Стадії розвитку цукрових буряків

Сучасні сорти – Білоцерківський однонасінний 45, Веселоподолянський однонасінний 29, Уладівський однонасінний 35, Ялтушківський однонасінний 30, Ялтушківський однонасінний 64 та ін. Гібриди – Атаманша, Травіата, НМ7163НМ, Газета, Деліта, Катюша, Волга, Хеліта, Лангуста, Борута, Олімпіада, Іванівський ЧС 33, Орегон, Галілео, Портланд, Гранате, Хамбер, Іванівсько-Веселоподільський ЧС 84, Білоцерківський ЧС 51, Білоцерківський ЧС 57, Білоцерківський ЧС 90, Верхняцький ЧС 63, Київський ЧС 62, Слов’янський ЧС 94, Український ЧС 70, Ялтушківський ЧС 72 та ін.

Місце культури в сівозміні. У зоні достатнього зволоження цукровий буряк розміщують після озимої пшениці в ланках сівозміни з багаторічними травами одного року використання, зайнятих удобрених гноєм парів, гороху. Ланка сівозміни з кукурудзою на силос дещо знижує продуктивність буряків. У зоні нестійкого зволоження перше поле цукрових буряків розміщують в ланці із зайнятим паром, а друге – в ланці з багаторічними бобовими травами однорічного використання. У зоні недостатнього зволоження розміщують цукрові буряки в ланках сівозміни з чорним удобреним паром, багаторічними травами на один укіс та однорічними культурами на один укіс. Повертати цукровий буряк на те саме місце необхідно через 3-4 роки. Насичення сівозміни повинно становити не більше 20-30 %. Не рекомендують сіяти буряки після вівса та ріпаку, так як в них багато спільних шкідників.

Обробіток грунту. Розроблено два способи основного обробітку грунту – поліпшений та напівпаровий. Поліпшений спосіб включає дворазове лущення стерні дисковими і лемішними лущильниками та глибоку зяблеву оранку наприкінці вересня на початку жовтня двоярусними плугами. У зоні достатнього зволоження рекомендується застосовувати напівпаровий обробіток ґрунту, який включає лущення стерні дисковими лущильниками в два сліди на глибину 5-6 см, внесення органічних і мінеральних добрив і оранку на глибину 28- 32 см плугами з передплужниками в агрегаті з боронами або з кільчасто-шпоровими котками в кінці липня – першій половині серпня. В міру з’явлення бур’янів, поле обробляють 1-2 рази важкими зубовими боронами або культиваторами загального призначення. В кінці осені проводять безполицеве розпушування на глибину 16-20 см плугами або лемішними лущильниками без полиць.

Весняний передпосівний обробіток розпочинається з ранньовесняного “закриття” вологи боронуванням з шлейфуванням на глибину

2,5-3,0 см. Передпосівну культивацію проводять на глибину 3-5 см з одночасним боронуванням і коткуванням. Хороші результати отримують під час використання комбінованих агрегатів типу АГ-6, Агро З, “Європак”. Відразу після культивації необхідно проводити сівбу.

Удобрення. Для формування врожаю цукровий буряк споживає велику кількість поживних речовин. На кожні 10 т коренеплодів і відповідної кількості гички з грунту виноситься 40-60 кг азоту, 10-20 кг фосфору, 60-80 кг калію, по 10-20 кг магнію і кальцію, 5 кг сірки. Оптимальна для цукрових буряків кількість обмінного кальцію в фунті становить 60-70 % ємкості поглинання, обмінного магнію і калію відповідно 1 0-15 і 3,5 %.

Запаси елементів живлення, що є в фунті, можуть і повинні виступати лише вагомим додатком до позитивного балансу. Наприклад, у Франції, де природна родючість фунтів істотно нижча, ніж в Україні, фермер, щоб отримати нульову рентабельність виробництва, має забезпечити врожай коренеплодів близько 40,0 т/га. Лише з такого високого порогу починається рентабельне вирощування. Пересічно французькі фермери отримують 58,0-65,0 т/га солодких коренеплодів. їхній цукор рентабельний і конкурентоспроможний у країнах ЄС.

Система удобрення цукрового буряку орієнтує виробництво на різноглибинне внесення добрив у три строки: восени – основне удобрення, під час сівби – рядкове та в період вегетації – підживлення. Добрива основного удобрення загортають на глибину 15–30 см, рядкового – на 4-6 см під час підживлення – на 12–14 см. Підживлення застосовують у зоні достатнього зволоження, а в зоні нестійкого зволоження – коли недостатньо внесено добрив під оранку. В умовах недостатнього зволоження підживлювати рослини не рекомендується.

