Пиретрум: выращивание из семян, виды и сорта

Автор и редактор: Елена Н. https://floristics.info/ru/index.php?option=com_contact&view=contact&id=19 Правки: 16 августа 2023 Опубликовано: 10 февраля 2019 Первая редакция: 10 февраля 2018 🕒 11 минут 👀 58228 раз 💬 2 комментария

Пиретрум (лат. Pyrethrum) – род травянистых многолетников семейства Сложноцветные, или Астровые, включающий в себя около 100 видов, общим признаком которых является розовая или белая окраска язычковых цветков. Происходят пиретрумы из Азии, Европы и Северной Америки. Научное название было дано роду из-за полезных свойств некоторых видов понижать температуру тела («pyretos» переводится, как «лихорадка», «жар»). В народе пиретрумы называют поповниками, ромашниками или просто ромашками.

Посадка и уход за пиретрумом

• Цветение: в мае-июне, в конце лета может зацвести повторно.
• Посадка: посев семян на рассаду – в начале марта, высадка сеянцев в открытый грунт – в конце мая. Посев семян в открытый грунт – как только сойдет снег или в начале сентября.
• Освещение: с утра – яркий солнечный свет, после полудня – полутень.
• Почва: плодородная, воздухо- и водопроницаемая, рыхлая. Не подходят растению ни песчаные, ни бедные, ни сухие грунты. Пиретрум плохо растет в низинных местах.
• Полив: регулярный и достаточный.
• Подкормки: поочередно минеральными и органическими удобрениями, однако с лета содержание азота следует сократить. Хорошо воспринимает пиретрум перепревший навоз.
• Подвязка: слабые стебли высокорослых сортов требуют опоры.
• Обрезка: если после весеннего цветения срезать все цветоносы, растение может еще раз зацвести в конце лета.
• Размножение: семенное.
• Вредители: слизни, трипсы и тля.
• Болезни: серая гниль, фузариоз.

Ботаническое описание

Пиретрумы в большинстве своем растения многолетние, хотя есть в роду и однолетние виды. Стебли у пиретрумов восходящие или прямостоячие, ребристые, разветвленные и опушенные, достигающие в высоту от 60 до 100 см. У представителей рода мощная корневая система, проникающая вглубь на 3 метра. Расположение серо-зеленых с верхней стороны и пепельно-серых с нижней, рассеченных на более или менее узкие сегменты листьев пиретрума очередное. Прикорневые листья имеют желобчатые черешки, которые длиннее листовой пластины в два раза, черешки же стеблевых листьев постепенно укорачиваются к верхушке стебля. Одиночные корзинки пиретрумов диаметром 5-6 см, собранные в верхушечные щитковидные соцветия, состоят из мелких срединных обоеполых трубчатых и бесплодных язычковых краевых цветков, белых, красных или окрашенных в различные оттенки розового цвета. Цветет растение пиретрум в мае-июне. Его плод представляет собой светло-коричневую семянку с 5-10 ребрами и лопастной или зубчатой коронкой. Семена пиретрума не теряют всхожести 2-3 года.

Посадка пиретрума в открытый грунт

Выращивание из семян

Собранные в собственном саду семена пиретрума не воспроизводят признаки материнских растений, поэтому, если вы хотите вырастить пиретрум какого-то определенного сорта или цвета, приобретите семена в магазине или садовом павильоне.

Мелкие семена пиретрума перед посевом на рассаду лучше смешать с песком. Высевают их в начале марта, заглубляя примерно на 3-5 мм, но удобней распределить их по поверхности, а потом присыпать сверху субстратом, а потом увлажнить поверхность из мелкодисперсного распылителя. Посевы накрывают стеклом или пленкой и содержат в светлом месте при температуре 18-20 ºC. Как только появятся всходы, покрытие с посевов снимают. На стадии развития у сеянцев двух настоящих листьев их пикируют по отдельным стаканчикам или горшочкам. На постоянное место рассаду высаживают после двухнедельного закаливания.

В южных районах цветок пиретрум выращивают безрассадным способом, то есть посевом семян непосредственно в открытый грунт в начале сентября.

