Перліт для рослин: склад, особливості застосування, аналоги, переваги та недоліки

Перліт для рослин або вермікуліт – назви цих речовин, напевно, вам знайомі, тому що вони найчастіше входять до списку інгредієнтів різних землесумішей, субстратів. Якщо ви не знаєте, що це таке, то в цій статті я розповім про властивості перліту та вермікуліту, а також про те, як ці матеріали застосовують садівники, городники, квіткарі.

Донедавна ці компоненти були широко відомі квітникарам, городникам. Сьогодні вони вільно продаються, а також широко використовуються рослинництвом. Їх містять вже готові ґрунтові суміші, змішані один з одним у різних пропорціях. Для вкорінення пагонів, а також для зберігання бульб, цибулин використовують чисті склади того чи іншого матеріалу.

Загальний опис

Перліт – це вулканічна порода. Тобто природна освіта, яку можна часто виявити в горах. Це своєрідна форма вулканічного скла, яка була дуже швидко нагріта до 900 градусів. В результаті перліт роздувся за принципом смаженої кукурудзи.

Перліт для рослин або агроперліт — це субстрат, який можна використовувати в готовому вигляді або змішувати з іншими компонентами. Його використання значно підвищує ефективність землеробства.

Для звичайних позитивних та низьких негативних температур, включаючи області глибокого холоду, використовують перлітобітумні вироби, наприклад плити.

До складу перлітобітумних плит, які застосовують для теплоізоляції будівельних конструкцій та покрівлі промислових будівель, входить перлітовий пісок, бітум, глина, азбест, клей, сульфітно-дріжджова бражка (СДБ) та вода. Подібні перлітові блоки витримують перепади температур від -60 до +100 градусів за Цельсієм і поділяються на важкогорючі (зміст бітуму становить 9%) і важкозаймисті (зміст бітуму – 10÷15%).

Основні переваги перлітових плит, що утеплюють: незначна маса, високі звуко- і теплоізоляційні характеристики; несхильність до гниття; стійкість до деформацій та механічних впливів.

Техніка безпеки під час роботи з речовиною

Враховуючи здатність речовини до утворення пилової хмари, при роботі з нею слід дотримуватись рекомендацій щодо дотримання безпеки:

• перед початком роботи бажано злегка змочити водою з розпилювача;
• при відкритті упаковки захистити дихальні шляхи респіратором, пов’язкою з марлі, тканини;
• носити захисні окуляри, маску;
• проводити промивання через сито з невеликими отворами;
• при попаданні на слизові оболонки, в дихальні шляхи, потрібне рясне промивання проточною водою.

У ролі мульчі також застосовується перліт

Властивості

Ця природна речовина сьогодні людина вміє створювати та самостійно. Перліт для рослин дозволяє зробити грунт легким та повітряним, але це не єдина його властивість. З основних слід зазначити такі:

• Здатність до світловідбиття. Розташовуючись на поверхні ґрунту, він працює як бар’єр. В результаті земля не перегрівається, а коріння не пересихає.
• Теплопроведення. Як ми вже говорили, ця добавка розпушує ґрунт, тим самим зменшуючи його щільність. У цьому випадку нагрівання та охолодження відбувається не так різко, що оберігає коріння рослини від перепадів.

Таким чином, перліт для рослин є однією з найкорисніших добавок практично до будь-якого ґрунту. Ця речовина не містить мікроорганізмів. Крім цього:

• Гранули добре поглинають воду, а потім поступово віддають її.
• Перліт можна використовувати замість піску. Він дуже легкий і підходить для ніжних сіянців та великих дерев.
• Гранули не злежуються, на відміну від піску, і забезпечують відмінну повітро- та вологопроникність.
• Поверхня грунту залишиться проникною для повітря та вологи.

У чому, власне, різниця?

При схожості, що здається, два продукти мають кардинальні відмінності:

• перліт виступає провідником вологи, але не відрізняється здатністю її акумулювати;
• вермикуліт здатний її затримувати та поступово віддавати, це стосується і поживних речовин;
• перліт відрізняється багатою пилу, перед використанням його рекомендується злегка змочити;
• вермікуліт не утворює пилові хмари, що вимагає короткочасного промивання під водою;
• вермикуліт є джерелом корисних елементів для рослинних культур, чим може похвалитися його опонент;
• перліт відносять до вулканічного скла, вермикуліт, це слюда;
• колірна гама теж має відмінності;
• перліт завдяки інертності знайшов широке застосування для укорінення.

Недоліки

Звісно, ​​гранули не можна назвати панацеєю від усіх проблем. Що таке перліт для рослин і які його плюси, ми вже розглянули вище, тепер поговоримо про мінуси.

