ПАП-тест (цитоморфологічне дослідження епітелію з цервікального каналу) методика забарвлення за Папанікалау (на склі) (за системою Betesda 2014)

ПАП-тест (цитоморфологічне дослідження епітелію з цервікального каналу) – дослідження, що застосовується для діагностики передракових змін епітеліальних клітин і раку шийки матки. Завдяки спеціальному методу фарбування біоматеріалу за Папаніколау досягається дуже висока чутливість тесту. Дане дослідження може називатися «мазком за Папаніколау» або «мазком на онкоцитологію».

Рак шийки матки, що діагностується за допомогою ПАП-тесту, є третім за поширеністю типом злоякісних новоутворень, що діагностуються у жінок. Частіше зустрічається тільки рак молочних залоз і колоректальний рак. Злоякісні пухлини шийки матки зустрічаються у 15-25 жінок з 100 тисяч, причому страждають зазвичай жінки у віці 35-55 років.

Розвитку новоутворень, сприяє ряд факторів: людський папіломавірус (ВПЛ, особливо його високоонкогенні типи – 16, 18, 31, 33, 45 та ін.), ВІЛ, герпетична інфекція, хламідіоз, хронічні гінекологічні захворювання, імунодефіцит, ранній початок статевого життя і регулярна зміна партнерів. Тривалий прийом оральних контрацептивів, неодноразові пологи, дефіцит вітамінів А і С, куріння і наявність раку шийки матки у найближчих родичок також дозволяє віднести жінку до групи ризику розвитку даного захворювання.

Основним заходом попередження раку шийки матки є профілактичний скринінг – проведення ПАП-тесту. Проходити його потрібно щорічно кожній жінці, що досягла віку 21 років або більше трьох років живе статевим життям. З 30-річного віку, за умови того, що результати трьох останніх ПАП-тестів були негативні, обстеження можна проводити раз в два-три роки.

З віку 65 років, при трьох негативних результатах тесту за останні 10 років, скринінг можна припиняти. Жінкам старше 30 років, що входять до групи ризику, потрібно проходити щорічний скринінг.

ПАП-тест з високою чутливістю виявляє атипові клітини, які з’являються при дисплазії, інтраепітеліальній неоплазії (є передраковими станами) і раку шийки матки.

Покази до призначення

Дослідження призначається гінекологом або онкологом в наступних випадках:

• щорічне скринінгове обстеження дівчат 21-30 років або молодше (за умови ведення статевого життя більше 3-х років);
• профілактичне обстеження жінок 30-65 років (раз в 2-3 року);
• щорічний скринінг жінок будь-якого віку при наявності факторів, що підвищують ризик розвитку захворювання.

ПАП-тест: норма

Нормальним результатом є негативний ПАП-тест, при якому аномальних епітеліальних клітин не виявляється. Позитивний ПАП-тес вказує на зміни в плоскому епітелії або зміни в залозистих клітинах і вимагає додаткового обстеження. Також мазок за Папаніколау дозволяє виявити ознаки доброякісних змін: запалення, інфекцій, розвитку непухлинних клітин.

Підготовка до обстеження

Мазки не можна брати під час місячних – бажано проходити тест за 5 днів до передбачуваного початку менструації або через кілька днів після закінчення. У зразку не повинні бути присутніми сперматозоїди, тому за добу до взяття мазка потрібно утриматися від статевих контактів. За 2-3 дні до дослідження не використовувати лубриканти, антибактеріальні або сперміцидні зовнішні засоби.

Матеріал для дослідження: мазок з цервікального каналу.

Метод дослідження: цитологія.

Термін проведення: 2 робочих дні.

ПАП-тест – що це і як підготуватися?

ПАП-тест – це сучасний метод виявлення передракових захворювань і злоякісних пухлин шийки матки. Свою назву дослідження отримало завдяки грецькому науковцю Георгіосу Папаніколау, який винайшов його ще в минулому столітті. З того часу ПАП-тест широко використовується гінекологами в більшості країн світу. Цей метод допомагає значно зменшити захворюваність на рак шийки матки і смертність жінок від важкої хвороби.

Показання та протипоказання до тесту

ПАП-тест (мазок за Папаніколау, онкоцитологія) – це цитоморфологічне дослідження клітин епітелію шийки матки. Характерні зміни в мазку дозволяють виявити хворобу на ранній стадії або тоді, коли існує лише ризик її виникнення.

ПАП-тест належить до скринінгових методів. Це означає, що його потрібно проводити регулярно, навіть якщо жінку не турбують ніякі симптоми.

