§ 13. Міжнародна система відліку часу

ЧОМУ НА ЗЕМЛІ РІЗНИЙ ЧАС. Ви вже знаєте, що Земля обертається навколо своєї осі, її поверхня освітлюється Сонцем неоднаково. Коли, наприклад, в Києві день, то на протилежному боці планети – ніч. У один і той самий момент у різних точках планети, що лежать на різних меридіанах, час буде різним (мал. 35). Однаковим він буде лише в усіх точках, що лежать на одному меридіані, тобто тих, що мають однакову довготу.

Мал. 35. У один і той самий момент у різних точках планети, що лежать на різних меридіанах, час різний

Час, властивий одному меридіану в даний момент, називають місцевим (тобто сонячним) часом. Місцевий час різнитиметься в усяких двох пунктах, довготи яких неоднакові.

Повний оберт (на 360°) навколо своєї осі Земля робить за добу – 24 год. Відповідно за 1 год наша планета обернеться на 15° (360° : 24 год = 15°). Отже на сусідніх меридіанах, проведених через 15°, різниця в місцевому часі становитиме 1 год. На сусідніх меридіанах, проведених через 1°, місцевий час відрізнятиметься на 4 хв (1 год = 60 хв; 60 хв : 15° = 4 хв), проведених через 1′ (одну мінуту градуса) – на 4 с (1° = 60′; 1 хв = 60 с, 4 хв · 60 с = 240 с; 240 с : 60′ = 4 с). Саме на такі кутові відстані обертаються точки одного меридіана за вказані проміжки часу.

ВІДЛІК МІСЦЕВОГО ЧАСУ. Отже, на західних і східних околицях навіть одного населеного пункту місцевий час різнитиметься, оскільки вони мають різну довготу. Ця різниця наростатиме зі збільшенням відстані між меридіанами. Місцевий час на меридіані, що розташований далі на схід від якогось пункту, випереджатиме час у ньому, а на меридіані, що далі на захід, – відставатиме. Наприклад, якщо за місцевим часом у Києві полудень (12 год), то в Донецьку вже 12 год 29 хв, а у Львові в цей самий момент – лише 11 год 33 хв 56 с.

Щоб установити місцевий час у різних пунктах, знаючи його в одному з них, потрібно здійснити такі обчислення.

1. Знайти географічну довготу пунктів:

• а) Київ – 30°34′ сх. д.;
• б) Донецьк – 37°49′ сх. д.;
• в) Львів – 24°03′ сх. д.

2. Установити різницю довготи між цими пунктами (у градусах і мінутах):

• а) між Донецьком і Києвом: 37°49′ – 30°34′ = 7°15′;
• б) між Києвом і Львовом: 30°34′ – 24°03′ = 6°31′.

3. Перевести різницю довготи (у градусах і мінутах) у різницю в часі (у годинах, хвилинах і секундах):

• а) 7°15′: 7° · 4 хв + 15′ · 4 с = 29 хв;
• б) 6°31′: 6° · 4 хв + 31′ · 4 с = 26 хв 4 с.

Обчислені значення показують різницю в місцевому часі на меридіанах, проведених через Київ, Львів і Донецьк.

4. До відомого нам часу в Києві (12 год) додати (у випадку з Донецьком, що лежить на схід від Києва) або ж від нього відняти (у випадку зі Львовом, що розташований на захід від Києва) отримане значення:

• а) якщо у Києві 12 год, то місцевий час у Донецьку становитиме: 12 год + 29 хв = 12 год 29 хв;
• б) якщо у Києві 12 год, то місцевий час у Львові становитиме: 12 год – 26 хв 4 с =11 год 33 хв 56 с.

ГОДИННІ ПОЯСИ І ПОЯСНИЙ ЧАС. Користуватися місцевим часом, який у кожному пункті інакший, у повсякденному житті практично неможливо, тому що рухаючись на захід або схід, з кожним градусом довготи стрілки годинника потрібно було б переводити назад або вперед на 4 хв.

