Все про вирощування пшениці з ЯРОС : від вибору посівного матеріалу до тонкощів землеобробки

Пшениця з давніх давен цінується як незамінна культура в сільському господарстві. Сучасний аграрний сектор має можливість аналізувати багатовіковий досвід культивації зернових та брати на озброєння традиційні методи вирощування. Проте, технологія вирощування пшениці за останні десятиліття суттєво змінилася. Причин цьому є кілька: виснаження українських ґрунтів внаслідок безперервного обробітку, зміна клімату та, як наслідок, поява шкідників та хвороб, про яких дідусі сучасних фермерів і не чули. Звісно, агротехнології також не стоять на місці: нині на ринку представлені багаточисельні засоби захисту рослин та добрива. Але чи існують препарати, здатні вирішити якщо не всі, то найголовніші проблеми в процесі вирощування пшениці? Про це, а також про інші особливості цього виду агро діяльності розповімо в даній статті.

Як культивація пшениці впливає на рентабельність агропідприємства?

Загалом, в сучасній агропромисловості спостерігається зменшення кількості господарств, що вирощують пшеницю. Справа в тому, що українці відкрили для себе прибутковість інших культур: ріпаку, кукурудзи, сої та соняшника. Та це не значить, що фермери остаточно відмовилися від зернових. Фахівці, які застосовують інтенсивні технології вирощування, дають можливість переконатися: пшениця ніколи не зійде з дистанції та буде ключовою культурою в агросекторі ще багато років або й століть.

Якщо ще у 2015-2016 роках відмінним врожаєм зернових вважали 42 ц/га, то за підсумками 2021 року цифра суттєво зросла: рекордні показники, продемонстровані окремими сортами, складали щонайменше 70 ц/га (а з поливом – всі 115 ц/га). Якщо вірити прогнозам, середня урожайність ярої пшениці в Україні наступні кілька років може сягнути 65 ц/га – а це відмінний показник для успішного агрогосподарства, раніше і озима не давала стільки зерна.

Тож, навіть за умови падіння вартості готового продукту, що спостерігалися впродовж попередніх кількох сезонів, вирощувати пшеницю вигідно. Хоча, на даний момент обіцяють суттєвий ріст цін. Адже пшениця є стратегічною сировиною для борошномельної, сільськогосподарської, спиртової галузей. У відповідь на заклики уряду посилювати продовольчу безпеку країни у 2022 році аграрії посіяли у 5 разів більше ярої пшениці, ніж попереднього року (майже 200 тис. га проти 42 тис. га у 2021р).

Зважаючи на ріст цін на ПММ, імпортний посівний матеріал та форс мажорні умови воєнного часу, цьогорічні жнива будуть на вагу золота. Експерти-агрономи нагадують, що помилки в технології вирощування озимої пшениці можуть позбавити 30-50% врожайності культури. Експерти-практики діляться основами вирощування пшениці. Адже прибуток – лише за умови, що фермери дотримуватимуться певних правил, про які поговоримо нижче.

Затрати на вирощування пшениці: скільки потрібно мати коштів, щоб виростити 1 т якісного зерна?

В контексті розмови про рентабельність агробізнесу, що спеціалізується на культивації зернових,зазначимо, що витрати – це не лише посівний матеріал та пальне. Відомо навіть новачкам, що в будь-якому разі доведеться закуповувати агрохімікати та добрива. Загалом, враховуючи витрати на оплату праці найманих робітників, засоби захисту, пальне, обслуговування та ремонт техніки тощо, на 1 га землі українці витрачають понад 22 тис грн. При цьому, для отримання рекордної кількості зерна, коштів на обробку 1 га може піти набагато більше.

Зважаючи на вищесказане, собівартість кожної вирощеної тонни пшениці – близько 3,6 тис грн за умови, що методи обробітку землі забезпечать отримати хоча б середню врожайність. А продажна ціна як мінімум на 30% вища, і має в майбутньому рости з огляду на продовольчу кризу в світі.

