючих систем.

Лікування тріпотіння передсердь — катетерна радіочастотна абляція каво-трикуспідального істмуса.

Імплантація кардіовертерів-дефібриляторів (профілактика раптової серцевої смерті)

  • Імплантація та програмування кардіовертерів-дефібриляторів різних типів.

Якщо хірургічне лікування аритмії пацієнту не показане, наші спеціалісти можуть підібрати медикаментозне лікування даної патології.

Записатися на проходження комплексної програми обстеження можна по телефону +380 44 33 33 989 або залишити заявку на сайті клініки.

Тахікардія – ознаки, причини і лікувальні методи

Тахікардія представляє собою збільшення частоти серцевих скорочень у дорослої людини понад 90 ударів за хвилину. У цьому випадку ритм серця, як правило, залишається стабільним, і скорочення відбуваються з регулярними інтервалами. Зазвичай пульс коливається в межах 60-80 ударів за хвилину, але при тахікардії він може перевищувати 200 ударів та більше.

Важливо розуміти, що тахікардія є симптомом, а не самостійним захворюванням. Крім того, цей стан може виникати навіть у повністю здорових людей як фізіологічна реакція на стрес або інтенсивне фізичне навантаження.

Якщо пульс прискорюється під час легкої активності або в стані спокою, досягає критичних значень або супроводжується іншими симптомами, такими як біль у грудях, задишка, запаморочення, слабкість, то причина тахікардії може бути пов’язана з захворюванням серця чи іншими патологіями.

Симптоми тахікардії

У здорових людей фізіологічна тахікардія виявляється як відчуття прискореного серцебиття, часто описуване як враження, що серце “б’ється з грудей”. Незважаючи на це відчуття, людина, як правило, не відчуває дискомфорту, і пульс поступово повертається до норми після припинення фізичного навантаження чи стресових ситуацій.

При серцево-судинних захворюваннях тахікардія може виявлятися також наступними симптомами:

  • Прискорення пульсу не тільки під час фізичного навантаження, але і в стані спокою.
  • Порушення інтервалів між серцевими скороченнями.
  • Біль у грудях.
  • Задишка.
  • Запаморочення.
  • Миготіння темних плям перед очима.
  • Слабкість.
  • Непритомність.
  • Сильний кашель тощо.

Варто враховувати, що інші симптоми, крім прискореного пульсу, можуть бути ознакою хвороб серця.

Фізіологічні причини тахікардії

Збільшення частоти серцевих скорочень може бути природною реакцією організму на фізичне навантаження, стрес або психічний стрес. У цих випадках тахікардія є природною і не супроводжується негативними відчуттями, зазвичай автоматично зникаючи після припинення навантаження чи зняття стресу.

Такі фізіологічні причини тахікардії можуть включати:

  • Різке, значне або незвичайне фізичне навантаження.
  • Сильний стрес, переляк, раптове прокидання або сильні емоції.
  • Гостра зміна положення тіла (наприклад, різке підняття з ліжка).
  • Споживання великої кількості кави чи інших енергетичних напоїв.
  • Висока температура навколишнього середовища або в приміщенні, удушливість.

У випадках, коли крім прискорення серцебиття виникає сильна задишка, запаморочення, біль у серці або інші симптоми, слід звернутися до лікаря, провести ЕКГ або інші необхідні обстеження. Підвищення пульсу значно вище норми також може свідчити про проблеми з серцем.

Можливі захворювання, що супроводжують тахікардію

Тахікардія може виникати як симптом різних захворювань серця або інших органів і систем.

Серед найпоширеніших захворювань, які можуть супроводжуватися тахікардією, варто відзначити:

  • Вади серця.
  • Інфаркт міокарда.
  • Серцева недостатність.
  • Кардіосклероз.
  • Міокардит.
  • Гіпертонія.
  • Гіпотонія.
  • Гормональні порушення та захворювання щитовидної залози.
  • Цукровий діабет.
  • Захворювання центральної нервової системи.
  • Гострі інфекційні захворювання тощо.

Іноді тахікардія може виникати у підлітків через нерівномірний розвиток організму. У відсутності інших патологій цей стан може повністю зникнути з віком, але ретельне спостереження за здоров’ям серця залишається важливим.

