Сівозміна: формула успішних чергувань зернових та овочевих культур

Сівозміна — це почерговість вирощування рослинних культур на одній і тій самій площі. У цій статті ми допоможемо вам освоїти правила чергування зернових та овочевих культур. Чому це важливо? Бо якість і кількість врожаю залежить безпосередньо від вдалої організації сівозмін.

Одні рослини спустошують ґрунт від певних поживних речовин, але натомість вивільняються інші. Це закономірний процес, під який аграрію треба підлаштуватися. І відповідно до цього чергувати вирощування рослин. Ось декілька причин навіщо організовувати сівозміни:

— щоб уникнути виснаження і спустошення ґрунтів

— щоб у ґрунті не накопичувались шкідники, бур’яни та хвороби після довгого перебування одних і тих самих рослин

— щоб відбувалося природне оновлення родючості землі

— щоб рослини сповна вбирали добрива і поживні речовини з ґрунту

Коли сівозміна організована правильно, то попередня культура сприяє доброму розвитку наступної. Серед головних принципів чергування культур – вибір рослин-попередників і коректне поєднання рослин.

Не можна висівати близькі за походженням культури підряд – бобові після бобових

Існує два види чергування:

— часове (щорічна чи періодична заміна культур на тій самій площі)

— територіальне (тут сівозміна розділена на поля, де щорічно висівають ті, чи інші культури. А на кожному полі вони чергуються в часі)

Сівозміна після картоплі

Картопля не дуже вибагливий коренеплід і може вдало вирощуватись на одному полі кілька сезонів. Але з кожним роком обсяг врожаю і розмір плодів буде зменшуватись, а якість гіршатиме. Картопля добре родить на ґрунтах з високим вмістом фосфору та калію. Відповідно ці елементи вона споживає з землі найбільше. Тому перед посадкою нових культур, доречно підживити землю добривом з цими елементами.

Отож, на місці картоплі сіємо:

Жито, ріпак, горох, овес, гірчицю, буряки, ріпу, шпинат, редьку, кабачки, гарбузи, огірки, бобові, капусту чи цибулю

Після картоплі не можна садити, сіяти всі овочі сімейства пасльонових. Бо вони схильні до однакових захворювань:

Помідори, баклажани, перець

По сусідству з картоплею корисно посіяти квасолю, капусту, часник, шпинат, кукурудзу, перець.

А от садити біля картоплі помідори, гарбузи, огірки чи соняшник – заборонено, так можна заразити картоплю фітофторою!

Сівозміна після сої

Сою часто сіють на одному полі два чи три роки підряд. Вона хороший попередник для інших культур, бо сприяє збагаченню ґрунту азотом. Після сої найкраще сіяти:

Кукурудзу, соняшник, озимий ріпак та пшеницю

А от сіяти сою по сусідству біля соняшника не треба. Оскільки в них може бути спільне захворювання – склеротиніоз (біла гниль).

Більше про сою читайте тут:

Сівозміна після кукурудзи

Після вирощування кукурудзи на полі залишається багато органічних решток, які збагачують землю азотом. Ще один плюс ґрунту після кукурудзи – мало бур’янів. Проте землю від залишків кукурудзи треба добре «відчищати», а тому традиційно аграрії опісля механічно готували поле до посіву. Раніше кукурудзу на зерно вважали не надто хорошим попередником для озимих зернових, бо її пізно збирають. Але кліматичні умови змінюються. Отже, що сіють після кукурудзи:

Жито, овес, озиму пшеницю

Вважається, що покрив із залишків кукурудзи дозволяє пшениці краще перезимувати.

Сівозміна після соняшника

Соняшник часто називають «вбивцею» чорноземів, мовляв він виснажує ґрунт. Справді, ця культура витягує з поля максимум поживних речовин, особливо азот, а також запаси вологи. Але найновіші наукові дослідження показують, що наприклад, ріпак, кукурудза та озима пшениця виносять з ґрунту більше поживних речовин, ніж сонях. Втім, якщо після соняшника буде не пасовище, то просто необхідно вносити мінеральні добрива.

Досвідчені аграрії навчилися успішно вирощувати озимину після соняшника. Рослинні залишки соняшнику містять калій і магній, і це позитивно впливає на наступний врожай.

Краще не сіяти соняшник після квасолі, гороху, ріпаку і сої, бо ці культури мають з ним однакові хвороби

А от повертати вирощування соняшника на старе місце варто аж через 6-8 років!

Сівозміна після ячменю

Ідеальна формула сівозміни ячменю – це правильне поєднання широколистих і злакових культур. Тобто після ячменю найкраще сіяти широколисті:

Соняшник, ріпак, сою, цукровий буряк. А також бобові, олійні культури та овочі

Не можна вирощувати після ячменю будь-які види злакових:

Ячмінь, пшеницю, кукурудзу, овес, жито, просо, сорго

Ця таблиця допоможе краще зрозуміти процес сівозміни. Ми вибрали найпопулярніші овочеві рослини.

Сівозміна (Таблиця)

Найкращий попередник

Поганий попередник

бобові, цибуля, томати, капуста

картопля, бобові, томат, цибуля, морква,

білокачанна і цвітна капуста, огірок, кабачок, гарбуз

Болгарський перець, пасльонові

картопля, капуста. Більшість бобових

огірок, кабачок, гарбуз, бобові, коренеплоди

Підживлення сільськогосподарських культур при сівозміні

Є одне негласне правило: хочеш отримати гарний врожай – мусиш «підгодувати» землю потрібними елементами! Внесення мінеральних добрив при сівозміні має прямий вплив на розвиток овочевих та зернових культур. Але треба знати і розуміти принципи застосування добрив після різних рослин-попередників. Наприклад, бобові збагачують ґрунт азотом, тому після них немає потреби давати велику кількість азотних добрив для нових насаджень. Натомість після вирощування соняшника обов’язково треба удобрити землю азотом. Фосфорні добрива особливо важливі при недостатньому зволоженні земель. При сівозміні для ріпаку важливий такий елемент як сірка, тому система удобрення має її містити. Тобто, при сівбі різних культур і за різних умов, потреба в мінеральних добривах відповідно буде різною. Для підживлення культур при сівозміні треба враховувати такі нюанси, як агрохімічні властивості і склад і добрив:

— розчинність і винос елементів живлення

— взаємодія міндобрив з ґрунтом

— вплив на агрохімічні характеристики ґрунту

Підбирати склад і дозу мінеральних добрив треба індивідуально для кожного господарства.

Компанія «Тетра-Агро» надає безкоштовну послугу – аналіз ґрунту. Це аналіз стану вашого поля. Зокрема наші спеціалісти визначають рівень кислотності ґрунту, і вже після цього підбирають склад комплексного мінерального добрива «Нітроамофоска-М» конкретно під потреби вашого господарства. Ми допоможемо розрахувати систему застосування NPK під заплановану вами культуру. Просто зателефонуйте нам (066) 133 26 77.

Сучасна технологія вирощування сої ГМО — під Раундап і класична

Соя — це одна з найважливіших, і тому одна з найбільш динамічно займаючих ринок культур, насіння сої має високий попит, тому площі вирощування даної культури збільшуються з року в рік. Тому, знати як її вирощувати практично важливо, адже на якісне насіння сої завжди є попит.

Звичайна врожайність сої в Україні — близько 1,9-2,5 т / га (у хороших фермерів — 3-5 т / га) і в Росії — близько 0,8-1,3 т / га. Але при дуже серйозному підході цілком можливо вирощувати 4-5 т / га щороку і по 6-8 т / га сої на зрошенні або в зонах достатнього зволоження.

У США, на зрошенні, зазвичай збирають 5-6 т / га сої. Світовий рекорд врожайності сої становить 11,55 т / га, він був зібраний на зрошенні, фермером Ренді Доуді з округу Брукс, Джорджія (США, в 2016 році).

Наукові дослідження, проведені в теплицях на штучному субстраті, при контрольованих зовнішніх факторах і мінеральному живленні, свідчать, що врожайність сої може перевищувати 17-19 т / га.

В Україні в останні роки відбулося значне зростання врожайності сої, завдяки використанню сучасних технологій — і врожайність сої в 4-5 т / га на богарних умовах, вже не рідкість. У сухому кліматі, не варто планувати врожайність сої більше 3-4 т / га. При розрахунку технології вирощування, перш за все треба зважати на рівень вологозабезпечення в місцевих умовах.

Світовий рекорд врожайності сої

Світовий рекорд врожайності сої становить 11,55 т / га, він був зібраний на тестовій зрошуваній ділянці (1,27 га), фермером Ренді Доуді з округу Брукс, Джорджія (США, в 2016 році).

