Парасимпатична нервова система спричиняє сповільнення роботи серця, розширення просвіту судин, зниження кров'яного тиску, а також впливає на процеси, що пов'язані з відновленням використаних речовин у клітинах і тканинах. Вона активно працює в ситуаціях, коли організм перебуває у стані спокою.
Парасимпатична нервова система іннервує райдужну оболонку, слізну залозу, піднижньощелепну, під'язикову і привушну залози, легені і бронхи, серце (зменшення частоти і сили серцевих скорочень), стравохід, шлунок, товсту і тонку кишку (посилення секреції залозистих клітин).
Симпатична нервова система призводить до загального підвищення активності організму. Вона приводить тіло у стан готовності до активних дій, наприклад для оборони чи втечі в екстремальних ситуаціях.
Збудження симпатичної автономної нервової системи сприяє інтенсивній діяльності організму, а збудження парасимпатичної, навпаки, сприяє відновленню витрачених організмом ресурсів. Чимало органів зазнають протилежного впливу симпатичної й парасимпатичної систем, оскільки ці системи є функціональними антагоністами.
Периферійна нервова система за функціями поділяється на соматичну і центральну. (Вегетативну). Соматична нервова система не перебуває під контролем свідомості людини. (Перебуває під контролем свідомості людини).
Автоно́мна нерво́ва систе́ма (АНС; вегетативна н. с. (інколи вісцеральна)) — у ссавців частина нервової системи, яка керує мимовільними діями гладеньких м'язів (стравоходу, кровоносних судин), серця і залоз.
Парасимпатична нервова система іннервує райдужну оболонку, слізну залозу, піднижньощелепну, під’язикову і привушну залози, легені і бронхи, серце (зменшення частоти і сили серцевих …