10 пар рослин, які потрібно садити поруч

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Перша редакція: 07 квітня 2019 🕒 5 хвилин 👀 38968 разів 💬 16 коментарів

Кожен садівник прагне отримати максимально великий і якісний урожай, використовуючи для цього будь-яку можливість: старанно готує ґрунт для посіву, вносить у нього добрива, вишукує в садових павільйонах і на інтернет-сайтах насіння найурожайніших і найстійкіших до несприятливих факторів сортів, тремтить над кожним сіянцем, поливає, розпушує, труїть жуків і збирає гусениць.

Сьогодні ми пропонуємо вам обговорити ще один агротехнічний прийом, який сприяє збільшенню кількості і підвищує якість дозріваючих плодів.

Вплив рослин одна на одну

Деякі рослини можуть пригнічувати сусідні культури, а можуть, навпаки, сприяти їхньому росту та розвитку. Є й такі, що здатні відлякувати шкідливих комах або добувати з ґрунту азот. Зосередьмося на тому, які городні рослини можна вирощувати поруч, а які не можна.

10 прикладів доброго сусідства

Прекрасно вживаються поруч троянди та часник: фітонциди й аромат цибулевої культури захищають троянди від шкідливих комах.

Чорнобривці – найкращий засіб від нематод на динній грядці.

Кабачки й огірки будуть надійно захищені від шкідників, якщо по периметру грядки посадити настурції.

Солодкий перець можна захистити від жуків, посадивши між його рядами амарант.

Благотворно впливають один на одного люпин і тютюн: свічки люпину робляться соковитішими та яскравішими, а листя тютюну росте значно швидше.

Квасоля, обплітаючи кукурудзу, теж захищає її від шкідників.

Посадіть на одній грядці шпинат і редис, щоб вони росли здоровими та не потерпали від комах.

Якщо ви посадите алісум між рядами картоплі, квітка збере на себе всіх жуків, і вони не зіпсують ваш урожай.

Томати, вирощувані на капустяній грядці, відлякають від неї листогризучих шкідників.

Захистити капусту від паразитів допоможуть низькорослі сорти цинії, нектар якої має сильні пахощі.

Варіанти потенційного партнерства й небажаного сусідства

Тепер поговоримо про сумісність рослин загалом:

• базилік – поширена в культурі зелень, яка благополучно сусідить із будь-якою городньою рослиною. Наприклад, якщо ви посадите її поруч із томатами чи салатом, смак цих рослин значно покращиться. Окрім того, базилік відлякує комарів. Категорично не рекомендується висаджувати цю рослину тільки поруч із рутою;
• квасоля прекрасно сусідить із котячою м’ятою,морквою,білоголовою та цвітною капустою,полуницею,календулою,буряком і кукурудзою, а з такими культурами, як цибуля пора, кріп і часник, цю бобову рослину садити небажано;
• броколі та брюссельська капуста прихильно ставляться до сусідства з буряком,календулою,морквою,гісопом,гречкою,чебрецем,полином,цибулею,шавлією, чорнобривцями та нагідками, а полуницю ці різновиди капусти городньої не зносять;
• білоголова та цвітна капуста добре вживаються з броколі,брюссельською капустою,помідорами,шпинатом,селерою та мангольдом, але не саджайте їх поруч із полуницею;
• огірочник лікарський сумісний із томатами та полуницею: він відлякує від них черв’яків і позитивно впливає на смакові якості плодів, але огірочник лікарський (бораго) не любить, коли поруч росте квасоля або гірчиця польова;
• буряк добре розвивається поруч із цибулею,мангольдом і такими різновидами капусти, як білоголова,броколі,цвітна й кольрабі, а по сусідству з виткою квасолею і гірчицею польовою її краще не висаджувати;
• шніт-цибулю можна сіяти в пристовбурних колах яблунь, у міжряддях ягідних кущів, у винограднику, розарії, поруч із томатами та горохом: цей різновид цибулі покращує ріст і смакові якості плодів сусідніх культур;
• моркву садять біля ранньої картоплі,капусти,цибулі,гороху,шавлії,розмарину,салату,полину та козельців;
• часник вирощують поруч із капустою,трояндами,томатами та плодовими деревами: він відлякує від цих рослин попелицю, морквяну муху і японського хрущика, але на гороховій або квасолевій грядці його не саджають;
• огірки дружать із квасолею,редискою,ранньою картоплею,кукурудзою,соняшником і капустою, але з пізньою картоплею вони не сумісні;
• кукурудзу можна садити по сусідству з динями,огірками,гарбузами,квасолею,соєю і ранньою картоплею;
• баклажани воліють сусідство з квасолею, але тільки не з картоплею,солодким перцем і томатами;
• кріп здатен підвищити смакові якості броколі,цвітної і білоголової капусти,салату,огірків і цибулі, але через морквяну муху йому шкодить сусідство з морквою.