У питанні співвідношення витрат та прибутків величезну роль відіграє таке поняття, як норма висіву пшениці (показник кінцевої густоти стояння пагонів на сільськогосподарській площі). Оптимальними вважаються такі цифри:

• озима пшениця – від 6 до 8 млн на 1 га;
• ярі сорти – від 4 до 6 млн/га.

Слід зазначити, що норма висіву не є стабільною величиною – залежно від умов того чи іншого регіону вона може змінюватися. Також оптимальна густота рослин є різною для різних сортів. Якщо сіяти надто густо – збільшуються витрати на посівний матеріал. Але це на врожайність впливає швидше негативно, ніж позитивно. Витрачайте гроші раціонально!

Посів озимої пшениці: першочергові завдання аграрія

Отже, рішення вирощувати пшеницю вже назріло. Про що потрібно задуматися першою чергою? – Звісно, про попередників та їх вплив на культуру. Намагаючись оптимізувати виробництво, фермери значно скорочують сівозміни – замість рекомендованих 7-ми або 9-пільних систем практикують 4-5-річні. В такій практиці є свої плюси: вирощування озимої пшениці – це гарантія підготовки поля для багатьох культур. А от самій озимині попередників слід обирати дуже ретельно. Назвемо можливі варіанти:

• відмінні – пари (як чорний, так і зайнятий), низка бобових культур, бобові трави-багаторічники;
• добрі – соя, цукровий буряк, картопля (ранні), озимий ріпак, кукурудза (та, що вирощується на силос), льон, овочі та гречка;
• задовільні – ранні кукурудза та соняшник, сорго, соя.

Будь-яка технологія вирощування озимої пшениці передбачає обробіток ґрунту двома методами: дискування (для регіонів з мінімальною кількістю опадів й посухами) та оранка з дискуванням (решта областей). Варто зазначити, що менш затратною вважається поверхнева обробка землі, і тому більшість господарників практикують саме її. Оранка залишається актуальною здебільшого тому, що в господарстві присутня лише застаріла техніка. Окремі фермери в межах одного господарства можуть застосовувати обидві системи, і в обох варіантах бачать потенціал.

Ключова відповідь на запитання « як вирощувати пшеницю ?» полягає і у виборі якісного посівного матеріалу. Гарним насінням вважають продукт зі схожістю від 92%. При цьому чистота має складати понад 98%, а вологість посівмату – до 15,5%. Урожайність озимої пшениці приємно здивує, якщо показник сортової чистоти посівного матеріалу буде не нижчим 98%.

Насіння обов’язково калібрують, здійснюють видалення з загальної маси бур’янів та домішок, що залишилися після жнив. Відкаліброване зерно за класичною технологією протруюють , щоб позбутися збудників хвороб та шкідників. Також застосовується обробка мікроелементами, в багатьох випадках використовуються біологічні препарати. Для кращої ефективності, вищої адгезії до протруйників додають плівкоутворюючі компоненти на основі натрієвої солі або аналогічних речовин. Якщо озиму пшеницю вирощують після таких попередників, як кукурудза, соя, ріпак, горох, які накопичують фузаріоз, то потрібно до протруйника внести відповідний фунгіцид. Вирощування ярої пшениці відбувається за аналогічними принципами.

Як і будь-яка культура, пшениця позитивно реагує на підживлення. При цьому важливо пам’ятати про баланс азоту, калію, фосфору. Порушення співвідношення мікроелементів негативно впливає на урожайність, якість зерна, виповнення колосу, стресостійкість рослини, терміни дозрівання, стійкість до хвороб.

Підживлення має ряд нюансів:

• оптимальна кислотність ґрунту. Озима пшениця для вирощування потребує кислотності на рівні 6-7,5 рН;
• проведіть підживлення до моменту кущіння;
• більшість азоту (70%) пшениця засвоює із мінеральних добрив. Тому інтенсивне вирощування культури неможливе без проведення підживлення хоча б 2 рази за період вегетації;
• брак фосфору знижує врожайність пшениці на 20%. Це пов’язано з тим, що елемент відповідає за кущення рослини. Слабке кущення – мало стебел- мало колосків- низька врожайність;
• сірка підвищує стійкість культури до грибкових захворювань. Додатково мікроелемент покращує засвоєння азоту. Тому сірку часто називають сестрою N.

