Дослідження спинномозкової рідини виконується з метою виявлення наступних патологій: вірусні захворювання нервової системи (ВІЛ, вірус герпесу, кір, краснуха та інші); бактеріальні захворювання нервової системи (менінгіт, енцефаліт); аутоімунні захворювання нервової системи (розсіяний склероз, енцефалопатія);
Зразок відбирається методом люмбальної пункції або поперекового проколу. Для цього пацієнта вкладають набік в позу ембріона, знеболюють зону взяття ліквору, а потім вводять порожнисту голку між хребцями. Після проникнення голки в спинномозковий канал, ліквор стікає в стерильні пробірки.
Після оцінки тиску наберіть СМР у кілька стерильних пробірок з метою проведення необхідних досліджень (зазвичай 3–5 мл; після виключення набряку мозку макс. 40 мл).
за допомогою спинномозкової рідини здійснюється видалення продуктів метаболізму з клітин центральної нервової системи (ЦНС), з одного боку, та транспортування поживних речовин з крові до клітин ЦНС, з другого боку.
СПИННОМОЗКОВА РІДИНА (лат. liqnor cerebrospinalis) утворюється в шлуночках мозку шляхом пропотівання плазми крові крізь стінки судин, а також секретується клітинами судинних сплетінь. Зі шлуночків вона надходить у цистерни мозку та субарахноїдальний простір. За добу в нормі утворюється 400–600 мл С.
Якщо потрібно отримати точні діагностичні дані, люмбальна пункція призначається для:
- виявлення або виключення наявності інфекції в спинномозковій рідині (ліквору);
- уточнення показників лікворного тиску;
- виявлення прохідності підпавутинного простору спинного мозку.
При пізньому зверненні до лікаря це функції спинномозкової рідини, що посилює ситуацію – розвиваються метаболічні розлади, парези та паралічі, епілепсія та деменція, а також летальний …