Доказово про гомеопатію

Гомеопатія залишається однією з найбільш суперечливих тем у медицині, хоча, здавалось би, все давно має бути зрозуміло. Спробуємо розібратись, що ж саме із нею не так.

Гомеопатія – це терапевтичний метод із застосуванням сильно розведених речовин, розроблений Самуелем Ганеманом ще наприкінці ХVIII століття і досі зустрічається не лише на теренах країн пострадянського простору, але і в багатьох інших державах. Донедавна – і як навчальна дисципліна у деяких медичних ВНЗ. В Канаді є навіть гомеопатичний коледж, розкритикований у 2012 за публікацію антивакцинаторських тверджень.

Гомеопатія базується на двох основних принципах: 1) «подібне лікує подібне», тобто пацієнтам із певними симптомами може допомогти препарат, який призводить до появи цих самих симптомів у здорових людей; 2) гомеопатичні препарати зберігають біологічну активність після багаторазового розведення, навіть якщо їх розведення перевищує число Авогадро (кількість структурних одиниць (атомів, молекул або інших) в одномумолі речовини, що дорівнює 6.02214076×1023 моль−1. Наприклад, препарат під назвою «Осцилококцинум» містить в якості діючої речовини екстракти печінки і серця мускусної качки, розведені настільки, що діюча речовина не визначається: розведення від 1 до 10 позначаються знаком “X”. Отже, 1Х розведення = 1:10 або 1 частина діючої речовини на 10 частин води; 3X = 1: 1000; 6X = 1: 1000000. Розведення від 1 до 100 позначаються знаком “С.” Отже розведення 1С = 1: 100; 3С = 1: 1000000. Розведення 24X або 12C або більше не містять жодної молекули вихідного активного інгредієнта. Осцилококцинум розведений до 200С.

Практики вважають, що чим більше речовина розводиться таким чином, тим більше її терапевтичний потенціал для лікування симптомів. Багато гомеопатичних препаратів складаються із речовин, які настільки багато разів розводили у воді, що вихідна речовина може навіть не визначатись взагалі.

Лікарі, які практикують гомеопатію, як правило, розпитують пацієнтів про стан здоров’я і супутню патологію, а також про загальне самопочуття, емоційний стан, спосіб життя та дієту. Виходячи з цього, вони приймають рішення щодо курсу гомеопатичних препаратів, найчастіше у формі таблеток, капсул або настоянок (розчинів). Іноді зустрічаються і максимально незвичні питання, як-от про колір очей або жорсткість ліжка чи характер.

Гомеопатія застосовується при надзвичайно широкому спектрі захворювань. Багато практикуючих лікарів вважають, що вона може допомогти при будь-якому патологічному стані.

Серед найпоширеніших станів, при яких призначається гомеопатія, є астма, вушні інфекції, поліноз, депресія, стрес і підвищена тривожність, різноманітні алергії , дерматити, артрити, артеріальна гіпертензія.

Деякі гомеопатичні продукти (які називаються “нозодами” або “гомеопатичними щепленнями”) рекламувались раніше як альтернатива щепленням, однак фахівці з Центру контролю та профілактики захворювань США заявляють, що немає достовірних наукових доказів на підтвердження цієї інформації.

Мало який інший спосіб лікування викликав більше суперечок і дискусій, ніж гомеопатія. Існування неоднозначних доказів не є незвичним явищем у терапевтичній галузі. Одним із рішень для вирішення таких суперечностей є проведення систематичних оглядів та мета-аналізів детальних досліджень. У 1997 група науковців, базуючись на результатах власного мета-аналізу, висловили думку, що гіпотеза про те, що клінічні ефекти гомеопатії повністю обумовлені ефектом плацебо, не зовсім правдива. Автори також заявили, що не було виявлено жодних ознак того, що гомеопатія явно перевершує ефект плацебо, і наявно було недостатньо доказів, що гомеопатія є однозначно ефективною для будь-якого окремого клінічного стану. Незважаючи на це та інші застереження, гомеопати у всьому світі відзначали цю публікацію як остаточний доказ на користь цього методу. З тих пір з’явився шквал інтересу до гомеопатії, і було опубліковано ще кілька систематичних оглядів.

