§ 2. Лічба часу в історії стародавнього світу

Вивчати історію без дат неможливо. Тому для істориків важливо не лише дізнатися про саму історичну подію, а й визначити її дату та тривалість. Утім, для того, щоб орієнтуватися в часі (наприклад, визначити рік події), потрібна його точка відліку – ера (із латинської мови – вихідне число).

• Поміркуйте!

Навіщо люди почали вести відлік часу від певної події? Зробіть припущення, до чого призвела б ситуація, якби люди відмовилися використовувати лічбу часу.

Ерою (літочисленням) називається лічба (відлік) років від певної події.

Щоб вести відлік часу, люди домовлялись, який рік вважати першим. Найчастіше народи в давнину вели відлік часу від якоїсь визначної події в їхньому житті. Так, стародавні єгиптяни розпочинали відлік часу від початку володарювання кожного правителя. Давні римляни вели відлік часу від заснування міста Рима. Народи, які сповідують іслам, ведуть літочислення з 622 р., коли пророк Мухаммад (засновник цієї релігії), рятуючись від грізної небезпеки, переселився з Мекки до Медіни. Таким чином, у різних народів відлік часу вівся по-різному. А це було незручно.

2. Що означає «наша ера»?

Близько двох тисяч років тому виникла християнська релігія. Серед багатьох народів поширилась віра в те, що на Землі у вигляді простої людини жив Син Божий – Ісус Христос. Згодом народи, котрі сповідували християнство, стали вести відлік часу від Різдва Христового – моменту, коли народився Ісус Христос. Так почалася християнська ера, яку стали називати нашою ерою. Нині ця ера прийнята майже у всьому світі не лише християнами, а й у тих країнах, де християнська релігія не набула поширення.

Проте люди жили й творили і до Різдва Христового. Усе, що сталося до моменту народження Ісуса Христа, вважається подіями до нашої ери та записується скорочено – до н. е. або до Р. Х. (до Різдва Христового). Наприклад, «345 р. до н. е.». Рік нашої ери, тобто дату події, що відбулася після Різдва Христового, зазвичай вказують без позначення.

3. Що потрібно знати під час лічби років?

Одним з основних вимірників історичного часу є рік. Аби простіше рахувати великі проміжки часу, кожні сто років вважають одним століттям, або віком. Тисячу років (або десять століть) – це тисячоліття.

• Працюймо в парі!

Визначте особливості лічби років в історії Стародавнього світу. Чим вони зумовлені?

Під час написання історичної дати використовують такі скорочення: тисячоліття – тис., століття – ст., рік – р., роки – рр.

Щоб уявити плин історичного часу до нашої ери, намалюємо стрічку часу. Праворуч від дати народження Ісуса Христа – події нашої ери, ліворуч – до нашої ери.

Рік напередодні народження Ісуса Христа називають першим роком до н. е., а перед цим були другий, третій. і так далі роки до н. е. Тобто відлік часу до Різдва Христового іде немовби у зворотному порядку. Наприклад, Друга Пунічна війна розпочалася в 218 р. до н. е., а завершилась у 201 р. до н. е.

Якщо потрібно дізнатися, скільки років відбувалась та чи інша подія, яка сталася до нашої ери, то від початку події віднімаємо рік її завершення. Наприклад, 218 – 201 = 17. Таким чином, Друга Пунічна війна тривала 17 років. Для подій нашої ери все навпаки: від року кінця події віднімають рік її початку.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Під час лічби часу потрібно враховувати, що нульового року в історії немає. Це варто знати тоді, коли, наприклад, підраховуємо вік людини, що народилася до н. е., а померла після її початку. Складаючи суму років, потрібно віднімати один рік. Перший римський імператор народився у 63 р. до н. е., а помер в 14 р. н. е. Отже, він прожив: (63 + 14) – 1 = 76 років.

4. Як визначати століття та тисячоліття?