Україна дивовижна

Хто придумав годинні пояси

Відлік часу за годинними поясами запропонував у 1878 р. канадський інженер С. Флемінг, який працював на залізниці і дуже гостро відчував незручність користування місцевим часом для узгодження розкладу руху поїздів. Через 5 років поясний час уперше було введено в США. Проте, незважаючи на міжнародну домовленість, перехід на цю систему відліку часу затягнувся на багато років. На території України, наприклад, поясний час було введено в 1919 р.

Для зручності у світі запроваджено міжнародну систему відліку часу. Для цього земну поверхню поділили на 24 смуги (за кількістю годин у добі) – годинні пояси (по 15° довготи кожна) (мал. 36). У кожному поясі по центру проходить середній меридіан. Місцевий час цього середнього меридіана домовилися вважати однаковим в даний момент для всіх пунктів у межах всього годинного поясу. Цей час називають поясним.

Мал. 36. Годинні пояси

ЯК ЧИТАТИ КАРТУ ГОДИННИХ ПОЯСІВ. На карті годинних поясів сусідні пояси зафарбовано в різний колір, щоб легше їх розрізняти. Межі поясів в океанах проведено суворо по меридіанах. На суходолі для зручності вони проходять по державних кордонах і адміністративних межах.

Номери поясів зазначено на верхній або нижній рамці карти. Цифра на рамці вказує на відмінність у часі між даним годинним поясом і початковим (нульовим). Знак «+» чи «-» біля цифри показує, яку дію слід зробити (віднімання чи додавання), щоб визначити поясний час відносно початкового поясу. Це важливо знати людям, які переїжджають з одного годинного поясу в інший. На карті також іншим кольором виділено території, де прийнятий час відрізняється від часу початкового поясу на вказане в цифрах значення.

РОБОТА З КАРТОЮ

• 1. Яка різниця в часі існує між сусідніми поясами?
• 2. Який годинний пояс називають нульовим? Покажіть, звідки починають відлік поясів.
• 3. З’ясуйте, на скільки відрізняється поясний час у Києві від поясного часу в Лондоні.
• 4. В Україні за поясним часом 6 год 30 хв, день року – 1 вересня. Котра година і яка дата в цей момент в Японії?
• 5. У Лондоні за західноєвропейським часом 9 год. Котра година за поясним часом у цей момент у м. Дніпрі?
• 6. Покажіть на карті лінію зміни дат. Поясніть, чому Ф. Магеллан і його супутники, обігнувши Землю під час навколосвітнього плавання, «загубили» одну добу.

Середні меридіани годинних поясів віддалені один від одного на 15°, або на 1 год у часовій мірі. Через те час у сусідніх годинних поясах різнитиметься рівно на 1 год. Годинні пояси пронумеровано від 0 до 23 у східному напрямку: середнім меридіаном нульового поясу є Гринвіцький (початковий) меридіан, 1-го поясу – меридіан 15° сх. д., 2-го – 30° сх. д., 12-го поясу – 180-й меридіан, 23-го поясу – меридіан 15° зх. д.

Час нульового поясу називають західноєвропейським, 1-го – середньоєвропейським, 2-го – східноєвропейським. Номер поясу вказує поясний час у момент, коли на Гринвіцькому меридіані північ (0 год). Рухаючись на схід, стрілку годинника слід переводити на одну годину вперед, коли перетинаємо межу годинного пояса, а рухаючись на захід – на годину назад.

Час у сусідніх годинних поясах різниться на 1 год

А де починати відлік нового дня? Нова доба починається на лінії зміни дат, яка проходить найменш заселеною частиною Землі, переважно водними просторами Тихого океану, посередині 12-го годинного поясу. Тобто лінія зміни дат проходить в основному вздовж 180-го меридіана, відхиляючись від нього лише в кількох місцях. Саме звідси нова доба починає «крокувати» планетою на захід. По обидва боки лінії зміни дат у межах 12-го годинного поясу години і хвилини збігаються, а календарні дати різняться на одну добу: на захід від цієї лінії (у Східній півкулі) буде, наприклад, 6 жовтня, а на схід (у Західній півкулі) – 5 жовтня. Якщо, скажімо, корабель перетинає лінію зміни дат із сходу на захід, то він миттєво з 5 жовтня потрапляє в 6 жовтня незалежно від часу доби. Якщо ж переміщуватися в зворотному напрямку, то з 6 жовтня потрапляєш у 5 жовтня, тобто одна й та сама доба відлічується двічі.

