Заповіт чи договір дарування, що краще і яка між ними різниця

Чимало наших співвітчизників цікавить питання, при оформленні заповіту чи дарчої, що дешевше і яка між ними різниця. Щоб відповісти на це питання, необхідно ретельно вивчити, що являють собою дані акти цивільного призначення.

Що таке заповіт та у чому особливість даного оформлення

Документ, що означає передачу права на нерухоме майно комусь має назву заповіту. Оформлення паперів при заповіті на будинок і землю здійснюється лише власником нерухомості. Якщо є законний чоловік, то спадкоємцю належить тільки половина площі або землі. У документі може бути вказана одна або кілька осіб.

Заповіт має свої особливості:

• Спадкоємець має повне право користуватися отриманим майном на власний розсуд.
• Заповідач має право за життя скасувати дію документа.

Які офіційні папери потрібні для оформлення заповіту? У необхідний пакет входить таке:

• Паспорт власника.
• Правоволодіючі документи на власність.
• План житлового будівництва.
• Документація на землю.
• Документ від ріелтерської компанії, у якому зазначено вартість нерухомості.

Як правильно оформляти заповіт?

Оформляти цю угоду можна по-різному, кожен вибирає той спосіб, який йому більше подобається: у разі це може бути державний чи приватний нотаріус. Вам необхідно звернутися до нотаріуса із пакетом зібраних документів, вони можуть бути відкритого або закритого типу. Оформлений документ закритого вигляду є заповітом, у якому заповідач висловлює свою волю, суть її невідома посадовцю (нотаріусу). Він оформляється спадкодавцем особисто і запечатується у конверті. Потім за наявності 2-х свідків папір віддається нотаріусу. На конверті розписуються свідки. Цей процес передбачає застосування ще одного конверту. У нього укладають підписаний конверт та опечатується співробітником нотаріату. Також фахівець нотаріальної контори зобов’язаний розписатися на документі та написати таку інформацію:

1. Відомості про заповідача.
2. Вказати дату та місце отримання документа.
3. Прізвище, ім’я та по-батькові свідків.

Заповіт відкритого вигляду складається зазвичай нотаріусом, на бланку суворої звітності і при цьому ставиться обов’язковий підпис заповідача. Бувають винятки, коли спадкодавець не може розписатися з фізичних причин, тоді обставина інвалідності знаходить відображення у складеному документі.

Будь-який заповіт має бути оформлений згідно з наявними стандартами. У ньому має бути присутнім паспортні дані спадкодавця, зазначено дату та місце складання, написано саме розпорядження щодо того, кому заповідається будинок або земельна ділянка. У документі важливо дотримуватися точності та пунктуальності. Якщо претендентів багато, то заповіті вказується пайове співвідношення кожної людини. Важливо пам’ятати, що заповідальний документ необхідно складати у 2-х екземплярах. Перший варіант передається представнику нотаріату, а другий залишається у спадкодавця.

Існують ситуації, у яких дію заповіту то, можливо складено без присутності нотаріуса. У такому разі документ потім набуде чинності, а оформити угоду можуть:

1. Керівники колонії, якщо особа відбуває покарання.
2. Начальники медичних установ. Заповідач перебуває у лікарні та йому терміново потрібна така послуга.
3. Командування військових підрозділів. Спадкодавець проходить військову службу у віддаленому регіоні та присутність нотаріуса вкрай складна.
4. Інші керівники, наприклад, капітан судна чи начальник експедиції.

Оформлення заповідальних документів на інші види нерухомості: на квартиру, вклади в банківські установи та інші види складається згідно з вищеописаною процедурою.

Оформлення дарчої (дарування)

Ця процедура передбачає передачу права власності від власника, до людині, що обдаровується, абсолютно безкоштовно. Відмінні риси цієї угоди:

1. Власник передає майно у подарунок, не вимагаючи абсолютно нічого натомість.
2. Право володіння настає відразу після оформлення документа.
3. Дарувати дозволяється тільки майно, що належить вам, орендне приміщення не є об’єктом дарування.
4. При оформленні дарчої складається письмовий документ, при цьому має бути нотаріус.

