Menu Close

Що таке пухлинна інфільтрація

Інфільтрат

Інфільтрат — це розташоване в міжклітинному просторі рідинне утворення з домішками у вигляді клітинних елементів, крові та лімфи. При його виникненні ділянка тканин ущільнюється та збільшується в об’ємі.

Причини появи інфільтрату

Утворення інфільтрату зумовлене локальним запальним чи пухлинним процесом.

Запалення у різних ділянках тіла може бути спричинене бактеріями, вірусами, патогенними грибами. Нерідко стан обтяжується приєднанням вторинної інфекції з формуванням абсцесів, розлитих флегмон, а на стадії одужання — рубців.

Поява інфільтрату при онкопроцесах є результатом інвазивного росту пухлини із заміщенням атиповими клітинами нормальних тканин.

Симптоми інфільтрату

Клінічна картина захворювання визначається видом інфільтрату. Вирізняють такі різновиди ущільнень:

  • Постін’єкційний інфільтрат шкіри. Є ускладненням підшкірних, внутрішньом’язових ін’єкцій та виникає внаслідок порушення правил виконання маніпуляцій. Основні ознаки інфільтрату — почервоніння шкірних покривів, утворення болючого ущільнення, підвищення температури.
    У разі інфікування ділянки може з’являтися порожнина, заповнена гнійним вмістом. Далі приєднується пульсуючий або постійний біль. У разі поширення запального процесу клітинними просторами хвороба набуває вигляду флегмони.
  • Післяопераційний інфільтрат. Ущільнення виникає після хірургічного втручання у разі розвитку інфекції у рані. Основну роль у появі післяопераційного інфільтрату відіграє зниження імунітету в післяопераційному періоді, що не дає змоги чинити опір патогенним мікроорганізмам.
    До симптомів захворювання належать почервоніння шкіри, поява ущільнення, наявність гнійного виділення.
  • Легеневий інфільтрат. Хвороба характеризується скупченням рідини у тканинах легень. За відсутності патології альвеоли заповнюються лише повітрям, що гарантує адекватний процес газообміну. Поява інфільтрату в легенях призводить до втрати ними базових функцій, появи набряку, підвищеної щільності тканин. Внаслідок цього знижується ефективність газообміну, збільшується частота дихання, виникають задишка, кашель.
    Захворювання може мати вірусну, бактеріальну або грибкову природу. Найчастіше виникають пневмонічний та туберкульозний інфільтрат. Також ущільнення діагностуються при онкологічних, алергічних та автоімунних патологіях.
  • Апендикулярний інфільтрат. Це одна з форм гострого запалення червоподібного відростка. При закупорці просвіту сліпої кишки в ділянці апендикса та розмноження бактерій у більшості випадків розвивається запальний процес, відомий як апендицит. Він супроводжується перфорацією стінки із проникненням мікроорганізмів та продуктів їхнього обміну в черевну порожнину, що призводить до перитоніту. Однак в окремих випадках формується щільний апендикулярний інфільтрат. Існує два варіанти результату: вогнище розсмоктується при спонтанній перфорації та виділенні вмісту або трансформується в абсцес.
  • Клінічно захворювання проявляється:
    • Інтенсивним болем у животі. Спочатку вона не має чіткої локалізації, але незабаром починає визначатися над гребенем правої клубової кістки. Рідше болючі відчуття виникають в інших відділах живота, що пов’язано з атиповим розташуванням відростка.
    • Нудотою, блюванням, слабкістю, зниженням апетиту, підвищенням температури.
    • Місцевою м’язовою напругою, перитонеальними симптомами при безпосередньому приляганні вогнища до очеревини.

    Група ризику

    Поява інфільтратів переважно виявляється у пацієнтів при:

    • гострих та хронічних інфекційно-запальних захворюваннях;
    • перенесених ін’єкціях, хірургічних втручаннях;
    • вроджених та набутих імунодефіцитах;
    • автоімунних патологіях;
    • онкологічних захворюваннях.

    Діагностика інфільтрату

    Для встановлення діагнозу необхідні:

    • ретельний збір скарг, інформації про супутні захворювання, перенесені маніпуляції;
    • об’єктивний огляд із визначенням загального стану, оцінкою локального статусу при поверхневих інфільтратах шкіри, молочних залоз, м’яких тканин;
    • загальний та біохімічний аналізи крові, що відбивають наявність запальних змін;
    • УЗД, КТ чи МРТ при глибоких інфільтратах різних локалізацій;
    • діагностична пункція.

    Лікування інфільтрату

    Шкірні інфільтрати лікуються системною антибіотикотерапією разом із місцевим лікуванням — йодною сіткою, електрофорезом, УВЧ.

    Терапія апендикулярного інфільтрату включає усунення гострого запалення за допомогою антибіотиків та фізіотерапії з подальшим проведенням планової апендектомії через два місяці.