Як садити овочі

При плануванні посадок потрібно враховувати властивості рослин і пам’ятати, що зростаючі до, після або поруч представники однієї родини хворіють на одні й ті ж захворювання і потребують одних і тих же поживних речовин, тому забирають їх один в одного.

І якщо посадити поруч із картопляним полем помідори чи баклажани, то замість цих пасльонових ви отримаєте тільки надзвичайний урожай колорадських жуків і фітофтороз у вигляді бонусу.

Часник і всі бобові – кінські боби, сою, квасолю, горох, чіа – краще садити в міжряддях, але необхідно враховувати, що виткі культури мають звичай розповзатися. Якщо ви посієте виткі бобові вздовж рядів кукурудзи, проблем виникнути не повинно, але на томатних грядках вони заплетуть усі кущі й можуть спровокувати розвиток фітофтори.

Бажано розділити весь город на блоки й у кожному розташувати посадки рослин-партнерів: на одному – буряк, картоплю і моркву, а зелень – петрушку, шпинат, кріп, салат і щавель – посіяти в іншому блоці або між кущами динь чи кавунів, наприклад. Огірки, що займають багато місця та вимагають підв’язування, краще висаджувати окремо, як і помідори, які бажано вирощувати якомога далі від будь-якої іншої культури.

І що дуже важливо: не саджайте на одному місці одні й ті ж культури з року в рік, оскільки це з часом призведе до втрати врожайності, виснаження ґрунту й накопичення в ньому хвороботворних мікроорганізмів і личинок шкідників. Коли запас необхідного рослині елемента в ґрунті виснажиться, коріння почне шукати йому заміну, а вона не завжди безпечна: при дефіциті в ґрунті кальцію, наприклад, рослина починає споживати замість нього радіоактивний калій 40, і можна тільки уявити, як це позначиться на вашому здоров’ї. Тому щорічно міняйте культури місцями, прораховуючи для кожної з них найкращий варіант.

Як підготувати лохину до зими: послідовний план дій

Найголовніший час для садівника, який вирощує лохину, – це осінь. Якщо не попрацювати у вересні-жовтні, то отримати чудовий урожай вітамінних ягід влітку не вдасться. Нехтування передзимовою підготовкою кущиків може призвести до вимерзання молодої порослі лохини, а як результат — істотного скорочення врожайності.

Осінній догляд за голубкою: загальні рекомендації

З приходом осені лохина потребує уваги дачника. Перше і найголовніше, що треба робити, — стежити за тим, щоб земля була пухкою і щоб вона в жодному разі не окислилася. Крім цього кущики лохини доведеться обрізати і підгодувати. Але давайте про все по порядку. Почнемо з універсальних рекомендацій, які садівникові, який мріє про великий урожай наступного року, варто якщо не вивчити назубок, то вже точно втілити в життя на 100%.

