Коран (у пер. «читання») – це священна книга мусульман. Вони вважають, що все записане в Корані – слово Аллаха, передане через пророка його Мухаммада (517-632 рр.). Пророк Мухаммад проголошував проповіді, молитви, повчальні оповіді у Мецці і Медіні.
Праведне життя Мухаммада записано в Сунні, що утворена з хадисів. Коран — священна книга мусульман, Коран — це запис проповідей, що виголошені пророком Мухаммедом у формі пророчих одкровень переважно в Мецці та Медіні між 610 і 632 рр.
Коран мав 114 розділів — сур, кожна з яких була подрібнена на вірші — аяти. Коран охоплює низку тем — одкровення Бога (Аллаха) людині, перелік Божих властивостей та імен, вимогу єдинобожжя та вказівки на потойбічне життя, приписи стосовно морально-етичних норм, міжрелігійну полеміку (передусім із юдеями й християнами).
Складається він із 114 сур (глав) — 90 "меккських" і 24 "мединських". Більша його частина — діалогічна полеміка між Богом, противниками ісламу й тими, хто вагається. Його змісті становлять проповіді Мухаммеда, уславлення Бога, закони, легенди, полеміка з євреями і християнами.
Коран (араб. القرآن, al-Qurʾān [alqurˈʔaːn], «декламація») — центральний релігійний текст Ісламу, який мусульмани вважають одкровенням від Бога (Аллаха). Його вважають найкращим твором у класичній арабській літературі.
КОРА́Н (з араб. – читання) – священна книга мусульман і перша писемна пам'ятка арабської літератури; збірка проповідей, обрядових і юридичних настанов, молитов, повчальних оповідей, притч тощо, з якими у формі «Божественних одкровень» виступав у Мецці й Медині 610–32 засн. ісламу Мухаммед (571–632).
Коран (араб. القرآن, al-Qurʾān [alqurˈʔaːn], «декламація») — центральний релігійний текст Ісламу, який мусульмани вважають одкровенням від Бога (Аллаха). Його вважають найкращим твором у класичній арабській літературі . Він складається з 114 глав (сур), які складаються з віршів (аятів). Мусульмани …