З органічних добрив під цукровий буряк найчастіше вносять гній. В зоні достатнього зволоження 30-40 т/га вносять безпосередньо під

буряки. В районах нестійкого зволоження гній в нормі 30-40 т/га вносять під озиму пшеницю, а в ланці з багаторічними травами під буряки ЗО т/га. У зоні недостатнього зволоження гній з розрахунку 20- 30 т/га вносять під озиму пшеницю або під парозаймаючу культуру.

При вирощуванні цукрового буряку за інтенсивною технологією,90-100 % фосфорних і калійних рекомендується вносити восени під глибоку зяблеву оранку. Азотні добрива, які легко вимиваються, вносять перед весняним обробітком грунту (80-100 %) за 14-16 днів до сівби, а решту в підживлення – у фазі 4-х пар листків. Середня норма мінеральних добрив на фоні гною становить N140-170Р140-170К160-190. без внесення органічних добрив норму збільшують до N200-250P160-180К200-280. Дози добрив потрібно коректувати щодо кожного окремого поля.

Кислі грунти один раз за ротацію сівозміни вапнують, вносячи вапнякові матеріали під озиму пшеницю. Солонці та солонцюваті фунти необхідно 1-2 рази за ротацію гіпсувати.

В період вегетації проводять позакореневе (листкове) підживлення розчином карбаміду з концентрацією 6-10 % (6 кг/100 л води) в поєднанні із сірчанокислим магнієм та мікродобривами. Найкритичнішим мікроелементом для цукрового буряку є бор. Для ліквідації дефіциту бору та інших важливих мікроелементів використовують такі добрива: Еколист, Вуксал, Нутрівант, Реаком, Розасоль та ін.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Насіння цукрових буряків готують до сівби на насіннєвих заводах. Насіння, крім сушіння, очищення і сортування, калібрують, шліфують, дражують, обробляють захисними стимулюючими речовинами. До посіву за індустріальними технологіями допускається інкрустоване або дражоване насіння гібридів цукрових буряків української або зарубіжної селекції з показниками лабораторної схожості понад 90 %, енергії проростання – 80 % і більше, одноростковості й вирівняності – не менше 95 %.

Для сівби пунктирним способом, насіння калібрують на дві посівні фракції діаметром 3,5-4,5 і 4,5-5,5 мм. Для захисту проростків від фунтових шкідників і хвороб насіння обробляють профуйниками, які мають інсектицидну та фунгіциду дію (Гаучо, Максим ХL, Фурадан, Круїзер та ін.). Відпускається насіння за посівними одиницями. Одна посівна одиниця – це 100 тисяч насінин. При висіві на одному гектарі однієї посівної одиниці на 1 м2 припадає 10 насінин, а на один меф

довжини рядка 4-5 насінин. За індустріальної технології висівають 1,2-1,8 п. о.

Сівбу починають, коли температура грунту на глибині 10 см досягає +5. +6°С, а грунт при обробітку кришиться і не липне до знарядь (при фізичній стиглості грунту). Сіють цукрові буряки пунктирним способом з шириною міжрядь 45 см, а в умовах зрошення – 60 см. Густота рослин при вирощуванні за індустріальними технологіями становить 94–105 тис./га (з коливанням від 100 до 115тис./га). Рослини мають рівномірно розміщуватися в рядку, орієнтовно через 16-20 см.

Глибина загортання насіння – 2,5-3,0 см, а при підсиханні грунту – 3,5-4,0 см. При сівбі на кінцеву густоту висівають 8-10 схожих насінин на 1 погонний метр рядка, щоб одержати 6-7 сходів (2,0-2,4 кг/га). При застосуванні заходів механічного формування густоти висівають до 15 насінин на 1 п. м. рядка. Сівбу на одному полі потрібно закінчувати за 1-2 дні, відхилення середньої глибини загортання насіння не повинно перевищувати ±0,5 см, а ширина стикових міжрядь повинна становити 50 ±5 см. У посушливу погоду, при інтенсивному підсиханні поверхні грунту, посіви буряків доцільно коткувати водоналивними (СКГ-2-1, СКГ-2) або кільчасто-зубовими (ККН-2,8) котками.