Технологія вирощування пшениці передбачає внесення добрив при підготовці грунту, в момент посіву (у рядок), під час вегетації.

Ми пропонуємо до протруйників додавати розчин інноваційного препарату ЯРОС (2 л на 1 т посівного матеріалу). Чому це важливо? – Засіб має дивовижний вплив на розвиток щойно «народжених» корінців. Він працює в кількох напрямках:

• полегшує процес дихання, знімаючи обмеження, незворотні після обробки протруйником;
• стимулює розвиток кореневої системи, робить її потужнішою;
• надає майбутнім рослинам стійкості до будь-яких подальших маніпуляцій з догляду;
• сприяє оптимізації фотосинтезу одразу ж після появи з-під землі першого листка;
• знімає стрес, неодмінно характерний рослині на стадії проростання, цим самим гарантуючи дружні, здорові сходи.

Зауважимо, що протруєння, особливо з використанням ЯРОС, є значно екологічнішим, ніж обробки фунгіцидами та інсектицидами після сходів. Адже обробляється лише обмежена посівним матеріалом зона, і не відбувається розбризкування хімікатів по всій площі поля.

До слова, ЯРОС буде в рази ефективнішим на бідних ґрунтах, якщо вносити розчин під час другого дискування стерні попередника з розрахунку 5 л на 1 га. В чому полягає його користь? – ЯРОС-технологія забезпечує додаткову мікробіоту (як мінімум 0,5 т на 1 га). Якщо враховувати, що в середньому здорові землі містять від 3 до 5 т на 1 га мікробіоти, це досить пристойний показник. В результаті такого збагачення ґрунту майбутні сходи отримують надзвичайну потужність, оскільки засвоюють та накопичують поживні речовини набагато ефективніше.

Мікро- і макроелементи з грунту, засвоєні з допомогою впливу ЯРОС, забезпечують не лише гарні сходи, але й відмінний, багатий урожай. Навіть внесення гною не дасть такого результату, оскільки в ньому мікробіоти лише 60-65%, тоді як ЯРОС – це чиста мікробіота. Саме вона сприяє оптимальній вологомісткості грунту та забезпечує комфортні умови для росту й розвитку рослин.

Така ж норма вноситься і на більш якісних ґрунтах, якщо засіб використовується вперше. Другий сезон – та сама обробка. Лише коли застосування розчину стане системним, від внесення під час дискування можна відмовитися. Але обробки посівного матеріалу в суміші ЯРОС + протруйник (2 л/т), по сходах (у фазі 80% сходів, 5 л/га) та навесні, коли рослина відновлює вегетацію (5 л/га) – обов’язкові. Якщо ж вносити розчин з гербіцидом (бакова суміш має містити 2 л ЯРОС на га посівів), можна вберегти культуру від стресів. При цьому бур’яни стають вразливіші перед активними речовинами хімікатів, оскільки рівень засвоюваності гербіциду зростає. Догляд за посівами озимої пшениці не лише спроститься, а й стане в рази дешевшим – з ЯРОС можливість заощаджувати на агрохімії стає реальністю.

Гарні результати дає вирощування озимини по технології ЯРОС з внесенням мінеральних добрив: при посіві насіння в рядки слід додавати селітру з розрахунку 60 кг/га. Також можливе застосування селітри чи карбаміду, коли грунт перебуває в мерзло-талій стадії (100 кг/га).

Догляд за класичною технологією включає використання ЗЗР. При протруюванні посівного матеріалу додатково не потрібно вносити пестицидів до стадії кущення. Це правило дія як для озимої, так і для ярої пшениці. Проте, якщо рік видався дуже дощовим, сприятливим для розвитку грибкових, вірусних хвороб злаків, то можливо доведеться внести по листку фунгіциди на стадії 2-3 листочків.

