Зміст:

1 Таймінги оперативної пам’яті: розбираємось, які значення краще
2 Як вибрати оперативну пам’ять

Таймінги оперативної пам’яті: розбираємось, які значення краще

Розбираємось у тому, що таке таймінги оперативної пам’яті та яке значення вони мають.

Від швидкості роботи оперативної пам’яті багато в чому залежить швидкодія всього комп’ютера, тому її вибір не менш важливий, ніж покупка «правильного» процесора або материнської плати. Ну а серед найважливіших параметрів будь-якої оперативної пам’яті виділяються частота і таймінги. Але якщо з першого все зрозуміло, то таймінги для багатьох залишаються темним лісом. Сьогодні ми розповімо, що ховається за цим незрозумілим набором циферок і яке значення має.

Що таке таймінги

Якщо говорити дуже простою мовою, оперативна пам’ять є масивами з двомірною таблицею, в комірках якої зберігається потрібна інформація. А масиви з осередками однакового розміру, своєю чергою, об’єднуються у так звані банки.

Для виконання будь-якої операції з даними цієї таблиці контролеру і чіпу пам’яті потрібно певне число тактових циклів шини пам’яті. Ну а таймінг – це і є кількість таких циклів, або число циклів, на яке запізниться виконання певної операції з пам’яттю. Звідси і сама назва – таймінг чи затримка.

Власне, саме тому два модулі оперативної пам’яті з однаковою частотою, але різними таймінгами працюватимуть по-різному, причому найшвидшою виявиться пам’ять саме з меншою затримкою.

Які таймінги бувають

Кожну операцію з оперативною пам’яттю можна розбити на кілька етапів. Тому в характеристиках будь-якої планки ОЗУ вказується кілька таймінгів — затримок, які виникають на певному етапі роботи з пам’яттю. Числа таймінгів вказують на виконання наступних операцій:

CL: CAS Latency – число тактів, яке проходить від надсилання запиту в пам’ять до початку відповіді на нього.
tRCD: RAS to CAS Delay – кількість тактів, яка потрібна контролеру для активації потрібного рядка банки.
tRP: RAS Precharge – число тактів для заряду та закриття одного рядка, після чого стає можлива активація наступного рядка.
tRAS: Row Active Time — мінімальне число тактів, протягом якого буде активний рядок. Він не може бути закритий раніше цього часу.

Всі ці таймінги вказуються в параметрах оперативної пам’яті саме в порядку, який ми навели. Візьмемо, наприклад, оперативну пам’ять Patriot Memory VIPER STEEL DDR4-3733 CL-17 21-21-41. Ми бачимо, що вона відноситься до типу DDR4 та працює на тактовій частоті 3733 МГц. Їй потрібно 17 тактів для початку відповіді на запит (CL). Активація потрібного рядка займає 21 такт (tRCD) і стільки ж циклів йде на її закриття та активацію наступного рядка (tRP). Причому сам рядок може бути закритий не раніше ніж через 41 такт (tRAS).

Як бачите, кожна цифра у назві оперативної пам’яті має значення. І, розібравшись у цьому, ви легко зможете підібрати найбільш підходящу вам оперативку.

Як дізнатися таймінги ОЗУ

Значення таймінгів оперативної пам’яті можна подивитися на її сторінці в будь-якому магазині електроніки або на сайті виробника. Якщо ж ви хочете побачити характеристики вже встановленої пам’яті, ви можете скористатися CPU-Z або аналогічними утилітами.

Як правильно вибрати найшвидшу оперативну пам’ять

Якщо коротко, то частота оперативної пам’яті важливіша за таймінги, але при однаковій частоті найшвидшою виявиться оперативка з меншою затримкою. Власне, саме на основі цього і варто підбирати найвідповідніші для вас планки ОЗУ. Загалом цей алгоритм виглядає так:

Визначте тип оперативки, яку підтримує ваш комп’ютер — DDR3, DDR4, DDR5 тощо.
Визначтеся з потрібним вам обсягом пам’яті.
Дізнайтесь, яку частоту ОЗУ підтримують процесор та материнська плата вашого ПК.
Підберіть планки оперативної пам’яті, що працюють на максимально доступній для вашого комп’ютера частоті.
Серед цих планок виберіть моделі із мінімальними таймінгами.

Читай нас в Google News, Telegram, Facebook та Twitter

Як вибрати оперативну пам’ять

Як вибрати оперативну пам’ять, розібратися з об’ємом, типом і стандартом, зрозуміти, для чого потрібні модулі та таймінги, і чи дійсно важливі розгін і охолодження – розповідаємо в нашому спеціальному матеріалі.