Догляд за посівами. При оперативному та якісному застосуванні сучасних післясходових програм захисту, передбачених індустріальними технологіями, забур’яненість посівів до кінця вегетації знижується до допустимих параметрів, так за допомогою комплексу до- та післясходових операцій у поєднанні з використанням грунтових і частково післясходових гербіцидів, передбачених даною технологією, забур’яненість посівів до кінця вегетації знижується до 3,5 шт./м2 дводольних і 0,5 шт./м2 однорічних злакових бур’янів.

Індустріальна технологія вирощування цукрового буряку у системі догляду за посівами передбачає розпушення грунту в міжряддях після сильних дощів та при підживленні.

Для знищення бур’янів у фазі 2-4 справжніх листків у буряків, вносять Бетанал Прогрес (1,0 л/га), Бєтанап Експерт (1,0 л/га), Лонтрел 300 (0,3-0,5 л/га), Карібу (0,030 кг/га), Шогун (0,6-1,2 л/га), Зелек Супер (1,0 л/га), Тарга Супер (1,0-3,0 л/га), Фюзілад Супер (2,0–3,0 л/га) та інші.

Хвороби. Фітосанітарний стан посівів значною мірою визначається особливостями сортів і гібридів (генетично зумовленою стійкістю проти хвороб), а також застосуванням фунгіцидів впродовж вегетації.

Найбільш поширеними хворобами цукрового буряку є коренеїд сходів, церкоспороз, борошниста роса, переноспороз, іржа, вірусна мозаїка і жовтуха, гнилі коренеплодів. Заходи боротьби: дотримання чергування культур у сівозміні, протруєння насіння, обробка посівів фунгіцидами: Альто Супер (0,5 л/га), Рекс Дуо (0,4-0,6 л/га), Байлетон (0,6 кг/га), Фалькон (0,6 л/га), Дерозал (0,3-0,4 л/га) та ін.

Шкідники – довгоносики, дротяники, блішки, совки, лучний метелик, крихітка бурякова, нематода. Для боротьби з ними використовують такі інсектициди: Актара (0,08 кг/га), Базудін (0,8-2,0 л/га), Бі–58 (0,5-1,0 л/га), Децис (0,25-0,5 л/га), Фастак (0,1-0,25 л/га), Штефесін (0,25-0,5 л/га) та інші.

Збирання цукрового буряку найбільш доцільно проводити при настанні технічної стиглості – це кінець вересня – перша декада жовтня. В технічній стиглості маса коренеплоду і вміст в ньому цукру стають максимальними, чистота соку висока, вміст мелясоутворюючих речовин мінімальний. Строки збирання цукрового буряку визначаються також технічними можливостями господарств, які б гарантували закінчення збирання до 25 жовтня. Цукрові заводи повинні мати у вересні тридобовий запас коренеплодів. За 10-15 днів до збирання проводять розпушування грунту на глибину 10-12 см. Залежно від конкретних погодних, агротехнічних і організаційних умов, при збиранні цукрового буряку застосовують потоковий, потоково-перевалочний і перевалочний способи.

Збирають буряк комплексом шестирядних машин роздільного збирання – причіпною гичкозбиральною технікою БМ-6А, МБП-6 та самохідною коренезбиральною КС-6, РКС-6, РКМ-6. Вантажать буряки з кагатів навантажувачами СНТ-2,1Б, СПС-4,2А, Холмер. В останні роки використовуються зарубіжні комбайни Холмер, Плойжер, Лектра Моро, Верват.

Індустріальна технологія передбачає:

• • розміщення цукрового буряку у ланках з багаторічними травами, зайнятими та чистими парами;
• • напівпаровий або поліпшений спосіб основного обробітку ґрунту. Внесення добрив: гною 50-60 т/га+N160Р120К160;
• • використання інкрустованого або дражованого, вітчизняного або зарубіжного насіння гібридів цукрового буряку з показниками: лабораторна схожість більше 90 %, енергія проростання 85 % і більше, одноростковість і вирівненість не менше 95%;
• •сівбу у фізичній стиглості грунту з нормою висіву 1,3 п.о. на 1 га; •післясходову систему захисту з використанням високоефективних гербіцидів типу Бетанал Прогрес ОФ, Голтікс, Карібу, Лонтрсл, Пантера, Центуріон та ін.;
• •розпушування грунту в міжряддях за необхідності після сильних дощів та при підживленні;
• •механізоване збирання врожаю.

Виробничі витрати складають 3,6 тис. грн./га, витрати палива 200 л/га, праці 42 люд. год./га.