1. Полив.У рясному поливі лохина потребує, починаючи з другої третини літа і закінчуючи серпнем. Саме в цей період відбувається зародження так званих плодових бруньок, від яких наступного сезону залежатиме врожай. З приходом осені в рясному поливі рослина вже не потребує. А якщо вересень разом із собою навів рясні опади, то від штучного поливу взагалі потрібно відмовитися.
2. Мульча. У вересні-жовтні грядку, на якій живуть кущики лохини, необхідно замульчувати, щоб волога, що міститься в ґрунті, не випаровувалась так швидко. Використовувати для цього можна і потрібно щось зі списку: лапник; тирсу, яка встигла перепріти; подрібнена соснова кора.
3. Підгодівля. В осінній період культуру обов’язково необхідно підгодувати. Це робиться один раз (при обліку, що влітку було здійснено стандартне двоетапне підживлення). Використовувати як добрива потрібно суперфосфат і калій, взяті в пропорції 1:1 (по 40 г кожної із зазначених речовин).
4. Обрізка. Цей процес є обов’язковим і незамінним. Оптимальний період його проведення — жовтень. Перед садівником стоїть завдання ліквідувати всі гілки, що засохли, а також обрізати ті частини ягідника, на яких встигли оселитися шкідливі комахи.
5. Утеплення. Утеплення потребують тільки низенькі кущики лохини. Якщо кущі, навпаки, досить високі, додаткове укриття для зимівлі їм навряд чи знадобляться. Такі рослини легко переносять морози до 25 градусів, так що переживати про них не варто.
6. Підкислення грунту. Якщо на вашій ділянці лужна земля або земля з нейтральним pH, безглуздо чекати від лохини врожаю. Рослина не плодоносить на такій землі. Якщо хочете отримати завидний урожай, щоосені ягідник потрібно удобрювати особливим чином:

• набираємо відро води;
• додаємо туди 60 мл 9%-ної оцтової кислоти;
• перемішуємо і поливаємо лохину.

Щоб сформувати “будиночок” для маленької лохини, необхідно встановити опори навколо куща, укласти на опори тоненькі “шпали”, зафіксувати навколо них гілочки ягідника, після чого накрити спанбондом, а зверху лапником.

Крок №1: обрізання

Якщо ви не будете раз на рік, восени, обрізати лохину, то через кілька років вона просто переродиться в дичку. Плодоносити, звичайно, буде, але обсяг плодів буде далеким від бажаного. Як і розмір ягід, які суттєво подрібнюють. Основних причин необхідності обрізки три:

1. Занадто густа крона перетворює внутрішній простір куща на притулок для шкідників, які із задоволенням селяться у цьому затишші.
2. Загущення крони призводить до зниження якості вентиляції рослини. А це, своєю чергою, є основною причиною грибкових захворювань ягідника.
3. Для постачання численних гілок потрібна велика кількість поживного соку. Кущ віддає його пагонам, а до ягід сік не доходить. Ось вам і причина дрібніння плодів.

Осіння обрізка, що проводиться в період із середини жовтня по початок листопада, має більший формуючий характер. Приступати до неї слід тоді, коли рух соків у рослину припинився. Чому? Та тому, що до другої половини осені рослина вже встигає впасти в зимову сплячку. Отже, через зрізи, утворені в процесі, вже не проступить цінний для лохини сік.

Садовий вар – обов’язковий засіб, який наносять на ранки. В іншому випадку кожен зріз перетворюється на ворота, що “вітають” хвороботворних бактерій та інших мало корисних для рослини мікроорганізмів.

Існує кілька правил та рекомендацій, на які необхідно спиратися при проведенні осінньої обрізки лохини. Нижче перераховані головні їх.

1. Горизонтальні пагони слід зрізати. Визначити довжину гілки, що зрізається дуже легко: просто обріжте її до першої розташованої вертикально міцної здорової втечі.
2. Паростки третього та другого порядку треба ліквідувати. Залишити слід лише ті, які ростуть рівно. Ті ж, які спрямовані всередину куща або до землі, потрібно видалити без жалю.
3. Усі гілки, розташовані нижче 0,3 метрів від лінії ґрунту, також необхідно зрізати.
4. Пошкоджені верхівки гілок видаляють разом із нижніми гілками. Під ушкодженням мають на увазі обмороження, порушення цілісності через хворобу або атаку шкідників.

