Що обовязково має бути у контракті

Контракт, за винятком певних особливостей, є повним синонімом поняття «договір», що застосовується в цивільних, господарських, сімейних та трудових відносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП контракт — це особлива форма трудового договору, яка укладається в письмовій формі на строк, визначений угодою сторін, і в якій права, обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

Однак контракт відрізняється від звичайного трудового договору тим, що:

– контракт обов’язково укладається в письмовій формі;

– у контракті можуть установлюватися додаткові (крім зазначених законодавством) підстави щодо його розірвання;

– контракт має строковий характер;

– у разі дострокового розірвання контракт має передбачати, зобов’язання власника або уповноваженого ним органу щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові .

Таким чином, у контракті наявні такі умови, як строковість, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави для розірвання контракту тощо, які можуть бути невигідними для працівника.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП контракт укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру майбутньої роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Порядок укладання контрактів під час прийняття (наймання) на роботу працівників на підприємство, в установу, організацію незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також щодо громадян визначено Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті на роботу працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. № 170 із змінами.

Так, відповідно до п. 3 Положення № 170 прийняття (наймання) на роботу працівників через укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом може відбуватися у випадках, прямо передбачених законами.

Якщо укладення контракту законом не передбачене, то власник або уповноважений ним орган не має права укладати з працівником контракт, навіть якщо є наявна обопільна згода.

Працевлаштовуючись за контрактом, працівник подає пакет документів, як і під час працевлаштування за звичайним трудовим договором.

Від потенційного працівника під час укладання контракту заборонено вимагати документи (відомості), що підтверджують його партійну, національну належність, походження, реєстрацію, місце проживання чи перебування, а також інші документи, подання яких не передбачено законодавством.

Забороняється допускати працівника до роботи, якщо наказ (розпорядження) про його прийняття на роботу ще не виданий.

Також забороняється укладати контракт з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.

Відповідно до ст. 24 КЗпП контракт укладається в письмовій формі і підписується власником або уповноваженим ним органом та працівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.

Контракт оформляється у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються в кожної із сторін контракту.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, власник або уповноважений ним орган під час укладання контракту оформлює наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами в контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеною в письмовій формі.

Як відомо, про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо) працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Таким чином, про переукладення трудового договору із зміною його на контракт працівника потрібно повідомити не пізніше як за два місяці до укладення контракту, оскільки зазначене тягне зміну істотних умов праці.

Типова форма контракту з працівником затверджена наказом Мінпраці України від 15.04.1994 р. № 23, зареєстрованим у Мін’юсті України 28.04.94 р. за № 84/293 (із змінами). Ця Типова форма не поширюється на керівників підприємств державної форми власності.

Типова форма контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 р. № 597 (із змінами).

Якщо працівник, з яким відповідно до законодавства обов’язково потрібно укладати контракт, не погоджується на його укладення, такий працівник підлягає звільненню відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП як такий, що відмовився від продовження роботи у зв’язку зі змінами істот» них умов праці. Така позиція, зокрема, міститься в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9.

Трудовий контракт: особливості та порядок укладання

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної й творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Чинним законодавством передбачено, що особливою формою трудового договору є контракт. Сфера застосування контракту визначається законами України. Таким чином, прийняття (наймання) на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом, громадянином може здійснюватись у випадках, прямо передбачених законами. На сьогоднішній день, контракт може бути укладено, наприклад, з: педагогічними й науково-педагогічними працівниками (ч.3 ст.54 ЗУ “Про освіту”); помічником адвоката (ч.1 ст.8 ЗУ “Про адвокатуру”).

Питання щодо порядку укладання контрактів при прийнятті на роботу працівників регулюється, зокрема, постановою КМУ від 19 березня 1994 р. № 170 “Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору”, наказом Мінпраці України від 15 квітня 1994 р. № 23 “Про затвердження Типової форми контракту з працівником”.

Слід зауважити, що контракт як особлива форма трудового договору має забезпечувати умови для виявлення ініціативності й самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову й соціальну захищеність працівника. Умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами й колективним договором, вважаються недійсними.

При прийнятті на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту роботодавець має враховувати, що контрактом не може бути:

• змінено порядок розгляду індивідуальних трудових спорів;
• запроваджено по відношенню до працівника повної матеріальної відповідальності, крім випадків, передбачених ст. 134 КЗпП України.