Как посадить в саду

В дикой природе пиретрумы растут на достаточно плодородных грунтах, поэтому и в саду им выделяют участки с питательной, проницаемой и рыхлой почвой. Не подходят пиретруму ни сухие, ни песчаные, ни скудные грунты, плохо растет он на низинных, затапливаемых водой местах, поскольку не переносит длительного переувлажнения, особенно в холодное время года. Что касается освещения, то лучше всего пиретрум растет на участках, освещаемых солнцем лишь часть дня, а остальное время находящихся в полутени.

Высаживают сеянцы пиретрума на расстоянии 25-30 см. После посадки участок обильно поливают и на первые 10 дней организуют сеянцам защиту от солнца. Зацветают многолетние пиретрумы на второй год.

Уход за пиретрумом в саду

Правила ухода

Посадка пиретрума и уход за ним не отличаются сложностью. Это многолетнее растение – настоящая находка для тех, у кого нет времени, возможности или желания ухаживать за цветником. Как только пиретрум окрепнет, он легко подавляет любые сорняки, появляющиеся на участке, поэтому прополки ему нужны только в самом начале вегетации, и на этом этапе вам может помочь мульчирование участка органическими материалами. Единственным обязательным условием для нормального развития пиретрума и поддержания его декоративных качеств на должном уровне является регулярный и достаточный полив, после которого желательно взрыхлить вокруг кустов почву, чтобы на ее поверхности не образовалась корка.

Подкармливают пиретрум как минеральными, так и органическими удобрениями, однако азотные подкормки нужно вносить осторожно, иначе пиретрум будет наращивать зеленую массу в ущерб цветению. Очень отзывчиво растение на перепревший навоз.

Высокие слабые стебли пиретрума приходится иногда подвязывать. Если после первого цветения срезать все цветоносы, не позволив семенам созреть, к концу лета пиретрум зацветет повторно. На одном месте пиретрумы растут 4 года, а потом их желательно пересадить, поскольку они сильно разрастаются, а их цветение становится не таким обильным. Во время пересадки кусты можно разделить.

Вредители и болезни

Пиретрумы обладают хорошими защитными свойствами, и их редко поражают болезни и насекомые. Но тем не менее, проблемы возникают и у этой устойчивой цветочной культуры. Например, пиретрумы могут заболеть серой гнилью или фузариозом. Серая гниль – грибковое заболевание, поражающее все наземные органы, отчего растения покрываются серым пушистым налетом, деформируются и погибают. Больные экземпляры следует удалять и сжигать, а почву, в которой они росли, проливать раствором фунгицида. Фузариоз – тоже инфекционная грибковая болезнь, возбудители которой проникают через корни и поражают в первую очередь сосудистую систему растения. Гибель заболевшего экземпляра неизбежна, поэтому его нужно как можно скорее убрать с участка и сжечь, чтобы инфекция не перекинулась на соседние кусты. Почву и здоровые пиретрумы нужно обеззаразить раствором медьсодержащего фунгицида.

Из вредителей для пиретрума представляют опасность слизни, трипсы и тля. Слизней, которые приползают объедать листья пиретрума, придется собирать вручную. Помочь вам убрать с участки брюхоногих моллюсков могут ежи и птицы, если вы будете их прикармливать на своем участке. Часто встречающихся на садовых цветах мелких трипсов можно уничтожить только вместе с растениями, на которых они поселились, после чего здоровые пиретрумы нужно обработать системным инсектицидом. Что касается тлей, то легче избавиться от пораженного ими растения, чем от вредителей, но вы можете попробовать уничтожить этих насекомых Биотлином, Актарой, Актелликом или другим инсектицидом подобного действия. Скорее всего, одной обработки будет мало, и придется для полной победы над вредителями провести еще 1-2 опрыскивания.

Пиретрум после цветения

После осеннего цветения наземную часть пиретрума срезают на уровне поверхности. На зиму участок мульчируют слоем торфа или укрывают еловым лапником: под таким утеплением корни пиретрума прекрасно переносят даже сильные морозы. Весной лапник нужно снять, а торф отгрести, чтобы молодым стеблям было легче пробиться сквозь толщу земли.