В багатьох країнах гінекологи рекомендують жінкам робити ПАП-тест з такою періодичністю:

• 21-29 років – раз на 3 роки без тестування на вірус папіломи людини (ВПЛ);
• 30-65 років – раз на 3 років онкоцитологічне дослідження або раз на 5 років ПАП-тест з тестуванням на ВПЛ;
• після 65 років – якщо за останні 10 років патологічні результати не виявлялись, жінка може більше не проходити ПАП-тест.

За раннього початку статевого життя гінекологи рекомендують пройти скринінгове онкоцитологічне дослідження через 3 роки після появи першого партнеру.

Показаннями для більш частого (1 раз на рік) або позапланового проведення ПАП-тесту є:

• передракові зміни або рак шийки матки в минулому;
• злоякісні пухлини статевих органів в родині по жіночій лінії;
• інфікованість ВПЛ;
• ослаблення імунітету через постійний прийом стероїдних гормонів, цитостатичну терапію, інфікування ВІЛ;
• новий статевий партнер, часта зміна їх або велика кількість партнерів;
• поява симптомів (болі під час статевого акту, кров’янисті або інші виділення).

Відносні протипоказання для проведення ПАП-тесту:

В такій ситуації лікар радить прийти через декілька днів або після лікування. Запальні зміни можуть спотворити результати, і тест доведеться повторити.

Онкоцитологічне дослідження недоцільне, якщо жінка не живе статевим життям, також його не виконують за наявності анатомічним вад, що перешкоджають взяттю біологічного матеріалу, або після тотальної гістеректомії (видалення матки разом з шийкою). Якщо під час операції шийка матки була збережена, така пацієнтка потребує регулярного цервікального скринінгу.

Підготовка до ПАП-тесту методом рідинної цитології

ПАП-тест буває двох видів – звичайний і методом рідинної цитології. Другий є більш інформативним і надійним. Золотим стандартом скринінгу вважають котестінг – ПАП-тест з одночасним дослідженням біоматеріалу на ВПЛ.

Метод рідинної цитології – це:

• взяття зішкрібу з шийки матки та цервікального каналу спеціальною щіточкою;
• перенесення біологічного матеріалу в консервуючий розчин;
• цитологічне дослідження в лабораторії.

Щоб ПАП-тест методом рідинної цитології був інформативним, потрібно підготуватися до аналізу:

• вибрати правильний день циклу – за 5 днів до початку або через 5 днів після закінчення менструації;
• зробити перерву в статевому житті – хоча б за 2-3 дні до скринінгу;
• не спринцюватися, не користуватися тампонами, вагінальними свічками, мазями та кремами впродовж 3 днів до ПАП-тесту;
• за наявності запалення пройти лікування.

Взяття урогенітального зішкрібу – неболюча процедура, хоче деякі жінки можуть відчувати дискомфорт. Перед обстеженням лікар обов’язково інформує пацієнтку, як роблять ПАП-тест і якими можуть бути його результати.

Результати ПАП-тесту

Розшифровку показників ПАП-тесту проводить лікар під час наступного прийому, але в сучасних клініках пацієнтки отримують результати на електронну адресу.

Інтерпретація скринінгу методом рідинної цитології проводиться за системою Bethesda (2014):

• NILM (negative for intraepithelial lesion or malignancy) – відсутність злоякісних змін або інтраепітеліальних уражень. Це норма для ПАП-тесту.
• LSIL – інтраепітеліальне ураження клітин слабкого ступеня, відповідає ЦІН І (цервікальній інтраепітеліальній неоплазії І ступеня), або легкій дисплазії. Ризик раку шийки матки при цих змінах мінімальний.
• HSIL – інтраепітеліальне ураження високого ступеня, ЦІН ІІ-ІІІ, чи помірно-тяжка дисплазія. При HSIL ймовірність передракових хвороби чи раку шийки матки підвищена, потрібне негайне дообстеження.
• ASC-US / ASC-H – зміни, які не можна однозначно визначити як запалення чи цервікальну інтраепітеліальну дисплазію. ASC означає «плоскоклітинна атипія», але що саме її спричинило – невідомо. Цей результат потребує повторного цитоморфологічного дослідження.
• AGC – наявність атипових залозистих клітин. Ризик раку ендометрію при AGC складає близько 3%.
• AIS – аденокарцинома in situ. Це неінвазивний рак шийки матки.

Важливо розуміти, що будь-який відмінний від норми результат ПАП-тесту – це не привід не для тривоги і паніки, а лише потреба в подальшому обстеженні чи лікуванні.

Навіть виявлення карциноми in situ не вирок, оскільки це рак нульової стадії, який відмінно піддається сучасній терапії.

Де пройти тест?

