Сечовий міхур Його стінки еластичні і пружні, що дає змогу йому утримувати від 400 до 700 мл сечі, а у критичних ситуаціях – і до 1500-2000 мл.
Сечовий міхур вміщує від 250 до 750 мл сечі (у чоловіків дещо більше, ніж у жінок).
Симптоми захворювань сечового міхура дискомфорт, ниючий або розпираючий біль в нижній частині живота; часті позиви до сечовипускання; відчуття наповненості сечового міхура після сечовипускання; утруднене і болісне сечовипускання (біль носить ріжучий характер);
Причини: захворювання уретри (найчастіше — запалення), сечового міхура (як правило, інфекція сечовивідних шляхів), передміхурової залози (найчастіше — доброякісна геперплазія), сечоводів, ниркових мисок та нирок, а також статевих органів у жінок, психічні розлади.
Функція сечової системи Сеча в нирках утворюється безперервно, по канальцям надходить до миски, далі поступово стікає по сечоводах у сечовий міхур де спускається і виділяється назовні при сечовипусканні.
Ємність сечового міхура у дорослої людини становить 0,5–0,7 л. Зовнішня будова сечового міхура. Загострена верхівка міхура (apex vesicae) переходить догори в тяж – серединну пупкову зв'язку, яка є залишком сечової протоки, а розширене дно міхура (fundus vesicae) обернене вниз і назад.
У сечоводі розрізняють три частини: черевну, тазову і внутрішньостінкову. Черевна частина (pars abdominalis) розташована на передній поверхні великого поперекового м’яза. Початок правого сечоводу розміщений за низхідною …