Виды и сорта

В культуре выращивают не так много видов пиретрума, однако у этого растения множество садовых форм и сортов.

Пиретрум красивый (Pyrethrum pulchrum = Tanacetum pulchrum)

в дикой природе встречается в Средней Азии, Северном Китае, Северной Монголии, Казахстане и Сибири. Растет он в тундре, на каменистых склонах и россыпях около ледников. Пиретрум красивый представляет собой полурозеточный корневищный многолетник высотой до 50 см, опушенный извилистыми волосками. Его немногочисленные прямостоячие стебли слабо облиственны. Зеленые, длинночерешковые, голые или редко опушенные дважды перисто-рассеченные прикорневые листья достигают в длину 15, а в ширину – 2 см. Стеблевые листья сидячие. Собранные в соцветия по 2-3 штуки или одиночные корзинки состоят из белых язычковых и серых трубчатых цветков.

Пиретрум крупнолистный (Pyrethrum macrophyllum = Tanacetum macrophyllum = Chrysanthemum macrophyllum)

– многолетник родом с Кавказа. У растений этого вида высотой 100-150 см мелкие белые цветки собраны в щитковидные соцветия диаметром до 10 см. К концу цветения корзинки становятся красновато-коричневыми. Пиретрум крупнолистный хорошо выглядит в больших группах в сочетании с пестролистным мискантусом, просом прутьевидным, вейником остроцветковым и другими декоративными злаками.

Пиретрум щитковидный (Pyrethrum corymbosum = Chrysanthemum corymbosum = Tanacetum corymbosum)

происходит из суходольных лугов Восточной Европы, Кавказа и предгорий Алтая. Это корневищный многолетник с одним или несколькими прямостоячими, разветвленными на верхушке стеблями высотой от 40 до 150 см. Его прикорневые, расположенные на длинных черешках листья достигают в длину 30-40 см. Их пластины перисто рассечены. Стеблевые листья похожи на прикорневые, но с более короткими пластинками, нижние – черешковые, а средние и верхние – сидячие. Корзинки на длинных волосистых ножках собраны по 15-20 штук в рыхлые щитки. Язычковые цветки белые, семянки серые. Цветет пиретрум щитковидный в июне.

Пиретрум цинерариелистный (Pyrethrum cinerariifolium)

или далматская ромашка, является травянистым растением высотой от 15 до 45 см с дважды или трижды перисто-рассеченными серебристо-сероватыми листьями. Краевые цветки в корзинках белые или желтоватые, семянки серые.

Пиретрум красный (Pyrethrum coccineum = Chrysanthemum coccineum)

или кавказская ромашка – растение, которое часто путают с пиретрумом розовым. Это растение, произрастающее в природе на Кавказе, имеет множество форм, у которых язычковые цветки окрашены в цвета от белого до темно-вишневого, причем нередки среди них и растения с махровыми корзинками. От персидской ромашки (пиретрума розового) кавказская отличается дважды перисто-рассеченными листьями. Этот вид содержит в наземных органах ядовитые для насекомых, но безвредные для человека и теплокровных животных вещества.

Пиретрум розовый (Pyrethrum roseum)

или персидская ромашка, тоже родом с Кавказа. Этот пиретрум культивируется уже более двух столетий. В высоту его прямостоячие стебли достигают 60-70 см. Розеточные листья у этого вида светло-зеленые, рассеченные, черешковые. Стеблевые листья мельче прикорневых. Корзинки диаметром до 5 см могут быть одиночными или в количестве 2-3 штук образовывать кистевидное соцветие. Язычковые цветки у персидской ромашки розового цвета, а трубчатые – желтого. Многочисленные садовые сорта и формы этого вида известны под названием пиретрума гибридного. Среди них есть растения с махровыми корзинками темно-красного, белого и розового цвета. Наибольшее распространение получила группа гибридов Робинсонз микс – пиретрумы высотой до 80 см с крупными красными и розовыми корзинками, диаметр которых достигает 12 см. Чаще всего выращивают такие сорта пиретрума гибридного:

• Атросангвинеа – кусты высотой до 60 см с соцветиями диаметром до 6 см. Язычковые цветки темно-красного цвета, трубчатые – желтого;
• Бренда – сорт с язычковыми цветками густо-розового цвета;
• Джеймс Келвей – растения высотой до 60 см с корзинками диаметром до 6 см. Краевые цветки шарлахово-красные;
• – И. М. Робинсон – сорт с бледно-розовыми краевыми цветками;
• Келвей Глориэс – растение с алыми язычковыми цветками и желтыми трубчатыми;
• Лорд Роузбери – сорт с густомахровыми корзинками;
• Ванесса – растение с махровыми корзинками и желтой выпуклой серединкой.

