Право на експорт харчової продукції до ЄС отримали ще чотири підприємства

Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти, племінний матеріал, інше.

12 вересня 2017 року ще чотири українські підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок Європейського Союзу. Зокрема, по одному – з виробництва харчових яєць та молока і молокопродуктів, два – риби і рибної продукції.

Відтепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчової продукції, зокрема, виробники м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати свої товари 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, нехарчові субпродукти, племінний матеріал, інше.

Від початку функціонування Держпродспоживслужби було відкрито та відновлено експорт до таких країн: Європейський Союз (молочні продукти), Китайська Народна Республіка (молочні продукти, яловичина), Ізраїль (корми для домашніх тварин), Об’єднані Арабські Емірати (м’ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м’ясо овець та продукти з нього), Королівство Саудівська Аравія (м’ясо птиці та продукти з нього), Єгипет (яловичина), Гонконг (столове яйце), Чорногорія (м’ясо птиці, мед), Сербія (м’ясо птиці), Боснія та Герцеговина (м’ясо птиці), Ліван (м’ясо птиці та продукти з нього), Танзанія (м’ясо птиці та продукти з нього) тощо.

Впродовж ‎2016-2017 років Держпродспоживслужбою було проведено переговори із 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

За інформацією Держпродспоживслужби

Надрукувати Поділитися Твітнути

Уряд схвалив створення посади заступника Міністра агрополітики з питань підтримки фермерства

Перевірка якості пуха та пір’я

Перевірку якості пухо-пір’яної сировини починають з візуального аналізу. Роблять це при денному світлі на темній поверхні столу, розташувавши 100-150 г матеріалу, обмацуючи його руками, а також шляхом підкидання вгору невеликої його кількості.

Візуально визначають наявність в сировині наступних показників: вигляд, співвідношення білого і сірого пір’я і пуху, наявність грудочок, ворси, присутність вживаного матеріалу (тобто пух, що збився в грудки, побиті міллю пір’я і пушини, поламані ворсини, забруднення тощо), кількість пір’я, наявність лущеного пера, наявність або відсутність курячого пера і т. д.
Свіжим пером вважається перо останнього збору, що не було в користуванні. Воно відрізняється пружністю, нормальною формою суцільного опахала, цілісністю стрижня, відсутністю грудочок злежалого пера, свіжим запахом.

Перо вживане характеризується малою пружністю, наявністю грудочок, особливим запахом, зігнутістю пір’їнок, опахала яких прилягають до стрижня.
Інколи б/у перо в тії чи іншій кількості додають до свіжого.
Далі матеріал пробують навпомацки. Так визначають м’якість або наявність пір’я з твердими стрижнями.

Для визначення стороннього запаху в пір’ї пучок пера стискають в руці на 4-5 хв, потім пробу нюхають. Під впливом тепла руки сторонній запах стає більш інтенсивним і краще відчувається.
Далі сировину зважують, просушують і оглядають через мікроскоп.
Наша компанія дуже відповідально ставиться до перевірки якості кожного кілограму нашої продукції. Лабораторія обладнана найсучашнішим обладнанням для визначення показника якості Fill Power, та пушності.