Юнацький вік — етап формування самосвідомості й власного світогляду, прийняття відповідальних рішень і завершальний етап формування особистості. Поняття самореалізаціїСамореалізація — це максимальне розкриття своїх творчих здібностей і талантів, відчуття повноти й осмисленості життя.20 лист. 2020 р.
У цьому віці помітно сповільнюються темпи росту тіла у довжину. Фізичні якості набувають стабільності. Помітно нарощується м'язева сила і працездатность у цьому віці збільшується об'єм грудної клітки завершується окостеніння кістяку, трубчастих кісток. Відбувається функціональний розвиток всіх органів.
(від 3 до 6–7 років), молодший шкільний В. (від 6–7 до 11–12 років), отроцтво (від 11–12 до 15–17 років), юність (від 19–21 до 25–30 років), зрілість (від 25–30 до 55–60 років), старість (від 55 років і старше).
Юність – завершальний етап формування особистості. За віковою періодизацією юнацький вік поділяють на дві частини: рання юність (14,5-15 – 17 років) та старший юнацький вік (18–25 років) Рання юність (старший шкільний вік) охоплює вікові межі 14,5-15 – 17 років.
Юнацький вік є останньою межею між дитинством та дорослістю. Цей вік розпочинається в період з 15-17 і триває приблизно до 23 років. Даний період поділяється на два етапи: рання юність (15-17-18 років) та безпосередньо юність (18-23 роки).
Особливістю підліткового віку є криза ідентичності(термін Е. Еріксона), яка тісно пов'язана з кризою сенсу життя. Процес формування власної ідентичності супроводжує людину упродовж всього її життя. “В основі даного процесу лежить особистісне самовизначення, що має ціннісно смислову природу.
Формування особистості в юнацькому віці. Юність – це етап онтогенезу психіки, коли впродовж відносно незначного часу відбуваються глибинні зміни особистості. При цьому в юнаків не тільки з’являються нові інтереси, прагнення, але й відмирають, втрачаються чи суттєво видозмінюються старі.