Історія людства охоплює величезний проміжок часу – від моменту виникнення людини до сьогодення. Тому, вивчаючи історію, вам треба навчитися визначати століття та тисячоліття, коли відбулася подія. У підручниках та історичних працях зазвичай роки позначають арабськими цифрами, а століття та тисячоліття – римськими.

На що варто звернути увагу? Перше століття нашої ери розпочинається 1 січня 1 року й закінчується 31 грудня 100 року. Друге століття починається відповідно 1 січня 101 року. Отже, початкові роки століть це – 101, 201, 301, . 2001, а роки з двома нулями (100, 200, . 1900, 2000) – останні роки століть.

Таким чином: 400 р. до н. е., 399 р. до н. е., 301 р. до н. е. – це четверте століття до нашої ери, а 401 р. до н. е. – це вже п’яте століття до нашої ери.

Тисячоліття – це 1000 років, або десять століть. Перше тисячоліття нашої ери розпочалося першого року і тривало до тисячного (1-1000 рр.). До першого тисячоліття належать століття від першого до десятого (І-Х ст.), до другого – ХІ-ХХ ст. Третє тисячоліття розпочалося у 2001 р.

Як бачимо зі стрічки часу, відлік століть та тисячоліть до нашої ери йде у зворотному порядку: спочатку іде десяте тисячоліття до н. е., потім дев’яте. і, нарешті, перше тисячоліття до н. е. Перше тисячоліття до н. е., своєю чергою, розпочинається з десятого століття до н. е., потім іде дев’яте. і завершується першим століттям до н. е.

Зверніть увагу, що події, які відбувалися в першій половині століть до н. е., відбувалися раніше, ніж ті, які мали місце у другій.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Виконайте завдання на лічбу часу в історії стародавнього світу

Завдання на співвіднесення «рік – століття – тисячоліття»

45 р. до н. е.; 986 р., 1719 р. до н. е.; 1991 р.; 756 р. до н. е.; 2019 р.

1075 р. до н. е., 749 р. до н. е., 41 р. до н. е., 645 р., 1025 р. до н. е., 482 р., 1000 р., 2062 р. до н. е.

Завдання на хронологічну послідовність

10 р., 242 р. до н. е., 1534 р., 1056 р. до н. е., 1945 р., 96 р., 2015 р.

XIX ст., II ст., V ст. до н. е., XXI ст., І ст. до н. е., XX ст., VII ст.

Розв’язування хронологічних задач

• 1. Скільки років минуло від битви при Марафоні, яка відбулася 490 р. до н. е., до сьогодення?
• 2. Скільки років минуло від перенесення столиці Римської імперії в Константинополь, яке відбулося 330 р., до сьогодення?
• 3. Скільки років минуло від повалення останнього царя Риму (510 р. до н. е.) до встановлення диктатури Сулли у Римі (82 р. до н. е.)?
• 4. Скільки років минуло від початку Олімпійських ігор у Стародавній Греції 776 р. до н. е.) до їх заборони римським імператором Феодосієм (393 р.)?
• 5. В 621 р. до н. е. в Афінах були прийняті закони Драконта. Через 27 років були проведені реформи Солона. Обчисліть, у якому році відбулася остання подія.

• Працюймо в парі! Складіть хронологічну задачу. Запишіть у зошит. Обміняйтеся зошитами із сусідом/сусідкою по парті. Розв’яжіть його/її задачу.

ОЦІНІТЬ СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ ПІСЛЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Продовжіть речення: «Після сьогоднішнього уроку я знаю. вмію. розумію. »

«Мені було цікаво (не цікаво) на уроці, тому що. »

Як визначити стать дитини до зачаття: таблиці та ймовірність

Поява малюка світ – це, безумовно, одна з найважливіших подій кожної сім’ї. І зовсім не важливо хто це буде, синочок чи донечка, адже безмірне батьківське кохання та турбота не знає меж і зовсім не поширюється на статеву приналежність малюка.

