Аміачна селітра

 На сьогоднішній день, найпопулярнішим азотним добривом в Україні є аміачна селітра. І це не дивно, адже кожен господар на своєму полі хоче максимально реалізувати потенціал сільськогосподарських культур та отримати максимальний прибуток. Тому обсяги виробництва цього важливого добрива в світі з кожним роком все зростає. А чому це відбувається, з’ясуємо в даній статті.

Аміачна селітра – представляє собою кристалічний порошок або гранули білого кольору з жовтуватим відтінком, сіль азотної кислоти. Відкриття цієї речовини датується 1659 р. і належить Глауберу. Гранульовану аміачну селітру застосовують у сільському господарстві в основне внесення, при посіві культур і для всіх видів підгодівлі. Містить до 35% азоту в амонійній і нітратної формах, обидві форми азоту легко засвоюються рослинами.

У менших масштабах її використовують для виробництва вибухових речовин. Аміачна селітра – являються сильним окислювачем, у сухому вигляді може вибухає від детонаторів. До механічних впливів (удар, тертя) не чутлива. При дії вогню та іскри на аміачну селітру загоряння не відбувається. При пожежах вона розкладається, виділяючи кисень, що підсилює горіння легкозаймистих предметів. При сильних пожежах складів, що містять велику кількість селітри, можливі вибухи внаслідок її бурхливого термічного розкладання та інтенсивного газоутворення.

Характеристика добрива

Щільність 1,725 г/см³. Температура плавлення – 169,6°C, температура кипіння – 235°C, температура розкладання – 210° C. Хімічна формула: NH 4 NO 3

Масова частка гранул розміром від 1-4 мм, не менше

В тому числі від 2-4 м, не менше

Гідроскопічна точка при відносній вологості повітря і t=200 C, %

Аміачна селітра добре розчиняється у воді і має велику гігроскопічність (здатність поглинати вологу з повітря). Це може бути причиною того, що гранули добрива розпливаються, втрачають свою кристалічну форму, відбувається злежування добрив – сипучий матеріал перетворюється на тверду монолітну масу.

За фізіологічними властивостями аміачна селітра належить до кислих добрив. Якщо у ґрунту реакція рН нормальна, то він не буде окислюватися. Кислі ґрунти додатково вимагають внесення карбонату кальцію. На кожних 100 кг селітри беруть 75 кг карбонату кальцію. На кислих ґрунтах також необхідно поєднувати аміачну селітру і вапнякове борошно у рівних пропорціях.

Виробництво аміачної селітри

Це добриво роблять у такий спосіб – азот пов’язують з воднем. У результаті реакції, що відбувається утворюється аміак. Згодом аміак окислюється до азотної кислоти, і якщо з’єднати аміак з азотною кислотою, то вийде нітрат амонію тобто аміачна селітра. Така сполука вміщуватиме азот у двох формах: амонійній та нітратній (17,2 % амонійного та 17,2 % нітратного азоту, в сумі 34,4 % азоту).

Подальше виробництво аміачної селітри полягає у випаровування цього розчину за допомогою високої температури, поки концентрат добрива в суміші не досягне 95 – 99%. Потім аміачна селітра гранулюється, висушується, охолоджується і упаковується. Випускається у формі гранул, оброблених поверхнево-активною речовиною, що забезпечує хорошу сипучість і не дає злежуватись продукту при зберіганні.

Застосування аміачної селітри

Головна особливість аміачної селітри — це наявність азоту в двох формах: нітратній і амонійній, де його концентрація досягає до 35%. Завдяки своїй рухливості, азот з аміачної селітри чудово підходить для внесення по мерзлоталому ґрунту, адже здатний одразу потрапляє до рослини. Селітра є швидкодіючим добривом, тому її краще вносити весною для підживлення озимих культур.

Даний вид добрив є абсолютно універсальним та може використовуватися на будь-яких типах ґрунтів. Але варто пам’ятати, що за нестачі кальцію на кислих підзолистих ґрунтах внесення аміачної селітри може викликати підкислення ґрунтового розчину. На ґрунтах, багатих основами (сірих лісових і чорноземах), навіть систематичне внесення високих доз аміачної селітри підкислення ґрунтового розчину не викликає. Місцеве підкислення – явище тимчасове, але може негативно впливати на рослини на початку росту. Амонійна форма аміачної селітри піддається процесу нітрифікації, що також призводить до тимчасового підкислення ґрунту. Проте подальша денітрифікація призводить до переходу частини нітратного азоту в газоподібний стан, що є негативним ефектом.