Популярностью пользуются также садовые формы персидской ромашки: розовая, красная, махровая розовая, низкая и махровая белая.

Пиретрум девичий (Pyrethrum parthenium = Chrysanthemum parthenium = Tanacetum parthenium)

Из однолетних представителей рода наиболее известен пиретрум девичий, который происходит из Южной Европы. Собственно, в природе это такое же многолетнее растение, как и описанные ранее виды, однако в любительских садах его выращивают в однолетней культуре. Куст у пиретрума девичьего высотой до 50 см, сильноветвистый, но компактный. Листья глубоко разрезанные или перисто-рассеченные, опушенные, черешчатые, желто- или светло-зеленые. Корзинки диаметром 1,5-3 см, простые или махровые, с белыми или желтыми язычковыми цветками, собраны в верхушечные кисти. Из садовых форм этого вида чаще выращиваются дисковидная (бордюрное растение с желтыми краевыми цветками) и желтолистная (с крупнолопастными желтоватыми листьями и белыми краевыми цветками). Среди сортов пиретрума девичьего привлекают растения с шаровидными махровыми соцветиями:

• Зильбеотеппих – сорт с белыми махровыми шаровидными корзинками;
• Шнеебаль – куст высотой 20-25 см со светло-зелеными листьями и белыми махровыми соцветиями диаметром до 2,5 см, состоящими только из трубчатых цветков;
• Даль Уайт – сорт с похожими на пуговицы белыми соцветиями;
• Сноу Паффс, Сноу Болл и Уайт Старз – сорта с круглыми соцветиями и юбочкой из широких и коротких язычковых цветков;
• Вирго – пиретрум высотой до 80 см с белыми шаровидными махровыми корзинками диаметром около полутора сантиметров;
• Гольдбаль – сорт с желтыми махровыми соцветиями диаметром до 2,5 см, состоящими из трубчатых цветков.

Свойства пиретрума – вред и польза

Полезные свойства

В Древнем мире пиретрум использовали для снятия воспалений, понижения температуры и избавления от головной боли. Свойства пиретрума напоминают действие аспирина. Официально о наличии у пиретрума лечебных свойств заявили английские ученые в XVII веке. В то время его применяли как средство от головных болей. А в восьмидесятые годы прошлого столетия англичане открыли уникальное свойство пиретрума избавлять от мигрени. Мигренями страдает множество людей. Это состояние способно надолго вывести из строя крепкого молодого человека, но порошок из листьев пиретрума спасает от мигрени лучше и быстрее любых медикаментозных препаратов. Происходит это за счет содержащегося в растении партенолида, который блокирует выработку шишковидной железой серотонина, а именно избыток этого вещества в сосудах и клетках мозга провоцирует приступ мигрени.

Препараты Лизурит и Метисергид тоже быстро справляются с мигренью, но их употребление сопровождается нежелательными побочными эффектами, в то время как пиретрум просто не позволяет организму вырабатывать вещество, вызывающее мигрень. Кроме того, пиретрум препятствует образованию в сосудах тромбов, блокирует выработку гистамина, обладает противоаллергическим и противомикробным свойствами. Аппликации из листьев пиретрума применяют при артрите и ревматизме, менструальных болях и приступах астмы, а в комплексе с медикаментозными препаратами пиретрум используется для лечения псориаза, аллергии и дерматитов.

Противопоказания

Противопоказан пиретрум беременным, кормящим, детям до двух лет, лицам, принимающим коагулянты, и тем, у кого обнаружена индивидуальная непереносимость пиретрума.