Технологія забезпечує:

• •врожайність 45,0-50,0 т/га при цукристості 17-18 %;
• •чистий прибуток з врахуванням переробки 1,2 тис. грн./га; •рентабельність виробництва – 34 %

Для того щоб зрозуміти, що саме за індустріальними технологіями повинен вирощуватися цукровий буряк, наведемо результати апробації декількох технологій (табл. 55).

Індустріальні технології дають змогу повніше розкрити потенціал сучасних сортів і гібридів цукрового буряку, який знаходиться в таких межах: урожайність – 50-65 т/га, збір цукру – 8,0-11,0 т/га.

Солодка технологія: як отримати максимум від цукрових буряків?

Цукрові буряки недарма вважаються однією із найскладніших сільськогосподарських культур, тож не дивно, що питання агротехніки завжди викликають чимало питань. Не дивно й те, що далеко не на всі питання легко дати однозначну відповідь. Спробуємо відповісти на деякі з них.

Орати чи рихлити без обороту пласта? Проблеми підготовки грунту

Однозначної відповіді на питання: «Що краще — орати чи чизелювати?», — немає. Практикують як перший, більш традиційний метод — оранку, так і глибоке розпушування. Переваги і недоліки є в кожного з них. Зрештою, кожен фермер враховує всю масу факторів та робить свій вибір. Беззаперечним є одне — під цукрові буряки глибокий обробіток грунту треба робити обов’язково. Досить часто за посушливої осені провести якісну оранку важко — плуг вигортає великі брили, які за малосніжної та безморозної зими не встигають зруйнуватися і залишаються важким завданням для весняного передпосівного обробітку.

Нерідко на полях із цукровими буряками можна спостерігати певне пригнічення цієї культури, особливо в жарку погоду. Часто власник на цьому й зупиняється — мовляв, що ж ви хочете, при такій-то спеці. Але проблема криється в буквальному розумінні «глибше» — якраз на глибині оранки можна побачити так звану солом’яну подушку — шар соломи, восени при оранці перегорнутий плугом з поверхні поля донизу. Ця подушка створює механічну перешкоду як для подальшого росту коренеплоду (буряк, доростаючи коренем до цієї подушки, не може прорости далі вглиб і утворює т.з. «павуки» — деформується), так і для правильної циркуляції води в грунті. Але проблема тут не в оранці, а у правильній роботі з пожнивними рештками під час збирання попередника — пшениці.

Мало хто звертає увагу на якість подрібнення соломи комбайном та розподілу соломи за комбайном. Тому солома ріжеться довгими пучками, після комбайну ці «снопи» нерівномірно розподіляються по полю — інколи солома лежить ніби валками. Потім плуг перегортає валок на глибину оранки 25 см, і справа зроблена: пучок соломи надійно й надовго прикиданий грунтом.

Що робити для уникнення? По-перше, регулярно проводити заточку і заміну ножів соломоподрібнювача у комбайні. По-друге, якщо розподілювач соломи в комбайні працює нерівномірно, після комбайна потрібно провести додаткову операцію — штригельними (з пружинними зубами) боронами під кутом 30-45° пройти по полю, рівномірніше розтягнути утворені валки соломи. Операція ця не вельми затратна, але допоможе уникнути набагато більших збитків від недобору врожаю через поганий розвиток кореневої системи буряків.

Час посіву

Ловити перші теплі дні і ризикувати тим, що температура знизиться і насіння «вклякне» у холодній землі на довгі тижні і зійде, нарешті, дуже ослабленим, чи чекати стабільного тепла, спостерігаючи, як пересушується грунт? Щовесни над цим питанням ламають голови як агрономи великих холдингів, так і власники фермерських господарств.

Для оптимального посіву буряків грунт має бути фізіологічно стиглим і достатньо теплим — на глибині 10 см мати температуру 6-7 °С. При достатньо високому рівні технічного озброєння (маючи власну сівалку) невеликий фермер тут у більш виграшному становищі — він має більше шансів провести посівну за пару днів в оптимальні терміни і отримати сходи вже через 10-14 днів.

У великих холдингах посівна зазвичай розтягується на декілька тижнів, тому розпочинається раніше і закінчується пізніше оптимальних строків. Важливість раннього посіву полягає ще й у тому, що ранні сходи цукрових буряків отримують більше сонячної енергії і, відповідно, мають можливість сформувати більше цукру. Це вже досить давно зрозуміли насіннєві компанії, пропонуючи фермерам спеціально оброблене насіння, що забезпечує швидкі і дружні сходи — в компанії KWS ця технологія має назву EPD (Early Plant Development — ранній розвиток рослини).