Використання аміачної селітри покращує забезпеченість рослин нітрогеном, що сприяє активному синтезу білків і органічних речовин у рослинах та наростанню їх вегетативних органів, тим самим забезпечуючи підвищення врожаю сільськогосподарських культур та його якісних показників, подовження терміну зберігання, транспортабельності та лежкості продукцiї. Найбільша ефективність досягається при використанні аміачної селітри для ранньовесняного підживлення, а також для внесення поверхнево чи локально до посіву або при посіві ярих культур та підживлення технічних. А ось до внесення на овочеві та баштанні культури потрібно ставитись з обережністю, тому що вона може сприяти накопиченню нітратів.

Підживлення озимої пшениці аміачною селітрою

Способи внесення аміачної селітри можуть бути різними:

• Внесення розкидачем по мерзло-талому ґрунті чи під очікувані опади;
• Розкидання по поверхні ґрунту з подальшою заробкою;
• Внесення сівалкою при посіві в рядок;
• Внесення сівалкою по вегетуючій пшениці по методу Бузницького.

Ранньовесняне внесення азоту (регенеративне) пришвидшує процес кущіння, підвищує густоту посівів, збільшує кількість члеників колосового стрижня. Доза азоту для першого підживлення залежить від двох чинників — стану посівів і часу відновлення весняної вегетації. На добре розвинених посівах рекомендується вносити 80-120 кг аміачної селітри. Особливо ефективне внесення цього азотного добрива по мерзло-талому ґрунті.

Друга підгодівля (продуктивна) — найбільше впливає на врожай зерна, проводять на початку виходу рослин у трубку. До підгодівлі зазвичай вносять гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур’янами. Якщо ранньою весною вносилося 20% загальної норми азоту, то під час другої підгодівлі вносять 120-250 кг селітри. Норма добрив визначається першої підгодівлею.

Третя підгодівля (якісна) — вноситься решту азоту 100-200 кг аміачної селітри в період від початку фази колосіння до наливу зерна. Це збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен, підвищується врожайність і якість насіння.

Зберігання та транспортування

Упаковка селітри проводиться у зварні поліетиленові мішки або у чотиришарові паперові мішки з поліетиленовим вкладишем масою 50 кг, також спеціалізовані контейнери – біг-беги, масою 500-800 кг. Горловини відкритих поліетиленових мішків (після їх заповнення) повинні бути запаяні, а відкритих паперових мішків – зашиті машинним способом.

Транспортувати можна як в підготовленій тарі, так i насипом. Упаковану у мішки селітру дозволено перевозити усіма видами транспорту, крім повітряного (через підвищену пожежну небезпеку), в критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажу.

Неупаковану селiтру для промисловості транспортують насипом у залiзничних вагонах типу мiнераловоза або хопперцементовоза та автотранспортом з укриттям. За погодженням iз споживачем неупакованих селітру для сільського господарства транспортують у залiзничних вагонах саморозвантажних та автотранспортом з укриттям. Аміачна селітра є небезпечним вантажем класу 1 «Вибуховi речовини та вироби, № ООН 0222» і перевозиться також під належним відвантажувальних найменуванням «Нiтрат амонію». Аміачну селітру зберiгають у закритих складських примiщеннях, що захищають продукт від попадання атмосферних опадiв. При зберiганні продукту насипом не допускати змiшування з iншими видами добрив. Не допускати змiшування з карбамiдом.

Селітра (аміачна, калійна, кальцієва, натрієва)

Селітрами називають нітрати амонію, лужних та лужноземельних металів. Розрізняють наступні види селітр: амонійна (аміачна) селітра, натрієва селітра (чилійська або натронна селітра), калійна селітра (індійська або каліїста селітра, нітрокаліт), магнезіальна селітра (нітромагнезит, Mg[NO₃]₂•2H₂O), кальцієва селітра (кальціїста селітра або нітрокальцит, Cа[NO₃]₂•4H₂O), барієва селітра (баріїста селітра або нітробарит, Ва[NO₃]₂). В сільському господарстві застосовують аміачну, натрієву, калійну та кальцієву селітри. Всі селітри є джерелом азоту для рослин. Аміачна селітра є найбільш розповсюдженим азотним добривом.