Пиретрум: посадка і догляд, вирощування з насіння

– рід трав`янистих багаторічників сімейства Складноцвіті, або Айстрові, що включає в себе близько 100 видів, загальною ознакою яких є рожева або біле забарвлення язичкових квіток. Відбуваються піретрумом з Азії, Європи і Північної Америки. Наукова назва було дано роду через корисних властивостей деяких видів знижувати температуру тіла ( «pyretos» перекладається, як «лихоманка», «жар»). У народі піретрумом називають поповник, ромашнікамі або просто ромашками.

Посадка і догляд за піретрумом (коротко)

• цвітіння: в травні-червні, в кінці літа може зацвісти повторно.
• посадка: посів насіння на розсаду – на початку березня, висадка сіянців у відкритий грунт – в кінці травня. Посів насіння у відкритий грунт – як тільки зійде сніг або на початку вересня.
• освітлення: з ранку – яскраве сонячне світло, після полудня – півтінь.
• Грунт: родюча, повітро-і водопроникна, пухка. Чи не підходять рослині ні піщані, ні бідні, ні сухі грунти. Пиретрум погано росте в низинних місцях.
• полив: регулярний і достатній.
• підживлення: по черзі мінеральними і органічними добривами, проте з літа вміст азоту слід скоротити. Добре сприймає пиретрум перепрілий гній.
• підв`язка: слабкі стебла високорослих сортів вимагають опори.
• обрізка: якщо після весняного цвітіння зрізати всі квітконоси, рослина може ще раз зацвісти в кінці літа.
• розмноження: насіннєве.
• шкідники: слимаки, трипси і тля.
• хвороби: сіра гниль, фузаріоз.

Квітка пиретрум – опис

Піретрумом в більшості своїй рослини багаторічні, хоча є в роду і однорічні види. Стебла у піретрумом висхідні або прямостоячі, ребристі, розгалужені і опушені, що досягають у висоту від 60 до 100 см. У представників роду потужна коренева система, яка проникає вглиб на 3 метри. Розташування сіро-зелених зверху і попелясто-сірих з нижньої, розсічених на більш-менш вузькі сегменти листя піретруму чергове. Прикореневі листя має жолобчасті черешки, які довше листової пластини в два рази, черешки ж стеблових листя поступово коротшають до верхівки стебла. Поодинокі кошики піретруму діаметром 5-6 см, зібрані в верхівкові щитковидні суцвіття, складаються з дрібних серединних обох статей трубчастих і безплідних язичкових крайових квіток, білих, червоних або забарвлених в різні відтінки рожевого кольору. Цвіте рослина пиретрум в травні-червні. Його плід являє собою світло-коричневу сім`янку з 5-10 ребрами і лопатевою або зубчастої коронкою. Насіння піретруму не втрачають схожості 2-3 роки.

Посадка пиретрума у ​​відкритий грунт

Вирощування пиретрума з насіння

Зібрані у власному саду насіння піретруму Не тримайте на екрані ознаки материнських рослин, тому, якщо ви хочете виростити пиретрум якогось певного сорту або кольору, придбайте насіння в магазині або садовому павільйоні.

Дрібні насіння піретруму перед посівом на розсаду краще змішати з піском. Висівають їх на початку березня, заглиблений приблизно на 3-5 мм, але зручніше розподілити їх по поверхні, а потім присипати зверху субстратом, а потім зволожити поверхню з дрібнодисперсного розпилювача. Посіви накривають склом або плівкою і містять в світлому місці при температурі 18-20 ºC. Як тільки з`являться сходи, покриття з посівів знімають. На стадії розвитку у сіянців двох справжніх листків їх пікірують по окремим стаканчиках або горщиках. На постійне місце розсаду висаджують після двотижневого загартовування.

У південних районах квітка пиретрум вирощують безрассадним способом, тобто посівом насіння безпосередньо у відкритий грунт на початку вересня.

Як посадити пиретрум в саду

У дикій природі піретрумом ростуть на досить родючих ґрунтах, тому і в саду ім виділяють ділянки з живильним, проникною і пухким грунтом. Чи не підходять піретрумом ні сухі, ні піщані, ні мізерні грунти, погано росте він на низинних, затоплюваних водою місцях, оскільки не переносить тривалого перезволоження, особливо в холодну пору року. Що стосується освітлення, то краще за все пиретрум зростає на ділянках, освітлюваних сонцем лише частина дня, а решту часу перебувають в півтіні.