Фактори ризику тахікардії

Імовірність виникнення тахікардії зростає у випадках:

  • Генетичної схильності.
  • Існування серцево-судинних захворювань.
  • Розлади гормонального фону, цукровий діабет та інші захворювання.
  • Професійне заняття спортом.
  • Надмірне фізичне навантаження.
  • Споживання алкоголю.
  • Велике споживання кави та енергетичних напоїв.
  • Часті стреси та емоційні переживання.
  • Анемія та інші стани.

Типи тахікардії

Існує кілька різновидів тахікардії, відмінних за причинами прискореного серцебиття, характером патологічного процесу, симптомами та ризиками ускладнень. Відповідно, кожен вид тахікардії вимагає специфічного підходу до лікування.

Залежно від того, яка частина серця порушена, виділяють такі типи тахікардії:

  1. Синусова тахікардія: Розвивається через порушення генерації імпульсів синусовим вузлом, відповідальним за контроль над серцевим ритмом.
  2. Пароксизмальна тахікардія: Характеризується прискоренням серцевого ритму внаслідок змін у шлуночках або передсердях. Атаки можуть виникати раптово, навіть у стані спокою, і спричиняти підвищення пульсу до 200-250 ударів в хвилину та більше.

Пароксизмальну тахікардію також розрізняють на шлуночкову та надшлуночкову, кожну з яких можна розділити на різні підтипи. Ця класифікація важлива для медичного фахівця, оскільки лікування різних типів тахікардії розрізняється.

Серед найпоширеніших видів тахікардії варто виділити синусову тахікардію, часто спричинену стресом, тривогою та емоційними переживаннями.

Найнебезпечнішим видом тахікардії є фібриляція передсердь або шлуночків.

Цей стан супроводжується швидкими та хаотичними імпульсами в серці, що перешкоджає йому нормально скорочуватися та перекачувати кров. Пульс при фібриляції може досягати 250-480 ударів в хвилину, збільшуючи ризик втрати свідомості, порушень кровопостачання мозку та інших органів, а також зупинки серця.

Часто фібриляція розвивається після інфаркту міокарда, але може відзначатися і в пацієнтів із іншими серцевими патологіями.

Тахікардія також може бути:

  • Хронічною: Частота серцевих скорочень залишається підвищеною майже постійно.
  • Нападоподібною: Проявляється періодичними нападами.

Ускладнення тахікардії

Фізіологічна тахікардія, яка розвивається від фізичної активності, зазвичай не призводить до серйозних наслідків. Однак у разі серцево-судинних патологій тахікардія може бути потенційно небезпечною, підвищуючи ризик таких ускладнень як непритомність, стенокардія, серцевий напад, тромбоутворення, інсульт, серцева недостатність, порушення мозкового кровообігу та раптова зупинка серця.

Ймовірність та тяжкість ускладнень залежать від основного діагнозу, який супроводжує тахікардію. Ускладнення можуть розвиватися несподівано під час нападу тахікардії, тому важливо ретельно слідкувати за станом здоров’я, звертатися до кардіолога регулярно та дотримуватися лікарських рекомендацій.

Діагностика тахікардії

Виявлення тахікардії та визначення її причин можливе за допомогою інструментальних методів дослідження:

  1. Електрокардіограма (ЕКГ): Цей метод вказує на серцевий ритм та дозволяє виявити тахікардію в момент проведення дослідження.
  2. Добове холтерівське моніторування ЕКГ: Цей пристрій фіксує серцевий ритм протягом доби, дозволяючи виявити аритмію та визначити час її виникнення, а також оцінити роботу серця під час відпочинку та сну.
  3. Ехокардіографія (УЗД серця): Спеціаліст вивчає анатомічну будову серця та може виявити структурні патології, які можуть викликати тахікардію.
  4. Лабораторні аналізи: Проводяться загальний аналіз крові та біохімічні дослідження. Також виконують аналізи на кардіомаркери, які підтверджують наявність деяких серцевих патологій.

Це основні методи діагностики серцевих захворювань.

У випадках неоднозначних результатів, лікар може призначити додаткові обстеження, такі як ЕКГ або УЗД серця під час фізичних навантажень, які проводяться на велотренажері або біговій доріжці.