Сьогодні майбутні батьки дуже серйозно підходять до планування вагітності. Багато хто навіть намагається заздалегідь передбачити стать майбутньої дитини. Особливо це актуально для тих пар, у кого вже є один малюк у сім’ї, наприклад, хлопчик. І їм хочеться, щоб другою дитиною була дівчинка. Якщо це ваш випадок, тоді рекомендуємо не витрачати свій час на пошуки інформації, тому що EVA Blog вже підготував для вас 5 методів визначення статі дитини до зачаття.

Як запланувати стать дитини

На форумах майбутніх мам, та й на просторах інтернету можна знайти велику кількість інформації про те, як спрогнозувати стать майбутньої дитини. Хтось радісно заявляє, що це справді працює, а хтось дуже скептично ставиться до цього.

Всі ми добре знаємо, що саме від тата залежить буде у вас донька чи син. Оскільки в сперматозоїдах є ті самі хромосоми Х і Y, що визначають статеву приналежність малюка. Ймовірність народження дівчинки та хлопчика становить 50% на 50%. Зі стовідсотковою впевненістю народити дитину певної статі можна лише за допомогою ЕКЗ.

Проте певна частина майбутніх батьків не залишає спроб перехитрити природу і заздалегідь “запрограмувати” стать плода. Подивімося, яким чином можна це зробити.

За датами народження батьків

Щоб визначити стать вашого малюка, необхідно вирахувати число життєвого шляху або, як його ще називають, число долі. Для цього достатньо підсумувати цифри дат народження обох батьків. Розглянемо на прикладі:

Складаємо всі числа: 2+4+1+2+2+1+4+1+1+2= 20=2+0=2

Двійка – це число долі.

Тепер потрібно визначити точний місяць зачаття. Візьмемо, наприклад, березень .

У таблиці на перетині цифри долі та місяця зачаття ви дізнаєтесь, хто у вас народиться. В цьому випадку з більшою ймовірністю буде хлопчик .

По оновленню крові

Дізнатись буде у вас хлопчик чи дівчинка допоможе теорія, побудована навколо оновлення крові батьків. У представників сильної половини повне оновлення крові здійснюється раз на 4 роки, у жінок частіше – раз на 3. Щоб дізнатися стать вашого майбутнього малюка, необхідно розділити вік майбутнього тата на чотири, а матері, відповідно, на три . У кого з батьків буде менший залишок від поділу, такої статі буде дитина.

В результаті отриманих розрахунків, у пари буде дівчинка .

За датою зачаття

Цей метод не вимагає жодних прорахунків. Тут все набагато простіше. Стать малюка можна визначити за датою, коли відбулося зачаття, і від типу сперматозоїда. Подейкують, що сперматозоїди, що несуть статеву хромосому Y (хлопчик), досить активні та прудкі, але при цьому не особливо витривалі; сперматозоїди з Х-хромосомою (дівчинка) нікуди не поспішають, але при цьому відрізняються своєю стійкістю та цілеспрямованістю.

Виходячи з цього, можемо припустити, що якщо зачаття відбулося за кілька днів до початку овуляції, тоді чекайте на маленьку принцесу. А запліднення яйцеклітини вже під час овуляції може означати лише одне – готуйтеся до зустрічі з маленьким принцом.

День овуляції легко визначається за допомогою спеціального тесту, який можна придбати в будь-якій аптеці, або ж при вимірюванні базальної температури тіла.

Китайська таблиця визначення статі дитини

Не обійшлося і без давніх китайських методик. Відповідно до таблиці, стать дитини можна визначити, спираючись на вік матері та місяць, коли відбулося зачаття. Наприклад, майбутній мамі зараз 21 рік. Зачаття дитини планується у лютому. З більшою ймовірністю народиться дівчинка.

Важливий момент! У Китаї новонароджена дитина вважається дев’ятимісячною. Тому для точного розрахунку необхідно до віку матері додати ще 9 місяців.