Якщо ви зробили весняну посадку блакитного саджанця, до кінця жовтня вам потрібно буде зрізати на ньому всі гілки та прирости. У результаті у вас повинен вийти прямостоящий саджанець, висота якого не перевищує 0,4 м, без будь-яких розгалужень.

Крок №2: підживлення після осіннього обрізання

Вище ми вже писали про те, що підгодовувати лохину восени необхідно сумішшю калію та суперфосфату, кожного з яких потрібно по 40 г у розрахунку на один квадратний метр грядки. Тепер додамо, що вносити підгодівлю восени можна тільки після рясного поливу куща. Підгодовувати азотом восени категорично заборонено. Таке підживлення може спровокувати рослину викинути листя. А це обернеться тотальною катастрофою для ягідника з огляду на те, що близькі листопадові морози.

Крок №3: укриття лохини

Укриття лохини – процес багатоетапний. Ми вже згадували про те, що кущі ягідника запросто витримують зниження температури до 25 градусів морозу. Але по-перше, подальше зниження здатне занапастити рослину. А по-друге, невеликі кущики лохини такою морозостійкістю не відрізняються. Крім того, існує ще один обтяжуючий фактор: якщо мороз є, а снігу немає, рівень згубності для ягідної культури підвищується в рази. Адже звичайному дачнику дуже складно передбачити кількість зимових опадів.

1. Коли похолодати ще не встигло, але осінь вже впевнено настала, гілочки лохини необхідно випрямити і нагнути до ґрунту. У цьому вам допоможе спеціальна дуга, яка просто не дасть пагонам випрямитись у звичне для них становище.
2. Як тільки настануть перші заморозки, кущі потрібно вкрити спеціальним агроволокном. Якщо такого в господарстві не знайшлося, використовуйте звичайну мішковину, яка, напевно, є в гаражі або погребі.
3. Як тільки випаде сніжок, необхідно закидати їм укритий мішковиною кущ. Саме сніг стане додатковим захистом від підступного морозу і не дасть температурі під мішковиною впасти нижче за мінімально допустимий рівень.
4. З приходом весни укриття можна розбирати та знімати всі захисні шари. Молоді гілочки, які можуть підмерзнути через весняні заморозки, краще відразу видалити. Решті рослини весняні морози вже не страшні. Найнебезпечніше позаду.

Деякі садівники використовують для укриття лохини плівку. Ми ж вважаємо, що плівки краще уникати. Під нею накопичується волога, перетворюючи укриття на відповідне місце для розмноження мікроорганізмів, які породжують грибкові хвороби.

Типові помилки садівника під час підготовки лохини до зими

З року в рік навіть досвідчені садівники роблять помилки в осінньому догляді за голубиною — рослиною рідкісною і примхливою, але дуже корисною та смачною. Давайте перерахуємо найбільш поширені промахи в садівницькій практиці дачників, щоб хоча б ви не наступали на ті самі граблі, що набили безліч шишок іншим городникам.

Перелив води. Занадто велика кількість води в ґрунті під голубиною призводить до двох сумних наслідків:

• коренева система недоотримує кисень через заболочування;
• в мороз коріння просто промерзає, через що рослина гине.

Перелив оцтової есенції. Багато – не означає добре. Чому так відбувається з вологою, ми зрозуміли. Тепер щодо есенції. Якщо ви додаєте у воду для поливу оцту більше, ніж рекомендовано, існує ризик зниження pH до 5,5 і нижче. Як тільки це станеться, у ґрунті загине гриб під назвою мікоризу. Цей гриб допомагає лохини засвоювати корисності із землі. Як тільки його не стане, надходження поживних засобів у рослину теж суттєво скоротиться.

Нестача добрив. Голубика – досить терплячий ягідник. Протягом чотирьох років вона може жити та плодоносити без додаткового підживлення. Але якщо протягом п’яти років не постачати кущ вітамінами, він вам відплатить аналогічною монетою у вигляді зниження врожайності та перетворення великих ягід на горошини.