Роль елементів живлення для рослин

Азот – один з основних біогенних елементів, який входить до складу білкових речовин і багатьох інших природних життєво важливих для рослин органічних сполук: ліпоїдів, хлорофілу, алкалоїдів, фосфатидів, нуклеопротеїдів, багатьох ферментів.

Підвищення рівня азотного живлення збільшує засвоєння рослинами інших елементів: Р, К, Са, Mg, S, Cu, Fe, Μn і Ζn. Оптимальне азотне живлення рослин інтенсифікує синтез білкових речовин, пришвидшує ріст і затримує старіння рослинного організму, посилює і продовжує життєдіяльність листків. При цьому рослини швидше ростуть, утворюють міцні стебла і листки інтенсивно-зеленого кольору, поліпшується формування репродуктивних органів, підвищується продуктивність.

Ознаки дефіциту елементів живлення у рослин

За недостатнього азотного живлення гальмуються ріст і розвиток рослин, внаслідок чого знижується їх продуктивність. Нестача азоту насамперед впливає на зміну забарвлення листків. Спочатку знебарвлюються нижні листки: колір змінюється від інтенсивно-зеленого до світло-зеленого, починаючи від верхівки до країв. Поступово листки жовкнуть, набувають оранжевого і червонуватого відтінків. Пожовтіння супроводжується відмиранням листків. Якщо рослини потерпають не від нестачі азоту, а від посухи, то жовкнуть і нижні, і верхні листки.

Внаслідок азотного голодування затримується ріст рослин, що спостерігається візуально. Стебла стають тонкими, витягнутими, слабко галузяться, розмір листків зменшується, формування репродуктивних органів погіршується. Найчастіше азотне голодування рослин відмічається на погано окультурених ґрунтах, у разі заорювання значної кількості нерозкладеного гною, соломи чи інших рослинних решток з низьким вмістом азоту. Це явище спостерігається і тоді, коли весна холодна, сира і в ґрунті повільно накопичується доступний для рослин азот, а також під час посухи після висихання верхніх шарів ґрунту та зниження життєдіяльності кореневих систем рослин. Ознаки азотного голодування легко розпізнати на молодих рослинах. Це дає змогу виправити становище їх підживленням.

Склад та фізико-хімічні властивості

Аміачна селітра — це аміачно-нітратне добриво. Гранульована аміачна селітра менш гігроскопічна, менше злежується при зберіганні, зберігає гарну розсіюваність. Аміачна селітра випускається тільки із застосуванням кондиционирующих добавок, що містять магній, кальцій, сульфат або сульфат з фосфатом. Добавки з сульфатом і фосфатом вимагають присутності в добриві поверхнево-активних речовин.

Аміачна селітра (амонійна селітра, нітрат амонію) NH₄NO₃ містить 34,4 % азоту (другий сорт – 34 %). Гранули мають кулеподібну форму, білі з жовтуватим або червонуватим відтінком, розміром 1–4 мм, добре розчинні у воді та в аміачній воді. Аміачна селітра містить швидкодійний нітратний і менш рухливий амонійний азот. Добриво є фізіологічно кислим, але підкислювальна дія його на ґрунт майже не виявляється. Через велику розчинність у воді, значний температурний коефіцієнт розчинності, гігроскопічність та поліморфні перетворення нітрат амонію дуже злежується, що ускладнює його застосування. Нітрат амонію може підтримувати горіння, оскільки за підвищених температур є окисником. За швидкого нагрівання нітрату амонію до 400-500 °С він розкладається з вибухом. Вибухонебезпечною є температура 300 °С. Вибухонебезпечність збільшується також за наявності мінеральних кислот, легкозаймистих органічних речовин, деяких металів (алюмінію, міді, цинку тощо), особливо, якщо вони знаходяться в порошкоподібному стані.

Аміачна селітра (без домішок) — біла кристалічна, дуже гігроскопічна речовина, на відкритому повітрі сиріє і злежується. Залежно від температурних умов, існує п’ять кристалічних модифікацій, здатних перетворюватися один в одного тільки при зміні температури навколишнього середовища.