Незважаючи на те, що зазвичай фермери в США, збирають на зрошенні близько 5,4 т / га сої, фермер в першому поколінні зі штату Джорджія, Ренді Дауді, в перший рік роботи зміг домогтися врожайності сої в 7 т / га і після отримання цієї врожайності, він вирішив подивитися, «як далеко можна зайти» використовуючи переваги сучасних технологій вирощування сої.

На фермі Дауді, в 2016 році (в рік встановлення світового рекорду), на деяких дуже невеликих тестових ділянках врожайність сої досягала 15 т / га. Для досягнення таких рекордних показників врожайності, фермер використовував принцип дбайливого ставлення до рослин сої і переконався, що стресів можна уникнути.

Основні принципи роботи, що дали можливість встановити світовий рекорд врожайності сої:

• Дотримуватися закону мінімуму — один з основних законів землеробства. Урожайність сої обмежена найменш доступним поживним елементом
• Важливо не тільки досягти нового світового рекорду, але й зрозуміти ті принципи і причини, які сприяють формуванню цього рекорду, щоб в майбутньому можна було використовувати ці досягнення
• Щоб досягти максимальної врожайності — потрібно знайти спосіб як впоратися зі стресом рослин сої — це ключ до рекордної врожайності
• Найважливіше — це достатня кількість поживних речовин, а також контроль шкідливих організмів (хвороб, шкідників і бур’янів)
• Починати роботу ще до того, як насіння буде посіяне в грунт

Для отримання надійних результатів, кожне поле потрібно оглядати не менш, ніж 10 разів за сезон. Поля з чутливими до пошкоджень культурами (соя, ріпак, соняшник, треба оглядати кожні 2-3 дні)

Основні технологічні моменти, які дали можливість встановити світовий рекорд врожайності сої:

• Використовували посів за технологією No-Till
• Ймовірний попередник — кукурудза
• Використовувався стійкий до Раундапу сорт сої з STS стійкістю (толерантність до сульфонілсечовинам)
• Комплексний аналіз ґрунту
• Підтримання стабільної оптимальної вологості грунту завдяки проведенню зрошення в ті періоди, коли було необхідно. Протягом всього сезону використовували зрошення, щоб полегшити стрес від сильної спеки, яка часто буває в штаті Джорджія. Як і на кукурудзі, краще зрошення сої — це полив вночі круговим пристроєм. Для охолодження рослин, поливали вночі холодною водою (13,3 ° C) з свердловин. Вночі температура в Джорджії досягала 25-29,5 ° C. Вдень рослини не поливали, щоб уникнути температурного шоку рослин
• Ґрунти з високим вмістом піску та низьким вмістом гумусу
• Розрахунок виносу поживних речовин з грунту, і чітке визначення необхідної кількості добрив виходячи з планової врожайності
• Крім N-P-K добрив використовували мікроелементи
• Застосовували листкові підживлення препаратом, що містить (S 1,5%, B 2,0%, Mn 3,0%, Mo 0,1%, Zn-3,0%), препарати, що містять окремі і комплексні мікроелементи для сої, біологічні препарати
• Щотижня відбирали і аналізували зразки рослинних тканин, щоб визначити ефективність мінерального живлення рослин сої
• Застосовували фертигацію під час вегетації сої
• Застосовували внесення пташиного посліду / підстилки і подальший посів покривної культури — тритикале з внесенням азотних добривй під неї. Покривна культура сприяла тому, щоб необхідні макро-і мікроелементи в мінералізованій формі стали доступні для рослин сої і підвищувала активність корисної мікрофлори в грунті
• Соя була посіяна в максимально ранні терміни 22 і 23 квітня
• Норма висіву 385 000 схожих насінин на 1 гектар
• Рівномірний розподіл насіння в рядку
• Міжряддя 38 см (15 ‘)
• Контроль лімітуючих врожайність шкідливих комах інсектицидом Фастак (Fastac® EC) — альфациперметрин 100 г / л
• Контроль хвороб фунгіцидом Priaxor® (флуксапіроксадл + піраклостробінл) від BASF. Даний фунгіцид показав на сої високу ефективність проти: септоріозу (Septoria glycines), азіатської іржі сої (Phakopsora pachyrhzi), церкоспорозу сої (Cercospora sojina), склеротініозу (Sclerotinia sclerotiorum) — тільки пригнічення цієї хвороби. А за деякими даними і антракозу (Colletotrichum glycines)
• Найбільш розповсюдженим бур’яном в посівах був амарантус / щириця (Amaranthus palmeri) — ймовірно стійкий до гліфосату і ALS-стійкий
• Використовували гербіциди Dual і Reflex, отримали опік листя після гербіцидів, тому відразу внесли фунгіцид для відновлення рослин
• Найбільш важливі фази для захисту листя, це R1 і R3 та під час вегетації. Листок — це фабрика врожайності
• Ймовірно застосовували бакову суміш Фастак + Priaxor, оскільки ці препарати дуже добре поєднуються
• Спочатку використовували 75 см міжряддя, але, дізнавшись, що можна отримати на 0,5 т / га більше з більш вузькими міжряддями — то перейшли до них
• Ефективне та без втрат збирання сої (29 серпня 2016 р)

Фермер ретельно управляв стресами, застосовуючи гербіциди, інсектициди та фунгіциди за потреби . «Один з найбільших стресів, який ми спостерігали — був після внесення гербіциду. Ми відразу після його застосування внесли фунгіцид і соя почала відновлюватися.

В цілому в 2016 році собівартість сої склала $ 294 / т., враховуючи оренду землі $ 625 / га, оплату робіт, обробку насіння, добрива, фунгіциди, посів, паливо, перевезення, гербіциди, інсектициди, аерофотозйомку, прибирання, сушку і очищення, зрошення. Вклавши досить багато коштів, сою продали за ціною $ 388 / т. і отримали суттєвий прибуток.

Фермер Ренді Дауді, також був рекордсменом світу за врожайністю кукурудзи, і в 2015 році отримав дуже високу врожайність сої 11,5 т / га. Попередній рекорд становив 10,7 т / га і належав Кііпу Каллеру з Міссурі, цей показник був кращим протягом шести років.

Вимоги сої до ґрунтових умов

Вирощувати сою найкраще на родючому, добре структурованому грунті з реакцією в межах pH 6-7,5.

хороший грунт — це чорнозем з високим вмістом піску, який має хорошу грунтову структуру і високий вміст гумусу — такі грунту дуже сприятливі для вирощування сої

Соя дуже любить грунти, що містять пісок. Може формувати хороші врожаї на піщаних грунтах в Поліссі, Західній Україні.

Вимоги сої до клімату

Соя — світлолюбна і вимоглива до тепла рослина. Це культура мусонного клімату: кращі умови для неї створюються за температури повітря вище 15 ° С. Мінімальна температура проростання сої 7 ° С, оптимальна — 14-20 ° С. Сходи витримують короткочасні заморозки до -3 ° С, але таке зниження температури в фазі трьох справжніх листків є критичним і може призвести до загибелі рослин. Для проростання насіння сої необхідна сума ефективних температур на рівні 17-22 ° С.

Соя — типова рослина короткого дня. Температурний режим впливає на величину і якість врожаю сої. При підвищенні температури в пізні фази розвитку рослин прискорюється дозрівання насіння, посилюється синтез жирів, знижується накопичення вуглеводів, а при низьких температурах, навпаки, підвищується вміст в насінні вуглеводів і гальмується синтез білків.

Соя — самозапиляюча рослина. Сходи сої навіть в оптимальних умовах розвиваються недостатньо швидко. На якість сходів сильно впливає наявність тепла і вологи (в першу чергу), добрив і якість посіву. Посів проводять на рівномірну глибину і з коткуванням, в цьому разі сходи будуть рівномірними. Також насіння бажано протравити фунгіцидним протруювачем, якщо є велика кількість ґрунтових шкідників — то й інсектицидним.

Соя в сівозміні. Попередники сої

Основним сучасним принципом формування сівозміни з соєю є поєднання сої зі злаковими культурами (пшениця, ячмінь, кукурудза, сорго, просо, та ін.). З широколистими культурами (олійні, бобові, картопля, та ін.), соя не поєднується в сівозмінах.

Одна з кращих сівозмін з соєю для класичної технології та Nо-Till / Strip-Till — поєднання широколистих і злакових культур. Така сівозміна підвищує врожайність завдяки хорошому контролю бур’янів і хвороб. Також можна застосовувати покривні культури. Цю сівозміну можна використовувати й на зрошенні. Може використовуватися і в посушливих умовах (наприклад, в США на фермі Mark Rohrich’s Farm, Північна Дакота). Соняшник — звичайний або SU-стійкий. Соя — стійка до гліфосату. Кукурудза і пшениця — звичайні, без стійкості до гербіцидів

Сучасний підхід до розміщення сої в сівозміні полягає в тому, що пари — це втрата часу і грошей для фермера!