Важливо! Сніжна плісінь, фузаріоз, мозаїчність листя — ось те, з чим може зіткнутися фермер при відновленні вегетації озимини. З метою профілактики та при перших ознаках вірусних, грибкових хвороб проводять обробку пестицидами по листу. Сучасні ЗЗР дозволяють в одній обробці комбінувати інсектициди, гербіциди та фунгіциди, що суттєво економить час, ПММ та кошти.

Технологія вирощування озимої пшениці передбачає й профілактичні протигрибкові обробки. Їх проводять як мінімум дві: перший раз на фазі виходу у трубку, другий — початок колосіння. Така схема однаково добре працює на озимій та ярій пшениці.

Великої шкоди посівам завдають бур’яни. Вирощування озимої пшениці передбачає внесення гербіцидів. В осінній період на полях озимини багаторічні бур’яни (осот, талабан польовий, кривоцвіт польовий, пирій повзучий, амброзія полинолиста та соняшниковолиста та ін.) встигають сформувати потужну кореневу розетку. Вони часто встигають навіть процвісти, і повторно висипати насіння. При високому забур’янені агрономи радять практикувати пізньоосіннє внесення гербіцидів (це особливо актуально для південних регіонів України).

Вид гербіциду, яким працюватимуть по пшениці обирають в залежності від падалиці попередника, сівозміни в цілому, наявної техніки в господарстві.

Чим відрізняються технологія вирощування ярої пшениці та культивація озимини?

Попри однакову видову приналежність, озимі та ярі сорти пшениці мають багато відмінностей. А це означає, що вирощувати їх за однаковою технологією – неправильно. Відрізняється ярова пшениця від озимини багатьма характеристиками:

• терміни посіву – озимі сорти висівають в кінці літа або восени, ярі – навесні;
• вимоги до землі – якщо озимина краще ростиме на родючому, збагаченому фосфором, калієм і азотом ґрунті, то яра має досить розвинену кореневу систему, щоб вбирати поживні речовини навіть з бідних земель;
• рівень залежності від погодних умов – ярі рослини більш чутливі до перепадів температури, посух, заморозків.

Як правильно сіяти пшеницю ярих сортів? Усі сорти мають нижчі показники кущення, ніж озима. Продуктивність кущення всього 1,3. Тому потрібно коригувати норму висіву. Відповідно, вирощування ярої пшениці має певні відмінності, і їх потрібно враховувати. Перш за все, норма висіву має складати від 450 до 500 рослин на 1 м. Для отримання такої густоти посіву рекомендованою нормою висіву ярої пшениці є показник 5,5-6,5 млн насінин на 1 га. Зважайте ці нюанси, організовуючи посів ярої пшениці .

Норму визначають, враховуючи сорт, терміни посіву, вологість ґрунту тощо. Варто зазначити, що коли на полі спостерігається дефіцит поживних речовин, збільшення норми висіву не допоможе – пшениця формуватиме значно коротші колоски, і на врожайність це не вплине. Густіше можна сіяти лише тоді, коли посівна з якихось причин розтяглася в часі – такий підхід може бути виправданим.

Технологія вирощування ярої пшениці, як і озимої, починається із плужного або поверхневого (мінімального обробітку mini-till,no-till). Ці операції:

• зберігають вологу;
• підготовлюють посівне ложе;
• знищують багаторічні бур’яни та падалицю попередника.

При плужному обробітку спочатку проводять лущення, потім оранку, завершують культивацією. Така технологія вирощування озимої пшениці підходить і під яру.

Важливо провести підготовку ґрунту за 3-4 тижні до початку посівної. Чому так? Потрібно, щоб земля ущільнилась, аби при проростанні та кущінні культури не відбувся розрив кореневої системи.

Плануючи посів ярої пшениці , обов’язково слід потурбуватися про її захист від стресів. І в цьому найкращим та найбільш ефективним помічником також стане ЯРОС. Вносити добриво потрібно в кілька етапів:

1. Восени, коли вдруге дискується стерня попередника. Достатньо буде 5 л на 1 га розчину.
2. При підготовці насіння до посіву. Застосовувати ЯРОС потрібно з протруйником із розрахунку 2 л на 1 т посівного матеріалу.
3. Коли з’явилися 80% сходів. Для стимуляції росту та стійкості рослин вистачить 5 л ЯРОС на 1 га.
4. Під час обробки поля гербіцидом. Бакову суміш потрібно доповнити 2 л розчину на 1 га площі.