Практичне значення мають четверта і п’ята модифікації, існуючі в наступних межах:

При переході з однієї модифікації в іншу відбувається перекристалізація речовини зі зміною обсягу, при цьому речовина сильно ущільнюється.

Щільність IV модифікації — 1,725 ​​г / см3.

Аміачна селітра добре розчиняється в воді і інших речовинах.

• при 0 ° C — 119 г на 100 г,
• при + 25 ° C — 212 г на 100 г,
• при + 50 ° C — 346 г на 100 г.

Розчинність в рідкому NH3 при + 25 ° C — 391 г на 100 г.

Розчиняє аміачну селітру метанол, етанол, піридин.

При 200-270 ° C розкладається на оксид азоту і воду з виділенням теплоти. Вище 270 ° C або при впливі удару розкладання супроводжується вибухом.

Аміачна селітра (добриво) — гранульована речовина з набагато меншою гігроскопічністю. Розмір гранул — 1-4 мм. Добриво містить різні добавки для зменшення злежування. Конденсуючими речовинами можуть служити дрібно мелене фосфоритне борошно, гіпс, каолініт, нітрат магнію та інше. Ці добавки надають добриву жовтуватий відтінок. ФИКСИН, що вводиться в якості добавки, надає йому червонуватий колір.

Аміачна селітра (добриво) відповідає таким вимогам:

• вміст азоту в сухій речовині — не менше 34%;
• вміст води — не більше 0,2-0,3%;
• кислотність 10% -ного водного розчину — 4-5%;
• статистична міцність гранул — 5-7 Н / гранулу;
• крихкість — не менше 100%.

Аміачна селітра (добриво) є окислювачем. Пожежонебезпечна. При температурі 210 ° C і взаємодії із сіркою, сірчаним колчеданом, кислотами, суперфосфатом, хлорним вапном і порошковими металами розкладається з виділенням токсичних оксидів азоту і кисню.

Калійна селітра (індійська селітра, нітрат калію) KNO₃ як добриво відноситься до комплексних двоскладних добрив, що містять калій 36-38,2 % і азот 13-13,5 %. Вміст поживних речовин в залежності від марки добрива становить за азотнокислим калієм не менше 99,85%. Домішки (баласт) практично відсутні. Гігроскопічність низька.

Кальцієва селітра (вапняна селітра, норвезька селітра, кристалогідрат кальцію) Ca(NO₃)₂· 4·H₂O містить 17,5-33 % азоту і 15-25 % СаО. Гігроскопічна. За нормальних умов зберігання сильно зволожується, розпливається і злежується. Для зменшення гігроскопічності її гранулюють з використанням гідрофобних плівок (гіпс, парафінистий мазут тощо), перевозять і зберігають у вологонепроникній тарі. Фізиологічно є лужним добривом.

Натрієва селітра (натронна селітра, чилійська селітра, нітрат натрію) NaNO₃ містить 15–16 % азоту і 26 % натрію. За зовнішніми ознаками – це мікрокристалічна сіль білого, сірого або бурувато-жовтуватого кольору, гігроскопічна, під час зберігання злежується. Фізиологічно є лужним добривом.

Способи внесення

Селітри добре розчинні у воді, не поглинаються ґрунтом, добре засвоюються рослинами, дуже ефективні для підживлення сільськогосподарських культур, що потребують великих кількостей азоту (озимі й просапні культури). Азот цих добрив може легко вимиватися з орного шару ґрунту атмосферними опадами та під час зрошення. Це потрібно враховувати для визначення строків їх внесення.

Аміачну селітру використовують майже під усі культури для основного, рядкового удобрення та для підживлення. Особливо широко її застосовують для підживлення зернових колосових культур. Оскільки це добриво добре розчиняється, його можна використовувати і для фертигації — як самостійно, так і у водному розчині з іншими добривами.

Випускаються дві марки аміачної селітри: А — для промисловості і Б — для сільського господарства. Можливе застосування марки Б для потреб промисловості.

Калійна селітра використовується для кореневих і позакореневих підживлень протягом усього вегетаційного періоду. Калійна селітра як азотне і калійне добриво є джерелом азоту і калію для рослин. Практично не містить хлору і підходить для удобрення хлорофобних культур, зокрема, картоплі, тютюну, винограду та інших. У багаторічних плодових та ягідних культур при застосуванні пізнього осіннього підживлення підвищується зимостійкість і морозостійкість.