Висаджують сіянці пиретрума на відстані 25-30 см. Після посадки ділянку рясно поливають і на перші 10 днів організовують сіянцям захист від сонця. Зацвітають багаторічні піретрумом на другий рік.

Догляд за піретрумом в саду

Як виростити пиретрум

Посадка пиретрума і догляд за ним не відрізняються складністю. Це багаторічна рослина – справжня знахідка для тих, у кого немає часу, можливості або бажання доглядати за квітником. Як тільки пиретрум зміцніє, він легко пригнічує будь-які бур`яни, що з`являються на ділянці, тому прополки йому потрібні тільки на самому початку вегетації, і на цьому етапі вам може допомогти мульчування ділянки органічними матеріалами. Єдиним обов`язковою умовою для нормального розвитку пиретрума і підтримки його декоративних якостей на належному рівні є регулярний і достатній полив, після якого бажано розпушити навколо кущів грунт, щоб на її поверхні не утворилася кірка.

Підгодовують пиретрум як мінеральними, так і органічними добривами, проте азотні підживлення потрібно вносити обережно, інакше пиретрум буде нарощувати зелену масу на шкоду цвітінню. Дуже чуйно рослина на перепрілий гній.

Високі слабкі стебла пиретрума доводиться іноді підв`язувати. Якщо після першого цвітіння зрізати всі квітконоси, не дозволивши насінню дозріти, до кінця літа пиретрум зацвіте повторно. На одному місці піретрумом ростуть 4 роки, а потім їх бажано пересадити, оскільки вони сильно розростаються, а їх цвітіння стає не таким рясним. Під час пересадки кущі можна розділити.

Шкідники і хвороби пиретрума

Піретрумом володіють хорошими захисними властивостями, і їх рідко вражають хвороби і комахи. Але тим не менш, проблеми виникають і у цій стійкої квіткової культури. Наприклад, піретрум можуть захворіти сірою гниллю або фузаріозом. Сіра гниль – грибкове захворювання, що вражає всі наземні органи, через що рослини покриваються сірим пухнастим нальотом, деформуються і гинуть. Хворі екземпляри слід видаляти і спалювати, а грунт, в якій вони росли, проливати розчином фунгіциду. Фузаріоз – теж інфекційна грибкова хвороба, збудники якої проникають через коріння і вражають в першу чергу судинну систему рослини. Загибель хворого екземпляра неминуча, тому його потрібно якомога швидше прибрати з ділянки і спалити, щоб інфекція не перекинулася на сусідні кущі. Грунт і здорові піретрумом потрібно знезаразити розчином медьсодержащего фунгіциду.

З шкідників для пиретрума становлять небезпеку слимаки, трипси і тля. Слимаків, які приповзають об`їдати листя піретруму, доведеться збирати вручну. Допомогти вам прибрати з ділянки черевоногих молюсків можуть їжаки і птиці, якщо ви будете їх підгодовувати на своїй ділянці. Часто зустрічаються на садових кольорах дрібних трипсів можна знищити тільки разом з рослинами, на яких вони оселилися, після чого здорові піретрумом потрібно обробити системним інсектицидом. Що стосується попелиць, то легше позбутися від ураженого ними рослини, ніж від шкідників, але ви можете спробувати знищити цих комах Біотліном, Актара, актеллика або іншим інсектицидом подібної дії. Швидше за все, однією обробки буде мало, і доведеться для повної перемоги над шкідниками провести ще 1-2 обприскування.

Пиретрум після цвітіння

Після осіннього цвітіння наземну частину пиретрума зрізають на рівні поверхні. На зиму ділянку мульчують шаром торфу або вкривають ялиновим гіллям: під таким утепленням коріння пиретрума прекрасно переносять навіть сильні морози. Навесні лапник потрібно зняти, а торф відгребти, щоб молодим стеблах було легше пробитися крізь товщу землі.

Види і сорти піретруму

В культурі вирощують не так багато видів пиретрума, однак у цієї рослини безліч садових форм і сортів.