Кращі попередники в сівозміні для сої — це злаки (пшениця, кукурудза, сорго, ячмінь, овес, жито, злакові трави, сорго, просо, рис, і т.д.)!

Найгірші попередники для сої — це будь-які широколисті культури (соя, соняшник, олійні, бобові, овочі, та ін).

Хороша сівозміна для сої: соя — кукурудза — соняшник — пшениця!

Соняшник — найбільш небажаний попередник для сої, особливо якщо це соняшник, стійкий до сульфонілсечовини (Гранстар) або соняшник, стійкий до imi-гербіцидів (Євро-Лайтнінг). Соняшник, як і соя, належить до широколистих культур і має такі ж хвороби (наприклад — біла гниль або склеротиніоз, та ін.). Тому врожайність сої після соняшнику значно знижується. Також падалиця, особливо стійкого до гербіцидів соняшнику — це теж проблема в сої

Соя вологолюбна культура, тому поле під неї повинно містити достатньо вологи або обладнане системою зрошення. Хороші попередники для сої: зернові культури, кукурудза на силос, або багаторічні трави. Поганими попередниками для кукурудзи є: соняшник, цукровий буряк та інші культури, які висушують грунт (в зонах недостатнього зволоження). Також негативно на посів сої може позначитися розташоване по сусідству поле з бобовими культурами — оскільки їх вражають однакові шкідники. Наступний посів сої на тому ж полі потрібно планувати не раніше ніж через 2-3 роки. Соя, як і більшість бобових, є прекрасним попередником для будь-яких не бобових культур.

У зонах достатнього зволоження і на зрошенні, найбільш розповсюджені кукурудзяно-соєві сівозміни.

Поле після збирання сої залишається чистим від рослинних залишків, тому після сої можна сіяти озиму пшеницю безпосередньо, це дає дуже хороший ефект. У разі прямого посіву, можна проводити щілювання до посіву пшениці

Озима пшениця, кукурудза та інші злакові культури — це найкращі попередники для сої. У разі використання цих попередників значно скорочуються витрати на засоби захисту рослин і підвищується врожайність сої

Живлення сої

На кожних 100 кг отриманого насіння сої необхідно засвоїти

1. 7,5-9,0 кг азоту
2. 2,5-4 кг фосфору
3. 2,5-3,5 кг калію
4. 1 кг — магнію
5. 2 кг — кальцію
6. 0,4 кг — сірки

Азотні добрива під сою не вносять, оскільки вона покриває 100% своєї потреби в азоті завдяки бульбочковим бактеріям (якщо інокуляція проведена правильно).

Для отримання високих врожаїв радять внесення 20-40 т / га гною і повного мінерального добрива в кількості P60-90 K45-60.

Фосфорно-калійні туки і гранульовані добрива вносять під передпосівну культивацію. Гній вносять навесні та закладають його в грунт — на піщаних грунтах або традиційно, восени — під зяблеву оранку, на чорноземних грунтах.

Дуже добре соя реагує на використання покривних культур.

Допомагає збільшити врожай підживлення мікроелементами молібденом і бором, а також внесення фосфорних, калійних і всіх інших добрив та мікроелементів (крім азоту) в міжряддя.

Міжрядне підживлення сої з використанням спеціальних машин для внесення рідкого гною. Врожайність сої збільшується на 10-20% завдяки такому підживленню ( залежно від сорту і місцевих умов)

Обробка грунту для сої

Традиційна обробка грунту під сою:

Восени рекомендують провести напівпарову , поліпшену або звичайну зяблеву обробку:

• Напівпарова обробка грунту — це рання оранка з подальшими культивациями поля
• Покращена обробка грунту — це 2 лущення і пізня оранка
• Звичайна зяблева обробка являє собою лущення поля з наступною оранкою на 25 см.

якісна оранка поля з кукурудзою під посів сої. Кукурудза — основний попередник для сої в усьому Світі

Основна класична обробка грунту під сою в зонах достатнього зволоження (проводиться в сезон попередній посіву сої — зазвичай восени):

1. 1 варіант — оранка вологого грунту (після дощу) з одночасним вирівнюванням і зворотним ущільненням поверхні поля за допомогою плугів, що агрегатуються з катками — з подальшим посівом через деякий час
2. 2 варіант — дискування важкою бороною з одночасним вирівнюванням і зворотним ущільненням поверхні поля — з подальшим посівом через деякий час
3. 3 варіант — культивація (або чизелювання) важким або середнім культиватором з одночасним вирівнюванням і зворотним ущільненням поверхні поля — з подальшим посівом через деякий час
4. 4 варіант — фрезерування з одночасним зворотним ущільненням поверхні поля — з подальшим посівом через деякий час

Навесні виконують боронування за допомогою зчіпки зубових або штрігельних борін в один-два сліди під кутом в напрямку до останньої обробки. Потім на чистих полях проводять тільки передпосівну культивацію. Якщо ж поле засмічене бур’янами, проводятьдві культивації: першу глибиною 6-8 см, другу передпосівну на 3-5 см. За потреби під передпосівну культивацію вносять грунтові гербіциди.

Інокуляція насіння сої перед посівом

Інокуляція — це процес обробки насіння бобових культур чистою вірулентною культурою азотфіксуючих бактерій. Для кожної бобової культури специфічний свій вид бульбочкових бактерій. Соя може формувати симбіоз з різними грунтовими бактеріями, водночас найбільш високий рівень азотфіксації відзначений у бактерії Bradyrhizobium japonicum, так званої Різобіум.

Інокулянт — це біопрепарат, що складається з живих вірулентних, активних бактерій, вирощених на субстраті. Бувають рідкі і сухі інокулянти.

В процесі азотфіксації рослини сої постачають в бульби, де знаходяться бактерії, продукти фотосинтезу, а бульби фіксують атмосферний азот (N2), перетворюючи його в доступну амонійну форму NH4 +. Таким чином, рослина годує бактерії, а бактерії дають рослині азотне живлення. Бактерії здатні фіксувати від 70 до 300 кг / га атмосферного азоту.

Інокуляція насіння можлива максимум за 90 днів до посіву (якщо це сучасний інокулянт і про це написано в інструкції). Звичайними інокулянтами треба обробляти безпосередньо перед посівом і не зберігати таке насіння.

Не можна, щоб на оброблене насіння потрапляли прямі сонячні промені, це призводить до загибелі бульбочкових бактерій.

Треба знати, що на грунтах з високою кислотністю, в разі сухого ґрунту / посухи і під впливом гербіцидів ALS-інгібіторів (сульфонілсечовини, IMI-гербіциди), бульбочкові бактерії можуть сильно пригнічуватися і бульби в таких випадках можуть не розвиватися і фіксування азоту з атмосфери відбуватися не буде.

Не треба плутати бульби, які утворюють бактерії Rhizobium з бульбами і здуттям, які утворюють на сої різні цистоутворюючі нематоди.

Посів сої

Сою в усьому світі сіють основними методами:

• широкорядний з міжряддям в 70-75 см
• широкорядний з міжряддям 35-38 см
• класичний за допомогою зернової сівалки (найбільш поширений) з міжряддям 12,5-25,0 см
• No-Till (другий за популярністю)
• Twin-посів
• Strip-Till
• посів смугами
• посів здвоєними рядами
• посів зерновими сівалками точного висіву

Найсучасніші дані говорять про те, що під час посіву сої головне, не яким методом вона посіяна, а головне — це наявність гарного насіннєвого ложа, що забезпечує рівномірний посів на глибину 2-3 см, у вологий шар грунту. Це дасть рівномірні, дружні сходи і високий прибуток від вирощування сої. Найбільшу врожайність дають саме посіви такі сої, рівномірно посіяні на глибину 2-3 см.

Найсучасніші наукові розробки компанії PÖTTINGER, свідчать про те, що соя може прорости навіть з глибини в 15 см, однак це не означає, що сіяти її потрібно глибоко. Найвищу врожайність показують ті посіви сої, де глибина посіву насіння 2-3 см. Насіння потрібно розміщувати на рівне, помірно ущільнене (не можна використовувати катки), вологе посівне ложе. У разі відсутності вологи на глибині до 4 см посів сої проводити не рекомендують

Для посіву рекомендують відбирати велику і середню фракції насіння. Посівний матеріал повинен бути першого або другого класу перших п’яти репродукцій. Для профілактики хвороб насіння обробляють протруйниками.