Кальцієву селітру в формі безводної солі і кристалогідратів нітрату кальцію вносять в ґрунт як в сухому вигляді, так і в якості низькопроцентного розчину для позакореневого, кореневого підживлення, а також під час фертигації протягом вегетаційного періоду. Концентрація розчину залежить від вихідного складу і марки добрива. Під час приготування розчину слід дотримуватися рекомендацій виробника.

Кальцієва селітра гранульована рекомендується для прикореневого, позакореневого підживлення та фертигації всіх культур відкритого і закритого грунту як через системи крапельного поливу і дощувальні установки, так і для сухого внесення з використанням тукових сівалок та розкидачів. Позакореневі підживлення проводять із застосуванням обприскувачів різної модифікації. Систематичне внесення кальцієвої селітри на кислих, бідних на основи ґрунтах сприяє поліпшенню їх властивостей. Використовується в якості передпосівного добрива і підживлення різних овочевих, плодових і декоративних культур.

Натрієва селітра застосовується навесні в якості передпосівного добрива, під передпосівну культивацію і в якості кореневих та позакореневих підживлень рослин протягом всього періоду вегетації. Натрієва селітра рекомендується як рядкове добриво одночасно з посівом насіння. Це добриво потрібно насамперед використовувати під буряк цукровий, що пов’язано з позитивним впливом натрію на його продуктивність.

Вплив на різні типи ґрунтів

У ґрунті азот з аміачної селітри легко поглинається мікроорганізмами. Після мінералізації останніх азот стає доступним для рослин. Одночасно відбувається розчинення аміачної селітри в ґрунтовому розчині і вступ в реакцію з ґрунтово-поглинальним комплексом (ҐПК). Під час обмінного поглинання амоній адсорбується колоїдами ґрунту, а NO₃ утворює солі лужних або лужноземельних металів.

За нестачі кальцію на кислих підзолистих ґрунтах внесення аміачної селітри викликає деяке підкислення ґрунтового розчину. На ґрунтах, багатих основами (сероземах і чорноземах), навіть систематичне внесення високих доз аміачної селітри підкислення ґрунтового розчину не викликає. Місцеве підкислення — явище тимчасове, але може зробити негативний вплив на рослини на самому початку росту.

При обмінному поглинанні амоній адсорбується колоїдами грунту, а NO3 утворює солі лужних або лужноземельних металів.

При нестачі кальцію на кислих підзолистих грунтах внесення аміачної селітри викликає деяке підкислення ґрунтового розчину. На грунтах, багатих підставами (сероземах і чорноземах), навіть систематичне внесення високих доз аміачної селітри підкислення ґрунтового розчину не викликає.

Місцеве підкислення — явище тимчасове, але може зробити негативний вплив на рослини на самому початку росту.

Аміачна селітра — універсальне добриво. З деякими нюансами вона застосовується для всіх сільськогосподарських культур і в будь-який з прийомів внесення добрив.

• На кислих грунтах усунути ефект тимчасового підкислення і підвищити ефективність аміачної селітри можна шляхом вапнування або нейтралізації кислотності самого добрива вапном або доломітом в співвідношенні 1: 1.
• На кислих дерново-підзолистих грунтах високий ефект досягається за умови систематичного застосування нейтралізованої або вапняно-аміачної селітри (NH4NO3 + CaCO3).
• Чорноземи і сіроземи, насичені основами, не підкислюються. У грунтовому розчині таких грунтів утворюється кальцієва або магнієва селітра, що не допускає підкислення і при систематичному внесенні значних доз добрива. Для таких грунтів аміачна селітра — одна з кращих форм азотних добрив.

Амонійна частина селітри іноді може піддаватися нітрифікації, що також призводить до тимчасового підкислення грунту. Подальша денітрифікація призводить до переходу частини нітратного азоту в газоподібний стан (N2, N2O, NO).

Амонійна частина селітри іноді може піддаватися нітрифікації, що також призводить до тимчасового підкислення ґрунту. Подальша денітрифікація призводить до переходу частини нітратного азоту в газоподібний стан (N2, N2O, NO). На кислих ґрунтах усунути ефект тимчасового підкислення і підвищити ефективність аміачної селітри можна шляхом вапнування або нейтралізації кислотності самого добрива вапном або доломітом в співвідношенні 1: 1. На кислих дерново-підзолистих ґрунтах високий ефект досягається за умови систематичного застосування нейтралізованої або вапняно-аміачної селітри (NH4NO3 + CaCO3). Для чорноземів і сіроземів аміачна селітра — одна з кращих форм азотних добрив.

