Грудне вигодовування по місяцях – пам’ятка для мам

Грудне вигодовування по місяцях – пам’ятка для мам Грудне вигодовування – природне харчування для дитини. У перші дні після народження необхідно якомога частіше прикладати малюка до грудей. По-перше, це стимулює активне вироблення молока, по-друге, молозиво (провісник молока, виробляється в перші дні), є самим цінним і корисним харчуванням для крохи. Можливо, початок грудного вигодовування (ГВ) – це не найпростіший період в житті жінки, тому що для налагодження лактації необхідні часті і правильні прикладання. Тут важливою буде підтримка чоловіка і рідних, адже цей процес займе певний час, але тільки спочатку. З часом ви зрозумієте, що грудне вигодовування значно спрощує життя і матері, і дитини.

У перше і друге прикладання до грудей маля виїдає зовсім небагато молозива приблизно 10-20 мл. Цього, як правило, достатньо, щоб наситити крихту. Молозиво поживне, а головне, воно сприятливо діє на імунну систему, і шлунково-кишковий тракт новонародженого.

Грудне вигодовування – 1й місяць

У перший місяць життя, в середньому, малюк їсть 8-15 разів на добу, але у кожної дитини все індивідуально. Один проводить біля грудей 1,5 години, а іншому достатньо 10 хвилин, але через чверть години він зажадає груди знову. Для збереження лактації обов’язкові нічні годування. У перший місяць не варто підлаштовувати дитину під зручний для вас режим харчування. Новонародженого необхідно прикладати на вимогу і давати йому стільки часу скільки йому необхідно.

Грудне вигодовування – 2й місяць

Деякі фахівці стверджують, що починаючи з 3-4-тижневого віку дитина повинна їсти з проміжками 3-3,5 години. У більшості випадків, це абсолютно неприпустимо. У 2 місяці режим харчування малюка все так само хаотичний і мамі ще доводиться підлаштовуватися під ритм крихти. Це нормально, адже дитина ще дуже мала.

У період з 2 до 3 місяців жінка що годує може зіткнутися з такою проблемою, як лактаційна криза.

Грудне вигодовування – 3й – 4й місяці

Це час, коли у малюка починає «вимальовуватися» свій розпорядок. Проміжки між годуваннями стають трохи довше, у тому числі і вночі. За старими схемами в чотири місяці вводили прикорм. Але за останніми даними ВООЗ здорова дитина не потребує прикорму до півроку. Якщо малюк знаходиться на вигодовуванні на вимогу, то до цього ж віку немає необхідності в питній воді.

Грудне вигодовування – 5 місяців

У цьому віці малюк все ще перебуває виключно на грудному вигодовуванні. У 5 місяців діти, як правило, починають проявляти живий інтерес до їжі, яку вживають батьки. Дорослі розцінюють таку поведінку, як сигнал до початку прикорму.

Грудне вигодовування – 6 місяців

З 6 місяців знайомимо крихту з їжею, вводимо прикорм. Існує безліч варіантів і схем прикорму. Почати можна з каш, овочевих пюре або кисломолочних продуктів. З кожним місяцем меню дитини буде ставати різноманітнішим. Вводити нові продукти необхідно з обережністю починаючи з половини чайної ложки.

Якщо раніше не було необхідності допаювати малюка, то тепер саме час почати.

З введенням прикорму можна навмисно скорочувати частоту прикладань, якщо ви вирішили поступово відлучати малюка від грудей.

До якого віку годувати дитину

Якщо у мами немає проблем зі здоров’ям або протипоказань до годування грудьми, то ВООЗ рекомендує прикладати дитину до грудей до 2 років і більше. Але думки різних фахівців, лікарів на цей рахунок протилежні. Деякі педіатри вважають годування до 6 місяців – необхідним, до 1 року – бажаним, до 1,5 року можливим, але необов’язковим. До якого віку годувати грудьми вирішує тільки мама в силу своїх можливостей, обставин і бажання. Тривале годування принесе тільки користь малюкові, адже склад молока змінюється відповідно до потреб і віку дитини. Хоча мама може зіткнутися з певними труднощами. Це постійна прихильність до малюка, годування в незручних місцях, більш складне відлучення.

Режим грудного вигодовування

Багато мам задаються питанням, а як часто потрібно годувати дитину? Який повинен бути режим? На сьогоднішній день немає певних схем грудного вигодовування. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує прикладати дитину до грудей на вимогу. Проте існує два варіанти годування немовлят – на вимогу і по годинах. Розглянемо два види.