Зачаття за Місячним календарем

Чому б і не спробувати? Адже зірки точно не повинні підвести. Отже, якщо ви мрієте про дівчинку, тоді необхідно дочекатися, коли Місяць перебуватиме в так званих “жіночих” зодіакальних сузір’ях – Телець, Рак, Діва, Скорпіон, Козоріг та Риби. Завагітніти хлопчиком можна в дні, коли Місяць перейде в “чоловічі” знаки зодіаку – Овен, Близнюки, Лев, Терези, Стрілець, Водолій.

Як дізнатися стать дитини

Коли довгоочікувана вагітність настала, батькам стає дуже цікаво, хто ж у них буде. Це особливо цікаво, якщо ви заздалегідь планували стать дитини. Звичайно, без УЗД тут не обійтися. Це найперевіреніший та інформативніший спосіб дізнатися буде у вас дівчинка чи хлопчик.

Також можна скористатися експрес-тестом для визначення статі дитини. Його достовірність понад 90%. Ще однією альтернативою є виявлення статі плода по крові матері. В багатьох медичних лабораторіях без проблем можна здати кров і дізнатися, хто ж скоро у вас з’явиться.

Очікування появи на світ маленької крихітки – найпрекрасніший час. Плани, ретельна підготовка, перші обійми та дотики до малюка – це ті моменти, заради яких варто жити. А якої статі буде ваша дитина – другорядне питання. Знаємо точно, він буде найбажанішим і найулюбленішим.

Читайте також:

До якого віку жінки можуть відкласти народження дитини

Сучасна медицина вже дозволяє жінкам народжувати набагато пізніше, ніж могли наші бабусі. Але як саме визначити, до якого віку жінка здатна зачати та народити здорову дитину? І чи можна цей вік подовжити?

“Це одна з найбільших несправедливостей природи”, – каже Даган Веллс, професор репродуктивної медицини з Оксфордського університету. Він говорить про постійне і переважно необоротне зниження фертильності у жінок після 35 років.

У чоловіків здатність до зачаття дитини також поступово зменшується, але починається це пізніше, приблизно у 40-45 років, і відбувається набагато повільніше, ніж у жінок.

Але коли саме здатність жінки народжувати починає знижуватися? І коли саме зачати природним чином стає повністю неможливо?

Протягом тисячоліть жінки вагітніли і народжували дітей з підліткового віку до 20-25 років. Так само як і крапінські неандертальці, які мешкали на Півночі Хорватії 30 000 років тому. Скам’янілі рештки їхніх жінок припускають, що вони народжували свою першу дитину у 15 років.

До 1960-х років жінки в США народжували першу дитину в середньому у віці 21 року.

Проте вже у 2017 році в розвинутих країнах середній вік, в якому жінка вперше стала матір’ю, був 30 років. Майже половина (44%) усіх живонароджених дітей в Англії та Уельсі того ж року народилися у жінок віком 30 років. А середній вік народження першої дитини в жінок у Південній Кореї був 31 рік.

Автор фото, Science Photo Library

Лікування безпліддя та можливість заморожувати яйцеклітини дозволили більшій кількості жінок мати дітей пізніше, ніж це було можливо в минулому

Але що це означає з огляду на те, що годинник жіночої фертильності невблаганно цокає?

Кількість має значення

Протягом десятиліть вчені пов’язували зниження фертильності у жінок зі зменшенням числа яйцеклітин в яєчниках.

Якщо репродуктивні органи чоловіків щодня виробляють мільйони нових сперматозоїдів, жінки одразу народжуються з усіма своїми яйцеклітинами.

Ба більше, їхня кількість поступово зменшується з віком: з одного мільйона фолікулів при народженні до 300 тис. на момент статевого дозрівання, 25 тис. – до 37 років та 1000 – до 51 року.