При проведенні ПАП-тесту важливо, щоб він робився саме методом рідинної цитології. Переваги цього дослідження:

• надійне зберігання біоматеріалу без пошкодження клітин;
• відокремлення клітин епітелію від слизу й крові, іншого забруднення;
• виявлення навіть слабко виражених змін тканин;
• полегшення диференціальної діагностики патологічних змін в мазку;
• зниження кількості хибних результатів скринінгу.

Також важливе значення має кваліфікація та досвід лікаря, що проводить кольпоскопію й забір матеріалу, адже якісно виконаний зішкріб значно підвищує точність результату.

Пройти регулярний гінекологічний огляд (кольпоскопію та ПАП-тест методом рідинної цитології) можна в медичному центрі Дуомед у м. Львів. Лікарі клініки Дуомед:

• проводять обстеження обережно і з турботою, щоб не спричинити жінці дискомфорту;
• пояснюють етапи процедури;
• попереджають про можливі неприємні відчуття чи кров’янисті виділення після взяття мазку;
• гарантують точний результат скринінгу, який не треба перевіряти в інших спеціалістів;
• супроводжують пацієнтку на всіх етапах діагностики та лікування.

Ціна гінекологічного обстеження з ПАП-тестом в медичному центрі Дуомед доступна кожній жінці, а своєчасне виявлення хвороб на ранній стадії дозволяє уникнути тривалого й вартісного лікування.

ПАП-тест: все про цитологічне дослідження

Рак шийки матки — хвороба, яку можна профілактувати за допомогою своєчасного огляду та регулярного скринінгу. Проходити скринінг необхідно тому, що на ранніх стадіях рак шийки матки не має жодних ознак: ви не відчуваєте болю, дискомфорту та інших симптомів, які можуть насторожити. Найефективніший спосіб діагностики на сьогодні — PAP-тест, або рідинна цитологія.

Що таке рідинна цитологія?

Рідинна цитологія (ПАП-тест) – це найефективніший на сьогодні вид цитологічного лабораторного обстеження з метою скринінгу раку шийки матки. Дозволяє вивчити детальну будову клітин шийки матки під мікроскопом. Назва походить від імені онколога, який винайшов цей тест – Георгіса Папаніколау. Має ще одну назву — «онкоцитологія».

Для раку шийки матки характерна відсутність будь-якої симптоматики на ранніх стадіях хвороби. Тому лише ПАП-тест дозволяє виявити зміни вчасно. Рання діагностика забезпечує результативне та вчасне лікування: без незворотних змін для організму, які виникають на пізніх стадіях захворювання.

Різниця між звичайною та рідинною цитологією

Звичайне цитологічне дослідження — не те саме, що ПАП-тест методом рідинної цитології. Основна відмінність – у методі фіксації матеріалу:

• При заборі методом звичайної цитології, мазок наносять на скло, висушують та передають на дослідження цитологам.
• При заборі методом рідинної цитології, той самий матеріал поміщають у консервувальну рідину. Клітини зберігаються у своєму природному стані, що дозволяє більш ретельно дослідити їх в умовах лабораторії.

PAP-тест (ПАП-тест) виконують за технологією SurePath BD. Це автоматизована методика, яка рекомендована протоколами СЕ та агентством FDA (США). Результат рідинної цитології — максимально точний та інформативний. Він дозволяє виявити та вчасно пролікувати передракові стани, не допускаючи подальшого розвитку.

Переваги ПАП-тесту

• Відповідь з першого взяття матеріалу;
• Висока точність результату, адже матеріал довше зберігається, ніж при заборі іншими методами, а також не руйнується під дією різних факторів;
• Завдяки технології SurePath BD видаляються домішки крові та слизу, що можуть бути при запальних процесах, у період вагітності;
• При одноразовому заборі є можливість провести два дослідження: ПАП-тест та діагностику на ВПЛ;
• Можливість виявлення хвороби на ранніх стадіях.

Кому та коли потрібно робити ПАП-тест?

Тест необхідно регулярно проходити всім жінкам, які ведуть статеве життя. У більшості країн світу рекомендують робити цитологічне дослідження кожні три роки, починаючи з 21-річного віку. Проте за наявності факторів ризику, доцільно робити пап-тест 1 раз на рік. Цими факторами ризику є:

• випадки раку шийки матки у родині — в матері, бабусі, сестри;
• ранній початок статевого життя — до 16 років;
• часта зміна статевих партнерів без використання бар’єрної контрацепції (презервативів);
• куріння;
• ВІЛ-інфекція;
• ослаблений імунітет через прийом кортикостероїдів.

Також ПАП-тест призначають для контролю ефективності лікування, оцінки динаміки захворювання.

Кому не можна робити ПАП-тест?