Технологія ЯРОС не виключає внесення селітри (до 100 кг/га під час осінньої обробки грунту або 30 кг/га на 1 рядок під час весняного посіву). Навесні замість селітри можна застосовувати карбамід. Примітно, що і ярій, і озимій пшениці більше ніяких стимулюючих препаратів не потрібно. Заощадити можна і на кореневому та позакореневому підживленні – ЯРОС їх повністю замінює.

Наостанок слід наголосити, як правильно сіяти пшеницю . Перш за все, необхідно дотримуватися оптимального терміну початку посівної. Ярі сорти сіють в самому початку агро-сезону: в кінці квітня або на початку березня. Озиму – починаючи з кінця серпня та впродовж всієї осені.

Одне із найскладніших питань для фермерів стосується саме часу посіву. Оптимальними термінами сівби для Лісостепового регіону є 10-25 вересня, Степу — 15-25 серпня (озима пшениця).

Найчастіше норма висіву пшениці розраховується на рівні до 5 млн/га, у несприятливі роки при дефіциті вологи норма збільшується до 6 млн. Перед тим, як розрахувати норму висіву, агрономи радять перевірити якість сходження насіння та масу 1000 насінин.

Найпоширенішими техніками сівби є рядковий із міжряддями 15-18 см, 20-22 см. Окремі господарства практикують широкорядний із шириною 25 см, дехто – вузькорядковий із 7,5 см. Глибина занурення насіння в землю для ярих сортів складає 3-4 см, для озимих – до 3 см. Якщо озимину закопати глибше, вона, звісно, проросте. Проте, кущитися все одно почне на глибині 3 см.

Збирання врожаю: що потрібно знати, щоб не ризикувати якістю зерна?

Оптимальним часом збору пшениці є стадія молочно-воскової стиглості. Аби не прогавити цей момент експерти радять кожні два дні оглядати поля. Не завадить придбати і вологомір. Портативний прилад дозволить моментально визначити вміст вологи у зерні. Оптимальний параметр вологості зерна для озимої та ярої пшениці – не більше 14%. Але слід пам’ятати, що не всі виробники мають змогу досушити пшеницю, скориставшись послугами елеваторів. Якщо господарство практикує підлогове зберігання зерна, то показник вологості має бути на рівні 12%. Це пояснюється тим, що при зберіганні пшениця активно поглинає вологість з повітря приміщення, інших зернових та сировини, що знаходиться поруч. Тому краще пересушити культуру, ніж не досушити. Тоді не лише затрати на вирощування пшениці окупляться, але й з’явиться можливість отримати гарний прибуток.

От і всі премудрості. Рясних вам врожаїв та повного колосу.

Технологія вирощування озимої пшениці

В Україні озима пшениця лідирує за посівною площею. І щороку, попри невдалі сезони, гектари зернової продовжують залишатися на стабільному рівні. Таку відносну стабільність забезпечує сучасна технологія вирощування пшениці.

Серед вирощуваних культур в Україні озима пшениця лідирує за посівною площею. І щороку, попри невдалі сезони та погодні примхи, гектари зернової продовжують залишатися на стабільному рівні. Так, під урожай 2020 року в Україні засіяли 6,4 млн га цієї озимої культури, що менше на 0,6% проти минулорічного показника. Таку відносну стабільність забезпечує правильна та сучасна технологія вирощування озимої пшениці, завдяки якій можна отримати найвищий результат у сільському господарстві.

Загальної для всіх виробників рекомендації як ефективно вирощувати зернову в різних природно-кліматичних умовах не має. Проте існують окремі поради для будь-яких зон господарювання, серед них є дещо суперечливі, тому вияснимо найоптимальніші.

Що може вплинути на виробництво озимої пшениці

Визначальним фактором виробництва, незалежно від регіону України є технологія вирощування озимої пшениці. Вона виступає путівником для агронома на всіх етапах виробничого процесу. Відповідно до обраної технологічної схеми здійснюються всі операції в полі, починаючи від підготовки до посіву та завершуючи збиранням урожаю. Саму технологію вирощування виробники обирають відповідно природно-кліматичних особливостей та можливостей господарства.