Калійна селітра вноситься в ґрунт в залежності від вмісту в ній калію і азоту і ґрунтово-кліматичних умов регіону. Добриво підходить для всіх типів ґрунтів. При внесенні в ґрунт в регіонах з надлишковим зволоженням потрібно враховувати можливість втрати азоту.

Натрієва селітра рекомендується до застосування на всіх типах ґрунтів, крім засолених і солонців. Тривале застосування на кислих дерново-підзолистих ґрунтах надає нейтралізуючу дію. Систематичне внесення на малобуферних легких ґрунтах призводить до зниження їх кислотності. На дерново-підзолистих ґрунтах натрієва селітра, як і всі нітратні добрива, більш ефективна, ніж кислі аміачні добрива. Однак на чорноземах ця перевага втрачається.

Кальцієву селітру рекомендується застосовувати повсюдно на різних типах ґрунтів. В результаті застосування кальцієвої селітри кислотність нейтралізується, реакція ґрунту зсувається до нейтральної. Це особливо ефективно на кислих дерново-підзолистих ґрунтах.

Норми внесення

Основне внесення (під перекопування):

для окультурених грунтів — 20-30 грам. на кв.м.

для неокультурених грунтів — 30-50 гр. на кв.м.

Під час висадки розсади (гранули добрива обов’язково змішати з ґрунтом): 3-4 грами на 1 рослину.

Для кореневого підживлення (рівномірно розподілити навколо пристовбурного кола рослини, акуратно закласти в грунт, а потім полити. Або відразу приготувати розчин з розрахунку на 10 літрів води і полити):

Овочеві культури — 10-20 гр. на кв.м. або на 10 л.

Ягідні кущі — 20-30 гр. на кв.м (під полуницю трохи менше — 15-20 гр).

Плодові дерева — 40-50 гр. на кв.м (у молодого дерева пристовбурні кола зазвичай близько 1,5-2 кв.м, у більш дорослого і плодоносному — від 3 до 5 кв.м).

Внесення аміачної селітри позитивно впливає на всі сільськогосподарські культури, наприклад, досліди, проведені в різних штатах США, давали такі результати:

• Картопля показує стабільне підвищення врожайності. У порівнянні з дослідами без азоту, врожайність в ц / га при інших однакових умовах збільшується більш ніж на 80 ц / га.
• Кукурудза при використанні аміачної селітри при поверхневому внесенні або закладенні в грунт на глибину 10-12,5 см також демонструє стійке збільшення врожайності. При цьому врожайність тим вище, чим вище доза внесеного добрива азоту.
• Овочеві культури (капуста, томати, квасоля). При глибині закладення 10 см і внесення добрива в два прийоми (перед посівом і при підгодівлі) були отримані значні прибавки врожайності.
• Овес. Надбавка врожаю значна при використанні аміачних добрив для ранньовесняних підживлень, коли рослини активно використовують азот, і він не встигає мігрувати по грунтовому профілю.
• Пасовищні трави. При достатній кількості опадів закладення добрива врозкид дає стійке збільшення врожайності.
• Пшениця. Навіть на кислих грунтах весняне внесення аміачної селітри робить позитивний вплив на врожайність.

Для прикореневого живлення калійну селітру можна використовувати як в сухому, так і в рідкому вигляді. Так як розчин діє набагато швидше, то для підживлення його застосовують частіше.

Овочеві та квіткові культури — 15-20 г на 10 л води 1 раз в 10-15 днів

Декоративні та ягідні кущі — 20-25 г на 10 л води 1 раз в 10-15 днів

Плодові дерева — 25-30 г на 10 л води 1 раз в 10-15 днів

Для позакореневого підживлення готують розчин з наступними нормами використання добрива:

Овочеві та квіткові культури, суниця — 15-20 г на 10 л води; 1-1,5 л на 10 м 2 . Протягом вегетації проводять 2-4 обприскування.

Декоративні та ягідні кущі — 20-25 г на 10 л води; 1,5 л на 1 кущ. Протягом вегетації проводять 2-4 обприскування.

