Menu Close

Що не можна робити перед серцем ЕКГ

ЕКГ — що це таке, види, розшифровка аналізу

Сучасним людям все частіше доводиться жити в стресовій обстановці та при інших несприятливих умовах, що нерідко є причиною розвитку захворювань серця.

У зв’язку з цим дуже важливо проводити періодичну діагностику роботи серця. Одним з нескладних, але інформативних досліджень в медицині вважається ЕКГ (електрокардіографія).

Завдяки аналізу, можна виявити багато патологій серцево-судинної системи і попередити їх прогресування.

Характеристика дослідження

Електрокардіографія є методом діагностики працездатності і фізіологічного стану серцевого м’яза. Вперше справжню ЕКГ вдалося записати ще в 1906 році нідерландському вченому Віллемму Ейнтховену, який сконструював струнний гальванометр.

Він дав сучасне позначення зубцям аналізу і розробив схему запису кардіограми у вигляді трикутника, сформованого з трьох відведень. З того часу діагностика була вивчена детальніше, удосконалилася і тепер дозволяє отримати більш точну картину серцевих патологій.

Для проведення процедури використовують апарат, за допомогою якого здійснюється введення інформації з реєстрацією будь-яких змін в роботі органу. Далі отримані дані роздруковуються на папері в графічному вигляді.

  • частоту серцевих скорочень (ЧСС);
  • провідність електроімпульсів серцем;
  • гіпертрофічні зміни в серці;
  • ступінь постачання кров’ю серцевого м’яза;
  • наявність рубців на міокарді.

Діагностика дозволяє виявити навіть на ранніх стадіях багато небезпечних захворюванб, такі як:

  • порок серця різної етіології;
  • аритмія;
  • інфаркт міокарда;
  • серцева недостатність.

Також за допомогою електрокардіограми можна визначити цукровий діабет, збільшений рівень холестерину в крові і деякі легеневі патології.

Обстеження проводиться як безкоштовно в державних медичних установах за направленням фахівця, так і в приватних клініках, але вже за певну суму. Клініку для платного тесту краще вибирати ту, яка встигла себе добре зарекомендувати.

Показання та протипоказання

Проведення електрокардіографії, зазвичай, призначають пацієнтам зі скаргами на роботу серця, а також при деяких інших обставинах. До них відносяться:

  • планове обстеження дітей, підлітків, вагітних жінок (двічі — при постановці на облік і перед пологами), пацієнтів після 45 років;
  • медкомісія у військкоматі;
  • отримання водійського посвідчення;
  • контроль роботи органу в період і після закінчення курсу прийому деяких медичних препаратів;
  • аритмія;
  • тахікардія;
  • скачки тиску;
  • утруднення дихання, що супроводжується постійною задишкою;
  • біль і шуми в серці;
  • наявність ревматизму;
  • атеросклероз;
  • ендокардит;
  • часті непритомність;
  • пережитий інсульт;
  • заплановане оперативне втручання.

Просте ЕКГ не завдає шкоди організму, тому може бути призначено дитині, дорослому з будь-якими патологіями і навіть при вагітності. Однак існують такі види дослідження, які передбачають певне навантаження. Їх не можна проводити при неаступних станах:

  • важка гіпертонія;
  • загострення тромбофлебіту;
  • гіпертрофія;
  • цукровий діабет;
  • гострий інфаркт міокарда;
  • порушення кровообігу;
  • інфекційні захворювання з ускладненим перебігом;
  • часта непритомність.

Види ЕКГ

Існує відразу кілька методик проведення ЕКГ. Найпростіша з них, яку можна проводити будь-якій людині – стандартна кардіограма. Крім неї, виділяються також електрокардіограма по Холтеру і стрес-ЕКГ, під час проведення яких пацієнту пропонується перенести певне навантаження.

Класична процедура

Цей метод діагностики дозволяє вивчити силу і спрямованість електричних струмів, вироблених при поштовхах серцевого м’яза. Тривалість процедури зазвичай становить всього 5 хвилин.

  • оцінити електричну провідність органу;
  • виявити наявність серцевого нападу;
  • визначити потовщення стінок серця;
  • вивчити ефективність здійснюваного лікування.

Однак у цього способу є дуже важливий недолік – при його проведенні можуть не виявитися патологічні зміни, які проявляються при фізичних або емоційних навантаженнях. У разі відсутності протипоказань фахівець призначить проходження інших видів тесту.

Кардіограма по Холтеру

За допомогою холтерівської методики можна помітити захворювання, які ніяк не проявляють себе в спокійному стані. В процесі дослідження за допомогою апарату записується серцевий ритм протягом цілого дня.