Технологічна карта вирощування озимої пшениці дозволяє тримати правильний курс на досягнення найвищого результату. А тим більше, не втратити зерно на будь-якому виробничому етапі під впливом зараження поля шкідливими організмами, мікроорганізмами та рослинами-шкідниками. Таким чином, контроль стану посівів допоможе зберегти урожай.

Технологія вирощування озимої пшениці передбачає використання якісних ресурсів. Тому варто завбачливо обирати сертифікований посівний матеріал із відповідними біологічними характеристиками, добрива та перевірені засоби захисту рослин. Вибір насіння потребує особливої уваги, так як рослини розвиваються у осінньо-зимовий період. Тож, необхідно використовувати для сівби кондиційний посівний матеріал, який характеризується високими показниками схожості, чистоти та стійкості до зараження хворобами. Крім того, важливо правильно визначити осінній період, коли варто сіяти пшеницю. Купити насіння пшениці ви можете на нашому сайті.

В який час варто сіяти озиму пшеницю

Строки посіву культури безпосередньо здійснюють вплив на врожайність. Як правило їх визначають на основі ґрунтово-кліматичних особливостей зони вирощування, сівозміни на полі та технічних ресурсів господарства. Переважно агрономи приймають компромісне рішення – рекомендовані дати, враховуючи можливості підприємства.

Оптимальним періодом для посіву озимої культури вважають кінець вересня і початок жовтня (25.09-05.10). Якщо проводити польові операції у цей час, рослина встигає розкущитися, утворити корінь і пагони, а також сформувати стійкість до температури та шкідливих організмів.

Рекомендовані строки посівів озимої пшениці для різних областей України:

Озима пшениця, де вирощують (області) – озима пшениця, коли сіють
У Київській, Чернігівській, Черкаській – 05.09-15.09;
У Тернопільській, Вінницькій, Волинській, Хмельницькій – 05.09-20.09;
У Запорізькій, Дніпропетровській – 05.09-25.09;
У Львівській, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Полтавській – 10.09-25.09;
У Кіровоградській – 15.09-20.09;
У Рівненській – 15.09-25.09.

Дані рекомендації розроблено враховуючи вірогідний осінній період початку спокою вегетації озимої пшениці. Однак рекомендовані дати можна використовувати тільки як основу для визначення строків, оскільки, по-перше, кліматичні зміни спонукають аграрія змінювати термін сівби на 5-10 днів раніше, а то і навіть більше. По-друге, виробники в один голос вважають, що приймати остаточне рішення варто відповідно температури повітря та вологості ґрунту.

На півдні України, де посухи є частим та звичним явищем, сіяти варто раніше за визначений строк, щоб забезпечити рослину вологою за зимово-весняний період. При цьому спеціалісти вважають, що середня добова температура повітря у період висіву повинна становити від 14 до 17°С.

Ранній посів – це завжди ризик зараження шкідливими мікроорганізмами та організмами, бо проростає насіння коли збудники хвороб і шкідники ще активні. До того ж, переростання може стати причиною низької стійкості пшениці під час низьких температурних показників. З іншого боку, якщо посів здійснено пізно, рослина може не повністю сформувати кореневу систему. Між цими двома варіантами, якщо не вдається посіяти в оптимальні строки, виробники все ж обирають ранню сівбу. Крім того, вирощування сучасних сортів озимої пшениці та додатковий пестицидний захист допомагає частково знизити ризики.

Ґрунт під вирощування озимої пшениці

Правильна ґрунтова підготовка до висіву культури є важливою умовою високої урожайності. На цьому етапі важливо врахувати:

• властивість ґрунту;
• відсоткове засмічення;
• сівозміна по культурам;
• особливості по попереднім посівам.