ЧАС В УКРАЇНІ. Розташування України стосовно годинних поясів зручне: понад 90 % її території лежить у 2-му поясі. Тільки Луганська, частини Донецької і Харківської областей виходять за його межі і простяглися в 3-му поясі, а незначна частина Закарпатської області – у 1-му поясі.

Україна дивовижна

Який час у сусідів?

За часом 2-го поясу крім України в Європі живуть також Білорусь, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія, Молдова, Румунія, Туреччина. Усі західні сусіди України, країни Центральної і більшість країн Західної Європи користуються середньоєвропейським часом. А Велика Британія, Ірландія, Ісландія і Португалія – західноєвропейським.

Проте на практиці для зручності межі годинних поясів на суходолі проводять не суворо вздовж меридіанів, а з урахуванням державних кордонів чи меж адміністративних регіонів у тих країнах, які мають значне широтне простягання (наприклад, у Росії, Канаді, США). Тому вся територія України віднесена до одного – 2-го годинного поясу. Поясним часом у нашій країні є час середнього для 2-го поясу меридіана (30° сх. д.), який проходить майже через Київ. Ось чому в Україні поясний час ще називають київським. За київським часом здійснюються рух поїздів, рейси автобусів і літаків, міжміський телефонний зв’язок у нашій державі.

ЛІТНІЙ ЧАС. У багатьох країнах у літній період годинники переводять на одну годину вперед. Це роблять для того, щоб ефективніше використати сонячне освітлення та економити електроенергію. Такий «переведений» час називають літнім часом.

Літнім часом користуються понад 100 країн світу. В Україні перехід на літній час здійснюється у ніч на останню неділю березня. У ніч на останню неділю жовтня годинникову стрілку повертають на одну годину назад, відновлюючи дію поясного часу.

В Україні перехід на літній час здійснюється у ніч на останню неділю березня

Запровадження і скасування літнього часу проводиться синхронно більшістю європейських країн (у т. ч. майже всіма країнами-сусідами України, крім Росії), а тому на різницю в часі з ними це не впливає. З сусідніми регіонами Росії у літній період ми живемо за однаковим часом, а в зимовий – з різницею в одну годину назад.

ЗАПАМ’‎ЯТАЙТЕ

• Місцевий час – це система відліку часу на основі реального сонячного часу, властивого кожному пункту на земній кулі.

• Годинні пояси – це 24 смуги, на які поділена земна поверхня для здійснення поясного відліку часу.

• Поясний час – це система відліку часу за місцевим часом на меридіані, що проходить посередині певного годинного поясу земної поверхні.

• Україна розташована у 2-му годинному поясі; поясний час у державі називають київським.

• Літній час – це система відліку часу на 1 год уперед відносно поясного часу, прийнятого в даній країні.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. Які види часу існують в міжнародній системі його відліку?
• 2. Який час називають місцевим? Чи може він бути однаковим у різних точках?
• 3. Обчисліть місцевий час у столиці України та її крайній західній точці, якщо у вашому обласному центрі полудень.
• 4. Визначте, в якому місці земної кулі буде північ за місцевим часом у той час, коли полудень у Тернополі.
• 5. Навіщо запроваджено годинні пояси?
• 6. Чому межі годинних поясів на суходолі проведено не суворо вздовж меридіана?
• 7. Який час вважається поясним часом в Україні? Установіть довготу середнього меридіана 2-го годинного поясу.
• 8. У Харкові поясний час становить 14 год 25 хв. Яким буде поясний час у Парижі?
• 9. На скільки час в Україні відрізняється від західно- та середньоєвропейського?
• 10. Наведіть приклади регулювання часу в країнах світу.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 3

Розв’язування задач на визначення часу

Використовуючи карту годинних поясів світу, розв’яжіть задачі на визначення часу.