Втім, потенціал перетворитися на дитину мають лише 300-400 фолікулів. Раз на місяць один із них дозріватиме і під час овуляції виходитиме з яєчників жінки. З причин, поки що до кінця не зрозумілих, решта фолікулів зазнають природного процесу дегенерації і ніколи не дозрівають.

У більшості дівчат менструація починається у віці від дев’яти до 13 років, але перша овуляція відбувається лише через рік-два.

Проста математика припускає, що запас фолікулів у жінки повинен вичерпатися приблизно через 33 роки. І у більшості жінок здатність завагітніти дійсно припиняється за вісім років до менопаузи, яка в американок припадає приблизно на 51-й день народження.

Ці розрахунки звичайно не беруть до уваги природні особливості окремих жінок, а також той факт, що протягом одного місяця яєчники можуть виробити більше однієї яйцеклітини або взагалі жодної. Однак в цілому вони дають уявлення про тривалість репродуктивного віку жінки.

Точнішу оцінку кількості фолікулів, відому як “резерв яєчників”, можна отримати, вимірявши рівень гормону AMH у крові жінки. Цей гормон, який виробляють яєчники фертильної дорослої жінки, відіграє життєво важливу роль у перетворенні фолікула на зрілу яйцеклітину, яка має все необхідне для зачаття здорової дитини.

Що краще функціонують яєчники і що більше в них фолікулів, то вищим є рівень AMH. Він поступово знижується з віком: у 30-35 років він складає приблизно дві третини від рівня 20-річної жінки, а після 45 років – лише чверть.

Яєчники новонародженої дівчинки вже містять весь запас фолікулів, які колись перетворяться на здатні до запліднення яйцеклітини

Андреа Юрісікова, ембріолог з науково-дослідного інституту Луненфельда-Таненбаума лікарні Маунт-Сінай, роками вивчала як і чому знижується репродуктивна функція у жінок з віком та як цей процес уповільнити.

Її дослідження показали, що резерв яєчників регулюється генетично, але життя жінки, стреси, вплив радіації чи токсичних речовин, навіть ще до моменту її власного народження, визначають кількість фолікулів у подальшому житті.

Якість має значення

Втім, здатність завагітніти полягає не лише в кількості фолікулів, але й в їхній якості, оцінити яку складніше. З віком зменшується не лише число фолікулів, але й якість хромосом та ДНК, які містяться в кожному з них.

“Хромосомні порушення в статевих клітинах людини – дуже поширені”, – каже Веллс.

“На певному рівні вони є навіть у молодих жінок, але з віком їх стає більше”.

Чверть яйцеклітин 20-річної жінки мають певні хромосомні аномалії, але у жінки 30-35 років їх вже 40%, і далі їхнє число зростає у геометричній прогресії.

Після 35 років кількість фолікулів з аномальними хромосомами зростає на 0,5% щомісяця. І отже, після 40-го дня народження їх матимуть три чверті фолікулів жінки.

Хромосомні відхилення у фолікулах не обов’язково означають, що жінка безплідна, але вони означають, що під час більшої частини її менструальних циклів вироблятимуться яйцеклітини, менш здатні до зачаття життєздатного плоду.

Хромосоми – це пучки щільно звитої ДНК, які містять генетичну інформацію, необхідну для розвитку організму. Яйцеклітина людини містить 23 хромосоми – половину генетичного коду, яка надходить від матері і яка з’єднується з 23 хромосомами зі сперматозоїда батька, щоб перетворитися на життєздатний зародок.

Плідне яйце з більшою або меншою кількістю хромосом, з порушеними або пошкодженими хромосомами часто не може правильно розвинутися. У деяких випадках дитина все ж таки народжується, як це відбувається при синдромі Дауна.

Але більшість хромосомних аномалій, як правило, є смертельними для ембріона на ранній стадії. В результаті плідне яйце або не імплантується у слизову оболонку матки або стається викидень на ранніх термінах, часто між п’ятим і восьмим тижнем вагітності.