Соя — це теплолюбна культура і найкращий час посіву настає, коли посівний шар прогрівається до 8-10 ° С та вже не очікують сильних заморозків.

Також в цей момент проростає безліч насіння бур’янів: вівсюг, редька дика, витка грека берізкова та інші, що є непрямим показником готовності грунту для початку посіву сої.

Технологію посіву необхідно вибирати залежно від рівня засміченості поля бур’янами. Так на чистих і оброблених гербіцидами полях застосовують рядовий посів, тому потреба в двох-трьох міжрядній обробці відпадає.

В інших випадках сіють з міжряддям 45 см (в деяких випадках встановлюють 60 або 70 см).

Рекомендована глибина загортання насіння 3-4 см.

Норма висіву буде значно змінюватися відповідно до місцевих умов. Її підвищують якщо поле досить родюче і добре забезпечене вологою, за нестачі вологи — знижують. Зазвичай вона становить 130-135% від необхідної густоти стояння рослин, а витрата насіння потрапляє в діапазон 70-120 кг / га.

Сівалки для посіву сої бувають механічні та пневматичні. Вони повинні бути перед посівом відкалібровані саме на ту фракцію насіння, яку планується висівати. Слід використовувати тільки сівалки точного висіву. Найкращі сівалки: Джон Дір, Кіндзі, Хорш. При посіві сої суцільним способом, за допомогою посівних комплексів та зернових сівалок, втрачається врожайність до 15%.

Бажано висівати сою з міжряддям менше 70 см.

Сівалки для посіву сої бувають:

• для класичного рядового суцільного посіву
• для широкорядного посіву
• для посіву за технологією No-Till
• для посіву Strip-Till
• універсальні

Сою можна сіяти, як зерновими сівалками з міжряддям 12,5-30,0 см, так і просапними з міжряддям 30-75 см.

Головна вимога до посіву сої — рівномірний розподіл насіння вздовж поля та рівномірна глибина посіву.

No-Till посів сої з використанням сівалки точного висіву Kinze 3600 і трактора John Deere8400 8 травня 2015 в Parkhill, штат Ontario, США. Попередник — кукурудза

Догляд за посівами сої

Догляд за посівами сої є комплексом агрозаходів, що дає змогу досягти стабільної та високої врожайності. Склад цього комплексу буде значно змінюватися залежно від стану справ на оброблюваному полі. Так для широкорядних посівів без гербіцидів застосовується одна-дві досходові обробки боронами, стільки ж після сходів і дві-три міжрядні обробки.

На чистих полях з рядовим посівом (посівом звичайною зерновою сівалкою), іноді достатньо до- і післясходового боронування, але зазвичай їх доводиться поєднувати з обробкою гербіцидами.

Якщо грунт пересох — його після посіву необхідно прикочувати кільчасто-зубчастими котками, що стимулює появу сходів.

Прикочування важкими суцільнометалевими, ребристими або наливними катками категорично не рекомендується, оскільки призводить до сильного ущільнення грунту і зниження врожайності

Боронування сходів проводять після появи першого трійчастого листка, до цього моменту рослини повинні досягти 10-12 см висоти. Його проводять поперек рядів в сонячну погоду і в другій половині дня — в цей час тургор зменшується і рослини сої найменш ламкі.

Боронування посівів сої і пшениці за допомогою штрігельної борони — ефективний спосіб боротьби з бур’янами

У разі сильного засмічення поля, його обробляють гербіцидами перед досходовим боронуванням, якщо раніше обробка не проводилась.

Під час широкорядного посіву сої, поле можна 2-3 рази обробити спеціальним міжрядним культиватором з плоскоріжучими лапами. Культиватор залишає необробленою захисну зону в 8-10 см, яку обробляють прополювальними боронами закріпленими на культиваторі. Всі обробки виконуються до змикання рядів.

Міжрядна культивація під час вирощування органічної сої за допомогою високоякісного культиватора, призначеного для міжрядної обробки грунту і знищення бур’янів

Бур’яни в посівах сої

Основним фактором, що негативно впливає на врожайність сої, є конкуренція з боку бур’янів. У посівах сої зустрічається більше 50 видів бур’янів.

Найбільш масові серед них, що трапляються з частотою 20-95%:

1. просо куряче (Echinocloa cruss-galli)
2. амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia)
3. канатник Теофраста (Abutilon theophrasti)
4. вівсюг звичайний (Avena fatua L.)
5. види щетинника (Setaria spp.)
6. щириця загнута (Amaranthus retroflexus)
7. гiрчак Бунге (Persicaria bungeana (Turcz.)
8. лобода біла (Chenopodium album)
9. нетреба звичайна (Xanthium strumarium)
10. види осоту (Sonchus spp.)
11. пирій повзучий (Agropyron repens)
12. види полину (Artemisia spp.)
13. та інші.

До бур’янiв середнього і нижнього ярусу в посівах сої належать :

1. талабан польовий (Thlaspi arvense)
2. жовтушник (Erysimum spp.)
3. акаліфа південна (Acalifa australis)
4. грицики (Capsella bursa pastoris)
5. комеліна звичайна (Commelina communis)
6. неслія мітловидна (Neslia paniculata) Desv.)
7. Шандра гребінчаста (Elscholtzia cristata)
8. аметистка блакитна (Amethystea coerulea)
9. види жабрію (Galeopsis spp.)
10. та інші.

З багаторічників в нижньому або середньому ярусі сої зазвичай росте хвощ польовий (Equisetum arvense). Тип засмічення посівів сої в більшості випадків складний і включає як широколисті, так і злакові однорічні та багаторічні рослини.

Рівень засмічення в останні роки залишається вельми високим, незважаючи на вжиті заходи боротьби з бур’янами.

Найбільш шкідливими бур’янами в посівах сої є:

1. падалиця соняшнику
2. осоти жовтий та рожевий
3. павутиця або березка польова
4. полин Сіверса
5. однорічні злаки (просо куряче, вівсюг звичайний)
6. амброзія полинолиста
7. щириця звичайна
8. різні види щириці або амарантусу
9. гірчиця польова
10. та інші.

В разі невеликого засмічення посівів цими видами бур’янів урожайність сої може знизитися більш ніж вдвічі.

В разі грунтової засухи рослини сої зазвичай низькорослі, що значно збільшує шкідливість перерахованих вище бур’янів. За даними вчених першорядний вплив на зниження врожаю сої має маса бур’янів, а потім — їх кількість. Так, втрати врожаю сої при біомасі бур’янів 500-2000 г / кв. м становили 45,2%, при 2000-3000 г / кв. м — 59%, а при 3000-4000 г / кв. м — 73% (Спиридонов Ю. Я., Шестаков В. Г. та ін., 1998).

В недалекому минулому агротехніка сої передбачала значний обсяг робіт, спрямованих на агротехнічну боротьбу з бур’янистою рослинністю: неодноразові передпосівні обробки грунту, широкорядний посів з міжрядними культиваціями, боронування посівів. У 70-х роках минулого століття на посівах сої почали застосовувати гербіциди, асортимент яких постійно розширювався. На зміну менш ефективним гербіцидам поступово прийшли більш ефективні і екологічно менш небезпечні.

Втрати врожаю сої, залежно від рівня розвитку біомаси бур’янів

Для прибуткового вирощування сої дуже важливо збільшити продуктивність сої (більше масла або білка) з одночасним скороченням витрат і зменшенням собівартості продукції в розрахунку на гектар.

Використовуючи комплекс гербіцидів можливо обробляти сою з вузькими міжряддями, тобто без міжрядних культивацій. Водночас в рамках такої агротехніки скорочується кількість механічних обробок ґрунту, що дозволяє скоротити витрати під час вирощування сої приблизно на 15-20%.

Найбільш поширеним методом боротьби з бур’янами на сої є внесення гербіцидів, що ми й розглянемо в наступних двох розділах.

Технологія вирощування ГМО сої під Раундап (гліфосат)

Хороший сорт ГМО сої після дворазової обробки Раундапом — стан рослин відмінний, бур’яни відсутні. У структурі посівних площ в Україні ГМО соя займає 60-80%. Вирощувати ГМО сою не заборонено в Україні. І ця культура має дуже великі перспективи в Україні

Строки застосування гліфосату на сої:

• Гліфосат може застосовуватися для обробки полів після збирання попередника в попередній посіву сої сезон
• Гліфосат може застосовуватися до сходів культури
• Гліфосат може застосовуватися в системі використання покривних культур і No-Till та Strip-Till при вирощуванні сої
• Оптимальний час для застосування гліфосату в період після сходів сої може варіюватися залежно від існуючих видів бур’янів і стадій росту бур’янів;
• Гліфосат можна вносити на сою не пізніше стадії росту R2 (повне цвітіння), і тільки відповідно до рекомендацій від виробника гліфосату.