    Лікування інфільтратів інших локалізацій залежить від причини виникнення, тяжкості загального стану та може бути як консервативним, так і хірургічним.

    Профілактика

    • Дотримання принципів асептики та антисептики, техніки виконання ін’єкцій та хірургічних втручань.
    • Своєчасне лікування гострих та хронічних інфекційно-запальних захворювань.
    • Комплексне лікування онкологічних патологій та ретельний контроль стану вогнищ.

    Ускладнення інфільтрату

    При прогресуванні патологічного процесу та відсутності лікування інфільтрат може трансформуватися у локальні абсцеси або розлиті флегмони з подальшою генералізацією запалення та розвитком сепсису, септичного шоку.

    Список використаної літератури

    Поширені запитання про інфільтрат

    Чому з’являється інфільтрат?

    Причиною виникнення ущільнення є запальний процес або активний ріст пухлини.

    Як вилікувати інфільтрат?

    Лікування захворювання залежить від локалізації та причини виникнення. Тактика консервативної та інвазивної терапії визначається фахівцем.

    Як лікувати апендикулярний інфільтрат?

    Лікування апендикулярного інфільтрату проводиться у стаціонарі шляхом парентерального введення антибіотиків. Після зниження інтенсивності симптомів терапію у вигляді перорального прийому антибактеріальних засобів продовжують вдома. Через шість-вісім тижнів апендикс видаляється у плановому порядку.

    Що таке інфільтрат у легенях?

    Під ущільненням легеневої тканини розуміють скупчення рідини та домішок, що виникають на тлі інфекційних, автоімунних, онкологічних, алергічних захворювань.

    Увага! Карта симптомів призначена виключно для освітніх цілей. Не займайтеся самолікуванням; з усіх питань, які стосуються визначення захворювання і способів його лікування, звертайтеся до лікаря. Наш сайт не несе відповідальності за наслідки, спричинені використанням розміщеної на ньому інформації.

    УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!

    • Новини
    • Блог
    • Про нас
    • Умови використання сайту
    • Політика конфіденційності
    • Редакційна політика
    • Маркетингова політика
    • Політика публікації відгуків
    • Реєстраційні документи
    • Аптечні заклади-партнери
    • Наші нагороди
    • Команда проєкту
    • Герої медичного фронту
    • Наші партнери
    • Відгуки
    • Соціальні програми
    • ЗМІ про нас
    • Кар’єра
    • Контакти
    • COVID-19
    • Як замовити
    • Замовлення по фото рецепта або товару
    • Доставка
    • Оплата
    • Перевірка замовлення
    • Гарантія якості
    • Повернення
    • Популярні питання
    • Корисні телефони Сервіси
    • Телемедицина
    • Лабораторні послуги
    • Доступні ліки
    • Ваша аптека
    • Фармопіка Партнерам
    • Стати партнером
    • Реклама на сайті

    Стежити за новинами в соціальних мережах

    ТОВ «АПТЕКА 911.ЮА» Код ЄДРПОУ 43631965 Всі ліцензії партнерів

    Медична інформаційна система АПТЕКА911.ЮА

    Що таке інфільтрат – симптоми та види, способи терапії, наслідки

    Скупчення у тканинах організму невластивих їм клітин, наприклад, клітин крові та лімфи, називають інфільтратом. Його поява може бути викликана запальним чи пухлинним процесом. Іншою причиною інфільтрації стають невдало зроблені ін’єкції або ускладнення після хірургічних втручань.

    1. Механізм розвитку інфільтративного процесу
    2. Де може сформуватися інфільтрат
    3. Чим небезпечний
    4. Причини та види інфільтративних змін
    5. Запальний інфільтрат
    6. Пухлинний
    7. Хірургічний
    8. Ознаки накопичення інфільтрату
    9. Діагностика
    10. Лікування інфільтрату
    11. Медикаментозна терапія
    12. Народні засоби
    13. Відео

    Механізм розвитку інфільтративного процесу

    При розвитку запалення в тканинах може накопичуватися ексудативний випіт. Він складається з лейкоцитів, еритроцитів (геморагічна інфільтрація) та лімфоїдних клітин крові. Пухлинний інфільтрат супроводжує зростання новоутворень, що утворюється з атипових клітин різної природи. Постінь’єкційна інфільтрація характеризується перенасиченням тканини медичною речовиною.

    За будь-якого типу інфільтрації тканини збільшуються в обсязі, з’являється характерне ущільнення. У ряді випадків процес супроводжується хворобливими відчуттями (при запаленні) та зміною кольору нормальних клітин тканин.

    Де може сформуватися інфільтрат

    Накопичення інфільтрату спостерігається в місцях локалізації пухлинного або запального процесу. Ексудативні ущільнення можуть виникати у ротовій або черевній порожнині, легенях та інших уражених органах. Особливо небезпечні такі види інфільтрації:

    • легенева;
    • черевної порожнини;
    • лімфоїдна;
    • апендикулярна (навколо апендикса).