Також можуть бути необхідні дослідження загального стану здоров’я, роботи щитовидної залози та інших органів і систем, оскільки тахікардію можуть викликати не тільки кардіологічні захворювання.

Лікування тахікардії

Різні види тахікардії вимагають різних підходів до лікування, яке може проводитися як вдома, так і в стаціонарі.

Вибір методу залежить від ступеня тахікардії, провокуючих чинників та наявності інших серцевих чи системних захворювань. Зазвичай тахікардію лікують медикаментозно, але в разі структурних аномалій або неефективності медикаментозної терапії може знадобитися хірургічне втручання.

Медикаментозне лікування передбачає прийом препаратів, що стабілізують серцевий ритм, і слід приймати їх тільки за призначенням лікаря, оскільки неправильний вибір може призвести до погіршення самопочуття.

Деяким пацієнтам також можуть призначити седативи, якщо напади тахікардії пов’язані із стресом та емоційними переживаннями. При гіпертонії використовують препарати, які знижують артеріальний тиск. У випадках, коли тахікардія виникає внаслідок інших захворювань, лікування спрямоване на саме це захворювання, з призначенням підтримуючих препаратів для серця.

Хірургічне втручання може бути необхідним у випадках вад серця, серцевої недостатності чи після інфаркту.

Катетерна абляція або кріоабляція (застосування холоду) також можуть застосовуватися для “припікання” невеликих ділянок тканин, що провокують порушення серцевого ритму.

У важких випадках імплантація кардіовертер-дефібрилятора або встановлення кардіостимулятора може бути необхідною.

Профілактика тахікардії та ускладнень

Пацієнтам, які стикаються з тахікардією, рекомендується приділяти увагу специфічному способу життя, доповнюючи хірургічне та медикаментозне лікування.

Зокрема, доцільно утримуватися від таких дій:

  1. Споживання алкоголю: Важливо уникати вживання алкоголю, оскільки це може впливати на серцевий ритм та загострювати симптоми тахікардії.
  2. Споживання кави та енергетичних напоїв: Рекомендується обмежити або уникати вживання напоїв, які містять кофеїн, таких як кава та енергетичні напої.
  3. Куріння: Пацієнтам слід утримуватися від куріння, оскільки це може впливати на роботу серця та сприяти розвитку тахікардії.
  4. Фізичні навантаження: Важливо обмежити великі фізичні навантаження, особливо у періоди загострення тахікардії, щоб уникнути додаткового навантаження на серце.
  5. Харчування: Переважання солі та споживання гострої їжі може впливати на серцевий ритм. Рекомендується утримуватися від їжі великими порціями.

Додатково важливо відзначити, що самолікування та ігнорування порад лікаря можуть бути небезпечними, оскільки напади тахікардії можуть призводити до серйозних ускладнень, таких як тромбоутворення, інфаркт або зупинка серця.

Регулярні консультації з кардіологом і відповідне коригування лікування є обов’язковими для забезпечення повноцінного способу життя пацієнтів із тахікардією.

Крім того, важливо вживати такі профілактичні заходи як:

  1. Моніторинг пульсу: Регулярне вимірювання пульсу в різний час доби та фіксація показників для відстеження динаміки змін.
  2. Легка фізична активність: Після консультації з лікарем виконання регулярної легкої гімнастики може сприяти загальному здоров’ю серця.
  3. Збалансована дієта: Споживання більше свіжих овочів, фруктів та зелені, а також регулярна їжа невеликими порціями сприяє здоровому серцевому функціонуванню.
  4. Контроль ваги: Підтримання нормальної ваги допомагає зменшити ризик серцевих проблем.
  5. Повноцінний відпочинок: Забезпечення достатнього сну та відпочинку є важливим для підтримки серцевого здоров’я.
  6. Зменшення рівня стресу: Використання стратегій для зниження стресу та тривожності сприяє загальному покращенню серцевого стану.

Послідовне дотримання здорового способу життя значно зменшує ризик розвитку тахікардії, ускладнень та інших захворювань серцево-судинної системи.

Стаття має на меті лише інформування і не слід розглядати її як вказівку для самостійної діагностики чи лікування. У випадку виявлення симптомів захворювання, рекомендується консультуватися з лікарем.

Медичний центр для дітей та дорослих поруч з Вами. Ваш лікар завжди супроводжує Вас на шляху до здоров’я.