У 2002 році було проведено мета-аналіз усіх наявних на той час релевантних досліджень, присвячених ефективності призначення гомеопатії. Було проведено одинадцять незалежних систематичних оглядів і не знайдено жодних вагомих доказів на користь гомеопатії. Зокрема, не було стану, який би переконливо реагував на гомеопатичне лікування, порівняно із плацебо або контрольними втручаннями. Одночасно, не було жодного гомеопатичного препарату, який би продемонстрував клінічні ефекти, які б переконливо відрізнялися від плацебо, тому їх не можна рекомендувати для призначення в клінічній практиці лікарів.

У 2010 році в доповіді National Health and Medical Research Council з питань гомеопатії експерти дійшли висновку, що „не було достовірних доказів досліджень ефективності гомеопатії для лікування ряду станів здоров’я”. Науковці також наголосили на тому, що фінансування Національною службою охорони здоров’я у Великій Британії гомеопатії (ще з 1948 року) та видача Агентством з регулювання лікарських засобів та медичних товарів дозволів на ліцензування подібних продуктів, які згодом з’являються на аптечних полицях, є небезпечними кроками до схвалення гомеопатії як ефективного методу в медицині. Щоб зберегти довіру пацієнтів та не наражати їх на небезпеку, уряд, на думку фахівців, не повинен схвалювати використання методів плацебо, включаючи гомеопатію, тому гомеопатія не повинна фінансуватись Національною службою охорони здоров’я, а Агентство з регулювання лікарських засобів та медичних товарів має припинити ліцензування гомеопатичних продуктів.

Гомеопатія наразі відсутня в загальному доступі у всіх регіонах Великої Британії. У 2017 році Національна служба охорони здоров’я у Великій Британії рекомендувала лікарям загальної практики та іншим лікарям припинити призначення та видачу гомеопатичних засобів через відсутність «чітких або вагомих доказів на користь використання гомеопатії».

Національна рада зі здоров’я та медичних досліджень Австралії у 2015 році опублікувала масштабний огляд, присвячений вивченню ефективності гомеопатії. Оцінивши понад 1800 досліджень з гомеопатії, Національна рада з питань охорони здоров’я та медичних досліджень Австралії змогла знайти лише 225, які відповідали критеріям аналізу. Аналіз у кінцевому підсумку нараховував 40 систематичних оглядів і мета-аналізів про застосування цього методу при найрізноманітніших станах, від лікування ВІЛу/СНІДу та фіброміалгії до синдрому дефіциту уваги і гіперактивності та деменції. І систематичний огляд цих досліджень не виявив «жодних якісних доказів підтвердження ефективності гомеопатії при лікуванні вказаних у дослідженнях станів здоров’я».

Управління з продовольства і медикаментів США попередило споживачів про необхідність ставитись обережніше до виробів, позначені як гомеопатичні. Наприклад, у 2017 році опубліковане попередження для споживачів, що деякі гомеопатичні таблетки для прорізування зубів мають надмірну кількість токсичної речовини, що міститься у беладоні; у 2015 році також опублікований заклик не покладатися на безрецептурні препарати від астми, які позначаються як гомеопатичні, оскільки FDA не оцінює їх безпеку та ефективність.

Попри відсутність адекватної доказової бази, гомеопатія лишається популярною як серед населення, так і серед медичних працівників, тому досі можна зустріти той чи інший гомеопатичний засіб в листку призначень. Безумовно, на час створення даний метод був однозначно менш небезпечним за кровопускання чи припікання ран розпеченим залізом і здавався практично революційним. Але, враховуючи нестримний розвиток науки і можливість вивчити і дослідити ефективність будь-яких методів лікування, раціональніше було б лишити гомеопатію в минулому і приділити трохи часу більш доказовим підходам.

Чи ефективні гомеопатичні препарати і як їх відрізнити в аптеці?

Багато хто віддає перевагу лікуванню гомеопатією та вірить в її ефективність у зв’язку з тим, що вона має менше побічних ефектів, ніж традиційні хімічні медикаменти. Гомеопатична медицина, через 200 років після її винайдення, все ще набирає популярність, хоча суперечки про її ефективність не вщухають. У цій статті розповімо, що таке гомеопатичні препарати, як готують гомеопатичні препарати і чи ефективні вони для лікування захворювань.