Пиретрум красивий (Pyrethrum pulchrum = Tanacetum pulchrum)

в дикій природі зустрічається в Середній Азії, Північному Китаї, Північній Монголії, Казахстані та Сибіру. Зростає він у тундрі, на кам`янистих схилах і розсипах близько льодовиків. Пиретрум красивий являє собою полурозеточний корневищний багаторічна рослина висотою до 50 см, опушений звивистими волосками. Його нечисленні прямостоячі стебла слабо облистяні. Зелені, довгочерешкові, голі або рідко опушені двічі перисторозсічені прикореневі листя досягають в довжину 15, а в ширину – 2 см. Стеблові листки сидячі. Зібрані в суцвіття по 2-3 штуки або поодинокі кошики складаються з білих язичкових і сірих трубчастих квіток.

Пиретрум крупнолистний (Pyrethrum macrophyllum = Tanacetum macrophyllum = Chrysanthemum macrophyllum)

– багаторічна рослина родом з Кавказу. У рослин цього виду висотою 100-150 см дрібні білі квіти зібрані в щитковидні суцвіття діаметром до 10 см. До кінця цвітіння кошики стають червонувато-коричневими. Пиретрум крупнолистний добре виглядає у великих групах в поєднанні з ряболисті міскантус, просом прутьевідний, вейніком остроцветковим і іншими декоративними злаками.

Пиретрум щитковидний (Pyrethrum corymbosum = Chrysanthemum corymbosum = Tanacetum corymbosum)

відбувається з суходільних лугів Східної Європи, Кавказу та передгір`їв Алтаю. Це корневищний багаторічна рослина з одним або декількома прямостоячими, розгалуженими на верхівці стеблами висотою від 40 до 150 см. Його прикореневі, розташовані на довгих черешках листя досягають в довжину 30-40 см. Їх пластини перисто розсічені. Стеблові листки схожі на прикореневі, але з більш короткими пластинками, нижні – черешкові, а середні і верхні – сидячі. Кошики на довгих волосистих ніжках зібрані по 15-20 штук в пухкі щитки. Язичкові квітки білі, сім`янки сірі. Цвіте пиретрум щитковидний в червні.

Пиретрум цінераріелістний (Pyrethrum cinerariifolium)

або далматська ромашка, є трав`янистою рослиною висотою від 15 до 45 см з двічі або тричі перисто-розсічені сріблясто-сірими листям. Крайові квітки в кошиках білі або жовтуваті, сім`янки сірі.

Пиретрум червоний (Pyrethrum coccineum = Chrysanthemum coccineum)

або кавказька ромашка – рослина, яке часто плутають з піретрумом рожевим. Ця рослина, що виростає в природі на Кавказі, має безліч форм, у яких язичкові квітки забарвлені в кольори від білого до темно-вишневого, причому нерідкі серед них і рослини з махровими кошиками. Від перської ромашки (піретруму рожевого) кавказька відрізняється двічі перисто-розсічені листям. Цей вид містить в наземних органах отруйні для комах, але нешкідливі для людини і теплокровних тварин речовини.

Пиретрум рожевий (Pyrethrum roseum)

або перська ромашка, теж родом з Кавказу. Цей пиретрум культивується вже понад два століття. У висоту його прямостоячі стебла досягають 60-70 см. Розеткові листя у цього виду світло-зелені, розсічені, черешкові. Стеблові листки дрібніші прикореневого. Кошики діаметром до 5 см можуть бути поодинокими або в кількості 2-3 штук утворювати гроновидні суцвіття. Язичкові квітки у перської ромашки рожевого кольору, а трубчасті – жовтого. Численні садові сорти і форми цього виду відомі під назвою пиретрума гібридного. Серед них є рослини з махровими кошиками темно-червоного, білого і рожевого кольору. Найбільшого поширення набула група гібридів Робінсонз мікс – піретрум висотою до 80 см з великими червоними і рожевими кошиками, діаметр яких досягає 12 см. Найчастіше вирощують такі сорти піретруму гібридного:

• Атросангвінеа – кущі заввишки до 60 см з суцвіттями діаметром до 6 см. Язичкові квітки темно-червоного кольору, трубчасті – жовтого;
• бренда – сорт з язичковими квітками густо-рожевого кольору;
• Джеймс Келві – рослини висотою до 60 см з кошиками діаметром до 6 см. Крайові квітки шарлахово-червоні;
• – І. М. Робінсон – сорт з блідо-рожевими крайовими квітками;
• Келві Глоріес – рослина з червоними язичковими квітками і жовтими трубчастими;
• лорд Роузбері – сорт з густомахровими кошиками;
• Ванесса – рослина з махровими кошиками і жовтої опуклою серединкою.