У регіонах, де показник вологості ґрунту достатній, проводиться захист та оптимізація живлення, а саме знищення бур’янів та шкідників, профілактика можливих захворювань, застосування мікродобрив, щоб оптимізувати живильний процес. У свою чергу, в посушливих областях значна увага зосереджена на збереженні вологи.

Здійснювати поверхневе ґрунтове покращення перед посівом особливо варто після рясного дощу. Ґрунт потрібно розпушувати так, щоб на поверхні не утворювалися великі грудки. А в разі наявності, позбутися їх можна завдяки декількох проходів агрегату. Проте багаторазовий обробіток ґрунту змінює структуру та порушує масу об’єму, що, в результаті, впливає на обсяг урожаю.

Особливості азотного добрива озимої пшениці

Якщо восени під час основного обробітку ґрунту застосувати мінімальні норми азоту, то вже на початок формування зернин рослини відчують його дефіцит. Оскільки за рахунок значної кількісті буде сформована вегетативна маса, а решта вимиється до зими та ранньою весною. З іншого боку, високий обсяг азотного добрива також негативно впливає на стан культури, позаяк можливий ризик низької зимостійкості, переростання відповідно фази росту та зміна фітосанітарних умов вегетації. Крім того, у осінньо-весняний період значна кількість азоту завдяки опадам потрапляє у нижні шари ґрунту, тому ефективність його дії знижується.

У Лісостепу і Поліссі, щоб забезпечити рослини азотним добривом протягом вегетаційного періоду варто застосовувати повільно розчинний концентрат або вносити в декілька разів на певні ділянки. Через те, що більша кількість таких мікродобрив легко розчиняються, як правило, незначну їх частину використовують під час осіннього підживлення, а решту – у весняно-літній період за високої потреби розвитку рослини.

Для південної частини України рекомендації різняться. У структурі важких глинистих та суглинистих ґрунтів, за умов низької кількості опадів, азот залишається у межах кореневища рослини. Проте він може переміщатися у нижній шар, але на деякий період. Разом із висхідною водою азот піднімається у вищі шари ґрунту та засвоюється рослиною.

Спеціалісти вважають, що умови вирощування пшениці у Степу передбачають застосування азотного добрива восени, аніж навесні чи пізньою весною. Але якщо під час висіву азот не вносився, використання ранньою весною збільшує густоту стебла, особливо у рідких чи нерозвинених посівах.

Норма висіву і глибина загортання насіння

Норма висіву насіння пшениці змінна, оскільки залежить від декількох факторів: сортова характеристика, якість посівного матеріалу, густота вегетативного стебла, природно-кліматичні особливості, період сівби та інші. Частіше при визначенні даного показника агрономи звертають уваги тільки на продуктивну стеблову густоту та погоду, проте необхідно враховувати всі перераховані чинники.

За сприятливих умов посіву (правильно підготовлений ґрунт, оптимальна вологість та термін висіву) рекомендовано висівати від 3 млн до 3,5 млн насінин на 1 гектар, за середніх – від 4 млн до 4,5 млн на га, за несприятливих – 5 млн до 5,5 млн на га. Дані числові показники – базова норма розрахунку, тому для кожного поля та конкретних умов господарювання значення потрібно корелювати.

Загальна порада при висіванні насіння пшениці, враховуючи всі фактори – менша початкова густота краще, ніж густий посів. Збільшена норма при сівбі – не показник високої урожайності. Густий висів може збільшити ризик зараження хворобою, спричинити вилягання та неможливість впливати на стан посівів за допомогою добрива, регулятора росту чи іншого засоба захисту рослин. Крім того, перевитрата насіння знижує економічну ефективність виробництва зернової культури (озима пшениця). Технологія обробітку при посушливих умовах не передбачає збільшення норми посіву.

Ефективне вирощування озимої пшениці включає визначення правильної глибини висіву, щоб насінина потрапила у вологе посівне ложе. Контроль даного показника важливий, оскільки впливає на швидкість проростання молодих пагонів та одночасність появи сходів. Якщо посіяти насінину глибоко, виникає слабкий опір рослини до природно-кліматичних умов та великий ризик загнивання посівного матеріалу. Оптимальна глибина посіву озимої пшениці при достатній вологості становить три сантиметри. Під час посівної варто враховувати, що на 1 см заглиблення, температура збільшується приблизно на 3 °С. Так, наприклад, якщо озима культура посіяна на глибині 4 см, а при цьому температура верхнього ґрунтового шару становить –25 °С, то в посівному ложі даний показник знаходиться на рівні –12 °С.