Годування по годинах

Схема годування по годинах широко застосовувалася в ХХ столітті, коли жінки після короткої декретної відпустки були змушені повертатися на виробництво, а дітей віддавати в ясла з грудного віку. Сучасний ритм життя також досить активний, але тепер у мам є вибір і широке інформаційне поле.

Суть годування за часом полягає в тому, щоб з пелюшок привчити дитину до дисципліни, зручного для батьків режиму, сприяти якнайшвидшій соціалізації. Протягом дня малюка прикладають до грудей раз в 3 години. Нічний інтервал повинен становити 6 годин. Згідно з цією схемою, через 2-3 місяці інтервал між денними прикладаннями повинен бути 3,5-4 години, а нічний збільшиться на годину. У цього способу є безліч мінусів, а з плюсів – режим, до якого прийти цим шляхом не так вже просто. Адже, якщо у новонародженого є потреба в їжі, то замінити її навряд чи чимось вийде. А дивитися 3 години на кричущу дитину? Психологічно такий вид годування робить негативний вплив як на маму, так і на малюка.

У першу чергу від годування по годинах страждають жінки, у яких трохи молока. Відомо, що лактація налагоджується завдяки частим прикладанням. А чим рідше годівлі, тим гірше виробляється молоко. Імовірність того, що з часом воно зникне – велика.

Також малюк не встигає насичуватися. Процес смоктання вимагає від нього зусиль і навіть голодна дитина може заснути від втоми, недоївши необхідної кількість молока. Якщо така ситуація повторюється і доводитися постійно чекати наступного годування 3-4 години, то це спричинить за собою ряд наслідків таких, як порушення сну, підвищену збудливість, втрату у вазі. На сьогоднішній день більшість педіатрів не рекомендують годування по годинах, особливо в ранньому віці.

Годування на вимогу

Альтернатива суворому режиму – годування на вимогу. Це природний спосіб харчування для новонароджених, особливо першого місяця життя.

Годування на вимогу має масу переваг.

– Знижується ймовірність маститів у матері, активно скорочується матка;
– Мама сама вирішує, коли відлучити дитину від грудей, молоко не зникає раптово;
– Дитина нормально набирає вагу, отримує всі необхідні поживні речовини;
– Більшість дітей, які перебувають на ГВ на вимогу не беруть пустушку і не потребують її;
– Немає необхідності допаювати дитину до 6 місяців;
– Діти, які перебувають на природному ГВ, більш спокійні, мають можливість тривалого і частого контакту з мамою.

Звичайно, у кожного способу є негативні сторони так, наприклад, малюк, який отримує груди на першу вимогу може використовувати її для задоволення смоктального рефлексу. З дорослішанням малюка у мами стираються межі особистого простору, також дитина може потребувати груди в громадському місці. Відлучення може бути більш довгим і болючим процесом. Але у всьому слід шукати золоту середину. Якщо мама, наприклад, до року зібралася відлучати малюка від грудей, то є сенс за 3-4 місяці до наміченого віку поступово переходити на годування по годинах, збільшуючи інтервали між ними.

Скільки молока потрібно дитині?

Відповідь на це питання полягає не в грамах і мілілітрах, а поведінці і самопочутті дитини. Малюк, якому вистачає молока – добре набирає вагу, не менш 600 грамів на місяць, активний в години неспання. Починаючи з середини першого місяця кількість сечовипускань – не менше 12 разів на добу (проводимо тест на мокрі пелюшки). При прикладанні до грудей за допомогою зважування до і після годувань можна дізнатися скільки молока з’їдає дитина. Звичайно, якщо в цьому є необхідність або це рекомендація вашого педіатра.

Якщо мамі доводиться годувати дитину зцідженим молоком, то існують рекомендації які відповідають віку.

Дитина, що не повністю з’їдає молоко з грудей відчуває голод набагато раніше. «Дальнє молоко» є більш поживним, і добре насичує організм крихти. Перш ніж давати другу грудь переконайтеся, що в першій молока не залишилося.

Що робити, якщо молока не вистачає?

Щоб зберегти лактацію і збільшити вироблення молока необхідно дотримуватися деяких правил:

– Частіше прикладайте дитину до грудей, робіть це правильно;
– Стежте щоб він повністю виїдав молоко з одної груді;
– Не допаювати дитину без необхідності;
– Відмовтеся від пустушки;
– Не відривайте малюка від грудей;
– Не відмовляйтеся від нічних годувань;
– Для хорошої лактації мама повинна раціонально харчуватися, дотримуватися питного режиму, відпочивати;
– Не панікувати, може бути нестача молока – це лактаційний кризис, який пройде через 2-3 дні.