Гомеопатичні препарати: що це таке?

У традиційній медицині боротьба з хворобами забезпечується хімічними речовинами, які вбивають бактерії, змінюють хімію в мозку та пригнічують запальні процеси в організмі. Ефективність їх підтверджена клінічними випробуваннями, однак більшість препаратів мають серйозні побічні ефекти. У зв’язку з цим виникає безліч напрямків альтернативного лікування, що гарантують відсутність шкоди організму людини.

Гомеопатія – це один з видів нетрадиційної медицини, яка була заснована в кінці 1700-х років німецьким лікарем Самюелем Ганеманом. Він припускав, що пацієнта можна вилікувати за використанням малих дозах природних матеріалів, які у великих дозах можуть викликати такі ж симптоми.

Гомеопатичні ліки значно відрізняються від інших видів ліків, хоча й приготовлені з рослинної, тваринної та мінеральної сировини.

Принципи гомеопатії

Основою класичної гомеопатії є розуміння того, що людина в основному здорова, а хвороба означає порушення балансу, вираженого фізичними та емоційними симптомами. Лікування гомеопатичними препаратами, як правило, засноване на трьох головних принципах:

• Принцип подібності. Гомеопатія походить від слова «гомо» – «схоже» та «патія» – «хвороба». Це принцип заснований на тому, що речовину, що викликає симптоми захворювання у здорової людини, можна використовувати в розбавленому вигляді для лікування таких же симптомів у хворого. Наприклад, здорова людина п’є каву ввечері і їй важко заснути, що природно. При цьому, для людини, яка страждає безсонням, гомеопатія запропонує гомеопатичну каву, яка допоможе їй заснути.
• Принцип мінімальної дози. Чим більше розбавлена речовина, тим вона сильніше, що відомо під назвою «закон нескінченно малих». Вважається, що зменшення дозування активної речовини в препараті підвищує його терапевтичну ефективність.
• Принцип індивідуальності. Лікувати треба не хворобу, а людину. Вважається, що лікувати потрібно не конкретне захворювання, а імунну систему хворого, застосовуючи індивідуальний підхід. Гомеопат повинен дослідити всі системи організму пацієнта, встановити аспекти кожного симптому. Як тільки вся відповідна інформація буде отримана, гомеопат підбере відповідні ліки. Тобто, у кожного організму є один гомеопатичний (лікарський) препарат, енергія якого найбільш схожа на його енергію і зможе привести його до повного зцілення.

З чого роблять гомеопатичні препарати?

Гомеопатичні засоби виробляються з речовин тваринного, рослинного і мінерального походження. Вони рекомендуються для лікування і полегшення симптомів найрізноманітніших захворювань. Так, популярністю користуються гомеопатичні препарати для імунітету (Галіум-Хеель, Анаферон), гомеопатичні препарати для лікування горла (Ангін-Гран), гомеопатичні препарати від алергії (Окулохеель) та інші. Крім того, рекомендують гомеопатичні засоби для дітей і немовлят (Грип-Гран Дитячий, Анаферон Дитячий), для жінок під час вагітності, оскільки не викликають звикання і безпечні при тривалому використанні. На сьогоднішній день існує понад 3500 гомеопатичних препаратів, які можна купити в будь-якій аптеці.

Гомеопатичний засіб – це препарат, заснований на натуральній сировині, яке багато разів розводиться у воді або етанолі до тих пір, поки не залишиться практично жодної молекули діючої речовини. Кожне розведення при цьому призводить приблизно до 100-кратного розведення, а виконуватися таких циклів може і 20, і 200 разів. Потім гомеопатичний засіб піддають послідовності струшувань і перемішувань, що є частиною «ритуалу» його виготовлення. В результаті гомеопатичний препарат буде являти собою тільки воду з «пам’яттю» про діючу речовину.

Таким чином, препарати гомеопатії не містять активної речовини, але під час приготування струшування «виявляють енергетичний або динамічний компонент» гомеопатичних ліків.

