Коли починається Великий піст у 2024 році: дати, правила і заборони

Коли Великий піст буде в 2024 році, скільки днів триває і в чому його головна суть.

Піст перед Великоднем – один із найважливіших у православних вірян, який присвячують духовному очищенню. Дати посту залежать від Великодня, тому щороку змінюються. З якого числа починається Великий піст у 2024 році, коли він закінчується, яких правил потрібно дотримуватися в цей час – розповідаємо в матеріалі.

Що таке Великий піст і в чому його суть

Великий піст – головний період утримання у християн. У цей час вірянам не можна харчуватися скоромною їжею, слід відмовитися від розваг, шкідливих звичок. Але це далеко не головне. Говіння під час посту – це підготовка до Великодня, очищення перед головним святом. І насамперед людина має очиститися духовно, змінити своє життя на краще – переглянути своє ставлення до оточуючих, світогляд і сприйняття цінностей. Тому основний наголос під час Великого посту потрібно робити якраз на чистоту своїх думок і справ, а обмеження в їжі – це лише допоміжна частина.

Коли починається і скільки триває Великий піст 2024 року

Дати початку і закінчення Великого посту змінюються щороку, оскільки залежать від дати Великодня. Починається піст рівно за 7 тижнів до свята Великодня і триває 48 днів – до суботи перед Христовим Воскресінням.

У 2024 році Великий піст розпочнеться 18 березня, а закінчиться 4 травня .

• святу Чотиридесятницю (це 5 седмиць (тижнів) +5 днів);
• Лазареву суботу;
• Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя);
• Страсну седмицю (тиждень) перед Великоднем (6 днів).

Кожен із семи тижнів наповнений особливим духовним змістом.

Які правила Великого посту

Під час посту перед Великоднем важливо дотримуватися низки правил. Вони допомагають очиститися не тільки фізично, а й духовно:

• більше молитися, читати Святе Письмо;
• частіше відвідувати храм;
• каятися;
• стежити за своїми думками і вчинками – не хвалитися, не заздрити, не засуджувати.

Також важливо під час Великого посту робити якомога більше благих справ – допомагати тим, хто потребує допомоги, приділяти час близьким людям.

Великий піст – що можна їсти в цей час

Під час посту за церковним статутом слід відмовитися від їжі тваринного походження – м’яса, яєць, молочних продуктів:

• у понеділок, середу і п’ятницю покладається сухоїдіння – фрукти, овочі, хліб, вода, компот;
• у вівторок і четвер можна їсти гарячу їжу без масла;
• у суботу та неділю – гарячу їжу з олією.

Рибу можна їсти тільки в дні двунадесятих свят. Ці суворі обмеження насамперед стосуються ченців, у мирян же піст може бути не настільки суворим.

Адже, як уже говорили, обмеження в їжі – це не головне. Набагато важливіше стежити за своїми думками, мовою, діями. Це гарний час, щоб відмовитися від шкідливих звичок. Постарайтеся дотримуватися правил посту, описаних вище, а утримання від їжі нехай допоможе в цьому.

Раніше ми розповідали, коли будуть православні пости в 2024 році за новим церковним календарем.

Вас також можуть зацікавити новини:

Коли будуть весняні канікули у школах Вінниці

Якщо учні перебували на зимових канікулах протягом двох тижнів, то можуть очікувати на відпочинок і навесні. Коли будуть весняні канікули у школах Вінниці, розповідає Освіта 24.

Коли будуть зимові канікули у школах Вінниці

Взимку учні у Вінниці відпочивали від навчання протягом двох тижнів.

Раніше у департаменті освіти Вінницької міської ради склали також орієнтовний графік весняних та літніх шкільних канікул у 2024 році.

Навесні діти підуть на канікули 25 березня і відпочиватимуть до 31 березня.

Теперішня ситуація в Україні змушує шукати альтернативні способи навчання. Такі як дистанційна ліцензована школа “Оптіма”, яка забезпечує якісний і безперервний навчальний процес навіть при форс-мажорних обставинах.

Натомість літні канікули триватимуть упродовж 27 травня – 31 серпня 2024 року.

Коли будуть весняні канікули у школах Рівненщини

• У більшості шкіл Рівненської області будуть весняні канікули.
• Їх запланували на березень-квітень.
• Однак дати весняних канікул у школах області різні.
• Найбільше учнів за графіком підуть на канікули з 25 березня – з 267 шкіл.
• Учні не вчитимуться тиждень.

Скільки тижнів в році

Повний тиждень має 7 днів з понеділка і закінчуючи неділею. Неповні тижні можуть виникнути на початку та/або наприкінці року, тому що рік може починатися не в понеділок та закінчуватися не в неділю.

Якщо не брати до уваги, що тиждень містить дні виключно з понеділка по неділю, то:
365 : 7 = 52.143 тижнів (52 тижнів і 1 день) у 2022 році.

Розрахуємо кількість повних тижнів у 2022 :
2022 починається з суботи і закінчується в суботу. 2022 року 365 днів.
Значить у 2022 році (365-2-6)/7=51 повний тиждень.