Інше питання, яке турбує фермера — густота посіву. Правильна відповідь на нього залежить від декількох чинників: звичайної (або ж краще сказати очікуваної) кількості опадів, рівня агротехніки, рівня загрози від шкідників, досвіду у вирощуванні цукрових буряків та якості насіння. На Західній Україні кращі господарства висівають наше насіння із густотою 1,2 посівних одиниць на гектар.

При правильній підготовці грунту, якісному посіві, хорошій інсектицидній обробці насіння та нормальній кількості опадів ми не маємо великих втрат при польовій схожості (сходить практично кожна посіяна насінина), і формуємо густоту до збирання 95-100 тис рослин на 1 гектар. В середньому ж, якщо умови вирощування та рівень агротехнологій близькі до нормальних, використовується норма висіву 1,35 посівних одиниць на гектар.

Насіння

Зараз на ринку України достатньо пропозицій високоякісного насіння від провідних світових виробників. Звичайно, залишається певна частка і для тіньового ринку, тому спокуса купити «майже таке, як фірмове, але дешевше» завжди присутня. Однак професійні фермери на власному досвіді переконалися, що економія на насінні обертається і недобором врожаю в поточному році, і додатковими збитками у майбутньому. Погана схожість та енергія, неякісне протруєння, що призводить до зріджених та нерівномірних сходів, невисока продуктивність самих гібридів — це зворотна сторона дешевого насіння, яку ви побачите негайно.

Є проблеми менш помітні, але не менш шкодочинні: у регіонах зі значними площами під цукровим буряком за останні роки наростає проблема падалиці цукрових буряків. Причин цієї проблеми декілька: це й суто біологічна (здатність рослини розмножуватись), і технологічна (легковажне ставлення до появи «цвітухи» на посівах), і, знову ж таки, «економічна», тобто намагання зекономити, посіявши дешеве насіння. Справа в тому, що повністю виключити появу цвітушних рослин неможливо. Але провідні виробники насіння приділяють цьому питанню дуже багато уваги, зводячи появу таких рослин до практично можливого мінімуму. Постачальникам же дешевого насіння такі «дрібниці» взагалі не цікаві. Результатом є те, що з роками на полях починають з’являтися зарості самосійних, падаличних буряків, що фактично мають такий же ефект, як і бур’яни. З тією різницею, що боротися із таким бур’яном за допомогою класичної технології контролю неможливо — разом із самосійним знищимо і посіяний буряк.

Заходи боротьби з падалицею передбачають в першу чергу контроль та вчасне механічне видалення поодиноких цвітушних рослин. У гіршому випадку — ручне просапування. Щойно з’явився й новий, ефективніший засіб — система КОНВІЗО® СМАРТ , яка серед багатьох інших своїх переваг ефективно бореться із самосійними буряками.

Система КОНВІЗО® СМАРТ

Система КОНВІЗО® СМАРТ є новим словом у селекції цукрових буряків, справжнім проривом у технології вирощування цієї культури. Розроблена система двома провідними компаніями — лідером селекції цукрових буряків компанією KWS та лідером ринку засобів захисту рослин компанією Bayer.

Складається із двох компонентів — гербіциду класу ALS-інгібіторів КОНВІЗО® 1 від компанії Bayer та гібридів цукрових буряків, стійких до дії цього гербіциду, від компанії KWS. КОНВІЗО® СМАРТ відрізняється своєю простотою і зручністю. Cуть системи полягає в тому, що контроль бур’янів здійснюється внесенням всього 1 (одного!) літру гербіциду КОНВІЗО® 1 на сезон, рекомендовано це робити 2-ма внесеннями по 0,5 літра, щоразу з використанням прилипача МЕРО®. Таким чином, всього за дві обробки ми боремось із практично всім спектром бур’янів на цукрових буряках, знищуємо вже згадану падалицю цукрових буряків, яку на посівах цукрових буряків неможливо знищити іншим хімічним способом.

Оцінити всю зручність і легкість системи зможуть агрономи, які добре знають, скільки обробок доводиться робити класичною гербіцидною системою, скільки разів техніка при цьому їздить по полю, який ризик помилки при кожному внесенні. Не кажучи вже про екологічне навантаження (об’єм внесених гербіцидів) на гектар.