Розглянемо як приклад оформлення дарчої на квартиру. Процедура складання документа залежить від форми власності житла. Які можуть бути варіанти? Нерухомість може перебувати у спільній частковій власності, коли частини визначені, а також у спільному володінні, коли частка мешканців невідома. Угода оформляється таким чином:

• Якщо є спільна пайова власність, у такому разі власник оформляє дарчу на свою частину, при цьому згоди інших не вимагається.
• Якщо частки невідомі, а нерухомість є спільною, то потрібна письмова згода всіх власників квартири.

Окрему частину квартири можна подарувати лише у випадку, коли чітко визначені частки власників. Якщо загальна власність не оформлена в пайовому відношенні, то її можна подарувати лише одним цілим приміщенням. Як завжди, можна встановити частку кожного власника? Пайове відношення можна здійснити за допомогою нотаріального оформлення, коли чітко прописується якою саме частиною володіє кожна особа. В іншому випадку все вирішується в судовому порядку, коли державний орган виходячи з існуючих законів та загальної практики приймає рішення у розподілі часток.

При оформленні дарчої дозволяється дарувати квартиру з прописаними в ній людьми. При цьому якщо прописаний неповнолітній, який має право на володіння нерухомістю, то таку квартиру не подаруєш, це перебуває під забороною.

Для складання дарчої потрібні такі документи:

1. Свідоцтво на право власності, що доводить, що ви маєте право розпоряджатися майном на власний розсуд.
2. Оцінка нерухомості.
3. Документ про прописані особи.
4. Письмовий дозвіл чоловіка, якщо квартира була куплена у шлюбі.
5. Документ від державного органу опіки, який дозволяє отримувати подарунок неповнолітній особі.

Присутність у нотаріуса обох учасників угоди є обов’язковою. Нотаріус після оформлення остаточного документа реєструє угоду. У результаті колишній власник позбавляється прав на нерухомість, а особа, що обдаровується, купує. Документ про дарування нерухомості складається згідно з місцем прописки власника або за місцем розташування будинку.

Заповіт або дарування, яка угода вигідніша

Обидва варіанти мають свої плюси та мінуси, розглянемо їх докладніше:

1. При оформленні заповіту право власності нерухомість переходить після смерті власника. До цього власник повністю може скористатися квартирою. У випадку з дарчим власником нерухомості позбавляється такої можливості, так як право власності повністю переходять до обдарованої особи.
2. Навіть заповівши нерухомість своїм родичам, власник квартири може вступити у відносини з банківською установою та взяти в кредит кошти, при цьому оформивши у вигляді застави квартиру. У такому разі після його смерті банк буде законним власником, а родич залишиться ні з чим. У випадку з дарчою така угода не пройде, оскільки право власності оформлено на обдарованого.
3. Власник житла може змінити своє ставлення до родичів та скасувати заповіт. При цьому складається новий документ, в якому зазначаються дані нового власника нерухомості, а старий заповіт анулюється.
4. При оформленні заповіту власник нерухомості може спеціально врахувати деяких спадкоємців. Але такі категорії як неповнолітні діти чи непрацездатні інваліди обов’язково претендують на пайову участь у спадщині, їхні права охороняються законом. При оформленні дарчої все просто, дарувальник отримує у власність нерухомість і вправі розпоряджатися нею на власний розсуд.

Процедура заперечення дарчої та заповіту у будь-якому разі дуже важкий процес, пов’язаний з безліччю нюансів. Стандартно заперечення відбувається у двох випадках:

1. Якщо документ було складено під тиском, із застосуванням заходів фізичного насильства.
2. Заповідач знаходився в момент підписання документа в неосудному стані і не міг усвідомлювати своїх дій.

