Мідь може зіграти ключову роль в досягненні максимальної врожайності пшениці

Передові науковці світу займаються пошуком шляхів збільшення врожайності основних продовольчих культур, ключову роль в даному випадку може зіграти важливий елемент живлення рослин — мідь.

За підтримки американського Мінсільгоспу і Національного інституту продовольства Наукові співробітники з Корнельського університету (США) вивчають перспективи збільшення врожаю пшениці, повідомляє usda.gov.

Доктор Олена Ватаманюк та доктор Марк Сорреллс вивчають фізіологічні, молекулярні і генетичні механізми того, як рослини споживають важливий елемент живлення — мідь. Відомо, що дефіцит міді знижує врожайність сільськогосподарських культур, тим часом його достатня кількість сприяє збільшенню врожайності культур.

У попередніх дослідженнях на різушці Таля вчені з’ясували, що два білки відіграють ключову роль в поглинанні міді і тепер вони шукають способи, як використати ці дані для збільшення врожайності пшениці.

Команда дослідників у свої експериментах використовує передове обладнання: технологію редагування генів CRISPR/CAS9, РНК-секвенування і кількісне відображення ознак для ідентифікації дефіциту міді, а також ряд інших інноваційних приладів, які допоможуть визначити області хромосоми, пов’язані з поліпшенням перенесення міді на репродуктивні органи пшениці для збільшення врожайності культури.

Поки що рано проводити польові випробування, проте за словами науковці, лабораторні дослідження з родичем пшениці — Trachynia distachya, чий відносно невеликий розмір генома робить рослину підходящою для генетичного секвенування, показали обнадійливі результати.

Вченим вдалося збільшити споживання рослиною міді, що призвело до семикратного підвищення врожайності. Знання, отримані в цьому проекті, в подальшому будуть використані для покращення властивостей інакших зернових культурах, включаючи рис, ячмінь та овес.

На думку науковців, у разі успіху це дослідження могло б поліпшити показники урожай зернових на ґрунтах, які в даний час вважаються непридатними для землеробства, а в перспективі, можливо, стати ключовим чинником в забезпечення населення планети необхідною кількістю продовольства.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Чи вистачає міді вашому організму: у чому користь мікроелемента, як виявити нестачу або надлишок

Мідь бере участь у більшості найважливіших процесів організму, в тому числі, в процесі кроветворення, зростання і розвитку клітин і тканин, побудови білків. Без неї неможливе не тільки нормальне функціонування людини, але і її здоровий зовнішній вигляд. Давайте дізнаємося про цей елемент побільше: яка його добова потреби і норма в організмі, які продукти його містять, і які наслідки його дефіциту або надлишку.

• Опис і характеристика
• Функції та роль в організмі
• У чому міститься мідь: продукти-джерела
• Рослинні
• Тварини
• Добова потреба і норми
• Для дорослих
• Для дітей
• Для вагітних
• Дефіцит і надлишок: причини та симптоми
• Брак
• Передозування і шкода
• Препарати з міддю
• Взаємодія з іншими речовинами
• Протипоказання і запобіжні заходи

Опис і характеристика

Мідь – хімічний елемент, буквене позначення якого – Cu – походить від слова Cuprum (назва на латині острова Кіпр, багатого покладами цього металу).

Елемент входить до сімки металів, знайомих людям з самої давнини, і широко використовується і зараз. Зовні виглядає як речовина золотисто-рожевого або рожевого (без оксидної плівки) кольору. І набагато частіше зустрічається в природних умовах у вигляді самородків, ніж залізо, срібло і золото.

Метал є необхідною речовиною для всього вищого тваринного і рослинного світу. У крові переноситься переважно білком церулоплазміном. Далі засвоюється кишечником і за допомогою альбуміну переноситься до печінки.

Важливо! Без достатнього обсягу міді в організмі з ‘являється проблема з перетворенням заліза на гемоглобін. Саме тому при недостатньому вмісті цього елемента, як правило, спостерігається анемія.

Функції та роль в організмі

Головні функції цього елемента в організмі людини:

• незамінний у кроветворінні, задіяний у синтезі еритроцитів і лейкоцитів;
• відповідає за обмін заліза та утворення гемоглобіну в організмі;
• від нього залежить еластичність і міцність кровоносних судин;
• бере участь у функціонуванні ендокринної та статевої систем;
• є однією з головних складових білкового каркасу кісток;
• обов ‘язковий для синтезу колагену, тобто від нього залежить пружність шкіри;
• забезпечує клітини киснем, активізує амінокислоту тирозин, від якої залежить пігментація кожного покриву і волосся;
• підвищує захисні сили організму, сприяє знищенню інфекцій, пригнічує вільні радикали.

У чому міститься мідь: продукти-джерела

Цей мікроелемент міститься в безлічі продуктів і основну частину добової потреби в ньому людина отримує з їжі. Решту – через шкірні покриви і з води. Потрібно врахувати, що дана речовина засвоюється з продуктів на 10-25%.

Рослинні

Даний мікроелемент міститься в наступній їжі рослинного походження:

Тварини

Елемент міститься і в їжі тваринного походження:

Добова потреба і норми

Нормальний вміст міді в людському організмі – 100-200 мг. Велика частина цієї кількості знаходиться в печінці, а інша розосереджена в крові, кістках, нирках, м ‘язах, серці і мозку.

Чи знаєте ви? Вчені з Польщі з ‘ясували, що в ставках або озерах з підвищеним вмістом міді коропи виростають до рекордних розмірів. А ось у водоймах, де вона відсутня, риби страждають через гриб, що швидко розвивається.