Ефективність гліфосату на сої залежить від дозування та терміну застосування і стадій розвитку бур’янів. Для ефективної боротьби з бур’янами під час вирощування сої, стійкої до Раундапу, гліфосати повинні застосовуватися після проростання більшості бур’янів. Залишки гліфосату не контролюють ріст бур’янів. Гліфосат, внесений на початку періоду вегетації, буде боротися з уже пророслими бур’янами, але бур’яни, що проросли вже після його застосування, не потрапляють під його дію. Пізнє застосування гліфосату (до змикання листя в міжряддях) дасть змогу знищити більшість бур’янів, але занадто довга затримка в застосуванні може призвести до того, що деякі бур’яни виростуть занадто сильно, щоб їх можна було контролювати навіть за допомогою великих доз гліфосату. Таким чином, знищення проблемних або пізніх бур’янів потребує повторного застосування гліфосату.

• У разі великої кількості бур’янів або наявності стійких до гліфосату бур’янів (амброзія, щириця, лобода і т.д.), можна внести хороший грунтовий гербіцид (в такому разі , гліфосат використовується, як страховий гербіцид)
• Відразу ж після сівби поле прикочують кільчасто-шпоровими котками (якщо використовується хороша сівалка з прикатуючими катками, то це не обов’язково) для поліпшення контакту насіння з грунтом і поліпшення умов для проростання насіння та підвищення їхньої польової схожості
• Після появи сходів обробити посів сої гуматом (1-2 л гумату + 3-4 кг карбаміду на 200-300 л води на га), можна використовувати хелатні добрива замість карбаміду
• У фазі 3-6 справжніх листків листя посіви обприскують баковою сумішшю (2 л гербіциду Раундап (гліфосату) + 1 л гумату для зняття стресу від внесення гербіциду)
• Після цього через кілька днів проводимо обробку 1 л гумату + інсектицид (фунгіцид) + 3-4 кг карбаміду на 200-300 л води на га
• Інсектициди і фунгіциди вносяться залежно від наявності шкідників та хвороб або профілактично
• За великої кількості бур’янів проводимо до змикання рядів другу обробку гліфосатом (2 л гербіцид Раундап + 1 л гумату для зняття стресу)
• У період масової бутонізації — комплексне мікродобриво для бобових + мікродобрива Бор + Молібден + інсектицид (фунгіцид) + 3-4 кг карбаміду на 200-300 л води на га. Бор застосовувати обов’язково, тому що він допомагає сформувати зав’язь бобів та додатково збільшити кількість квіток на 15-25%
• На етапі формування бобів — 1-2 л гумату + 3-4 кг карбаміду на 200-300 л води на га + за потреби і + інсектицид (фунгіцид)
• У разі якщо соя страждає від високих температур і посухи, то для зняття стресу від спеки можна застосовувати препарати для зняття стресів + гумат
• Для захисту від шкідників (кліщі, трипси, совка, вогнiвка , тля) застосовують відповідні інсектициди в разі потреби

Оскільки препаратів на основі гліфосату багато і вони відрізняються між собою концентрацією гліфосату, формуляцією і силою дії, то перед внесенням даних препаратів на сою, необхідно проконсультуватися щодо їхньої норми з виробником конкретного препарату. Також різні сорти сої відрізняються рівнем своєї стійкості до гліфосату. Застосовувати гліфосати на звичайних сортах сої не можна, адже це призводить до повної загибелі посівів!

Використання гербіцидів на сої

На сої використовуються різні гербіциди: загальної або суцільної дії, грунтові, страхові.

Гліфосат на полі, де буде вирощуватися соя, може застосовуватися й після збирання попередника, в сезон, що передує посіву сої — після відростання багаторічних бур’янів. За наявності в полі кореневих потомкiв і кореневищних бур’янів можна й не проводити передпосівний обробіток гербіцидами, а дочекавшись відростання пір’я до 10-15 см, а відростання осоту до добре розвиненої розетки листя — провести посів і через 3-4 дні після посіву, (до появи сходів сої) провести обробку поля гліфосатом. Деякі аграрії вносять гліфосат, а через деякий час сіють. Але обробка відразу після посіву зазвичай ефективніша

При обробці поля попередника, дуже хороші результати дає додавання в бакову суміш до гліфосату таких препаратів, як: МЦПА, 2,4 Д, і особливо — дикамби. Це особливо важливо за наявності бур’янів, стійких до гліфосату, сульфонілсечовини, IMI і ALS гербіцидів!

Використання ґрунтових гербіцидів на сої

Під час внесення ґрунтових гербіцидів проростки бур’янів знищуються і гальмується проростання нових бур’янів на 15-35, залежно від застосовуваного гербіциду. Для успішної дії ґрунтових гербіцидів грунт повинен мати мілку грудкоподібну структуру, а у верхньому шарі грунту обов’язково повинна міститися волога.

В умовах сухого клімату, найкращий ефект грунтові гербіциди дають в таких випадках:

• добре вирівняне поле і якісно оброблений грунт, відсутність будь-яких рослинних залишків або стерні
• внесення в абсолютно безвітряну погоду, бажано після дощу
• додавання в бакову суміш синтетичного сурфактанту Сільвет Голд, 100 г / га
• закладення в грунт
• внесення під передпосівну культивацію

Тому обприскування грунтовими гербіцидами на зрошуваних полях більш ефективні.

Під час вирощування сої можуть використовуватися такі грунтові гербіциди (д.р.), а також їхні комбінації:

• Пендиметалін (Стомп)
• S-метолахлор (Дуал Голд)
• Ацетохлор (Харнес)
• Метрибузин (Зенкор)
• Діметенамід П (Фронтьєр Оптима)
• Трифлуралін (Трефлан)
• Прометрин (Гезагард)
• Імазетапір (Півот) IMI
• Імазамокс (Пульсар 40) IMI

Слід уникати використання IMI-гербіцидів, в зв’язку з тим, що застосування таких гербіцидів стимулює появу стійких до гербіцидів бур’янів. А також при обробці такими гербіцидами:

1. різні сорти сої, мають різний рівень стійкості до таких гербіцидів
2. пригнічуються бульбочкові бактерії (особливо на бідних грунтах)
3. спостерігається стрес у рослин сої, а отже зниження врожайності
4. такі гербіциди не ефективні проти злакових бур’янів, особливо проти пирію
5. рослини можуть дуже сильно пригнічуватись в умовах посухи
6. дуже серйозні обмеження в сівозміні для посіву наступних культур (особливо на бідних грунтах)

Іноді використовують бакову суміш Харнеса 1,5-2,0 л / га з Гезагардом 2,0 л / га. Рослинні залишки, які залишаються після попередника пшениці або кукурудзи, значно ускладнюють застосування ґрунтових гербіцидів.

Для хорошого дії грунтових гербіцидів потрібно щоб структура грунту була мілка грудкоподібна , а при наявності рослинних залишків або стерні — це неможливо.

Також в регіонах з великою кількістю опадів (особливо на піщаних грунтах), може відбуватися промивання ґрунтових гербіцидів. Тому термін дії ґрунтових гербіцидів в таких умовах, може скорочуватися. Тому в таких грунтово-кліматичних умовах, слід застосовувати післясходові або страхові гербіциди.

У Чехії (ЄС), під час вирощування сої, найчастіше використовують такі грунтові гербіциди та їхні бакові суміші, які застосовують після посіву і до появи перших сходів рослин:

• Stomp 400 SC + Outlook (3,0 + 1,0 l / ha) Afalon 45 SC + Guardian Safe Max (1,5 + 2,0l / ha)
• Afalon 45 SC + Command 36 SC (2,0 + 0,15 l / ha)
• Succesor 600 + Afalon 45 SC (1,5 + 1,5 l / ha)
• Succesor 600 + Sumi Max (1,5l + 0,1kg / ha)

Використання страхових / післясходових гербіцидів на сої

У перші кілька тижнів свого зростання рослини сої розвиваються повільно, в цей час соя формує свою кореневу систему, розвиваються коріння і бульби на коренях, тому бур’яни дуже сильно конкурують з рослинами сої в цей період. Це саме той час, коли розвиток бур’янів завдає найбільшої шкоди посівам сої. Раніше всіх починають розвиватися зимуючі і багаторічні бур’яни, злаки, оскільки вони більш холодостійкі.