1. На нульовому меридіані місцевий час становить 16 год. Визначте, який місцевий час у цей момент у Полтаві.

2. Місцевий час у Харкові становить 13 год. На якому меридіані в цей самий момент буде 15 год?

3. Визначте географічну довготу пункту А, якщо у ньому місцевий час 10 год 30 хв, тоді як у Лондоні 8 год.

4. У Одесі поясний час становить 14 год 25 хв. Визначте, яким буде поясний час у Токіо (Японія).

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Планування маршруту мандрівки країнами світу із визначенням різниці в часі в них порівняно з київським

Уявіть, що ви летите в Бразилію на знаменитий карнавал. Сплануйте маршрут мандрівки, зважаючи на таке:

• 1) карнавал відбувається в Ріо-де-Жанейро;
• 2) виліт передбачено з Києва 23 лютого о 19 год 05 хв;
• 3) рейс здійснюється з двома пересадками в Стамбулі (Туреччина) і Амстердамі (Нідерланди);
• 4) перший переліт Київ – Стамбул триває 2 год, другий переліт Стамбул – Амстердам – 3,5 год, третій переліт Амстердам – Ріо-де-Жанейро – 12 год;
• 5) очікування між рейсами: у Стамбулі – 9 год, у Амстердамі – 2 год.

Визначте поясний час у всіх зазначених пунктах порівняно з київським у момент прибуття. Якого числа і о котрій годині ви прибудете до Ріо-де-Жанейро за місцевим часом?

Градусна сітка Землі – паралелі і меридіани. Географічні координати

Розглядаючи географічну карту півкуль, можна помітити, що голубі лінії пересікають її в напрямах від полюса до полюса й перпендикулярно до них. Все разом це нагадує сітку, в якій міститься кожна півкуля. Це — градусна сітка Землі, що складається з паралелей і меридіанів — умовних ліній, яких немає на поверхні Землі. На картах їх проведено для того, щоб можна було визначити точне місце розташування будь-якої точки на Землі. За градусною сіткою визначають географічні координати будь-якої точки, тобто широту і довготу.

Паралелі та географічна широта

— це лінії на карті і глобусі, проведені паралельно екватору.

За формою паралелі — кола, радіус яких зменшується до полюсів. Найдовша паралель — екватор, довжиною близько 40 000 км. Частину кола паралелі називають дугою і вимірюють у градусах. На різних паралелях довжина дуги в один градус неоднакова, тому що довжина їх зменшується в бік полюсів. На екваторі величина одного градуса паралелі дорівнює 111,3 км, а, наприклад, на широті Києва (51°пн.ш.) становить близько 70 км (див. додаток 2). Паралель можна провести через будь-яку точку земної поверхні паралельно екватору. Вона показує напрям «захід — схід».

По паралелях визначають — відстань у градусах від екватора до певного місця. Розрізняють широту північну (пн.ш.) для точок, що розташовані на північ від екватора, і південну (пд.ш.) — на південь від нього. Географічна широта екватора — 0°, а полюсів — 90°пн.ш., 90°пд.ш. (Визнач широту точок А, Б, Г, Д, Е на мал. 16).

Меридіани та географічна довгота

— це лінії на карті і глобусі, що з’єднують два полюси.

У перекладі з латинської «меридіан» — «полуденна лінія». Насправді його напрям збігається з тінню будь-якого предмета в полудень. За формою меридіани — півкола з однаковою довжиною (близько 20 000 км), що вимірюються в градусах. Довжина дуги одного градуса меридіана скрізь однакова і становить 111 км. Меридіан можна провести через будь-яку точку земної поверхні, з’єднавши її з Північним та Південним полюсами. Він показує напрям «північ-південь».

По меридіанах визначають — відстань у градусах від початкового меридіана до певного місця.

За міжнародними угодами нульовим, або початковим, меридіаном прийнято вважати меридіан, що проходить через Гринвіцьку обсерваторію, що неподалік від Лондона. Цей меридіан ще називають Гринвіцьким.