Вибираємо об’єм пам’яті

Необхідний об’єм оперативної пам’яті залежить від завдань, які доведеться виконувати під час роботи:

критичний мінімум для звичайного настільного ПК або ноутбука – 4 ГБ;
розумний мінімум – 8 ГБ;
комфортний рівень для середньостатистичної ігрової системи – 16 ГБ;
для серйозних робіт з графікою, складного моделювання та відеомонтажу може знадобитися 32 ГБ і більше.

Максимальний об’єм пам’яті, який підтримується материнськими платами, зазначений в їх керівництві.

Типові моделі з чотирма слотами для пам’яті дозволяють збільшити об’єм ОЗУ до 64 ГБ або 128 ГБ, в залежності від платформи.

У мобільних систем скромніші можливості в плані розширення. Наприклад, в ноутбуках не більше двох слотів для модулів ОЗУ.

Нерідко обмеження максимально підтримуваного об’єму є у контролерів пам’яті, інтегрованих в процесори, особливо CPU початкового рівня.

Тип пам’яті

Для настільних ПК використовуються модулі DIMM (Dual In-line Memory Module).

Для мобільних систем застосовують компактніші планки форм-фактора SO-DIMM (Small outline Dual In-line Memory Module), які іноді називають «ноутбучною» пам’яттю.

Зараз SO-DIMM використовуються і в настільних системах: в неттопах і ультрапортативних ПК.

У модулів DIMM і SO-DIMM помітно відрізняються габарити

Планки SO-DIMM допомагають заощадити корисний простір завдяки конструктивним особливостям роз’ємів.

Після установки компактні модулі практично впритул притискаються до материнської плати, тоді як звичайні DIMM встановлюються перпендикулярно PCB, і їм потрібно більше вільного простору.

Стандарти пам’яті

Купуючи нову систему, орієнтуйтеся на оперативну пам’ять DDR4. Вона вже стандарт для сучасних систем.

У продажу ще є модулі DDR2 і DDR3 / DDR3L, але вони застосовуються для апгрейда застарілих ПК. Збирати систему з нуля на основі пам’яті застарілого стандарту немає сенсу.

Модулі пам’яті стандартів DDR, DDR2 і DDR3 і DDR4 при певній зовнішній схожості відрізняються розташуванням «ключа». Він не дозволить помилково використати пам’ять непідтримуваного типу

Хоча модулі схожі візуально, встановити на материнську плату модулі іншого типу не вийде – у планок різне розташування «ключів» в рядах контактних груп.

Чому пам’ять стандарту DDR4 краща за DDR3:

З кожним наступним поколінням DDR ефективна робоча частота пам’яті підвищується, а разом з нею збільшується й пікова швидкість передачі даних.
У пам’яті стандарту DDR4 збільшена пропускна здатність внаслідок вищої ефективної частоти.
Напруга живлення модулів DDR4 становить 1,2/1,35 В, тоді як у DDR3 – 1,5/1,65 В. Завдяки цьому DDR4 на 20-30% економічніше модулів попереднього стандарту.
З DDR4 можна використовувати ємніші мікросхеми пам’яті, тому теоретично об’єм одного модуля може бути вище – до 128 ГБ.
У DDR4 більша кількість контактів – 288, проти 240 у DDR3. Щоб помилково не встановити модуль у невідповідний стандарту слот на материнській платі, у планок DDR3 і DDR4 різне розташування установчих пазів.

Одна з переваг пам’яті стандарту DDR4 – можливість створення модулів великої місткості (до 128 ГБ)

Частота роботи пам’яті

Пам’ять стандарту DDR4 працює з ефективною частотою 2133-4800 МГц. Для настільних і мобільних систем на новій платформі Intel найчастіше використовуються модулі DDR4 2666-3200 MHz. Пам’ять, що працює на такій частоті – стандартна, це зазначено в специфікаціях більшості сучасних процесорів.

В сучасних платформах Intel і AMD можна використовувати і швидкісну пам’ять, але поки це позаштатні режими, які можуть розкритися повністю тільки на материнських платах з чипсетом, що підтримує розгін пам’яті. Інакше буде встановлений профіль, що відповідає базовій частоті, яка вказана в характеристиках процесора.

Для сучасних систем на базі процесорів Intel базовий вибір – планки DDR4 2933-3200. У модулів цього стандарту гарна пропускна здатність і ціна.

Через особливості реалізації архітектури в сучасних процесорах AMD, швидкісна пам’ять – основний критерій загальної продуктивності системи. Чим вище частота і нижче затримки, тим краще результати.

