Склад. Поділ слова на склади
Склад — це частина слова, яку вимовляють одним поштовхом повітря. Склад може мати тільки голосний звук або поєднання голосного і одного або більше приголосних звуків. У слові стільки складів, скільки у ньому голосних звуків.
Слово із одним складом називається односкладовим (рак, мак) , двома – двоскладовим (ко-ма, па-ва, па-вин) , …, багатьма – багатоскладовим (по-лу-ни-ця) .
Склад, що закінчується голосним звуком, називається відкритим ( риб- ка ) . Склад, що закінчується приголосним звуком, називається закритим ( мак , риб -ка) .
Склад, що починається голосним звуком, називається неприкритим ( а -на-нас, О -ля ). Склад, що починається приголосним звуком, називається прикритим ( а- на – нас , О- ля ). Українська мова має переважно прикриті склади.
Склад, на який падає наголос, називається наголошеним ( ки- л и- м а́ – м и ).
Для правильного поділу на склади треба знати :
� Дзвінкі приголосні :
� Глухі приголосні [х],[ч],[ц],[ц’],[ф],[к],[c],[c’],[ш],[п],[т],[т’] (пам’ятаємо вираз про цирк «хочу «це»: фокус і шапіто»)
Слова на склади ділять скандуючи або плескаючи в долоні. Проте такий поділ не є довільним, а підпорядкований правилам.
Найчастіше межа складоподілу проходить після голосного перед приголосним , оскільки в українській мові переважають прикриті та відкриті склади.
Правила складоподілу стають зрозумілими на основі теорії сонорності (гучності). За цією теорією звуки поділяються на групи в порядку зменшення гучності: голосні (найгучніші, складотворчі), сонорні приголосні, дзвінкі шумні приголосні, глухі приголосні.
Межа між складами проходить у місці найбільшого спаду гучності. Коли між складами виявляється збіг приголосних, то межа між складами повинна пройти так, щоб гучність звуків попереднього складу поступово спадала, а наступного — зростала.
ПРАВИЛА ПОДІЛУ НА СКЛАДИ:
— сполучення букв дз, дж, які позначають звук [дз], [дж] не розриваються ( пе-ре-дзвін)
— подовжений приголосний об’єднуються в склад із наступним голосним (зав-да́-ння, зна-ння, гі-лля, стра-хі́-ття)
— між голосними звуками один приголосний звук
приголосний звук іде до наступного складу (ки-ли-ма́-ми, я́-вір, ма́-ре-во)
— між голосними звуками два приголосних звуки
• один звук дзвінкий, а інший глухий, то вони належать до різних складів (бе-рі́́з–ка, буз–ко́-вий, шви́д–ко, сте́ж–ка, гли́б–ше, ї́дь–те)
• два сонорні звуки належать до різних складів (зем–ля́, де́в-ять, чо-тир–ма́, су́м–но, міль–йо́н, та-єм–ни́-че)
• сонорний і шумний дзвінкий належать до різних складів (зав–да́-ння, гар–буз)
• два шумні дзвінкі йдуть до наступного складу (ві-дбір, ко-бзар)
• шумний дзвінкий і сонорний ідуть до наступного складу (ху-до́-жник, бли-зня́-та)
• два глухі йдуть до наступного складу (ща́-стя, ка-шта́н, го-спо́-дар. те-хні́-чка, лі-сни́-цтво)
• Глухий і дзвінкий (сонорний або шумний дзвінкий) ідуть до наступного складу (те-хні-ка, лі-сни́-цтво)
— між голосними звуками більше приголосних звуків
• сонорний звук після голосного відходить до попереднього складу, а наступні звуки – до наступного складу (май–сте́р-ня, мор–квя́-ний, гір–ськи́й, ди-ско́н–тний, за́в-тра)
• в інших випадках усі приголосні відносяться до наступного складу
Склад — це чисто вимовна одиниця, тому складоподіл не завжди збігається із морфемною будовою слова.
Проте в усній мові іноді вплив морфологічної будови слова позначається. Наприклад, у слові розбивати можливі два поділи слів на склади — ро-зби-ва-ти і роз-би-ва-ти, у слові підживити — пі-джи-ви-ти і під-жи-ви-ти тощо.
У цілому український складоподіл ще не досліджений остаточно.
–>Правила Української мови –>
Склад — це частина слова, яка ви-мовляється одним поштовхом види-хуваного повітря.
Склад може утворювати один чи кілька звуків, але серед них обов’язко¬во має бути голосний. Саме голосний звук виступає в ролі складотворного (складового) й становить вершину складу. Перед ним і після нього можуть стояти приголосні, які називають нескладотворчими.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! У слові стільки складів, скільки голосних звуків.