Зазвичай проводять обприскування посівів сої страховими гербіцидами в такі фази розвитку рослин сої:

• проти дводольних бур’янів — в фазі 1-3 трійчастих листків сої
• проти злакових (грамініциди) — незалежно від фази розвитку культури, але зазвичай до фази 5-7 листків

Проти злакових бур’янів застосовують грамініциди (д.р.):

• Квізалофоп-п-етил (Тарга Супер)
• Клетодим (Селект)
• Флуазифоп-п-бутилу (Фюзілад Форте)
• Пропахізафоп (Шогун)
• Тепралоксидим 45 г / л (Арамо)
• Квізалофоп-П-тефурил 40 г / л (Пантера)

Інші страхові гербіциди на сої, які діють на злаки (Д.В.):

• Імазетапір (Півот) IMI
• Імазамокс (Пульсар 40) IMI
• Імазетапір + хлорімурон-етил (Фабіан) IMI

Страхові гербіциди проти дводольних при вирощуванні сої (д.р.):

• Бентазон (базагран)
• Тифенсульфурон-метил (Хармоні)
• Імазетапір (Півот) IMI
• Імазамокс (Пульсар 40) IMI
• Імазетапір + хлорімурон-етил (Фабіан) IMI

Слід уникати використання IMI-гербіцидів на сої! Особливо сильну післядію має Фабіан (обмеження в сівозміні 2-4 роки)!

Не можна використовувати в бакових сумішах грамініцид з іншими гербіцидами, наприклад з Базаграном. Після появи третього трійчастого листка на сої, застосування гербіцидів проти дводольних бур’янів вже не рекомендується. В такому разі , боротися з бур’янами можна завдяки міжрядним обробкам культиватором.

Існують також певні застереження щодо застосування гербіцидів на основі діючої речовини тифенсульфурон-метил (Хармоні). Навіть при використанні невеликих доз може спостерігатися сильний стрес у рослин і відбуватися відставання в рості та гальмування росту і розвитку сої, що загрожує втратами урожайності та прибутковості.

Поле сої, чисте від бур’янів, після застосування гербіциду Базагран. Базагран® (бентазон, 480 г / л) від компанії БАСФ — один з кращих і найбільш безпечних страхових гербіцидів для сої в історії Світового землеробства. Під час вирощування сої добре зарекомендували себе такі варіанти використання гербіциду Базагран: 2,0-2,5 л / га Бзаграна, або в баковій суміші 1,5-2,0 л / га базагран + 5-6 гр / га Хармоні

Шкідники сої

1. акацієва вогнівка
2. люцернова совка
3. совки різних видів
4. лучний метелик
5. трипси
6. бульбочковий довгоносик
7. соєва блішки і плодожерка
8. павутинний кліщ

З ними борються різними доступними методами, в основному це внесення — сучасних інсектицидів (Коннект, Актара, Актелік, Децис, Фастак, Карате, Моспилан, Суми-Альфа, і ін.).

Одним з найбільш поширених шкідників сої є попелиця і трипси. Ці шкідники завдають не тільки прямий збиток рослинам сої, вони ще переносять вірусні та мікоплазмові захворювання сої

Хвороби сої

Істотний вплив на врожайність і якість сої мають листові хвороби протягом вегетації культури. Велике поширення мають такі захворювання як:

1. коренева гниль
2. склеротиніоз (біла гниль)
3. церкоспороз
4. септоріоз
5. пероноспороз
6. аскохитоз
7. мозаїка

Ці хвороби можуть скоротити урожай культури на 20-50%, а в деяких випадках спостерігається повна загибель посівів.

Особливо багато хвороб на сої з’являється в разі розміщення сої в сівозміні після інших широколистих і олійних культур, а також в разі повторного висіву сої після соняшнику. Тому якщо ви посіяли сою після будь-якої широколистою культури, сої або після соняшнику — то знайте, що ви вже втратили частину грошей!

Тому дуже важливо своєчасно вживати заходів щодо запобігання розвитку вищевказаних хвороб!

Для Боротьби з дводольними бур’янами замість композиції Штефазон, РК (1,5-3,0 л / га) + Штармоні, ВГ (0,008 г / га) можна використовувати — Штефазон, РК (1,5-3,0 л / га) + Штефком, КЕ (кломазон, 480 г / л) (0,15-0,2 л / га). Ця композиція буде більш толерантна до культури и більш ефективна на перерощих бур’янах (Лобода біла та ін.). Основним недоліком даної композиції є те, що в рік з недостатнім зволоженням при посіві озимої пшениці після сої може спостерігатися незначна післядія (пригнічення посіву).

Можна також використовувати системи захисту (та їхні комбінації), а також окремі препарати від компаній: Bayer, BASF, Syngenta, Du-Pont, Chemptura, Cheminova, Nufarm, Monsanto, Arysta, Adama та інші (див. список перевірених виробників засобів захисту рослин в Україні). Не рекомендується використовувати генеричні препарати від неперевірених виробників і дистриб’юторів. Будь-які препарати варто купувати тільки у перевірених дистриб’юторів (див. список перевірених дистриб’юторів засобів захисту рослин в Україні). Купівля препаратів у сертифікованих дистриб’юторів знижує ризик покупки підробки. Якщо ви сумніваєтеся в дистриб’юторі — отримайте рекомендацію на нього в компанії-виробника (оригінатора) даного препарату.

Збирання сої

Для збирання сої потрібно її повне дозрівання. Повне дозрівання настає після обпадання листя, побуріння стебел і бобів, підсихання рослин. Найкраща вологість рослин для прибирання 13-14%, при такій вологості насіння травмується мінімально і легко обмолочується. Зазвичай сою прибирають прямим комбайнуванням з низьким зрізом (40-50 мм). Чим нижче зріз тим менші втрати.

Для збирання сої використовують спеціальні жатки, що дозволяють робити низький зріз — Flex.

Десикацію посівів сої застосовують у вологі роки, при великій кількості бур’янів, а також щоб прискорити дозрівання пізньостиглих сортів, а в холодні роки — і середньостиглих. Сою обприскують у фазі початку побуріння бобів нижнього і середнього ярусів і за 6-7 днів до збирання (краще використовувати оригінальний Реглон, але можна використовувати і Басту або Раундап / або гліфосат хорошої якості). Генерики використовувати категорично не рекомендується. При десикації Раундапом (гліфосатом) підсушування відбувається протягом більш тривалого періоду часу, ніж при використанні Реглону. Не рекомендується використовувати генеричні препарати на основі диквату, оскільки вони мають дуже низьку ефективність в разі настання дощової погоди. Десикація дає можливість на 10-12 днів раніше почати збирання сої та зменшити втрати врожаю під час збирання. При проведенні десикації бажано додавати в бакову суміш клейкі речовини (Еластик) і сурфактанти, наприклад Сільвет-Голд 100 г / га.

Добре зарекомендувало себе обприскування до збирання посівів спеціальним клеєм (Еластик) на сортах сої, схильних до осипання насіння.

Для зменшення дроблення насіння в процесі обмолоту, обороти барабана комбайна знижують до 550-650 в хвилину при вологості більше 14% і до 400-500 — при меншій вологості.

Соя сильно стирає метал, тому при післязбиральної доробки краще використовувати полімерні вставки (футерування) в норії та інші місця, які контактують з соєю, що зменшує знос устаткування.

Світовий рекорд збирання сої за 8 годин. New Holland CR8.90. Жатка Draper 13,7 м. Двигун Cursor 13. Зерновий бункер 14500 л. Ферма Mingory Brothers Farm, Бразилія, 5 квітня 2017. Середня вологість сої 17%. Середня швидкість комбайна 8,5 км / год. Середні втрати зерна 0,5%. За 8 годин зібрано 90 га. Середня врожайність 4,88 т / га. Бункер заповнюється за 12 хвилин. Температура під час збирання 25-28 ° С. Вранці був дощ 20 мм. Розпочали збирання о 10:30, а закінчили о 18:30. За 8 годин (8:00:00) намолочено 439,73 тонн сої

Показники роботи комбайна під час встановлення світового рекорду збирання сої в Бразилії:

• поточний час — 17: 25, 5 квітня 2017 р
• витрата палива на поточний момент — 95,1 л / год
• середня витрата палива — 101,1 л / год
• середня витрата палива на 1 гектар — 9,8 л / га
• середня витрата палива на 1 тонну зерна сої — 1,8 л / т
• поточна швидкість 9,2 км / год
• середня швидкість 8,0 км / год

Секрети сої: коли сіяти, як підживлювати та чим правильно захищати?

Україна вирощує сою не так довго, як пшеницю чи соняшник. Тож в технологіях вирощування є певні “темні” плями, які варто закривати.