Необхідний мінімум для них – пам’ять з частотою 3200 МГц. Належність до оверклокерських серій вже не буде зайвою, оскільки у більш просунутих модулів при тій же частоті можуть бути менші таймінги.

Але з AMD також можна й заощадити, якщо ви шукаєте найпродуктивнішу пам’ять. Купувати пам’ять швидше 3733 МГц немає особливого сенсу, адже при подальшому збільшенні частоти вмикається дільник частоти контролера пам’яті та підсумковий результат буде таким самим, якщо не гірше.

З процесорами сімейств Core i5, Core i7, Core i9 можна використовувати і швидкісніші набори. Однак не розраховуйте, що придбання надто дорогого ОЗУ дасть колосальний приріст продуктивності.

У певний момент пропускна здатність пам’яті перестає бути вузьким місцем в системі, та подальші експерименти не дадуть наочного приросту в іграх або робочих додатках.

Окремий випадок – використання інтегрованої графіки, коли пам’ять для GPU виділяється з загальної ОЗУ і її пропускна здатність безпосередньо впливає на можливості відеопідсистеми.

Наприклад, заміна DDR4-2133 на DDR4-3200 цілком може збільшити кількість кадрів в іграх на 20-30%. Тому покупка швидкісних модулів, якщо використовується інтегрована графіка, буде цілком виправдана. Але тут теж є розумна межа, яка найчастіше впирається в особливості архітектури і розгінний потенціал контролера пам’яті.

Стандарт для мобільних систем – модулі DDR4 2666-3200. Швидкісніші SO-DIMM – дуже рідкісна екзотика.

Чи мають значення таймінги пам’яті

У набору цифр «7-7-7-24», «9-10-9-28», «11-11-11-30», які часто вказуються на етикетках поруч з назвою модулів, є певне смислове навантаження. Ці параметри позначають цикли, необхідні для підготовки до передачі даних, що знадобилися системі.

Так, у модулів DDR4 вищі затримки, тому для пам’яті цього типу стандартні конфігурації таймінгів виду «15-15-15-35» або «16-16-16-39».

Основні таймінги пам’яті часто не вказані на етикетці модуля. Замість повної комбінації, можливий скорочений варіант позначення – CL15, СL16 і т.п. Або взагалі може бути вказано кодування виробника, яке можна зрозуміти, тільки знаючи як його правильно читати.

За інших рівних, краще вибирати модулі, які гарантовано працюватимуть з меншими затримками. Але принципове значення це має лише коли максимальна продуктивність – справа принципу.

Для спрощення налаштування модулів пам’яті багато високочастотних моделей підтримують профілі Intel XMP. В цьому випадку користувачеві потрібно лише вибрати певний режим в оболонці UEFI або відповідної утиліти, після чого необхідні частоти, таймінги та напруги живлення будуть встановлені автоматично.

Рахуємо модулі

У більшості сучасних процесорів двоканальний контролер пам’яті, тому оптимальний варіант – використовувати парну кількість модулів в системі.

Щоб активувався двоканальний режим, необхідно дотримуватися певної послідовності заповнення слотів пам’яті на материнській платі (якщо їх більше як два).

Часто у конекторів є певне маркування кольором, яке допоможе відразу зорієнтуватися, але бувають і виключення. Зазирнути до керівництва материнської плати в цьому випадку не завадить.

Парні кількість модулів дозволяє використовувати двоканальний режим доступу до пам’яті, що забезпечує вищу пропускну здатність

У CPU для ультимативних платформ Intel LGA2066 і AMD TR4 двоканальний контролер. Для такого режиму потрібні чотири модулі пам’яті.

Виробники ОЗУ активно пропонують набори з чотирьох модулів, які можуть використовуватися для будь-яких систем, якщо на платі є відповідна кількість слотів для DIMM.

Звичайно, система буде без проблем працювати і з меншою кількістю планок, але весь її потенціал розкривається при використанні 4 або 8 модулів.

Заведено вважати, що пропоновані комплекти проходять додаткове тестування на сумісність, тому працездатність такої зв’язки гарантована виробником.

Як мінімум, в цьому випадку є впевненість, що для модулів використовуються мікросхеми пам’яті з однієї партії з ідентичними характеристиками. Втім, складності роботи пари або більшої кількості однакових модулів, які пропонуються поштучно, також швидше виняток.

Якщо ви плануєте поставити разом модулі різних виробників, з великою ймовірністю жодних проблем в процесі не виникне. Хоча краще все ж мати однакові планки або набори. В цьому випадку у модулів гарантовано будуть ідентичні частотні параметри і таймінги, що спростить налаштування системи.

