Як враховується частка голосів ТОВ/ТДВ?

Закон про ТОВ/ТДВ передбачає можливість викупу частки учасника самим товариством. Але така частка не враховується при голосуванні під час загальних зборів! Тому Верховний Суд розповів 1 , як правильно проголосувати за зміну керівника товариства та чи враховувати вимоги застарілих статутів.

Як відомо, директора призначають засновники (учасники) ТОВ/ТДВ. I робиться це на загальних зборах шляхом голосування.

А як оформити таке призначення і провести голосування, якщо саме товариство є своїм власним співвласником?

1 Постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 28.07.2021 р. у справі №904/1112/20.

Стаття 25 Закону про ТОВ/ТДВ встановлює кілька простих правил, зокрема:

1) товариство має право придбавати частки у власному статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки лише за умови, що на день такого придбання товариство сформує резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки;

2) частка, що належить товариству, не враховується при визначенні результатів голосування на загальних зборах учасників при розподілі прибутку товариства, а також при розподілі майна товариства у разі його ліквідації;

3) у разі придбання частки (частини частки) учасника самим товариством без зменшення статутного капіталу товариства воно зобов’язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання (якщо інше не передбачено у статуті).

На останній пункт звертаємо вашу особливу увагу. Втім, зараз він нам не знадобиться, ми докладно аналізуватимемо перші два пункти на прикладі рішення Верховного Суду.

Як голосувати, якщо частка придбана товариством до 2017 р.?

У коментованій справі постало питання зміни керівника ТДВ.

Відповідно до статуту товариство, як власник частки у власному статутному капіталі, не має повноважень брати участь у голосуванні, зокрема, з питань зміни керівництва.

Щоправда, тут є одне «але»: юрособа — учасник цього ТДВ подала позов до суду про визнання недійсним рішення про зміну керівника і посилається на той факт, що частка в розмірі 13,31803%, яка належить ТДВ, була придбана ним через виключення учасників з товариства на підставі ст. 64, 65 Закону про госптовариства ще у 2014 році.

Тож суд розглядав питання: чи можуть норми нового Закону про ТОВ/ТДВ впливати на випадки, коли частка була придбана ще до набрання чинності цим законом?

Вирішення цього спору ускладнювалося тим, що учасники ТДВ не привели свій статут у відповідність до нового Закону про ТОВ/ТДВ. А отже, мала місце розбіжність між нормами чинного закону і статуту.

Нагадаємо, що пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ТОВ/ТДВ встановлено річний строк, протягом якого застосовуються положення статуту товариства, навіть якщо вони не відповідають зазначеному закону, за умови що вони відповідають законодавству станом на день набрання чинності Законом про ТОВ/ТДВ.

Після 17.06.2019 р. положення статутів, які не відповідають зазначеному закону, не застосовуються. Натомість застосуванню підлягають норми Закону про ТОВ/ТДВ.

Отже, з огляду на те що оскаржуване рішення загальних зборів учасників ТДВ прийнято 29.10.2019 р., тобто після закінчення «перехідного періоду» (одного року з моменту набрання чинності законом), суд при вирішенні порядку голосування та кворуму голосів враховує положення ст. 25 Закону про ТОВ/ТДВ разом із положеннями статуту.

Важливо! Суди першої та апеляційної інстанцій, до речі, визнали, що порівняно із законом наведені положення статуту значно звужують права частки, яка належить самому ТДВ. Так, за законом, відповідна частка не враховується лише при визначенні результатів голосування на загальних зборах учасників з питань розподілу прибутку товариства, а також розподілу майна товариства у разі його ліквідації. А за змістом положень статуту така частка взагалі не бере участі в голосуванні у вищому органі товариства.

Позиція суду першої інстанції

Як убачається зі змісту п. 6.4 Статуту товариства, у разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством воно зобов’язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам у термін, що не перевищує одного року, та в порядку, встановленому Статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до законодавства України. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної Товариством.

Аналіз пункту 6.4 статуту ТДВ <. >та імперативної норми ч. 3 ст. 25 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» свідчить про те, що порівняно із законом наведені положення статуту значно звужують права частки, яка належить самому товариству.

Так, за законом, відповідна частка не враховується лише при визначенні результатів голосування на загальних зборах учасників з питань розподілу прибутку товариства, а також розподілу майна товариства у разі його ліквідації. При цьому, за змістом положень статуту, така частка взагалі не бере участі в голосуванні у вищому органі товариства.

Наведені вище обставини дають підстави для висновку, що положення п. 6.4 Статуту ТДВ <. >, в частині, яка виключає право голосу частки, що належить самому товариству, при прийнятті рішень, суперечать вимогам Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та не підлягають застосуванню після 14.06.2019 року.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 р. у справі №904/1112/20

На нашу думку, це цілком слушне зауваження судів, адже якщо уважно прочитати ч. 2 ст. 25 Закону про ТОВ/ТДВ, то в ній ідеться лише про два випадки: розподіл прибутку та ліквідація товариства. Жодних «тощо» чи «якщо інше не передбачено статутом».