Рекомендуємо

(Не)постійне користування: як правильно успадкувати землю засновників фермерських господарств

Віктор Вишньов: Якщо ми хочемо отримати максимальний результат, то ринок землі треба відкривати повністю

Аби отримати гарний врожай сої – треба розумітись на тонкощах вирощування цієї культури. Щоб продати зерно по найвищих цінах – потрібно орієнтуватись на ринку. Аби отримати додатковий прибуток – необхідно налагоджувати переробку, або шукати свою нішу. Саме для цього Agravery.com разом із компанією BASF продовжує освітній спецпроект “Актуальне про сою”, в якому розповідаємо все про цю культуру, починаючи зі світового та українського ринків збуту, найменших нюансів у вирощуванні і закінчуючи найнеймовірнішими продуктами переробки та сферами використання сої.

Посів починається не з сівалки, а з обробітку ґрунту. Це золоте правило для вирощування усіх культур за традиційною системою землеробства. А сої це стосується у першу чергу, оскільки від того як буде підготовлене поле, залежить вірогідність якісного збору врожаю.

Для того, щоб зрізати нижні стручки, жатку також потрібно опустити дуже низько. Якщо поверхня поля буде не вирівняна, то жатку буде пошкоджено поверхнею ґрунту. Так, можна підняти жатку вище і зберегти її цілісність, але тоді частина бобів залишиться не зібраною. «При обробітку ґрунту головна задача – вирівняти поле без зайвих витрат» – стверджує начальник управління рослинництва агропромхолдингу «Астарта-Київ» Вадим Скрипник. Із цим погоджується агроном ФГ «Сокіл» Василь Драбатюк: «Навіть Flex-жатки не можуть якісно зібрати сою на невирівняному полі»

Зазвичай під сою оранку не застосовують, проте у разі утворення великих колій операція стає обов’язковою. «Після цукрових буряків, пшениці чи соняшнику ми обробляємо ґрунт глибокорозпушувачами. Весною використовуємо важкі культиватори, якими вирівнюємо поверхню ґрунту. Якщо ж попередником була кукурудза і на полі знаходиться велика кількість пожнивних решток та присутні колії від машин, що вивозили врожай, тоді ми використовуємо оранку, після якої випускаємо на поле культиватор. Після культивації робимо закриття вологи і посів», – каже Вадим Скрипник. Із необхідністю обробітку ґрунту при утворенні колії погоджується аргентинський сільгоспвиробник Карлос Альберто Сесар: «В Аргентині майже усі культури вирощуються за технологією No-Till і обробіток ґрунту ми не використовуємо, проте бувають винятки, коли на полі утворилась велика кількість колій. Тоді технологією дозволяється проведення обробітку для вирівнювання ґрунту».

Краще рано чи пізно?

Більшість експертів сходиться на думці, що сіяти варто, коли ґрунт прогріється до 8°C на глибині заробки насіння і буде достатньо вологим. Проте не завжди аграрії встигають вкластись у ці терміни, оскільки вони тривають близько п’яти днів. Тому доводиться обирати між ризиком отримати гіршу схожість через прохолодну погоду – та нестачею вологи для оптимального розвитку рослин. На думку кандидата біологічних наук та незалежного консультанта з агрономії Олександра Гончарова, краще посіяти у більш пізні строки, оскільки тоді вірогідність отримати гарний врожай дещо вища: «При ранньому посіві хтось захворів і помер, не досягнувши світла, когось з’їли на цьому шляху. А ті, хто таки проріс, опиняються у не зовсім гарній компанії бур’янів, які зазвичай обганяють сою в рості». Проте, на його думку, соя, на відміну від кукурудзи, дає непогані врожаї при запізненні з посівом. Якщо сіяти сою в кінці травня, то аграрії все ще мають шанси отримати врожай. Особливо, якщо, як в цьому році, ще і достатньо вологи.

За словами Вадима Скрипника, аби не збирати сою одночасно із кукурудзою та соняшником і не мати проблем з елеваторами, доцільно проводити ранній посів. «Ми сіємо сою досить авантюрно і ніхто не розуміє, нащо ми так робимо. Цього року в нас посів був на початку квітня. Це не є традиційним підходом, але сіяти потрібно раніше, збільшивши норму висіву на 10%. Ті люди, які залишили посів сої на травень, досі ще нічого не посіяли через погодні умови. А в мене соя вже на деяких полях знаходиться у фазі 3-4 трійчастого листка», – запевняє начальник управління рослинництва агропромхолдингу «Астарта-Київ». Проте цей підхід варто застосовувати лише на великих площах, де не можна оперативно провести посівну.

Існує декілька варіантів посіву сої: вузькорядний та широкорядний. На думку Василя Драбанюка обидва методи мають свої переваги та недоліки. «При широкорядному посіві в нас залишається простір для розвитку бур’янів і це не зовсім добре. Натомість ми можемо провести міжрядний обробіток ґрунту, що дає можливість покращити забезпечення рослин киснем. Також це дає нам можливість використовувати широкорядні сівалки та економити 20% насіння», – говорить він. Ще одна перевага – рослина не конкурує за поживні речовини і має місце для високого гілкування. Але при нормальних умовах соя, посіяна вузькорядним способом без внесення добрив, дає не гірший результат.

Азот: вносити чи не вносити?

Існує думка, що соя не потребує азотних добрив, оскільки завдяки симбіозу з азотфіксуючими бактеріями сама здатна забезпечити себе цим елементом живлення. Проте експерти радять вносити невелику кількість азотних добрив для нормального початку розвитку цієї культури до моменту, поки на корінні не утворяться бульбочкові бактерії, які почнуть виробляти азот. Враховуючи падіння цін на цю культуру на світовому ринку, цілком вірогідно, що аграрії можуть відмовитись від внесення азотних добрив, а також від листкового підживлення та внесення регуляторів росту. «Наразі сільгоспвиробники США у зв’язку з торговою війною з Китаєм і обвалом цін на сою максимально скорочують усі витрати на цю культуру. Тому усе, що не приносить відчутного прибутку або має мінімальну рентабельність – не застосовується», – запевняє Олександр Гончаров.

На думку Василя Драбатюка, повністю відмовлятись від обробок мікроелементами не варто: «Необхідно використовувати лише ті препарати, які необхідні рослині, а для цього потрібно робити аналіз забезпечення рослини мікроелементами. Оскільки якщо дефіцит мікроелементів став видимим – то врожай, на жаль, втрачено».

В агропромхолдингу «Астарта-Київ» майже відмовились від використання азотних добрив та не застосовують мікродобрива. Використовуються тільки стартові добрива «Super Start» в нормі 30 кг/га, що вносяться разом із насінням. На думку Вадима Скрипника, внесені у рядок добрива забезпечують швидкий розвиток кореневої системи, яка в період перших двох-трьох тижнів вегетації стає досить потужною, аби максимально використати наявну в ґрунті вологу. Із розвитком кореневої системи утворюються бульбочкові бактерії, які беруть на себе функцію забезпечення рослин азотом. «При вузькорядному посіві в нас немає пристосувань для прикореневого внесення добрив, тому ми вносимо з осені 150-170 літрів КАСу, а перед посівом сої не вносимо нічого. Раніше ми вносили 100 кг карбаміду із заробкою у ґрунт. Листкового підживлення ми також не проводимо», – стверджує експерт.

Але для того, аби азотне живлення забезпечувалось у достатній кількості, необхідно проводити обробку насіння сої інокулянтами, наприклад, сухим препаратом ХіСтік Соя чи рідким інокулянтом ХайКот Супер + ХайКот Супер Extender. «Сухі препарати додаються одразу до бункера сівалки, але існує декілька застережень щодо користування ними. Потрібно особливо уважно слідкувати, аби на препарат не потрапляло сонячне проміння, інакше частина бактерій може загинути. Треба ретельно стежити і за умовами зберігання інокулянтів, оскільки з часом вони втрачають свою життєздатність», – стверджує Василь Драбанюк.

На думку Вадима Скрипника, рідкі препарати для інокуляції показують кращу ефективність: «Наразі ми робимо обробку рідкими інокулянтами на власному насіннєвому заводі. Раніше мішали сухі інокулянти прямо в сівалці. Але ефективність такої обробки значно нижче».

Прибираємо конкурентів

Першим елементом захисту є обробка поля ґрунтовими гербіцидами. До їх вибору потрібно підходити особливо уважно, оскільки ці препарати мають певні особливості. Вони потребують вологи в ґрунті для того, аби надійно спрацювати. Але у разі рясних дощів їх може промити на глибину залягання насінини, що може завдати шкоди проростаючій сої, або взагалі – вимиє препарат в нижні горизонти ґрунту, нівелюючи їх дію. «При ранньому посіві використовувати ґрунтові гербіциди, які легко промиваються, не варто. Наприклад, метрибузин через рясні опади може зашкодити проросткам сої. Те саме може статись при використанні хлорацетамідів, наприклад ацетохлору, метолахлору та пропізахлору», – стверджує Олександр Гончаров.