Важливий фактор – однакова кількість і розміщення чіпів пам’яті на платі. Різна добірка модулів пам’яті, яка, на перший погляд, працює без питань, – потенційне джерело нестабільності системи.

Вибираємо надійного виробника

Великих компаній, які виробляють мікросхеми пам’яті, у світі не так багато. Найвпливовіші гравці на цьому ринку – Samsung, SK Hynix і Micron (Crucial).

Завдання виробників модулів – підібрати оптимальні чипи, розробити друковану плату, забезпечити якісну збірку та контроль готової продукції.

Безумовно, компанії з великим досвідом і технологічними ресурсами з більшою ймовірністю успішно впораються з подібним завданням.

Якщо говорити про пересічні, а не оверклокерскі високочастотні модулі, то принципової різниці між ними немає.

На щастя, ера продуктів «no name» вже позаду (за дуже рідкісним винятком), а гравці, що залишилися на цьому ринку, відомі, чудово освоїли технологію виробництва планок пам’яті, тому відсоток браку навряд чи істотно відрізняється у всіх компаній.

Охолодження пам’яті

У багатьох швидкісних модулів пам’яті є пасивна система охолодження. Конфігурації використовуваних радіаторів можуть бути найрізноманітнішими – від тонких алюмінієвих пластин, які навіть не виходять за межі друкованої плати модуля, до вельми габаритних конструкцій.

У охолоджувачів модулів пам’яті може бути різна конструкція радіаторних елементів

Чи справді модулям пам’яті потрібне додаткове охолодження?

У сучасних модулів пам’яті DDR4 є додаткові радіатори починаючи з базових частот. Так, найчастіше потреба в таких охолоджувачах тут мінімальна.

На штатних частотах вони виконують швидше декоративну роль, однак якщо власник не проти поекспериментувати з розгоном, то радіатори будуть дуже навіть до речі.

Ситуація з DDR3 схожа. Нагрівання в порівнянні з DDR4 більше, проте на штатних частотах модулі відмінно працюють без додаткових охолоджувачів.

Нагадаємо лише, якщо в системі використовується габаритний процесорний кулер, важливо щоб висота радіаторів на модулях пам’яті не була занадто великою – інакше проблем з установкою охолоджувача CPU не уникнути.

Останнім часом виробники почали оснащувати радіатори додатковим декоративним підсвічуванням. Воно може бути як одноколірним, так і керованим RGB. Це дає можливість додатково кастомізувати систему та виділитися завдяки незвичайному зовнішньому вигляду.

Додаткові радіатори практично завжди використовуються для охолодження швидкісних модулів

Для модулів SO-DIMM радіатори використовуються вкрай рідко. Додаткові охолоджувачі трохи збільшують габарити планок пам’яті, а у випадку з мобільними системами це не завжди допустимо.

Розгін пам’яті

У всіх пропонованих модулів пам’яті є певний технологічний запас міцності. У більшості випадків планки можуть працювати на одну-дві сходинки вище заявленого частотного режиму.

Наприклад, DDR4-3200 функціонуватимуть на частоті 3466 або навіть 3600 МГц, але з великими затримками. DDR3 також добре піддається розгону, потенціал в основному залежить від використовуваних мікросхем.

Ще одна можливість поліпшити показники пам’яті – зменшення затримок (таймінгів) доти, доки система не почне втрачати стабільність.

Корисна порада: розглядайте розгін модулів як додатковий бонус, орієнтуючись при покупці на гарантований виробником режим роботи. Дослідження можливостей різних модулів – особлива забавка для ентузіастів.

Чи варто купувати реєстрову пам’ять

Реєстрова пам’ять (Registered RAM) використовується тільки для серверних рішень. У таких модулів є можливість корекції певних типів помилок, які виникають в процесі роботи системи.

У модулях реєстрової пам’яті є додаткові чіпи, які стануть в пригоді для буферизації та узгодження передачі даних

У модулях реєстрової пам’яті є додаткові чіпи, які стануть в пригоді для буферизації та узгодження передачі даних. Буферизація збільшить затримки в роботі пам’яті, а ще будуть потрібні додаткові мікросхеми, що збільшить ціну модулів.

Такі витрати виправдані у випадку з відмовостійкими системами, а для звичайних ПК це надмірність. Більш того, нерідко традиційні материнські плати для настільних систем, а також мобільні ПК, не дозволяють використовувати реєстрову пам’ять.

Сподіваємося, що наш гід покупця допоміг вам зорієнтуватися з вибором пам’яті, і бажаємо вдалих покупок з Хотлайн!

Автор: Олег Касич, редактор ITC.UA, Коростелкін Сергій, редактор hotline.ua

Що краще частота памяті чи таймінги