чекати

1. перех., кого, чого, що, на кого — що і без додатка. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимсь; розраховувати на появу, прихід кого-, чого-небудь; ждати.

Олександра давно вже зварила вечерю і чекала чоловіка (Коцюб., І, 1955, 28);

Я чекаю на тебе при каганці і співаю (Стеф., Вибр., 1949, 196);

Негаразд Ліля робить, що мені не пише, я дуже чекаю на її лист (Л. Укр., V, 1956, 208);

Ми чекаємо машину (Ю. Янов., II, 1958, 75);

// Розраховувати на визначений, слушний момент для здійснення чого-небудь.

Явдоха була вже заручена і тілько чекала осені, щоб весілля грати (Мирний, I, 1954, 61);

Скільки він мріяв про цей момент, скільки чекав цієї хвилини — хвилини повороту додому і першого погляду на рідне місто (Смолич, Ми разом. 1950, 10);

[Гавриїл:] Після того ж вечора мені не довго довелося чекати нагоди, щоб довести отцю Олександерові, що я вже став “розторопний” (Мик., Кадильниця, 1959, 55).

◊ Чека́ти як бо́га див. бог;

Чека́ти, як віл о́буха див. обу́х;

Як ма́нни небе́сної [з не́ба] чека́ти див. ма́нна.

2. перех., кого, чого, на кого — що. Надіятися на кого-, що-небудь, сподіватися чогось; ждати.

Стоячи на колінах, вона виливала їх [молитви] з повного серця і все дивилась на о. Василя, наче чекала, що він забере ті молитви й однесе до бога (Коцюб., І, 1955, 327);

Чекав він звичайного казарменого трусу: чергового офіцера по батальйону та двох унтерів, і поява жандармського полковника вразила його і сказала йому все. Справа складніша (Тулуб, В степу. 1964, 502);

Як і чекала Олеся, Пронька незабаром відстав, але Павлик плив поряд (Донч., VI, 1957, 90);

Коли життя ти не учасник, А тільки свідок віддаля,— Дарма чекатиме прекрасних Від тебе подвигів земля (Рильський, III, 1961, 85);

// Ждати настання чогось, здійснення передбачуваного.

— Але чекають ще більших морозів. Що робити? Як рятувати [сад]? (Довж., I, 1958, 472).

3. тільки 3 ос., перех. і неперех. Бути приготовленим, призначеним для когось, чогось.

Є у нас м’які завої і бальзам на рану гойний, там на вежі біла постіль вже давно на вас чекає (Л. Укр., І, 1951, 433);

Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (Тулуб, В степу. 1954, 90);

Вдома Тамару чекала несподіванка. В коридорі до неї кинулась Женя (Хижняк, Тамара, 1959, 112);

// Бути в передчутті чого-небудь, ждати його.

Все принишкло. Все чекало грози (Донч., VI, 1957, 80);

// Бути неминучим для кого-небудь у майбутньому.

[Люцій:] Ні, справді, коли в чім винуватиш, то кажи. ..Адже ми вкупі носимо кайдани, однакова всіх нас чекає доля… (Л. Укр., II, 1951, 426);

Черниш розсміявся: — Нам не треба ворожити. Ми й так знаємо, що нас чекає попереду (Гончар, III, 1959, 94).

4. перех. і неперех. Зволікати з чим-небудь, не діяти, вагаючись.

[Ленін:] Маркс і Енгельс вчили пролетаріат — оборона є смерть збройного повстання. Чекати не можна, бо можна загубити все (Корн., I, 1955, 195);

// Бути відставленим, перенесеним на якийсь час.

В свято, от як тепер, коли буркотлива мати поснула, батько молиться, а робота чекає будня, дівчина не знає, що з собою чинити (Коцюб., I, 1955, 285);

// перев. у формах наказ. сп. Несподівано обривати свої або чиїсь дії, рухи, мову і т. ін., звертаючись до себе чи із закликом до співрозмовника (співрозмовників).

— Чекайте, чекайте, що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян (Стельмах, І, 1962, 190);

— Чекай, хлопче, а де ж твій тато? — спитав з високого коня білявий улан (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 17);

// Погрозливе звертання до кого-небудь.

— Нема… Покинув… Через Домніку покинув… Але чекай! Та що йому зробиш. Одружиться, а я… покинута, знеславлена… (Коцюб., I, 1955, 248);

— Чекайте, ми ще прийдемо,— хотілося крикнути.— Відходимо ручаями, а сюди нас вернеться море! (Гончар, II, 1959, 128).