Якщо мама все одно відчуває, що маляті не вистачає молока – він неспокійний, сечовипускань менше норми, то необхідно повідомити про це педіатра. При недостатньому наборі ваги лікар може призначити докорм сумішшю. Але відмовлятися від ГВ не варто, тому докорм – може стати тимчасовим заходом.

Змішане вигодовування

Іноді, з деяких причин педіатри призначають докорм сумішшю. Як правильно його організувати, щоб не втратити лактацію?

Здоровій дитині в першу чергу необхідно давати груди на вимогу. Тільки після повного «виїданням» материнського молока малюкові можна запропонувати суміш. Якщо у мами є бажання зберігати лактацію якомога довше або введення суміші – це тимчасовий захід, то багато фахівців рекомендують догодовувати дитину з ложечки, щоб він не звикав до соски і пляшки.

Годувати на вимогу або за годинами? Як довго годувати? На ці та багато інших питань може відповісти тільки мама. У неї є право вибору і багато різної інформації, яка посприяє в прийнятті правильного рішення.

Більше

Схема введення прикорму:
основні правила та питання

Коли дитині виповнюється півроку, необхідно вводити в дитяче меню перший прикорм. [1,2] Іноді можна вводити прикорм і раніше, та ніяк не раніше 4-х місяців. [2,3] У випадку занадто раннього введення прикорму існує ризик того, що він буде не доповнювати, а заміщувати материнське молоко. У цьому випадку малюк буде відчувати нестачу корисних речовин та страждати на закрепи та здуття. Пізній початок прикорму, в свою чергу, може призвести до проблем з адаптацією організму до дорослої їжі. [2]

Таблиця прикорму дитини [1]

Для кожної дитини схема чи таблиця введення прикорму є індивідуальною, зі своїми власними темпами введення продуктів прикорму. Кількість їжі, яку з’їдає дитина, має засновуватися на принципах активного годування: необхідно повільно та терпляче годувати малюка, і в жодному разі не змушувати їсти силоміць. [1]

Орієнтовна таблиця введення прикорму для дітей на природному вигодовуванні [*1]

Продукти і страви прикорму

Початок введення

Об’єм залежно від віку дитини

6 місяців

7 місяців

8 місяців

9 місяців

10-12 місяців

Овочеве пюре, грамів

Фруктове пюре, мл

Молочно-круп`яна каша, грамів

Молочно-злакова каша, грамів

М`ясне пюре, грамів

Рибне пюре, грамів

Сир, грамів

Кисломолочні продукти, грамів

Олія, чайних ложок

Вершкове масло, чайних ложок

Яєчний жовток, шт

Хліб пшеничний, грамів

* У таблиці зазначено лише орієнтовні строки введення та кількість прикорму.

10 правил введення прикорму [1]

1. Прикорм дається з ложки.
2. Прикорм дають у першій половині дня, можна додавати у прикорм грудне молоко.
3. До та після того, як дитина з’їла прикорм, треба трохи погодувати її грудним молоком чи дитячою сумішшю.
4. Під час годування малюк має знаходитися у вертикальному положенні на руках чи на колінах у матері, або в стільчику для годування.
5. Кожен продукт для прикорму починають вводити з 1 чайної ложечки, поступово доходячи до повної порції. Після того, як дитина навчилася їсти однокомпонентний прикорм, можна вводити у дитяче меню прикорм з кількох продуктів.
6. Прикорм має бути свіжим, однорідним, температури тіла.
7. Перший прикорм – каші та овочеві пюре.
8. Негострі овочі – ідеальний початок прикорму. Овочі вводять раніше за фрукти.
9. З 6-ти місяців у прикорм вводяться продукти, багаті на залізо. Незбиране молоко та молочні продукти можна давати з року, рибу – з 8-10 місяців, а яєчний жовток – з 7-ми місяців.
10. Після появи у малюка зубів, однорідний прикорм поступово замінюють продукти, нарізані на невеликі маточки.

Види прикорму* [2]

Після народження організм малюків, зокрема їх травна система, продовжує активно розвиватися, тому з віком види їжі, яку малюк може з’їсти та засвоїти, стають різноманітнішими. Проте для кожної дитини терміни введення у прикорм тих чи інших продуктів харчування – каші, м’яса чи овочевих пюре – є індивідуальними та можуть відрізнятися.

Батьків часто турбує питання, коли та з чого починати прикорм крихітки. До півроку діти здатні засвоювати рідку їжу, і найкращим харчуванням для них є грудне молоко. Із початком прикорму, приблизно у віці 6-7 місяців, дітям рекомендують їжу у вигляді пюре однорідної консистенції. Іноді прикорм можна починати і раніше, але не раніше 4-х місяців.