Залежно від кількості складів сло¬ва поділяють на:
• односкладові: день, ніч, рік, вік;
• двоскладові: вес на, лі-то, о-сінь, зи-ма’,
• трискладові: снігопад, за-ме- тіль, ві-хо-ла, за-ві-я, бу-ре-вій”,
• багатоскладові: хлі-бо-роб-ство, сіль-сько-го-сподар-ський.
Чи є слова, які не можна поділити на склади? Так, це деякі службові час¬тини мови: в, з, і.
У слові визначають наголошений склад (на який падає словесний наго-лос) і ненаголошені склади (решта).
Типи складів
Типи складів характеризують за кін-цевим і початковим звуком складу.
Відкритий — склад, який закінчу¬ється на голосний:
ті-ло, пле-че, го-ло-ва, ру-ка, но-га, ву-хо, ши-я, що-ка, гу-би.
Закритий — склад, який закін¬чується на приголосний:
щед-рість, від-важ-ний, фут-бол, від-січ, шіст сот, під-няв, звіль-нив-шись, міль-ярд.
В українській мові переважають відкриті склади.
Крім того, ще виділяють прикриті і неприкриті склади.
Прикритий — склад, який почи¬нається приголосним:
ске-ля, гра-ніт, пта-ство, хлі ба,
кра сень, струн ко, збір ний, дзве-ні-ти, кра-ї-на.
Неприкритий — склад, який почи-нається голосним:
а-ле-я, о-ко, і-ко-на, і-де-я, у-зор,
о си ка, о-сінь, і-ній, у каз.
У ході історичного розвитку мови спостерігається тенденція до прикри¬ття початкових складів, що почина¬ються або починалися голосними: вулиця (від улиця), він (від онть), вівця (від овьця), вітчизна (від отьчизна), горіх (від ор’кх’ь), гострий (від острт»).
Складоподіл
Кожна людина досить легко поді¬ляє слова на склади й установлює їх кількість. Проте труднощі при скла¬доподілі виникають насамперед тоді, коли збігаються кілька приголосних у середині слова.
При поділі слів на склади треба враховувати такі тенденції:
• для української мови, як і для інших слов’янських, характерне тяжіння до відкритих складів;
• діє принцип зростання гучності складу: гучність звуків попередньо¬го складу має поступово спадати, а наступного — зростати.
Примітка. Найгучніші — голосні звуки, далі — в порядку зменшення гучності — со-норні, дзвінкі й глухі приголосні.
• принцип милозвучності, що зу¬
мовлює усунення груп приголос¬них у межах одного складу.
Основні правила складоподілу
• Якщо один приголосний стоїть між голосними, то він завжди нале¬жить до наступного складу: мо-ре, не-бо, ві-тер, хви-ля, па-рус, марево.
• Якщо поряд стоять два дзвінкі або два глухі звуки, то обидва нале¬жать до наступного складу:
ща стя, ка штан, рі чка, пі джак, не-сти, го-спо-дар, О-ле-ксан-дра.
• Якщо з двох приголосних перший дзвінкий, а другий глухий, то вони належать до різних складів: бе-різ-ка, буз-ко-вий, швид-ко, стеж-ка, глиб-ше, їдь-те.
• Якщо з двох приголосних перший глухий або дзвінкий, а другий со-норний, то обидва належать до на-ступного складу:
ко смос, ху-до-жник, те-хні-ка,
об рій, мі-дний, до-бре, по-тріб-но, ча-рі-вни-ця.
• Якщо поряд стоять два сонорні звуки, то вони належать до різних складів: зем ляк, бар-ві-нок, чо-тир-ма, сум-но, тор-гів’Ля, чер-во-ний,
пій ло, дев’ ять, та-єм-ни-че.
• Якщо в слові є подовжені приго¬лосні, то вони можуть належати до одного або до різних складів: по-чу-ття і по-чут-тя, ста ття і
стат тя, бла ки ттю і бла кит¬тю, зу стрі ччю і зу-стріч-чю.
» Якщо між голосними є два або більше приголосних, то сонорні звуки, що йдуть після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що стоять після них, — до наступного:
май стер, мор квя ний, ми ло сер-дний, ком-плекс, а-спі-ран-тці.
УВАГА!
Правила українського складоподілу не завжди збігаються з правилами переносу слів з рядка в рядок, а також із визначенням у слові морфем (найменших значущих частин).
Поділ на склади Поділ на морфеми Перенос слова най-мв-ння на-йм-енн-я на-йме-ння
і на-ймен-ня
об’є-дна-ння об’-едн-анн-я об’-єд-на-ння пі-діб-ра-ти піді-бр-а-ти пі-ді-бра-ти сьо-год-ні сього-дн-і сьо-го-дні
і сьо-год-ні
нав-чив-шись на-вч-и-вши-сь на-вчи-вшись
і на-вчив-шись