Активне розпушування. У жодному разі не перекопуйте восени грядку з голубкою. І влітку не перекопуйте теж. У цієї рослини поверхневе коріння. Поглибивши лопату більш ніж на 3 см, ви просто їх пошкодите.

Якщо ви все зробите правильно і виключите із власної практики часті помилки, які допускаються іншими садівниками, то вже на другому чи третьому році з невеликого саджанця можна буде зібрати великий урожай.

Догляд за голубкою у травні: як підготувати рослину до плодоношення?

Ароматні, соковиті ягоди лохини не просто смачні. У них багато поживних речовин, антиоксидантів, клітковини та вітамінів. На щастя, лохину легко виростити при невеликих зусиллях, якщо купити якісні саджанці і правильно доглядати їх. З першим вам допоможе магазин Кліома, в якому можна придбати найкращі сорти лохини та ще й по знижках. Але щоб навчитися правильно доглядати кущі лохини і підготувати їх до плодоношення, дотримуйтесь правил, про які йтиметься далі.

Основи догляду за голубкою

Рослинам лохини потрібний добре дренований і досить кислий грунт з рН від 4,5 до 5,5 (приблизно). Щоб досягти цього, додайте торф’яний мох, компостовану соснову кору або витриману тирсу в ґрунт вашої грядки перед посадкою лохини. Вам також може знадобитися додавання сірки або іншого підкислювача грунту, щоб знизити pH. Перевірте pH до посадки, щоб переконатися, що вона знаходиться у бажаному діапазоні.

Полив лохини

Рослини лохини потребують регулярного поливу протягом вегетаційного періоду, який зазвичай триває з пізньої весни до ранньої осені. Намагайтеся поливати рослини чорниці один чи два рази на тиждень під час посушливих періодів, щоб верхні кілька дюймів ґрунту залишалися вологими, але не мокрими весь час.

Надлишок вологи може призвести до кореневої гнилі та інших захворювань. Якщо ви не впевнені, як часто поливати лохину, краще регулярно перевіряти ґрунт. Якщо ґрунт здається сухим – потрібен рясний полив. Якщо можливо, спробуйте використати дощову воду, зібрану із жолобів. Дощова вода, як правило, м’якша для рослин.

Поливаючи лохину, переконайтеся, що ви використовуєте теплу воду, оскільки це допомагає знизити шок від пересадки та стимулює зростання у спекотні літні місяці, коли температура висока. Також важливо уникати зволоження листя під час поливу. Це може спричинити грибкові захворювання, такі як борошниста роса або плямистість листя. Ці хвороби можуть пошкодити листя та призупинити зростання.

Підживлення

Підживлення рослин лохини є важливою частиною підтримки їхнього здоров’я та рясного плодоношення. Однак переконайтеся, що ви не перестараєтеся, оскільки занадто багато добрив може спалити ніжне коріння та листя. Це призведе до сповільненого зростання чи навіть смерті рослини. Для досягнення найкращих результатів слід використовувати кислотне добриво спеціально розроблене для лохини.

Рекомендується використовувати органічні добрива, такі як рибна емульсія або гнойовий чай, кожні 2-3 тижні протягом періодів активного зростання (пізня весна до ранньої осені). Крім того, додавання трішки мульчі навколо основи кожної рослини допоможе уникнути бур’янів, а також допоможе зберегти вологу в спеку.

Боротьба зі шкідниками

Захист ваших кущів лохини від шкідників є ключовим для підтримки здорового листя і запобігання пошкодженням, викликаним комахами, такими як попелиця або гусениці. Вони харчуються ніжними молодими пагонами та листям, що з часом викликає їхню деформацію чи знебарвлення, якщо їх не контролювати.

Найкращий спосіб захиститися від цих комах – використовувати природні методи боротьби зі шкідниками. Сонечка, наприклад, які полюють за шкідниками, не завдають шкоди жодним корисним рослинам і є корисними помічниками садівника. Крім того, розпилення масла німа на уражені ділянки може швидко позбутися настирливих загарбників, не травмуючи лохину.