Велике значення у таких судових справах має судова експертиза, яка дасть належну оцінку тому, що відбувається. Тому говорити про те, що легше заперечити некоректно, кожен випадок є індивідуальним.

Розгляд питання про вигідність тієї чи іншої угоди слід розглядати з різних підходів. Якщо ти є власником нерухомості, то варіант із заповітом вкрай вигідний, тому що не буде втрачено право власності і ти не підеш миром із простягнутою рукою. Для майбутнього власника нерухомості оформлення дарчого краще, тому що відразу відбувається право на володіння та розпорядження. Обидва випадки прийнятні виходячи з особливостей ситуації, в яку ви потрапили.

Добавити коментар Скасувати відповідь

Нові статті

Заповіт чи договір дарування: що доцільніше оформити

Що краще – заповіт чи договір дарування? З таким питанням до Черкаського офісу Мережі правового розвитку останнім часом звернулися одразу кілька місцевих мешканців. З огляду за затребуваність теми юристка Офісу Марина Уханенко підготувала роз’яснення, аби люди могли самі зробити інформований вибір.

Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Договір дарування – це правочин, за яким одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати у майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відмінності заповіту та договору дарування полягають у наступному:

1. Момент переходу права на майно. У випадку з даруванням обдарований стає власником та може розпоряджатися майном на власний розсуд одразу після укладання договору дарування та прийняття обдарованим подарунка. Виняток становлять об’єкти нерухомості, оскільки законодавством передбачена обов’язкова державна реєстрація права власності набутого за договором нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ризик дарувальника полягає в тому, що після укладення договору дарування він залишається жити вже не у своєму будинку. Щодо заповіту, то це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, а отже і перехід права власності відбувається лише після завершення процедури спадкування майна, кінцевим етапом якої є видача нотаріусом після закінчення 6 місяців з моменту смерті спадкодавця Свідоцтва про право на спадщину.

2. Обов’язкова частка майна у спадщині. У випадку укладення договору дарування інші члени сім’ї та родичі вже не можуть претендувати на дане майно. Водночас навіть за наявності заповіту, в якому вказана конкретна особа, закон захищає права осіб, які мають право на обов’язкову частку майна у спадщині. До них належать малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкодавця. Обов’язкова частка у спадщині складає половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (ст.1241 Цивільного кодексу України (ЦКУ).

3. Вартість. При нотаріальному оформленні як договору дарування, так і заповіту необхідно сплатити державне мито та послуги консультаційно-технічного характеру нотаріуса. За нотаріальне посвідчення договору дарування доведеться сплатити державне мито в розмірі 1% суми договору (тобто вартості квартири), але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн).
При складанні заповіту необхідно сплатити державне мито за нотаріальне посвідчення заповіту у розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – 0,85 коп, а за видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцеві доведеться заплатити 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Крім того, як при посвідченні договору дарування, так і при посвідченні заповіту, необхідно сплатити послуги нотаріуса. Ціна на такі послуги встановлюється кожною нотаріальною конторою самостійно, але не може бути нижчою державних цін.
Також дарувальнику необхідно проводити оцінку об’єкта нерухомості, що передається в якості подарунка обдаровуваному. Згідно з нормами Податкового кодексу України оподаткування доходу, зокрема майна, отриманого платником податку як подарунок, відбувається в тому ж порядку, що і майна, отриманого в якості спадщини.
Таким чином, за отримане майно у спадок чи в подарунок необхідно заплатити податок, причому за різними ставками. Прийняття в дар нерухомого майна від членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, подружжя і дітей) обкладається податком за нульовою ставкою. Таким же чином оподатковується вартість подарунка і для осіб з інвалідністю I групи; осіб, які мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування; а також дітей з інвалідністю.
Отже, укладати договір дарування чи заповідати нерухомість – вирішує кожен сам, відповідально зваживши всі ризики і нюанси викладених вище правочинів.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.