В якості першого овочевого пюре для прикорму дітям підійде, наприклад, морквяне чи картопляне пюре, в якості фруктового – бананове. Можна вводити в прикорм зернові без клейковини, наприклад, рис, та гарно проварені та розім’яті печінку та м’ясо.

У віці 7-12 місяців, із появою у малюка зубів, страви однорідної консистенції поступово змінюють розтерті чи рублені страви, які дитина могла б їсти руками. Наприклад, їй підійдуть гарно проварені, перекручені на м’ясорубці печінка та м’ясо; розтерті варені овочі та фрукти, а не сметаноподібні овочеві пюре; рублені сирі фрукти та овочі (наприклад, банан, диня, помідор); зернові (наприклад, пшениця, овес), а також хліб. А коли малюку виповниться 12 місяців, варто поступово починати привчати його їсти їжу з дорослого столу разом з іншими членами родини.

Як вводити прикорм – як правильно годувати малюка

Коли ви гадаєте, з чого почати ввід прикорму, пам’ятайте, що годувати крихітку треба інакше, аніж коли вона їла виключно материнське молоко. Перш за все, малюк має тримати голову та самостійно сидіти на стільчику чи на ручках. По-друге, як вже було сказано, годувати дитину прикормом необхідно завжди виключно з ложечки. [1]

Перший прикорм малюка має бути однорідним, як сметана, без грудочок. [1,2] При цьому, початок прикорму не означає, що годувати крихітку груддю більше не треба, адже молоко мами має залишатися обов’язковою складовою повноцінного раціону дітей хоча б до 12 місяців. [2]

Не можна годувати дітей першого року життя продуктами, зокрема у вигляді першого прикорму малюка, невеликого розміру та округлої форми, наприклад, льодяниками, горіхами, оскільки дитина може ними вдавитися. [1]

Не давайте в якості першого прикорму малюку несвіжі продукти або страви, приготовані давно. Їжа, яку вживає дитина, має бути свіжою та якісною. [1,2] Якщо думаєте, з чого почати прикорм під час прийому їжі, почніть з невеликої кількості грудного молока, потім дайте на пробу трохи прикорму та догодуйте молоком після цього. [1]

Вводьте продукти в раціон малюка поступово. Завжди будьте терплячими до своєї дитини, не змушуйте її їсти та дозволяйте їй самій визначати кількість прикорму, що з’їдається. Іноді потрібен час для того, аби малюк захотів їсти свій перший прикорм, – не квапте його. Зазвичай, діти, які знаходяться на грудному вигодовуванні, легше привчаються їсти прикорм немовлят, оскільки звикли до різноманітних відтінків смаку молока мами. [2]

Слідкувати за термінами вводу прикорму немовлятам, їх звиканням до нових страв, а також за реакцією на продукти вам допоможе харчовий щоденник. У ньому у вільній формі можна записувати всю інформацію про меню для немовляти, яке ви склали, а також про час, коли продукти вводилися. Якщо ж якийсь із цих продуктів дитячого раціону спровокував алергію у дитини, такий щоденник допоможе швидше визначити причину та виключити алергійний компонент прикорму немовлят.

Добовий об’єм їжі для дитини

Кількість їжі, яку з’їдає малюк, як і частота годувань, для кожної дитини відрізняються, тому краще за все годувати малюка на його вимогу, дотримуючись принципів активного годування. [1,2] Немовля у віці до 8-ми місяців має отримувати прикорм 3 рази на день, а у віці 9-11 місяців – 4 рази на день. [1] Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини у віці від 6 до 12 місяців складає 1/8 -1/9 маси тіла, проте при цьому необхідно пам’ятати, що кількість їжі, яку з’їдає малюк протягом дня, може відрізнятися. [1] У будь-якому випадку, достовірною ознакою нормального розвитку дитини є стабільний приріст ваги. [1]

Дитячий раціон під час введення прикорму для немовлят

Кількість прийомів їжі на день для дитини першого року життя має складати не менше 5-ти, з них три основних і два додаткових. [1] Втім, порція пюре для прикорму, яку малюк з’їдає протягом дня, може не завжди бути однаковою, варто бути до цього готовими та не змушувати крихітку їсти, якщо вона цього не бажає. [1,2]

Тож, давайте подивимося на приблизний добовий раціон дитини 9 місяців, після її звикання до різноманітних страв у прикормі:

• 180 г одно- чи багатокомпонентної каші у прикормі, приготованої на грудному молоці або молочній суміші. Можете влити у кашу у прикормі 1 чайну ложку вершкового масла;
• 150-180 г овочевого пюре із додаванням 1 чайної ложки олії та до 50 г м’ясного пюре. Два рази на тиждень м’ясо у прикормі можете замінити на рибне пюре для прикорму. Також можна давати додатково ½ жовтка та хліб;
• 100 г йогурту із дитячим печивом або 30 г м’якого сиру;
• 80 г фруктового пюре для прикорму.