Популярністю користуються також садові форми перської ромашки: рожева, червона, махрова рожева, низька і махрова біла.

Пиретрум дівочий (Pyrethrum parthenium = Chrysanthemum parthenium = Tanacetum parthenium)

З однорічних представників роду найбільш відомий пиретрум дівочий, який походить з Південної Європи. Власне, в природі це таке ж багаторічна рослина, як і описані раніше види, проте в аматорських садах його вирощують в однорічній культурі. Кущ у пиретрума дівочого висотою до 50 см, сільноветвістий, але компактний. Листя глибоко розрізані або перисторозсічені, опушені, черешчатого, жовто-або світло-зелені. Кошики діаметром 1,5-3 см, прості або махрові, з білими або жовтими язичковими квітками, зібрані в верхівкові кисті. З садових форм цього виду частіше вирощуються дисковидная (бордюрное рослина з жовтими крайовими квітками) і желтолістние (з крупнолопастнимі жовтуватими листям і білими крайовими квітками). Серед сортів піретруму дівочого привертають рослини з кулястими махровими суцвіттями:

• Зільбеотеппіх – сорт з білими махровими кулястими кошиками;
• Шнеебаль – кущ висотою 20-25 см зі світло-зеленим листям і білими махровими суцвіттями діаметром до 2,5 см, що складаються тільки з трубчастих квіток;
• Даль Уайт – сорт зі схожими на гудзики білими суцвіттями;
• Сноу Паффс, Сноу Болл і Уайт Старз – сорти з круглими суцвіттями і спідничкою з широких і коротких язичкових квіток;
• Вірго – піретрум висотою до 80 см з білими кулястими махровими кошиками діаметром близько півтора сантиметрів;
• Гольдбаль – сорт з жовтими махровими суцвіттями діаметром до 2,5 см, що складаються з трубчастих квіток.

Властивості пиретрума – шкода і користь

Корисні властивості пиретрума

У Стародавньому світі пиретрум використовували для зняття запалень, зниження температури і позбавлення від головного болю. Властивості пиретрума нагадують дію аспірину. Офіційно про наявність у пиретрума лікувальних властивостей заявили англійські вчені в XVII столітті. У той час його застосовували як засіб від головного болю. А у вісімдесяті роки минулого століття англійці відкрили унікальну властивість пиретрума рятувати від мігрені. Мігренню страждає безліч людей. Цей стан здатний надовго вивести з ладу міцного парубка, але порошок з листя піретруму рятує від мігрені краще і швидше будь-яких медикаментозних препаратів. Відбувається це за рахунок міститься в рослині партеноліда, який блокує вироблення шишкоподібної залозою серотоніну, а саме надлишок цієї речовини в судинах і клітинах мозку провокує напад мігрені.

Препарати Лізуріт і метісергід теж швидко справляються з мігренню, але їх вживання супроводжується небажаними побічними ефектами, в той час як пиретрум просто не дозволяє організму виробляти речовину, що викликає головний біль. Крім того, піретрум перешкоджає утворенню в судинах тромбів, блокує вироблення гістаміну, має протиалергічну і протимікробну властивостями. Аплікації з листя піретруму застосовують при артриті і ревматизмі, менструальних болях і нападах астми, а в комплексі з медикаментозними препаратами пиретрум використовується для лікування псоріазу, алергії і дерматитів.

Пиретрум – протипоказання

Протипоказаний пиретрум вагітним, жінкам, які годують, дітям до двох років, особам, які беруть коагулянти, і тим, у кого виявлена ​​індивідуальна непереносимість пиретрума.