У разі виникнення будь-яких збоїв при фізичній діяльності, ходьбі, в стресовій ситуації або уві сні це відіб’ється на графіку.

Таке моніторування дозволяє визначити:

  • моменти, в які збився серцевий ритм, і фактори, що спровокували це явище;
  • джерело запаморочень, непритомності або болю в серці;
  • ішемічне ураження органу навіть на ранніх стадіях.

Завдання стрес-ЕКГ

Цей вид моніторингу серцевої діяльності здійснюється при виконанні фізичних навантажень на велотренажері або біговій доріжці.

Тест допомагає вирішити кілька завдань:

  • з’ясувати причини аритмії або різких стрибків тиску;
  • визначити фактори, через які погіршується стан хворого при фізичній діяльності;
  • проконтролювати вплив навантажень на пацієнта після перенесеного хірургічного втручання або серцевого нападу;
  • підібрати адекватне лікування і відстежити дію призначених медикаментів на організм.

Підготовка до тесту і техніка його виконання

Перед електрокардіографією особливу підготовку проходити не потрібно. Однак для отримання більш достовірних результатів фахівці радять дотримуватися деяких правил напередодні її проведення:

  • відмовитися від алкоголю і споживання великої кількості рідини, що дозволить зняти зайве навантаження на організм;
  • намагатися не потрапляти в стресові ситуації, уникати важких фізичних занять, добре відпочити;
  • не переїдати перед процедурою, а в деяких випадках навіть краще проходити тест натщесерце;
  • перед діагностикою заспокоїтися,нормалізувати дихання.

Тривалість зняття необхідних даних при класичному дослідженні, зазвичай, становить не більше семи хвилин. При цьому проводиться воно в кілька етапів:

  • Пацієнту оголюють передпліччя, грудну клітку, гомілки і зап’ястя, після чого укладають його на кушетку.
  • Області, до яких кріпляться електроди, обробляють спиртом і спеціальним гелем для щільного прилягання дротів.
  • Приєднавши всі присоски і манжети, включають обладнання, яке за допомогою електродів зчитує ритми серцевих скорочень, фіксуючи будь-які порушення і виводячи дані на спеціальний папір у вигляді графіку.
  • Зубці: P • Q • R • S • T • U
  • Комплекс: QRS
  • Інтервали: PQ • QT
  • Сегменти: PQ • ST

Алгоритм аналізу

Результати кардіограми необхідно розшифрувати, що звичайній людині самостійно зробити вкрай проблематично. Це завдання покладається на кардіолога.

Принцип електрокардіографії полягає в схематичному зображенні показників на стрічці апарату за допомогою:

  • зубців – підвищень і поглиблень з загостреними кінцями, що розташовуються над прямою лініє;,
  • сегментів – відрізків, що з’єднують зубці;
  • інтервалів – проміжків, що включають зубець і сегмент.

Зубці, спрямовані вгору, називаються позитивними, а ті, що спрямовані вниз — негативними. При цьому завжди негативними є Q і S, а R вважається тільки позитивним.

Також для запису ЕКГ використовують дванадцять відведень, три з яких — стандартні, ще три — посилених (по Гольдбергу) і шість — грудних (по Вільсону). У разі аномального розташування серця, аритмії або порушення синусоїдного ритму можуть додатково застосовувати відведення по Небу.

Для діагностування серцевої діяльності необхідно розібратися в послідовності вивчення її параметрів. Цей процес складається з таких етапів:

  • оцінка ритму і підрахунок скорочень органу, вивчення інтервалів і відведень, визначення блокад;
  • аналіз сегментів ST і виявлення дефективних зубців Q;
  • дослідження розташування органу і встановлення його електричної осі;
  • вивчення шлуночків серця для виявлення можливої гіпертрофії;
  • аналіз зубця Т (реполяризація шлуночків) та інших відхилень;
  • оцінка зубців Р, що відображають деполяризацію передсердь, і комплексу QRS (деполяризація шлуночків).

Під час розшифровки норм ЕКГ у дорослих в таблиці фіксують кілька параметрів. До них відносяться:

  • Показник систолічного тиску – кількість крові, що викидається шлуночком під час одного скорочення.
  • Хвилинний показник, що вимірює об’єм крові, що пропускається через шлуночок за 60 секунд.
  • ЧСС – частоту серцевих скорочень за одну хвилину.

Під час розшифровки ЕКГ вимірюють тривалість інтервалів, оцінюють частоту ритму, форму і величину зубців в різних відведеннях. Це дозволяє відстежити характер електричних явищ в окремих ділянках міокарда і побачити клінічну картину роботи серця в загальних рисах.

Норми електрокардіографії

Хоч схему кардіограми недосвідченій людині розшифрувати не вийде, однак якщо розібратися в межах норми, вдасться почерпнути хоча б загальне уявлення про її результати і зробити початковий висновок про стан здоров’я.