Що розповісти лікарю-педіатру про те, як проходить прикорм?

Ви можете уточнити у лікаря будь-яку інформацію стосовно харчування дитини піл час планових медичних оглядів. [1] Беручи до уваги індивідуальні особливості дитини та приріст її ваги, лікар проконсультує Вас щодо того, якою має бути тривалість годування груддю, чи правильною є консистенція продуктів прикорму, що дається дитині, чи достатній об’єм прикорму з’їдає малюк за годування та чи їсть він із задоволенням, а також багато іншого. [1]

Негативна реакція на прикорм

Кожен новий продукт вводиться у прикорм окремо, при цьому необхідно ретельно спостерігати за реакцією малюка та у випадку появи будь-яких ознак непереносимості, порушень травлення, алергічних реакцій, тощо, необхідно виключити продукт, що їх викликав, з прикорму та замінити його іншим. [1] Якщо який-небудь продукт прикорму не сподобався дитині, не варто годувати її силоміць, оскільки так малюк може відмовитися їсти прикорм в принципі. [1] Можна запропонувати малюку продукт іншого смаку чи консистенції, а продукт, що не сподобався, спробувати запропонувати малюку ще раз пізніше. У прикормі можна використовувати лише свіжі продукти. [1] Перший прикорм дитини, а також її їжа до 2-х років не повинні містити солі, цукру, [3] спецій, копченостей, ковбас та сосисок. Також не варто давати дітям цього віку чай (чорний, зелений, трав’яний) чи каву, а також дистильовану, газовану та мінеральну воду. [1,2]

Прикорм за грудного вигодовування

Материнське молоко – ідеальне харчування для дітей до 6 місяцев. [1,2] Воно повністю задовольняє потребу малюків у поживних речовинах та рідині, тому немовля не відчуває необхідності у введенні додаткових продуктів харчування та/або рідини у раціон в цей час. [1] У віці 6 місяців грудне молоко залишається основним продуктом харчування дитини, проте малюку необхідно розширювати раціон та вводити у нього перший прикорм, оскільки виключно материнське молоко вже не може повною мірою задовольнити потребу дитячого організму, що росте, у поживних речовинах, вітамінах та мінералах. [1] При цьому, грудне вигодовування дитини рекомендується продовжувати до року, а за можливості і довше. [1] Також варто пам’ятати, що для дитини прикорм при грудному вигодовуванні практично не буде відрізнятися від прикорму при штучному вигодовуванні. [1]

Раціон мами, що годує груддю

Раціон матері під час вигодовуванні груддю має бути різноманітним, оскільки рівень вмісту більшості поживних мікроелементів у материнському організмі впливає на їх вміст в організмі дитини. [1,2]

Як дізнатися, чи готовий малюк до введення прикорму?

Перед тим як починати прикорм дитини у вигляді нових продуктів харчування, необхідно перевірити її готовність до прикорму. Ваш малюк готовий до початку введення прикорму, якщо він: [1]

• тримає голівку;
• впевнено сидить у стільчику для годування;
• сам відкриває рот, коли до нього підносять ложечку з їжею;
• відвертається від ложечки з їжею, коли не голодний;
• закриває рот з ложкою у роті, утримує у ньому їжу, а потім ковтає її, та не виштовхує і не випльовує.

Оскільки перші зуби з’являться у малюка пізніше, їх наявність не є вирішальним фактором у визначенні готовності дитини до введення прикорму.

[1] Наказ Міністерства охорони здоров’я України №149 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років» від 20.03.2008 р. із змінами та доповненнями

[2] Kim Fleischer Michaelsen et al. Кормление и питание грудных детей и детей раннего возраста. Методические рекомендации для Европейского региона ВОЗ с особым акцентом на республики бывшего Советского Союза. Региональные публикации ВОЗ. Европейская серия №87, 2003 р.

[3] Fewtrell M. et al. Complementary Feeding: A Position Paper by the European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN) Committee on Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2017 Jan;64(1):119-132.

[4] Няньковський С.Л. та ін. «Харчування дітей раннього віку: Теорія і практика», Львів: Ліга-Прес, 2009.