Відлік довготи йде на захід та схід від нульового меридіана. Отже, довгота буває західною (зх.д.) і східною (сх.д.). Вона виражається в градусах від 0° до 180°. (Визнач довготу точок А, Б, В, Г, Д на мал. 17.)

Географічні координати

— своєрідна географічна адреса будь-якої точки земної поверхні, виражена в градусах широти і довготи.

Визначимо за картою півкуль географічні координати столиці нашої Батьківщини — м. Києва. Спочатку встановимо географічну широту. Київ розташований на північ від екватора, отже, має північну широту. Він лежить між 50 і 60 паралелями північної широти, але ближче до 50-ї паралелі. Тому широта міста — 51°пн.ш. Довготу визначають за меридіанами. Київ розташований на схід від початкового меридіана, отже, має східну довготу. Він розміщується між 30 і 40 меридіанами східної довготи, ближче до 30-го меридіана. Його довгота — 31°сх.д. Географічні координати Києва — 51°пн.ш., 31°сх.д.

Користуючись картою України, визнач географічні координати свого обласного центру.

1. На географічній карті проведені паралелі і меридіани, що утворюють градусну сітку Землі.
2. Паралелі — лінії на глобусі і карті, що проведені паралельно екватора. Вони показують напрям «захід-схід». Найдовша паралель — екватор, один градус дуги якого становить приблизно 111,3 км. Решта паралелей — кола, радіус яких зменшується до полюсів. По паралелях визначають географічну широту будь-якої точки поверхні. Точки в Південній півкулі мають південну широту, точки в Північній півкулі — північну широту. Географічна широта екватора 0°. Північний полюс має широту 90°пн.ш., Південний — 90°пд.ш.
3. Меридіани — лінії на глобусі і карті, проведені від полюса до полюса. Вони показують напрям «північ-південь». Всі меридіани однакові за довжиною. Один градус дуги меридіана становить приблизно 111 км. По меридіанах визначають географічну довготу будь-якої точки поверхні. Пункти, розташовані на схід від початкового меридіана, мають східну довготу, а пункти на захід від нього — західну довготу. Меридіан, протилежний початковому, має довготу 180°.
4. Географічні координати — це широта і довгота будь-якої точки земної поверхні, виражені в градусах широти і довготи.

При копіюванні інформації обов’язкові прямі посилання на сторінки сайту та авторів матеріалів.
Всі книги та статті є власністю їхніх авторів та служать виключно для ознайомлення.

Скільки кілометрів у меридіані

Це найпростіший калькулятор для перетворення метрів у кілометри.

Конвертер Метрів У Кілометри

М -> км

Метр (м)

Метр — основна одиниця вимірювання в метричній системі. Спочатку метри були довжиною маятника, який коливався щоразу, коли торкався підлоги чи балки. Оригінальна метрична система базувалася на довжині маятника і складалася з 1/10 000 кілометра (або однієї десятої міліметра). Сьогодні лічильники використовуються для вимірювання всього: від довжини до об’єму та температури. Метр — одиниця вимірювання, яка виникла в стародавній Індії. Його в основному використовували для вимірювання рідин, таких як вода та рисове вино, але згодом його адаптували для інших цілей. Зокрема, метр є еталоном, за яким вимірюють довжину та вагу. Сьогодні лічильник найчастіше використовується для вимірювання електроенергії, газу та води. Butmeter також був прийнятий деякими галузями промисловості як стандарт для вимірювання таких величин, як обсяг вантажу, матеріальний потік або обсяг виробництва.

Кілометр

Кілометр (від грецького слова «тисяча») — одиниця довжини, яка дорівнює 1000 метрам. Вперше його запропонував у 1875 році французький вчений Жорж Ле Вернер і вперше використав у 1880 році. Основною одиницею вимірювання СІ є метр, але з 2006 року кілометр був визнаний офіційною одиницею вимірювання Генеральною конференцією про міри та ваги (CGPM), поряд з метром, кілограмом і секундою. Кілометр офіційно не визначений, але він базується на відстані, яку світло проходить у вакуумі за 1/299,792 секунди.

Джон – аспірант із захопленням математикою та освітою. У вільний час Джон любить піші прогулянки та їзду на велосипеді.