Проведення дослідження методом рідинної цитології має деякі протипокази. ПАП-тест не проводять:

• жінкам, які ще не живуть статевим життям;
• при наявності кров’янистих виділень з піхви (під час менструального циклу);
• при аномалії розвитку статевих органів, які перешкоджають взяттю біоматеріалу з піхви;
• при повному закритті каналу шийки матки;
• після процедури хірургічного видалення матки (тотальна гістеректомія).

Після досягнення 65-річного віку жінка може припинити регулярне проведення цитологічного дослідження, якщо попередні результати ПАП-тестів були негативними.

Коли потрібно здавати ПАП-тест?

ПАП-тест рекомендовано проходити в перші дні після завершення менструації. Виняток — жінки, які приймають оральні контрацептиви (протизаплідні пігулки) та жінки у періоді менопаузи. Вони можуть проходити цитологічне дослідження у будь-який день.

Як підготуватися до цитологічного дослідження?

Протягом 48 год до проведення ПАП-тесту не можна:

• мати статеві стосунки;
• використовувати вагінальні свічки, гелі та креми;
• спринцюватись.

ПАП-тест — це безболісна процедура, та може бути присутній дискомфорт під час забору аналізу. Це нормальне явище, і залежить, більшою мірою, від індивідуальної чутливості пацієнтки.

Як розшифровується ПАП-тест результат рідинної цитології?

Розшифровка результату ПАП-тесту є наступною:

• NILM – Нормальний результат рідинної цитології — негативний. Це означає, що шийка матки – здорова. Рекомендований плановий огляд через рік.
• ASC-US – атипові клітини плоского епітелію невизначеного значення — означає, що деякі клітини мають нетиповий вигляд, але не відомо, чи це пов’язано з раком. Можливими причинами можуть бути поліпи, зміни гормонального фону, інфекції та навіть подразнення. При отриманні такого результату рекомендовано перездати ПАП-тест через 6-12 місяців.
• ASC-H – атипові клітини плоского епітелію, які не дозволяють виключити HSIL — вказує на те, що в тканинах зовнішньої частини шийки матки є аномальні клітини. Це може свідчити про передраковий стан, і потребує лікування. Скоріш за все, після отримання такого результату лікар скерує вас на подальше дообстеження.
• AGC – атипові залозисті клітині — деякі клітини внутрішньої частини матки або слизової оболонки її шийки мають нетиповий вигляд, можливі захворювання матки. Інколи у висновку ПАП-тесту вказано, які саме це клітини.
• LSIL (CIN I) – низький ступінь плоскоклітинного інтраепітеліального ураження — у клітинах є зміни, можливо, спричинені ВПЛ. Цей стан має назву дисплазія легкого ступеня. Може минати самостійно (без лікування). Але консультація лікаря після отриманні такого результату є обовязковою.
• HSIL (CIN II /CIN III)– високий ступінь плоскоклітинного інтраепітеліального ураження — результат, який свідчить про помірний або серйозний характер змін в клітинах. Стан має назву дисплазія помірного або важкого ступеня (помірна дисплазія або важка дисплазія). Означає, що лікування потрібне: обов’язково проконсультуйтеся з лікарем та пройдіть всі додаткові дообстеження.
• AIS – аденокарцинома in situ — результат свідчить про те, що тканини шийки матки мають великі уражені зони з аномальними клітинами. Потребує дообстеження організму та лікування.
• Клітини раку шийки матки — результат свідчить про наявність в тканинах шийки матки є злоякісні (ракові) клітини.

NB!ПАП-тест дає можливість попередити рак шийки матки шляхом своєчасного виявлення та лікування дисплазії. Пам’ятайте: позитивний результат рідинної цитології ще не означає, що у вас виявлено рак шийки матки. Інтерпретувати результати коректно може лише лікар!

У яких випадках до гінеколога варто звернутися терміново?

Не завжди доцільно чекати на плановий огляд в лікаря. Головні ознаки того, що потрібно терміново записатися на прийом до гінеколога:

• кров’янисті виділення нерегулярного характеру та будь-які інші незвичайні виділення;
• біль внизу живота;
• дискомфорт та/або біль під час статевого акту.

Вчасне звернення до лікаря — запорука міцного здоров’я. Тому не відкладайте візит, й не чекайте, що ті чи інші симптоми минуть самостійно. Будь-які хвороби піддаються лікуванню легше за умови своєчасної діагностики та комплексного лікування.

Щоб записатися на прийом до гінеколога в клініку Medialt, залиште свої дані в формі для зворотного зв’язку, або зателефонуйте нам самостійно. Із задоволенням проконсультуємо щодо підготовки до візиту та відповімо на всі ваші запитання!