Про такі дані більш детально можна прочитати в різних методичних посібниках для студентів (наприклад, «ЕКГ для чайників»), де доступно описані основи цього аналізу.

Нормальним результат дослідження вважається при таких значеннях:

  • Якщо комплекс QRS знаходиться в межах 6-10 мс. При цьому електрична серцева активність повинна бути за тривалістю максимум 2,6 мВ з амплітудою зубців в стандартних відведеннях до 5 мм, а в грудних — до 8 мм.
  • Коли зубець Q дорівнює 4 мс.
  • При значенні зубця Р 7-12 мс. Передсердний ритм повинен бути синусовим.
  • У разі показників зубця Т в межах 12-28 мс (неспецифічні значення можуть свідчити про порушення в організмі обмінних процесів).
  • Якщо PQ дорівнює 12-20 мс.
  • При ЧСС (або нормосистолії) в 65-90 ударів в хвилину у дорослого, 75-80 у дитини підліткового віку і від 135 у новонароджених.

Якщо всі ці показники відповідають нормам, можна припустити, що людина здорова. Однак коли існують будь-які відхилення, пацієнта обстежують більш детально для виявлення можливих причин цього явища.

Наприклад, в разі зниження висоти зубців у відведеннях (низькоамплітудна ЕКГ) є ймовірність наявності дистрофії міокарда. При прикордонній або нетиповій кардіограмі можна говорити про відхилення деяких параметрів від норм, але це не свідчить про важке захворювання. А ось патологічна ЕКГ є приводом до термінового лікарського втручання.

Не всі зміни, виявлені при проведенні діагностики, свідчать про наявність серйозних проблем в роботі серця.

Іноді причиною зменшення ширини сегментів між зубцями і порушення ритму виявляється:

  • стрес;
  • емоційне перенапруження;
  • фізичне навантаження;
  • випробувані напередодні тесту.

У таких випадках рекомендується зробити кардіограму повторно. Проведення ЕКГ дозволяє досить швидко отримати дані про стан серця.

Завдяки аналізу, можна ще на ранніх стадіях виявити дуже багато захворювань серцево-судинної системи і навіть деяких інших органів. Тому вкрай важливо кожній людині періодично проходити обстеження на електрокардіографі, що нерідко рятує життя.

Особливі традиції Великої суботи: що не можна робити у переддень Пасхи

Останній день перед Великоднем, Велика субота, наділена особливим сенсом для кожного вірянини. По-іншому її називають Тихою, адже у цей день прийнято не створювати шуму й не галасувати. Що можна робити у Велику суботу, а від чого краще утриматись у цей день читайте у матеріалі.

Велика субота не відрізняється від інших днів Страсного тижня й вважається скорботним днем. Християни у цей час згадують, як Ісуса Христа розіп’яли на Голгофі, де Спаситель і помер. Із самого ранку у храмах правляться богослужіння, які тривають увесь день, а потім переходять у Пасхальну заутреню літургію.

Що можна робити у Велику суботу-2021

Якщо ви ще не закінчили приготування до Пасхи, то переддень Великодня стане для цього прекрасною порою. Не зволікайте, адже після заходу сонця прибирати й займатись хатніми турботами вже не можна.

Що можна робити у Велику суботу 2021

Вважають, якщо у Велику суботу почати розмальовувати писанки і фарбувати крашанки, то вони будуть вдалими і дуже красивими. Закінчивши оформлювати яйця потрібно одразу поскладати їх у великодній кошик. Адже саме у Страсну суботу віряни повинні підготовити свої кошички для освячення. У цей день далі потрібно дотримуватись посту, згідно з церковними правилами у цей день дозволяється вживати лише сирі овочі і фрукти, хліб і воду.

Увечері суботи християни залишають на столах вдома “мале” частування й збираються у церквах на вечірню службу. О 12 годині ночі починається особлива Хресна Дорога, після якої служба триває до ранку. Прийшовши додому, люди з чистою душею і серцем лягають спати, і лиш зранку у неділю зможуть зустріти справжнє свято.

Що не можна робити у Велику суботу

У Велику суботу суворо заборонені будь-які веселощі, хоч від усвідомлення того, що Христос воскресне у неділю християнам стає радісно, все ж варто утриматись від вечірок і гучних гостин до кінця посту.

У Велику суботу не варто веселитись

Великим гріхом у цей день вважається лихословити і лаятися. Якщо ви знехтуєте цією засторогою, то викажете всю неповагу до свята Пасхи і до Господа. У цей день можна відвідувати кладовище, але от поминки покійним не бажано влаштовувати.