Есперанто – мова миру

Минулого разу «JIT.Academy» розповіла своїм читачам про найпопулярніші штучні мови у світі. Цього разу ми акцентуємо вашу увагу на одній з найвідоміших вигаданих мов – мові есперанто (у перекладі з латини – той, хто надіється).

Автором есперанто є польський окуліст та поліглот Людвік Лазар Заменгоф.

Заменгоф народився у місті Білосток (теперішня Польща, у той час – Російська Імперія). Його батько працював вчителем іноземних мов, а сам Людвік мав неабиякий хист до мов. Протягом життя від добре опанував російську, польську, французьку, німецьку, англійську, латинську, давньогрецьку і староєвропейську мови, ще 12 мов вивчав.

Людвік вірив, що єдина, спільна мова допоможе досягнути миру між людьми, об ’ єднати Європу. Він задумав есперанто як маніфест миру. Після закінчення гімназії, у 18 років він пише «у шуфляду» перший посібник з есперанто – так звану чернетку міжнародної мови «Lingwe uniwersala». Однак батько Заменгофа наполіг, аби хлопець отримав практичну освіту і вивчився на лікаря. У майбутньому він заробляв медициною на життя, часто допомагаючи бідним пацієнтам.

Підручник з есперанто під назвою « Unua Libro » побачив світ 26 липня 1887 року у Варшаві. Перше видання надрукували російською мовою, а пізніше у друк вийшли французькі, польські та німецькі версії.

Есперанто – це логічна мова, без жодних винятків. Для її створення поліглот проаналізував лексику понад 20 мов. Основу есперанто становлять 16 основних граматичних правил та інтернаціональні слова, часто зрозумілі без перекладу.

Абетка есперанто складається з 28 букв, що відповідають 28 звукам. Кожне слово читається так, як пишеться: birdo (птах), fabriko (фабрика), leporo (заєць).

Мова має три часи, іменники у ній закінчуються на «о», прикметники – на «а», множина утворюється з додаванням «й». Артикль існує тільки означений, для усіх родів, чисел та відмінків – «ля», неозначеного артикля немає.

За словами фахівців, правила настільки прості, що їх можна вивчити буквально за годину. А говорити, читати і писати есперанто вдається після шести місяців занять.

Мова має свої офіційні символи: зелено-білий прапор, гімн і зелену п ’ ятикутну зірку, а також зелений колір загалом і портрет самого Людвіка. Творцю есперанто встановили статуї та пам ’ ятні таблиці у цілому світі, його ім ’ ям називають вулиці.

Ентузіасти навіть спробували створити країну, мешканці якою говорили б есперанто. Мікродержава Амікехо розташувалася на території 3,5 км ² між Нідерландами, Німеччиною та Францією . Однак проіснувала вона недовго – перешкодою стала Перша світова війна.

Попри це мова есперанто продовжувала процвітати – аж до появи на світовій арені Адольфа Гітлера. Фюрер, зокрема, заявив у «Майн кампф», що есперанто створили як універсальну мову для об ’ єднання євреїв. До речі, доньки та син Заменгофа загинули у концтаборах.

Згідно з різними оцінками, мовою есперанто у 120 країнах говорять від 200 тисяч до 2 млн землян. А для 2 тисяч осіб есперанто є рідною мовою.

Першою вродженою есперантисткою вважається Емілія Гастон з Іспанії, яка народилася на початку 20 століття. Відомий фінансист Джордж Сорос навчився есперанто від свого батька.

Сьогодні есперанто і далі здобуває популярність, при цьому мова офіційно не визнана жодною країною. Есперанто є частиною державних освітніх програм кількох держав. В Угорщині, Китаї і Болгарії мову вчать в університетах .

Курси з е c перанто доступні на популярному онлайн-сервісі « Duolingo » і на веб-сайті https://lernu.net/uk . Мова стала 64-ою, яку підтримує « Google -перекладач».

Більшість країн світу мають свої есперанто-організації. Есперантисти проводять численні зустрічі, семінари та конференції. Щорічно відбувається Всесвітній конгрес есперантистів, який, до речі, ще жодного разу не проходив в Україні.

Попри це у нашій країні перший осередок прихильників есперанто був створений ще у 1890 році в Одесі. З 1913 року виходить перший український журнал мовою есперанто «Ukraina Stelo» (Українська Зоря). Радянська влада називала її «мовою дрібної буржуазії і космополітів», а есперантисти часто ставали жертвами сталінських репресій.

Есперанто і мистецтво

Простота есперанто не заперечує її красу. Це дуже милозвучна мова, схожа, на думку автора, на суміш італійсько-іспанської з нотками французької та румунської.

Перекладати на есперанто шедеври світової літератури розпочав ще сам Заменгоф. Він ж писав на есперанто власні вірші. З того часу на есперанто переклали Біблію, всього Вільяма Шекспіра, «Кобзар» Тарас Шевченка, і пісні « Beatles ». Щороку кількість перекладів і оригінальних творів на есперанто зростає.

До речі, есперанто – це єдина зі штучних мов, якою можна відправляти релігійні обряди у греко-католицькій церкві.

Есперанто – це мова пацифістів і миру, це – мова-хобі, яка об ’ єднує світ. Її не вчать для практичної мети, а лише для власного задоволення. Зрештою, вивчення будь-якої мови – це задоволення. Не відмовляйте собі у ньому! P lej bone!

В українській мові – понад мільйон слів: підрахунки науковців

Ще кілька років тому кількість слів в українській мові джерела наводили різні.

«Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів», інформував ресурс «Мова – ДНК нації».

«Щодо української мови, якщо виключити флексії і розглядати тільки чіткі та окремі слова, ми дійдемо висновку, що українська мова налічує близько 134 000 слів. У німецькій мові, наприклад, біля 200 000 слів, а у французькій налічується менш ніж 100 000 слів. Найбагатшою мовою вважається англійська – у ній не менш ніж 250 000 слів», наводив порівняння ресурс nashamova, зауважуючи, втім, що це – предмет для вивчання та дискусії.

А нещодавно науковці Інституту української мови Національної академії наук повідомили, що обсяг українського лексикону може сягати 1 мільйон слів. Ресурс УНН, повідомивши про це, поінформував, що однотомний тлумачний “Словник української мови” 2016 року вміщує 165 тисяч слів, а “Український лексикон кінця XVIII-початку XXI ст.: словник-індекс у 3-х томах” (2017) містить близько 300 тисяч слів. Мовознавці зазначили, що будь-який словник спирається на певну джерельну основу — тексти, і має чіткі критерії добору слів з цих текстів.

“Велику кількість слів уміщують словники українських говірок, термінологічні словники, словники мови письменників, українських соціальних і професійних жаргонів, історичні словники. У широкій часовій, територіальній, стильовій диференціації обсяг українського лексикону може сягати 1 мільйон слів”, повідомили науковці, й звернули увагу на те, що тексти, загалом мовна діяльність спільноти, будуть завжди багатшими за будь-який словник, міститимуть слова, що з тих чи тих причин не потрапили до наявних словників”.

ЦІКАВИЙ ФАКТ. Перші слова з української мови були записані в 448 р. н.е. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова «мед» і «страва», повідомляє ресурс argumentua.

Ілюстрація з відкритих інтернет-ресурсів