Також слід зазначити, що роботодавець зобов’язаний забезпечувати конфіденційність умов контракту. Особи, які за своїми службовими обов’язками мають доступ до інформації, зафіксованої в контракті, не мають права її розголошувати. При цьому вимоги конфіденційності не поширюються на умови контракту, які регулюються чинним законодавством і по відношенню до органів, які здійснюють контроль за їх додержанням.

Щодо порядку укладення контракту слід зауважити, що відповідно до ст.24 КЗпП України контракт укладається в письмовій формі й підписується роботодавцем і працівником, якого приймають на роботу за контрактом.

Контракт оформляється у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу й зберігаються в кожної із сторін контракту. За згодою працівника копію укладеного з ним контракту може бути передано профспілковому чи іншому органу, уповноваженому працівником представляти його інтереси, для здійснення контролю за додержанням умов контракту.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами в контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеною в письмовій формі. Крім того, контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (найняття) працівника на роботу з дня, встановленого в контракті за згодою сторін.

В контракті передбачається: обсяги пропонованої роботи й вимоги до якості й строків її виконання; строк дії контракту; права, обов’язки і взаємна відповідальність сторін; умови оплати й організації праці; підстави припинення й розірвання контракту; соціально-побутові й інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов’язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей і фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця. При цьому умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників, із якими укладається контракт, визначаються угодою сторін.

Розміри виплат не можуть бути меншими, ніж передбачено чинним законодавством, угодами й колективним договором і залежать від виконання умов контракту. У контракті можуть також визначатися умови підвищення або зниження обумовленого сторонами розміру оплати праці, встановлення доплат і надбавок, премій, винагород за підсумками роботи за рік чи інший період, участі у прибутках підприємства, установи, організації (якщо це передбачено чинним законодавством і їхніми статутами) чи громадянина-підприємця.

На основі Типової форми контракту з працівником у контракті можуть бути зафіксовані особливі умови праці по окремим професіям і видам робіт, враховуючи їх специфіку, професійні особливості. У контракті можуть бути передбачені додаткові пільги, гарантії й компенсації, не встановлені чинним законодавством, за рахунок коштів роботодавця.

Якщо умовами контракту передбачається переїзд працівника на роботу в іншу місцевість, сторони визначають у контракті умови, гарантії й компенсації такого переїзду й умови забезпечення працівника (а за необхідності й членів його сім’ї) житловою площею або оплату витрат за найм (піднайм) житлового приміщення чи користування готелем.

Також у контракті визначаються режими робочого часу і часу відпочинку працівника. При цьому тривалість відпустки працівника не може бути меншою від встановленої законодавством для цієї категорії працівників. Варто зауважити, якщо для службових поїздок працівник використовуватиме власний автомобіль, сторони передбачають умови виплати відповідної компенсації. За угодою сторін у контракті можуть бути визначені й інші умови організації праці, необхідні для виконання зобов’язань, взятих на себе сторонами.

Контракт також має передбачати зобов’язання роботодавця щодо компенсації моральної й матеріальної шкоди, заподіяної працівникові при достроковому розірванні контракту:

• працівником – із причин невиконання чи неналежного виконання роботодавцем зобов’язань, передбачених контрактом;
• роботодавцем – на підставах, не передбачених чинним законодавством і контрактом.

Крім того, слід зазначити, що одним із положень контракту є підстави припинення й розірвання контракту.

У випадку розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, встановлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за п.8 ст.36 КЗпП України з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом. При невиконанні або неналежному виконанні сторонами зобов’язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.

Чинним законодавством передбачено, що контракт підлягає розірванню достроково на вимогу працівника: у випадку його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за контрактом; при порушенні роботодавцем законодавства про працю; при невиконанні чи неналежному виконанні роботодавцем зобов’язань, передбачених контрактом, і з інших поважних причин. Звільнення працівника у цьому випадку проводиться відповідно до ст.39 КЗпП України. Також у контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання.

Контрактом можуть бути встановлені додаткові гарантії працівникові на випадок дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин. Слід зауважити, що за два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк. Спори між сторонами контракту розглядаються в установленому чинним законодавством порядку. Крім того, необхідно мати на увазі, що розглянутий порядок укладання контракту при прийнятті на роботу працівників не поширюється на керівників підприємств державної форми власності.