Чи ефективні гомеопатичні лікарські препарати?

Науковий спосіб оцінки терапевтичної ефективності медикаментів полягає в контрольованому клінічному випробуванні. У такому експерименті суб’єкти отримують тестові ліки, а інші отримують плацебо.

Протягом багатьох років проводилися дослідження, присвячені ефективності лікування за допомогою гомеопатичних препаратів. На жаль, контрольовані клінічні випробування гомеопатичних препаратів відносно рідкісні, і існує протиріччя щодо інтерпретації їх результатів. У будь-якому випадку, жоден гомеопатичний препарат не був зазначений в якості лікарського засобу після процесу клінічних досліджень, оскільки результати вказують на відсутність побічних дій, як і терапевтичної ефективності.

Немає клінічних даних того, що гомеопатія ефективна в якості лікування будь-якого захворювання, крім ефекту плацебо.
Крім того, Всесвітня організація охорони здоров’я ніколи не визнавала ефективність гомеопатичної медицини і з 2009 року закликає не використовувати їх для лікування грипу, дитячої діареї, туберкульозу, малярії та ВІЛ.

Як правило, всі гомеопатичні препарати безпечні у використанні. Рівні розведення в препараті настільки високі, що він часто не містить навіть однієї молекули вихідного інгредієнта, з якого він був приготований, що пояснює його безпеку.

Таким чином, гомеопатія заснована на метафізичних принципах, терапевтичний ефект якої заснований на властивості «пам’яті води». З наукової точки зору це пояснюється ефектом плацебо, створюваного самим лікуванням, навіть якщо воно неефективно. І чим сильніше у пацієнта здатності самонавіювання, тим більший лікувальний ефект матимуть гомеопатичні таблетки.

Як відрізнити гомеопатичні препарати від лікарських?

Ще у 2016 році уряд США зобов’язав виробників гомеопатії ввести спеціальну мітку на упаковку про те, що вона не має доведеної ефективності, а якість не регулюється Управлінням з контролю за продуктами і ліками США (FDA). Через рік служба охорони здоров’я Великобританії закликала лікарів припинити призначати гомеопатичні засоби своїм пацієнтам.

В Україні до сих пір багато гомеопатичних препаратів, які продаються в аптеці, складно з першого погляду відрізнити від лікарських медикаментів. І якщо у вас немає такої мети, то слід заздалегідь з’ясувати до якої групи належить препарат, що Вас цікавить. І щоб не купити гомеопатичні препарати замість лікарських слід звернути увагу на наступні написи:

• На коробці препарату повинно бути написано «Гомеопатичний засіб» будь-якою мовою. Найчастіше цей напис друкується дрібним шрифтом.
• В інструкції опис гомеопатичних препаратів повинен містити слово «гомеопатичний препарат» в пунктах Фармакологічна група.
• У складі гомеопатичного препарату завжди присутні позначення розведення діючої речовини, наприклад D1, D4 або С6, С20, С200, де D – це кількість десяткових розведень, а С – сотенних.

Дана інформація допоможе точно дізнатися, чи знаходиться перед Вами лікарський або гомеопатичний засіб.

Здоров’я безцінне – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов’ю і турботою.

Читайте також:

Анафілактичний шок: симптоми та перша допомога

Як і за будь-якої алергії, організм, зіткнувшись з речовиною, що здається йому отрутою, починає захищатися. Але іноді робить це настільки активно, що шкодить самому собі, вводячи організм до стану анафілактичного шоку.

Ревматоїдний артрит: симптоми, причини, лікування

Ревматоїдний артрит є хронічним захворюванням, яке сильно погіршує якість життя пацієнта. Воно проявляється в запаленні та руйнуванні будь-якого суглоба в тілі, приводячи до їх сильної деформації.

Ліки на 1000 грн від «єПідтримка»: хто і як зможе їх купити?

24 січня стартувала президентська програма «єПідтримка» для українців віком від 60 років: тепер на 1000 грн можна купити ліки

Підписуйтесь на нас в соціальних мережах:

Щоб не пропустити цікаві статті про здоров’я та медицину підписуйтесь на нас в соцмережах