Оксиди, гідрати яких є кислотами називають кислотними оксидами. Переважна більшість кислотних оксидів — це оксиди неметалічних елементів. Але є винятки: якщо металічні елементи проявляють у оксидах високі валентності (вищі за IV), то оксиди будуть проявляти кислотні властивості.
Кислотні оксиди інколи називають ангідридами (зневодненими кислотами), вказуючи цим, що їх можна одержати з кислот, віднімаючи від них елементи води.
Кислотними називають оксиди, які реагують з основами, утворюючи сіль і воду. Кислотні оксиди утворюють елементи — неметали. Наприклад, сульфур(VI) оксид S O 3 , нітроген(IV) оксид N O 2 .
Оксиди активних металів взаємодіють з водою, утворюючи розчинні гідроксиди металів, або основи. Оксиди металів, яким відповідають основи, називаються основними оксидами. Оксиди неметалів взаємодіють з водою, утворюючи розчинні кислоти. Оксиди неметалів, яким відповідають кислоти, називаються кислотними оксидами.
Окси́ди (також застаріле о́кисли) — неорганічні бінарні сполуки, до складу яких входить кисень у ступені окиснення -2. В таких сполуках кисень може зв'язуватися лише з менш електронегативними елементами, тобто з усіма, окрім фтору (такі сполуки вважаються фторидами кисню).
1. Основні оксиди, утворені лужними і лужноземельними металами, взаємодіють з водою, утворюючи розчинні у воді основи — луги.
Кисло́тні окси́ди — група неорганічних оксидів, які проявляють кислотні властивості. До цієї групи відносять такі оксиди, які взаємодіють з осно́вними та амфотерними оксидами, а також з їх гідроксидами з утворенням солей. Наприклад: Кислотні оксиди інколи називають ангідридами (зневодненими кислотами)…