Для дорослих

Для нормальної життєдіяльності дорослій людині необхідно 1-2,5 мг міді на добу. Для людей, які відчувають сильні фізичні навантаження, мають низький імунітет або анемію, зловживають спиртними напоями, денна доза повинна бути збільшена.

Наприклад, рекомендована доза для професійних спортсменів – 2,5-3 мг/добу. Максимально допустима кількість цієї речовини, що надходить у дорослий організм, – 5 мг на добу.

Для дітей

Добова доза елемента, необхідна для дитячого організму, безпосередньо залежить від віку дитини:

• від одного до трьох років – 1 мг;
• від чотирьох до шести років – 1,5 мг;
• від семи до дванадцяти років – 1,5 – 2 мг;
• від дванадцяти до вісімнадцяти – 2,5 мг.

Для вагітних

Для вагітних або жінок, які годують грудьми, звичайна доза даного елемента для дорослого організму повинна бути збільшена і дорівнювати 2-2,5 мг на добу.

Дефіцит і надлишок: причини та симптоми

Як надлишок, так і брак даного елементу в організмі негативно впливають на самопочуття людини і стан її здоров ‘я. Тому, як і будь-який інший важливий мікроелемент, мідь повинна бути присутньою в організмі в необхідній кількості і постійно заповнюватися до норми.

Брак

Дефіцит мікроелемента викликається кількома причинами: недостатнім його надходженням разом з їжею, тривалим прийомом глюкокортикоїдів, нестероїдних протизапальних і антимікробних препаратів, антацидів і значних доз цинку.

Крім того, таке зустрічається при внутрішньовенному харчуванні, проблемах з обмінними процесами і хворобах шлунково-кишкового тракту.

Основні прояви того, що в організмі є низький вміст даного мікроелемента:

• порушення функції кроветворіння, анемії;
• ішемічна хвороба, аневризми, кардіопатія;
• висока ймовірність бронхіальної астми, дерматозів;
• лейкопенія, нейтропенія, аритмія;
• високий рівень холестерину;
• нерегулярний жіночий цикл, безпліддя;
• швидка стомлюваність і зниження імунітету;
• випадання волосся і передчасне посідання;
• висип, нездорова пігментація шкірних покривів, вітиліго;
• захворювання кісток – остеопороз;
• порушення жирового обміну – ожиріння, діабет.

Важливо! Мідь бере участь у синтезі так званого гормону щастя – ендорфіну. Саме від нього залежить наскільки радісним і щасливим буде погляд людини на світ.

Передозування і шкода

Надлишок мікроелемента, як правило, викликається його зайвим прийомом у вигляді лікарських препаратів або порушенням обміну елемента в організмі. Крім того, такі випадки відзначалися при тривалому вживанні забрудненої води або напоїв з мідних ємностей, і у працівників виробництв, на яких використовується мідь.

Надлишок цієї речовини загрожує серйозними нездужаннями:

• слабкість і больові симптоми в м ‘язах, головний біль;
• подразнення слизових поверхонь, кон ‘юнктивіт;
• захворювання запальної природи;
• порушення роботи шлунково-кишкового тракту;
• бронхіальна астма;
• хвороби печінки та нирок;
• дерматози, нейродерміти, екземи;
• можливе виникнення атеросклерозу;
• зайвий обсяг міді в печінці може призвести до цирозу;
• проблеми зі сном і пам ‘яттю, апатія, дратівливість.

Крім того, вдихання парів металу призводить до підвищеної температури, ознобу, підвищеної пітливості і спазмів в ікрах ніг.

Препарати з міддю

При ряді серцево-судинних хвороб, захворюваннях кісток, суглобів, органів травлення, ендокринної системи та інших, а також при недостатньому обсязі міді в організмі, призначається окремий прийом цього елемента. Він може прийматися у вигляді препарату, що складається з аспарагінату міді.

Сульфат міді (мідний купорос) використовується як в ‘яжучий і антисептичний засіб при кон’ юнктивітах і запаленнях шкіри. Крім цього, він включений до складу багатьох полівітамінних комплексів. Цитрат міді (мідь лимоннокиса) випускається як очна мазь і призначається при трахомі і кон ‘юнктивітах.

Взаємодія з іншими речовинами

• Іонні форми цинку і магнію конкурують з міддю при проходженні через іонні канали клітин. Такого можна уникнути, якщо приймати ці мікроелементи у складі комплексних препаратів.
• Наявність молібдену веде до збільшення втрати даного мікроелемента з уриною.
• Кобальт прискорює обмін цієї речовини в організмі.
• Залізо, фітати і підвищені дози вітаміну С погіршують засвоєння мікроелемента з їжі.
• Надлишкове споживання фруктози викликає дефіцит міді.
• Жовток яйця пов ‘язує елемент в кишечнику і не дає йому повноцінно засвоїтися.
• Алкогольні напої призводять до нестачі цього елемента.
• Мідь, у свою чергу, знижує рівень засвоєння організмом людини цинку, молібдену, заліза, кобальту та вітаміну А.

Чи знаєте ви? У давнину на Русі ковалі підпоясувалися мідним дротом, щоб не хворіти на радікуліт. А хворого лихоманкою лікували водою, в якій до цього знаходився розпечений дофарбована мідний п ‘ятак.

Протипоказання і запобіжні заходи

Якщо ви помітили у себе ознаки дефіциту міді, то без призначення лікаря не варто приймати її додатково, оскільки це може порушити мінеральний баланс організму. Те ж саме стосується і надлишку даного елемента. Як і будь-який мікроелемент в людському тілі, мідь повинна бути присутня в ньому в строго певній кількості, яка залежить від віку і стану організму. Ваше завдання – не забувати включати в свій раціон продукти харчування, багаті цим мікроелементом. А при виникненні будь-яких підозр – звертатися за допомогою до фахівців.