Проте Верховний Суд категорично не погодився з таким висновком та наголосив: зі ст. 25 Закону про ТОВ/ТДВ вбачається, що володіння товариством (ТОВ чи ТДВ) часткою у своєму статутному капіталі є обмеженим як тимчасовістю (один рік з моменту придбання з обов`язком її відчуження), так і порядком корпоративного управління (неможливість голосування на загальних зборах цього товариства). Отже, голоси, які припадають на частку, що належить самому товариству, не враховуються при визначенні результатів голосування на загальних зборах учасників з будь-яких питань.

1. При голосуванні за зміну керівника ТОВ частка самого ТОВ при голосуванні не враховується.

2. Частка, що належить товариству, не враховується при визначенні результатів голосування на загальних зборах учасників, зокрема, при зміні керівника (як це передбачено старим статутом ТОВ та не суперечить новому Закону про ТОВ/ТДВ).

Порядок голосування на загальних зборах — як це відбувається тепер!

Почнімо з поради: для того щоб держреєстратор не відмовив у вчиненні реєстраційної дії (заміні керівника), варто докладно (можливо, разом із формулою) навести порядок розрахунків голосів, які голосували та зазначені у протоколі. А як провести збори?

Прийняття рішень загальними зборами учасників з питань порядку денного

1. Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

2. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

3. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

4. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

5. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Стаття 34 Закону про ТОВ/ТДВ

Частинами 1 — 3 ст. 29 Закону про ТОВ/ТДВ установлено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Порядок голосування наведений у ст. 34 Закону про ТОВ/ТДВ та вказує на те, що рішення загальних зборів учасників, зокрема з питань обрання керівника, приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

У нашій справі, враховуючи що товариство, яке має 13,31803%, участі у голосуванні не бере та його голоси взагалі не враховуються при визначенні кворуму на голосуванні, то голоси були пораховані так.

Позаяк частка в статутному капіталі товариства в розмірі 167564,80 грн, яка становить 13,31803%, належала самому ТДВ, відповідна частка не брала участі в голосуванні.

За 100% голосів для визначення більшості бралася сума часток у розмірі 1258267,40 грн (тобто загальний розмір статутного капіталу мінус 167564,80 грн).

Таким чином, розмір часток присутніх учасників, які голосували за прийняття оскаржуваного рішення, становив 568890,40 грн, або 52,1582%. Тобто за прийняття оскаржуваного рішення проголосувала передбачена законом більшість голосів.

Отже, для голосування, в якому не бере участь саме ТОВ як власник частки власного статутного капіталу, беремо до уваги таку формулу:

де: ПУ ТДВ (% голосів) — та кількість учасників, яка була присутня на позачергових загальних зборах (загалом 40%);

ПГ ТДВ (% голосів) — та кількість частки (голосів), що належить самому ТДВ та не враховується при голосуванні. У нашому випадку це 13,3%;

Кворум — необхідна кількість голосів (проста більшість), яка потрібна для прийняття рішення про зміну керівника, що становить 52,1%.

Отже, коли визначається кворум голосів, який не має враховувати частку самого ТОВ, за 100% голосів, що мають право голосувати, береться сума статутного капіталу за мінусом частки, що належить на праві власності самому ТДВ.

Тож товариство самостійно регулює кількість голосів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, і такий підхід наділяє учасників більшими гарантіями реалізації їхніх прав на участь в управлінні товариством та прийняття рішень.

• Закон про ТОВ/ТДВ — Закон України від 06.02.2018 р. №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
• Закон про госптовариства — Закон України від 19.09.1991 р. №1576-XII «Про господарські товариства» (з 17.06.2018 р. утратив чинність у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю).

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

Більшість

Термін “більшість” використовується для позначення ситуації, коли кількість чи кількість голосів, підтримуючих певну позицію, перевищує кількість або голоси, що підтримують інші позиції або меншість. У політичному, правовому та громадському контексті “більшість” означає набір людей, партій, голосів або позицій, що мають більшу кількість, ніж будь-яка інша альтернатива або конкурент.

У багатьох демократичних системах “більшість” є важливим поняттям, оскільки рішення, прийняті більшістю голосів, мають юридичну чинність та є основою для прийняття законів, регулювання суспільних питань та прийняття рішень. Більшість може встановлюватися шляхом голосування, де кожна особа або представник певної групи має право висловити свою думку або підтримати певну позицію.

Протилежність “більшості” – це “меншість”, що складається з осіб, голосів або позицій, що мають меншу кількість в порівнянні з іншими альтернативами. “Меншість” може мати інші погляди, інтереси або позиції, які можуть бути менш розповсюдженими або менш підтримуваними.

Важливо зазначити, що концепція “більшості” відрізняється в різних контекстах та системах. У політичному процесі, наприклад, можуть бути встановлені різні пороги для досягнення більшості, такі як проста більшість, кваліфікована більшість або конституційна більшість, залежно від правил і процедур, що регулюють даний політичний контекст.