Плодові дерева — 25-30 г на 10 л води; 2 л на молоде, 5-8 л на доросле дерево. Протягом вегетації проводять 2-4 обприскування.

Норми для кореневого підживлення:

Ягоди в початковий період росту — 25г на 8-16 л води 1-2 рази за вегетаційний період.

Овочеві культури — 25г на 10-15 води 2 рази з перервою в 2 тижні.

Плодові дерева — 25г на 10 л води до розпускання бруньок.

Норми для позакореневого підживлення:

Для створення робочого розчину в 1 літр рідини додають 25г гранул.

Ягідні і овочеві — 1-1,5 л розчину на 1 м 2 .

Норми внесення натрієвої селітри наступні:

під перекопування — 1-2 кг на сотку восени або 0,5 кг на аналогічну площу ранньою весною.

восени в одну посадкову яму дерева — від 100 до 150 г, куща — 60 г.

осіннє удобрення пристовбурного кола в саду — 15-30 г на 1 кв. м, але не більше 250 г під доросле дерево.

ранньою весною під час перекопування ґрунту та в рядки під час посадки (посіву) під столовий, кормовий і цукровий буряк — 50 г на 1 м 2 ; під овочеві культури — 40 г на 1 м 2 ; під квіткові та декоративні культури — 35-40 г на 1 м 2 .

для позакореневого підживлення розчиняють 100г натрієвої селітри в 10 л води і вносять розчин на площу 10 м 2 .

Виробництво

Аміачну селітру отримують нейтралізацією азотної кислоти газоподібним аміаком. Отриманий розчин нітрату амонію упарюють, піддають кристалізації і в кінці висушують. До отриманої речовини додають різні домішки, що покращують її фізико-хімічні властивості.

Синтетичну натрієву селітру добувають нейтралізацією азотної кислоти їдким натром або содою. Найчастіше її добувають як побічний продукт під час виробництва азотної кислоти з аміаку адсорбцією їдким натром або нейтралізацією оксидів азоту нітратних газів содою.

Кальцієву селітру добувають нейтралізацією азотної кислоти крейдою або вапняком. Вона є побічним продуктом виробництва азотної кислоти внаслідок збагачення вапняного молока нітратними газами, а також під час виробництва комплексних добрив за методом азотнокислотної переробки фосфатів.

У хімічній промисловості Калійну селітру отримують декількома способами: нейтралізацією лугів азотною кислотою, абсорбцією калієвими лугами нітрозних газів, конверсійним способом, взаємодією оксидів азоту і хлористого калію. Конверсійний спосіб найбільш поширений спосіб отримання нітрату калію. Він заснований на обмінному розкладанні хлориду калію і нітрату натрію.

Запобіжні заходи

Під час зберігання, транспортування та застосування всіх видів селітр в сільському господарстві слід дотримуватися норм і правил відповідно до санітарно-гігієнічних вимог, які діють на території держави, щодо зберігання, застосування і транспортування агрохімікатів. Всі роботи з селітрою необхідно проводити із застосуванням засобів індивідуального захисту.

Траспортиртування та зберігання

Селітри транспортують усіма видами транспорту, крім повітряного, відповідно до правил перевезення небезпечних вантажів, що діють на даному виді транспорту.

Всі види селітр повинні зберігатися у закритих складських приміщеннях в упакованому вигляді, окремо від інших речовин.

Фасування

В Україні можна придбати аміачну селітру в упаковці від 1 кг, калієву селітру — від 0,4 кг, кальцієву селітру — від 1 кг, натрієву селітру – від 0,5 кг.

Літературні джерела:

• Господаренко Г. М. Агрохімія / Г. М. Господаренко. – Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2015. – 376 с.
• Селитра аммиачная [Электронный ресурс]
• Селитра калиевая (нитрат калия) [Электронный ресурс]
• Селитра кальциевая [Электронный ресурс]
• Селитра натриевая [Электронный ресурс]
• Межак С. Удобрение аммиачная селитра: грамотное применение в сельском хозяйстве [Электронный ресурс] / Сергей Межак
• Чиркова Н. Аммиачная селитра: состав, инструкция по применению удобрения в саду и огороде, нормы внесения [Электронный ресурс] / Надежда Чиркова