◊ Чека́ти ко́ло (з) мо́ря пого́ди див. мо́ре.

Значення в інших словниках

1. чекати — (чекаючи, розраховувати на чиюсь появу) очікувати, ждати, дожидати, (терпляче) вичікувати, підстерігати, розм. (втомлено) чапіти, (дуже пильно) пантрувати, чигати. Словник синонімів Полюги
2. чекати — (на кого) ждати, (чого) сподіватися, дожидати, очікувати, передбачати що, (терпляче) вичікувати, вижидати, зп. піджидати, нак. ЧЕКАЙ! начувайся’ Словник синонімів Караванського
3. чекати — див. ждати Словник синонімів Вусика
4. чекати — [чеикатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
5. чекати — Чекати, дожидати, ждати, сподіватися Дієслова чекати й дожидати, ждати є абсолютні синоніми, між ними нема ніякої значеннєвої різниці, тільки й того, що перше вживається переважно в говорах Правобережжя України, а друге й третє&nbsp. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
6. чекати — ЧЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого, чого, що, на кого – що і без дод. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимсь; розраховувати на появу, прихід кого-, чого-небудь; ждати. Олександра давно вже зварила вечерю і чекала чоловіка (М. Словник української мови у 20 томах
7. чекати — чека́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
8. чекати — Чекай ладу, то дістанеш коляду. Чекай ряду — дістанеш коляду. Про користь терпеливості. Чекай, псе, нім кобила здохне. Про марні надії лихої людини. Приповідки або українсько-народня філософія
9. чекати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех., кого, чого, що, на кого – що і без додатка. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимсь; розраховувати на появу, прихід кого-, чого-небудь; ждати. Великий тлумачний словник сучасної мови
10. чекати — жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо. Фразеологічний словник української мови
11. чекати — ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
12. чекати — Чека́ти, -ка́ю, -ка́єш кого-чого і на кого-що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. чекати — Чека́ти, -ка́ю, -єш гл. Ждать, подождать. Два третього не чекають. Ном. № 11955. Чекай-но, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся. Ном. № 4092. Як би на вас чекав, то досі вмер би. Чуб. І. 272. Словник української мови Грінченка

Що означає вираз «троянський кінь»?

Фразеологізми служать одним з головних прикрас нашої мови, причому як письмовій, так і усній. Багато з крилатих виразів зберігають свою популярність протягом надзвичайно довгого часу. Одним з таких відомих і вживаних фразеологізмів є оборот «троянський кінь», значення і походження якого ми детально розглянемо в цій статті.

Як вже було сказано вище, крилатий вислів «троянський кінь» є досить поширеним. Воно фігурує в розмовній мові, як дорослого, так і молодого покоління, а з міфом, що послужило джерелом появи обороту, діти знайомі вже зі шкільної лави. В даний час фразеологізм став практично прозивним і вживається в декількох значеннях.

Перш за все, ми вдаємося до використання цього виразу, коли говоримо про будь-які подарунки або підношення, які подаються виключно з метою нашкодити чи погубити. Крім того, фразеологізм досить часто вживається в переносному значенні, коли мова йде про всілякі шкідливі програми, які отримали зараз широке поширення. Такі віруси досить складно розпізнати, а шкоду, яку вони можуть нанести системі, величезний.

Вираз «троянський кінь» прийшло до нас із далекої епохи часів Троянської війни. Війна за місто почалася через прекрасної жінки Олени. Жінка була дружиною легендарного героя Менелая, проте, її серце вдалося завоювати синові троянської царської подружжя, Парису. Олена настільки була зачарована юнаків, що піддалася на його вмовляння покинути будинок чоловіка і поплисти разом з коханим. Минулий вирішив, що Паріс викрав прекрасну Олену і оголосив війну Троє.

Відео: Троянський кінь. (Вірус)

Однак, захоплення міста був дуже складний: Ахейського війська довгий час не вдавалося пробити його захист. Коли стало очевидно, що фізичне захоплення могутнього поселення неможливий, один з найбільш хитрих вождів данайців, Одіссей, запропонував свій план. Ахейці спорудили величезного дерев`яного коня, якого пізніше залишили біля стін Трої, зробивши вигляд, що відступають. Вони залишили троянцам повідомлення на боці коня, де написали, що приносять його в дар в честь богині Афіни.