Хоча відомо, що ризик хромосомних аномалій є вищим у жінок старшого віку, нещодавнє дослідження європейських вчених показало, що він також високий у жінок віком від 13 до 20 років.

Це означає, що пік жіночої фертильності припадає на 25 років і є нижчим як у більш ранньому, так і старшому віці.

Жінки старшого віку стикаються з більшими ризиками під час вагітності і пологів, але й у чоловіків з віком репродуктивна функція також знижується

Ще одна проблема, яка виникає у жінок старшого віку, – це пошкодження мітохондрій, крихітних електростанцій, які живлять наші клітини і які ми всі успадковуємо від наших матерів.

Дослідження показують, що майже половина фолікулів у жінки старше 35 років має мутації у мітохондріальній ДНК, у молодих жінок таких фолікулів може бути до третини.

“Яйцеклітина повинна мати близько 40 000 копій мітохондріальної ДНК, щоби утворити зародок”, – каже Юрісікова.

Веллсу це здається очевидним.

“Зниження репродуктивної функції прискорюється після 35 років, і переважна більшість жінок по суті стають безплідними у 45-ть”, – пояснює дослідник.

“Головне, що це відбувається за роки, навіть за десятиліття до менопаузи. Ми очікуємо, звісно, що з віком здатність завагітніти трохи знижується, але мало хто усвідомлює справжній масштаб”.

Було б також неправильно концентруватися лише на жіночій фертильності. Деякі дослідження показують, що якість чоловічої сперми також знижується, починаючи з 20-річного віку.

Так, наприклад, рухливість сперми зменшується приблизно на 0,7% щороку, сперма чоловіків старшого віку також має більше мутацій у ДНК.

До того ж що чоловіки старшого віку передають своїм дітям більше мутацій ДНК, ніж жінки.

Найкраща яйцеклітина

“Людська яйцеклітина – надзвичайна і дивовижна, вона є найбільшою в організмі і має унікальну особливість”, – каже Веллс.

Він має на увазі здатність яйцеклітини завмирати і роками та навіть десятиліттями залишатися в стані сплячки, доки вона не почне готуватися до овуляції.

Дослідження Веллса показують, що ця властивість яйцеклітини утримувати свої хромосоми у стабільній конфігурації протягом всього періоду сплячки визначає її здатність створювати ембріон і дитину.

Дослідження Юрісікової додає ще одну частину пазла. Людські яйцеклітини зростають і дозрівають у яєчнику впродовж дев’яти місяців, перш ніж вони вийдуть під час овуляції.

“Тобто якість яйцеклітини прямо залежатиме від стану здоров’я жінки та навколишнього середовища протягом цих дев’яти місяців”, – каже вчена. Стреси, радіація, токсичні речовини протягом цього часу можуть негативно впливати на розвиток фолікула.

Цікаво, що тривалість цього інкубаційного періоду – коли фолікул виходить зі сплячки і починає розвиватися – практично збігається з кількістю місяців, які дитина проводить в утробі матері до народження.

За цей період дозрівання яйцеклітина виробляє всі ресурси, які їй знадобляться на випадок запліднення.

“Яйцеклітина повинна мати дуже добрі ресурси”, – додає Веллс.

“У перші три дні після запліднення ембріон нічого не робить, він не транскрибує свої гени, не виробляє білки – він повністю залежить від того, чим його забезпечила яйцеклітина. Зріліша яйцеклітина матиме кращі ресурси, ніж менш розвинута”.

Хоча наука нічого не може зробити з кількістю яйцеклітин, які жінка матиме протягом свого життя, Веллс та Юрісікова погоджуються, що є способи поліпшити їхню якість.

Здоровий спосіб життя, регулярні фізичні вправи, зменшення стресу та контроль над гіпотиреозом та іншими аутоімунними захворюваннями є дуже важливими.