Отже, дотримання вимог по нормі та глибині висіву допомагає отримати повні, дружні сходи з оптимальним кущінням і розвиненим коренем.

Догляд за посівами

Інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці передбачає постійний догляд за посівами, в першу чергу, підживлення культури, яке необхідне не лише, щоб отримати стабільні, високі та якісні врожаї, а і щоб зберегти родючість ґрунту і, як результат, загальну рентабельність виробництва.

На кінцеві виробничі показники по озимій пшениці впливають збалансовані дози використання NPK та інших мікроелементів. Необхідною складовою розробки системи живлення посівів зернової є використання складної комплексної препаративної форми. Крім того, варто зосередити увагу на створення і використання позакореневих добрив, які значно підвищують засвоєння корисних елементів та знижують вплив шкідливих речовин на навколишнє середовище.

Вибір препаратів живлення залежить не лише від особливостей сорту, а й від фази росту і розвитку культури. Крім того, при визначенні мікроелементів важливо також враховувати ґрунтово-кліматичні особливості вирощування озимої пшениці для конкретної місцевості.

Значна частка витрат на виробництво зерна припадає на добрива. Враховуючи постійний ріст цін, важливим завданням впровадження системи живлення урожайного сорту культури є збільшення коефіцієнта засвоєння мікро та макроелементів. Підвищити даний показник допоможе:

• дозування елементів на декілька застосувань;
• місцеве внесення у рядки чи в посівне ложе нижче на 5 чи 7 см (зона кореневища);
• позакореневе підживлення;
• застосування комплексних та рідких добрив;
• впровадження інтегрованої системи живлення і захисту.

За останні декілька років вітчизняні виробники зернових культур застосовують здебільшого тільки азотне добриво, причому збільшується рівень застосування саме його рідкого варіанту.

В Україні середній показник урожайності озимої пшениці не нижчий, ніж у країнах (Америка, Канада, Індія, Аргентина та інші), де використання міндобрив вище у 2 чи навіть у 3 рази. Це обумовлено високим рівнем родючості українських ґрунтів. Проте за останні роки значно знизилася норма застосування органічного, фосфорного та калійного добрива, що є причиною зменшення запасу гумусу.

Збір урожаю озимої пшениці

Зібрати зерно озимої пшениці з незначними втратами і збереженою якістю можна за стислі строки жнив: від фаз повностиглого зерна до його перестигання. Щоб визначити оптимальні терміни збору врожаю необхідно контролювати посів із початку періоду молочно-воскової зрілості. Саме у цей часовий проміжок можна встановити зміни у стиглості, бо пізніше зробити це буде неможливо. Такі огляди посівів проводяться з інтервалом у 2 дні з черговістю обмолочування полів. Озима пшениця (коли збирають) вибаглива до умов обмолоту. На збір зернової значно впливає погода, зокрема показник вологості повітря.

Коли посіви засмічені чи нерівномірні рекомендовано проводити, замість прямого комбайнування, двофазне – валковий збір із підбиранням та обмолочуванням. Однак значні витрати на таке збирання і зниження якості та обсягу зерна підтверджують невиправданість технології вирощування.

Зібрати зерно за оптимальний період – кращий метод зберегти вирощений урожай, оскільки навіть один день зволікання із обмолотом створює значні втрати. Недаремно досвідчені агрономи кажуть: «Урожай не той, що у полі, а той, що в коморі».

Таким чином, високоефективна та спеціалізована технологія вирощування озимої пшениці в Україні та контроль кожного етапу виробництва реалізують продуктивний потенціал культури. Адже виробнича похибка у будь-якій фазі розвитку зернових може вартувати значних витрат. Тому кожен з етапів виробництва потрібно планувати заздалегідь та досконало досліджуючи особливості конкретного поля.