Скільки тижнів у навчальному році 2022

У навчальному році зазвичай близько 36 тижнів. Це число може змінюватись в залежності від країни та/або штату, в якому ви проживаєте, а також від рівня учнів. Загалом більшість навчальних закладів дотримуються розкладу, який включає 180 днів навчання, розбитих на три періоди: осінь, зима та весна. У межах кожного семестру зазвичай відбувається близько 60 днів навчання. Звичайно, це залежить від навчального плану та конкретних потреб студентів.

Середня тривалість навчального року становить близько 180 днів. у США , у більшості державних шкіл сесія триває близько 187 днів, а в Канаді – близько 174 днів.

Чому ми живемо за григоріанським календарем

З 14 лютого 1918 року, вже понад сто років, Україна живе за “новим стилем”. У чому особливості григоріанської системи літочислення?

У більшості країн світу система літочислення заснована на циклічному обертанні Землі навколо Сонця. Цей сонячний календар називають григоріанським – на честь папи римського Григорія XIII, за указом якого він був уперше запроваджений замість юліанського. За яким принципом він функціонує?

Чому “загорнули” календар Юлія Цезаря

Сучасний календар бере початок від давньоримського юліанського календаря, запровадженого Юлієм Цезарем з 1 січня 45 року до нашої ери і в сучасній Україні званого “старим стилем”. У юліанському календарі рік починався 1 січня і включав у середньому 365,25 діб, тобто 365 днів і шість годин.

Проте внаслідок багаторічних спостережень астрономи встановили, що середня тривалість сонячного, або тропічного, року – тимчасового періоду, за який Сонце завершує один цикл зміни пір року, наприклад, проходячи між точками весняного рівнодення або від одного дня літнього сонцестояння до іншого – становить 365 ,2422 діб. Іншими словами, тропічний рік на 11 хвилин 14 секунд коротший, ніж рік за юліанським календарем. Така розбіжність призвела до того, що кожні 128 років у юліанському календарі накопичувався один зайвий день. До XVI століття різниця склала цілих десять діб.

І 4 жовтня 1582 року в цілій низці держав, де сповідалося католицтво, юліанський календар був замінений на більш точний – григоріанський, прийнятий на основі ухвали папи римського Григорія XIII. Поступово на нього перейшли майже всі інші країни світу. Україна запровадила григоріанський календар лише 1918 року. Одними з останніх країн, що прийняли його, стали Туреччина (1926) і Китай (1949).

Структура нової календарної системи

Реформа 1582 полягала в тому, що десять зайвих днів просто викреслили, і наступного дня після четверга 4 жовтня стала п’ятниця 15 жовтня. Систему обчислення часу привели у відповідність циклічному обігу Землі навколо Сонця. Тривалість року було прийнято рівною 365,2425 діб, тобто 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд. Правило високосних років змінили, і середній календарний рік став краще відповідати рокам сонячному (тропічному).

Починаючи з 1582 високосним, коли вводиться додатковий день (29 лютого), рік є у двох випадках: або він кратний 4, але при цьому не кратний 100, або кратний 400. Щоправда, розподіл високосних років таке, що невідповідності з протяжністю тропічного року все одно не уникнути. Проте воно мізерне: за підсумками підрахунків, за 10 тисяч років різниця становитиме лише одну добу.

Настають періоди, коли Сонце “зупиняється”. У році два сонцестояння: зимове (коли сонце піднімається на найменшу висоту над горизонтом) і літнє (коли сонце знаходиться найвищо над горизонтом). У цей час спостерігаються відповідно найкоротший день (з найдовшою вночі) і найкоротша ніч (з найдовшим днем). У північній півкулі зимове сонцестояння припадає на 21 та 22 грудня, а літнє – на 21 та 22 червня. У південній півкулі все навпаки: 21 та 22 грудня відбувається літнє, а 21 та 22 червня – зимове сонцестояння. Але оскільки кожні чотири роки настає рік високосний, ці дати можуть трохи зміщуватися.

Старий Новий рік

До речі, в давнину особливою подією вважалося зимове сонцестояння. За старих часів багато людей, що населяли планету, сприймали найдовшу ніч як найвищу точку владарювання Смерті і сил Темряви. І коли зимове сонцестояння припинялося і світловий день знову йшов на збільшення, починалися загальні веселощі та тріумфування: люди святкували “народження нового Сонця”. Передбачається, що саме перші християни стали відзначати в цей період Різдво Христове.

Між іншим, Єрусалимська, Сербська, Грузинська, Українська, Чорногорська православні церкви григоріанську реформу так і не ухвалили і досі живуть за “старим стилем” – наприклад, святкують Різдво не 25 грудня, а 7 січня. Аргументується це тим, що юліанський календар освячено багатовіковою традицією церкви.

Захисники старої календарної системи посилаються і на те, що у разі переходу на “новий стиль” із збереженням традиційної системи обчислення дня Великодня виникне чимало плутанини, і порушень богослужбового статуту не уникнути. Проте чимало віруючих з-поміж православних дедалі частіше звертаються до духовенства з вимогою зрештою перейти на григоріанську календарну систему.

А ось святкування Нового року за юліанським календарем давно стало традицією як у віруючих, так і в атеїстів. Старий Новий рік, який настає в ніч з 13 на 14 січня, люблять відзначати у Сербії, Чорногорії, Македонії, Швейцарії, Україні та ще в багатьох інших країнах.