Автор фото, Science Photo Library

З огляду на кількість чинників, які впливають на запліднення яйцеклітини та створення з неї ембріону, народження дитини виглядає справжнім дивом

Нещодавно Юрісікова виявила, що антиоксидантний коензим Q10 дає чудові результати у мишей. У тварин, які отримували добавку, яйцеклітини були кращої якості з меншими відхиленнями в хромосомах і кращою мітохондріальною функцією.

Вони також народжували більше життєздатного потомства, ніж миші, які не отримували добавки.

Втім, вченим ще належить дізнатися, чи працює це так само у людей.

Шлях, а не ціль

Проблеми, які виникають у жінок з віком, стосуються не лише здатності зачати дитину, але й самої вагітності та пологів.

Як показують американські дослідження, жінки старше 40 років у два-три рази частіше мають ускладнення під час вагітності, зокрема діабет та високий кров’яний тиск.

Ризик кровотечі з плаценти під час вагітності, кесаревого розтину або втрати дитини зростає вдвічі.

Первістки, народжені у матерів старше 40 років, також частіше мають проблеми зі здоров’ям, як-от низька маса тіла при народженні або вроджені патології.

У них на 50% вище ризик народитися недоношеними і, відповідно, потребувати інтенсивної терапії після народження.

Але це знову ж таки – лише половина рівняння. Старший вік батька також підвищує ризик народження недоношеної дитини, недостатньої ваги при народженні або судом.

Деякі дослідження також пов’язують старший вік чоловіка з більшим ризиком таких захворювань у дитини, як аутизм та СДУГ. Хоча ці дані є доволі суперечливими.

Автор фото, Science Photo Library

Вчені вчаться визначати найкращу яйцеклітину, потрібну для процедури ЕКО

Отже, чи можна подовжити фертильність жінок і на який час? Там, де природа не має відповіді, встановити справедливість часто намагається наука.

У вересні минулого року Ерраматті Мангама, 74-річна жінка з півдня Індії, стала найстаршою у світі матір’ю. Вона народила своїх первістків, дівчаток-близнюків, зачатих шляхом ЕКО після 57 років невдалих спроб.

Три роки тому 72-річна Далджиндер Каур з півночі Індії народила сина після майже 50 років шлюбу та двох невдалих спроб штучного запліднення.

Значні досягнення репродуктивної медицини за останні десятиліття помітно підвищили безпеку, успіх та доступність штучного запліднення. Щороку у Великій Британії народжується близько 230 немовлят у жінок віком 50 років і старше.

У 2014 році у США кількість жінок, які народили першу дитину після 35-ти, досягла 9%.

Але, як ми бачимо, ці методи все одно ще дуже обмежені віком самої яйцеклітини.

Це насамперед зміни, які відбуваються в ДНК з віком, та вплив токсинів із зовнішнього середовища на розвиток яйцеклітини.

Жінки, звичайно, можуть зробити ЕКО за допомогою донорської клітини молодшої жінки. Майже всі репродуктивні клініки світу пропонують жінкам можливість заморозити свої яйцеклітини, щоби завагітніти і народити дитину пізніше, коли жінка буде готова.

“Труднощі із заплідненням, які виникають у жінок старшого віку, пов’язані не з маткою, а з яйцеклітиною, і в основі цього лежать хромосомні аномалії”, – наголошує Веллс.

“Яйцеклітина – це насіння, а не ґрунт. Перші стадії розвитку людського ембріона залежать насамперед від того, чим його забезпечить яйцеклітина”.

Використовуючи технологію генетичного тестування перед імплантацією, Веллс та його колеги-ембріологи розробляють способи виявити найкращу яйцеклітину, потрібну для штучного запліднення.

Інші методи, як-от замісна мітохондріальна терапія, також допомагають жінкам з дефектами яйцеклітин народити здорових дітей.

Утім, хоч як наука не намагалася б пригальмувати годинник жіночої фертильності, здатність зачати та народити дитину неминуче зменшується з віком у всіх жінок на Землі.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!