cин-Ізомерія відповідає цис-, а анти– транс-конфігурації. Оптичними ізомерами є оптично активні речовини, які різняться своєю здатністю обертати площину поляризації світла. Карбону1 , тобто атомів Карбону, сполучених з чотирма різними замісниками (лігандами).
isomerism, нім. Isomerie f) — існування сполук, однакових за хімічним складом та молекулярною масою, але різних за будовою і властивостями. Такі сполуки називають ізомерами. Залежно від характеру відмінностей у будові ізомерів розрізняють структурну ізомерію та просторову ізомерію.
Таким чином, одній молекулярній формулі відповідають дві різні речовини — їх називають ізомерами. Ізомери — це речовини, що мають однакову молекулярну формулу, але різну будову. Будова молекул визначає їхні властивості, тому ізомери відрізняються один від одного за фізичними і хімічними показниками.
зумовлена обертанням атомів або атомних груп навколо одного чи декількох простих σ-зв'язків, у результаті чого молекули можуть мати різні просторові форми, які називають конформаціями.
Ізомери – це сполуки, які мають однаковий якісний та кількісний склад, але різну будову і різні фізико-хімічні властивості.
Отто Ган (нім. Otto Hahn; 8 березня 1879, Франкфурт-на-Майні — 28 липня 1968, Геттінген) — німецький хімік, вчений-новатор в області радіохімії, який відкрив ядерну ізомерію (Уран Z) і розщеплення урану. Отримав Нобелівську премію з хімії за 1944.
Опти́чна ізомерíя (рос. оптическая[зеркальная] изомерия, [энантиомерия], англ. optical isomerism) — стереоізомерія, що проявляється в здатності хіральних речовин обертати площину поляризованого світла в праву або в ліву сторони. Синоніми — дзеркальна ізомерія, енантіомерія.