Тим не менш, обійтись без внесення цих препаратів доволі складно. Оскільки, за словами заступника директора Інституту захисту рослин НААН з наукової роботи Сергія Ретьмана, без ґрунтових гербіцидів вирощувати сою тяжко. Ця культура на ранніх етапах розвивається повільно, на відміну від бур’янів. Винятком може слугувати лише серйозна підготовка ґрунту, яка мінімізує кількість небажаної рослинності. «Я раджу використовувати препарати на основі кломазону, метрибузину, S-метолахлору та інші ґрунтові гербіциди, що зареєстровані в переліку, вони доволі ефективні. Усі вони мають свої нюанси: щось гірше контролює злаки, щось, навпаки, краще, якісь із них мають високу імовірність промивання. Усе це варто враховувати при виборі препарату», – говорить експерт.

Проте в агрохолдингу «Астарта-Київ» не бояться ризикувати із використанням ґрунтових гербіцидів під час раннього посіву і цілком задоволені результатом. «Ми використовуємо ґрунтові гербіциди на основі ацетохлору та прометрину. Якщо йдуть інтенсивні дощі, такі як цього року, існує ризик промивання ацетохлору і виникнення фітотоксичності. Проте, я можу сказати, що ґрунтові гербіциди дуже гарно спрацювали, хоч і є невеликі втрати сої, але в цілому результатом ми задоволені», – стверджує Вадим Скрипник.

Олександр Гончаров радить використовувати при ранньому посіві препарати з групи імідазолінонів. «Препарати дають непоганий ефект при внесенні у баковій суміші з іншими препаратами. Наприклад, ми працюємо тербутилазіном чи прометрином, що контролюють однорічні і деякі багаторічні дводольні бур’яни. А група імідазолінонів додатково контролює злакові бур’яни. Тоді як для пізнього посіву підійдуть будь-які ґрунтові гербіциди, якщо у ґрунті є волога», – пояснює Гончаров.

З часом їх дія завершується, і аграрію варто подумати про подальший захист, особливо від важко контрольованих бур’янів на кшталт лободи білої. Науковець з Інституту захисту рослин Сергій Ретьман радить використовувати проти цього бур’яну препарати на основі бентазону, кломазону чи тифенсульфурон-метилу: «Доволі ефективною є бакова суміш бентазону та тифенсульфурон-метилу. Ці препарати можна вносити починаючи з першого трійчатого листа. Проте варто також враховувати, що лобода найбільш чутлива до гербіцидів у фазі сім’ядоль. Ефективним проти лободи є використання препарату Корум разом із прилипачем Метолат».

Також на неспівпадінні фаз розвитку сої та лободи наголошує Олександр Гончаров. За його словами, якщо чекати настання першого трійчатого листа, то можна пропустити оптимальну для обробки фазу. «Якщо ми будемо чекати цієї фази, то в нас нічого не вийде, оскільки лобода на цей момент буде «під охороною і в бронежилеті», тобто сформує щільний восковий наліт. Тому із цим бур’яном потрібно боротись тоді, коли він ще маленький. Відповідно слід орієнтуватись не на фазу сої, а на фазу бур’яну. Соя якось впорається із гербіцидним навантаженням, а от бур’ян треба знищувати до фази двох листків», – наголошує фахівець.

Інструкція з лікування

Одним із головних чинників збереження врожаю є захист від хвороб. Наразі, за даними Сергія Ретьмана, сої загрожують аскохітоз, переноспороз, альтернаріоз, склеротиніоз, бактеріоз, а також фомопсис, який було вперше виявлено в Україні протягом останніх 20 років. «Найнебезпечнішою хворобою для сої є бактеріоз, оскільки він майже нічим не контролюється», – стверджує Василь Драбанюк. Крім того, на бактеріоз мають незначний вплив лише препарати на основі міді, проте їх дія недостатня, зауважує Сергій Ретьман.

На думку Вадима Скрипника, до початку цвітіння соя має бути надійно захищена, аби не втратити врожай: «Для фунгіцидного захисту сої ми зазвичай використовуємо препарати на основі пропіконазолу в поєднанні з ципроконазолом, або фунгіциди на основі азоксістробіну з додаванням ципроконазолу, чи карбендазиму. У разі великого поширення хвороб ми будемо вносити препарат Абакус. Зазвичай, якщо є можливість вийти в поле і є чітке розуміння, чим потрібно працювати, ми вносимо фунгіциди у фазу 4-5 трійчатого листка, аби культура до цвітіння була здорова».

Посіви сої пошкоджуються шкідниками від моменту посіву до самого збирання. Наразі, за даними Сергія Ретьмана, активувалась чортополохівка. Її гусениці активно поїдають сою. «Проблема у тому, що відродження личинок чортополохівки відбувається неодночасно. Тому, знищивши частину гусеней, ви не зможете проконтролювати тих комах, які знаходяться в яйці і захищені оболонкою», – стверджує науковець. Для покращення контролю цього шкідника можна було б використовувати препарати на основі хлорпірифосу, які мають фумігантну та пролонговану дію. Але експерт не радить цього робити, якщо поблизу знаходяться ентомофільні культури або насадження акації, оскільки це може зашкодити бджолам.

Проти лускокрилих, що пошкоджують рослини на різних фазах (наприклад, підгризаючих совок чи вогнівок), неефективно використовувати неонікотиноїди. А препарати, що блокують синтез хітину на сої без зрошення, зазвичай не використовуються через їх високу вартість. «Тому залишається працювати препаратами на основі фосфорорганіки чи інсектицидами із групи піретроїдів. Доводиться обирати серед препаратів на основі диметоату, наприклад, Бі-58 Новий, або серед інсектицидів на основі хлорпіріфосу з циперметрином. Також до цих препаратів можна додати інсектицид на основі лямбда-цигалотрину», – стверджує Олександр Гончаров. На думку експерта, використання комбінації фосфорорганічних препаратів та інсектицидів на основі піретроїдів має кращий ефект за рахунок синергізму. Оскільки фосфорорганічні інсектициди підвищують чутливість комах до піретроїдів.

Ще одним небезпечним шкідником, за словами Сергія Ретьмана, є паросткова муха. Вона відкладає яйце в паросток, який потім пошкоджує личинка. Це призводить до загибелі паростка. Втрати врожаю можуть сягати від 20 до 50%. Проблема ще в тому, що личинку всередині рослини дуже важко контролювати, а муху агроном може просто не помітити через її малі розміри. Єдиним виходом є протруювання насіння інсектицидними препаратами.

Проте агрономи не завжди використовують інсектициди для захисту сої. В агропромхолдингу «Астарта-Київ» зазвичай не проводять обприскування проти комах або обходяться крайовими обробками препаратами на основі хлорпірифосу з додаванням циперметріну.

Справжнім лихом для сої стають кліщі. Ці малопомітні шкідники призводять до того, що соя починає жовтіти та втрачає частину врожаю. За словами Сергія Ретьмана, втрати можуть коливатись від 15 до 30 або навіть 40% при високому рівні заселення. Ці шкідники активізуються при високій температурі. «Якщо на дворі +30 °C і сухо, то бери лупу і дивись, чи нічого червоного не бігає по листочку. Якщо там вже є поодинокі особини кліща, то це свідчить про необхідність вносити акарициди», – стверджує Олександр Гончаров. Але проблема захисту від кліщів полягає у тому, що досі не існує препаратів, які б ефективно знищували як дорослих особин, так і яйця кліщів. Тому агрономи вимушені комбінувати ці препарати.

Ще одним дієвим засобом контролю цих шкідників є колоїдна сірка. Однак, за даними Олександра Гончарова, норма внесення сірки досить висока – 12 кг/га. Тому експерт радить звернути увагу на вапняково-сірчаний відвар, рецепт якого можна легко знайти в інтернеті: «Цей продукт зареєстрований в США, виступає у якості акарициду, фунгіциду та сірчаного добрива. Проте в Україні він не зареєстрований».

Загалом технологія вирощування сої не є простою, але агрономи в Україні навчились із нею справлятись та отримувати достойний врожай. І хоча тут є багато підводних каменів, таких як строки посіву та використання ґрунтових гербіцидів, проте досвід аграріїв щороку зростає. Водночас технології вирощування покращуються, що призводить до збільшення врожайності цієї культури. Вже у наступному матеріалі ми розповімо про те, як одному з агрономів вдається отримувати високі врожаї сої в Україні.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою “Розсилка” на [email protected] .