    Чим небезпечний

    Можливість самостійного розсмоктування інфільтрату низька. За відсутності лікування у хворого розвивається абсцес. Це гнійне запалення з утворенням інфільтративної капсули, що потребує хірургічного розтину. Іншим ускладненням є флегмона. Так називають гнійний процес у тканині, що не має чітких структурних меж.

    Причини та види інфільтративних змін

    Інфільтрацію ділять на кшталт невластивих тканин клітинних елементів. Запальний інфільтрат розвивається через травму або приєднання вторинної інфекції. Пухлинні процеси супроводжуються патологічним розростанням атипових клітин у прилеглі тканини. Хірургічна інфільтрація відбувається або через інфекційне зараження, або через використання неякісного шовного матеріалу.

    Запальний інфільтрат

    Скупчення в тканинах судинного ексудату відбувається через травму або інфекційне зараження області запалення. Поділяють гнійний, лімфоїдний, геморагічний та гістіоцитарно-плазмоклітинний запальний інфільтрат. Причинами освіти стають:

    • хронічне захворювання;
    • гостре запалення;
    • інфекційне захворювання;
    • алергічна реакція;
    • ослаблений стан імунної системи

    Пухлинний

    При зростанні злоякісного утворення можливе проникнення атипових клітин, що утворюють його, в прилеглі до ураженого органу тканини. Цей процес називають пухлинною інфільтрацією. Його причиною стає інтенсивний розвиток пухлини.

    Хірургічний

    Інфільтрат після операції є різновидом запальної інфільтрації. Якщо причиною стає неякісно виконаний шов, процес локалізується у поверхневих шарах підшкірних. При приєднанні інфекції та інших ускладнень після операції патологічне скупчення судинного ексудату відбувається у тканинах прооперованого внутрішнього органу.

    Ознаки накопичення інфільтрату

    Симптоматика появи інфільтрату відрізняється залежно від локалізації патологічного процесу та його типу. Основні ознаки інфільтрації різних видів представлені у таблиці:

    Тип інфільтраціїСимптоми
    Запальнийпідвищення температури тіла; припухлість ураженої області; місце появи ущільнення має чіткі контури; біль під час пальпації місця локалізації ущільнення; гіперемія шкірного покриву дома ущільнень.
    ПухлиннийЗміна структури та кольору уражених тканин; виражений больовий синдром на місці розростання пухлини
    Післяопераційнийпідвищення температури тіла; ниючі болі; виникнення припухлості навколо постопераційного рубця.
    Постіньєкційний (після невдалого уколу)Утворення підшкірного ущільнення невеликого розміру; біль при натисканні; легка гіперемія шкірного покриву

    Діагностика

    Стан діагностують з урахуванням передумов та давності розвитку інфільтрації. Оцінюється загальний стан пацієнта. Характерні ознаки захворювання виглядають як на фото у підручниках:

    Існують чіткі контури ущільнень у місцях скупчення ексудату. Характерна відсутність гною та біль при пальпації.

    При сумнівах на підтвердження діагнозу беруть пункцію з місця запалення.

    Лікування інфільтрату

    Терапія спрямована на ліквідацію запалення, запобігання або усунення інфекції, профілактику абсцесу. При запальному інфільтраті показано консервативне лікування з використанням методів фізіотерапії. Процедури знімають набряк, болючі відчуття, зменшують вираженість застійних явищ у м’яких тканинах.

    Хірургічне втручання показано при ускладненнях та утворенні нагноєння. Проводиться розтин та санація гнійника. Постіньєкційний інфільтрат лікується за допомогою нанесення йодних сіток та мазі Вишневського. Апендикулярна форма вимагає поміщення хворого в стаціонар, обов’язкового призначення антибактеріальної терапії, уважного лікарського спостереження.

    Медикаментозна терапія

    Лікування може проводитися в домашніх умовах або амбулаторно (при призначенні хворому на фізіотерапевтичні процедури). Відповідно до типу інфільтрату хворому призначаються препарати наступних груп:

    • антибіотики (при приєднанні бактеріальної інфекції) – Амоксицилін, Еритроміцин, Цефаліксін;
    • протизапальні засоби для перорального або місцевого прийому (при болях та підвищеній температурі) – Левоміколь, мазь Вишневського.

    Народні засоби

    Методи народної медицини рекомендуються при постін’єкційній формі захворювання. В інших випадках засоби використовують лише як допоміжні до медикаментозного лікування. Ефективні такі рецепти:

    • компрес із капустяного листа;
    • медові коржики (на 1 ч. л. меду – 1 ч. л. солі);
    • коржики з білої глини;
    • масаж із соком алое, що завершується медовим компресом.