Байт (англ. byte) — одиниця вимірювання обсягу цифрової інформації, яка зазвичай містить вісім бітів і представлена двійковим числом.
Байт (англ. byte) — одиниця зберігання і обробки цифрової інформації; сукупність бітів, що обробляється комп'ютером одномоментно. У сучасних обчислювальних системах байт складається з восьми бітів і, відповідно, може приймати одне з 256 (28) різних значень (станів , кодів).
Біт (англ. bit, переклад: шматочок) — мінімальна одиниця кількості інформації, яка дорівнює одному двійковому розряду, який може бути рівним одному з двох значень/станів (0 або 1), застосовуваних для представлення даних у двійковій системі числення. Англійською двійковий знак звучить як binary digit.
Міжнародне символьне позначення байта, встановлене стандартом IEC-80000-13:2008 — прописна літера B латинського алфавіту (мала b є нестандартним, але часто вживаним позначенням біта).
Мегабайт (megabyte) — одиниця вимірювання обсягу даних. Рівна 1 048 576 (220) байт або 1024 кілобайт. Назва «Мегабайт» є загальноприйнятою, але формально неправильною, оскільки префікс мега- означає множення на 1 000 000, а не 1 048 576.
Байт (англ. byte) — одиниця вимірювання обсягу цифрової інформації, яка зазвичай містить вісім бітів і представлена двійковим числом. Історично байт був кількістю бітів, яка використовувалася для кодування одного текстового символу в комп’ютері і тому він є найменшою адресною одиницею …