• Гранули не здатні уберегти від шкідників. При цьому зовнішній вигляд ґрунту з його внесенням сильно змінюється, і вам складніше розглянути в ньому личинок.
• У перліту pH нейтральний, тобто при використанні цього субстрату відбуватиметься перенасичення лугом. Внаслідок зростання культур буде порушено.

Як бачите, пористі гранули не позбавлені недоліків. Але незважаючи на це, квіткарі їх широко використовують у всьому світі.

Чим замінити перліт для рослин?

Хорошою альтернативою перліту буде вермікуліт, цегляна крихта, керамзит, пісок, пінопласт.

Тут слід врахувати кілька моментів:

• просихання вермикуліту між зрошеннями відбувається набагато повільніше, ніж перліту, він не здатний створювати порожнечі під час засипки, а також надавати абразивну дію на кореневу систему;
• у цегли та керамзиту лужна реакція, тому їх не можна використовувати для культур, які вимагають кислого ґрунту, також варто врахувати, що ґрунт із керамзитом швидше нагрівається;
• пісок і пінопласт у подрібненому вигляді теж надаватимуть спостереження, але віддавати вологу вони не будуть.

Тому найкращою альтернативою все ж таки буде вермікуліт.

Способи використання

На перший погляд, це замінник піску. Це дійсно так, але застосування субстрату не обмежується лише розпушенням ґрунту в квіткових горщиках, хоча це є пріоритетним напрямком. Перліт дозволяє вирішити відразу кілька завдань:

• Гранули широко використовуються для пророщування насіння.
• Вирощування розсади все ще є для вас складним завданням? Тоді спробуйте використати легку суміш із перлітом.
• Створення дренажного шару у горщиках.
• Як мульчуючий матеріал для садових рослин.
• Є й альтернативні засоби використання пористих гранул, про які ми сьогодні поговоримо.

Термін служби перлітового піску і чи шкідливий він для здоров’я

Перлітовий пісок – універсальний та корисний, спучений та склоподібний матеріал, який використовується у досить широкому промисловому та господарському спектрі. Поширеність його не вражає, проте ціна знаходиться в розумних межах, що робить його використання економічно вигідним.

Середня вартість перлітового піску різних фракцій

Пісок має білий, світлий та кремовий колір, тому не зовсім доречний в аграрній сфері, проте чудово служить як утеплювач або сполучна речовина різних будівельних сумішей. Оскільки пісок екологічно безпечний та чистий. Він може використовуватися у будівництві житлових будинків та їх утепленні. Якщо заплющити очі на проблеми з водопоглинанням та деяку непрактичність у рослинництві, можна впевнено оцінити перлітовий пісок на тверду п’ять.

Оскільки не можна не зважати на недоліки даного будматеріалу, оцінка 4,5 буде цілком об’єктивною. Сподіваємося, що наші поради допоможуть вам більш точно визначитися, чи варто використовувати цей будматеріал, зваживши його всі плюси і мінуси.

Для насіння та живців

Найчастіше для цього використовується легкий ґрунт або торф. Але сьогодні садівники все частіше купують перліт для рослин. Як використовувати ці легкі гранули, давайте розглядати разом. Для пророщування насіння вони застосовуються у двох випадках:

• Якщо потрібно, щоб грунт довго залишався зволоженим, насіння замочують у перліті. Це дуже зручно, якщо у вас немає часу регулярно зволожувати тепличку.
• Дуже зручний перліт для пророщування тих видів, які не рекомендується присипати ґрунтом. У цьому випадку і використовується невеликий шар гранул, які мають здатність пропускати сонячні промені.

Що стосується живців, то на вкорінення в субстраті добре відгукується більшість вибагливих рослин, які потребують постійного та помірного зволоження. Це живці азалії та гортензії, а також велика кількість аналогічних їм. Якщо ви ніяк не можете досягти гарного укорінення, то саме час випробувати пористі гранули. Вони дозволяють забезпечити рослинам оптимальне зволоження та не допустити загнивання.

Вермікуліт – що це таке, навіщо він потрібен?

Це пластинчастий матеріал золотаво-коричневого чи сріблястого кольору, по суті це гідрослюда. Сама назва походить від латинського слова vermiculus, що означає «хробак». Якщо вермикуліт піддати нагріванню, його пластинки стануть ниткоподібними гранулами, чимось схожими на «черв’ячків». Пориста структура даного матеріалу діє подібно до губки, поглинає, утримує вологу, обсяги якої перевищують його власну вагу в 4 рази. Завдяки цій якості вермікуліт є просто незамінною добавкою до землесумішей, що тривалий час зберігає вологість грунту (ближче до коріння), всі його корисні речовини.

Вермікуліт – що це таке? Це хімічно інертний мінерал, який не містить токсичних речовин, важких металів. Цей матеріал екологічний, не розкладається, не гниє, нейтральний до кислот, лугів. Він містить цінні складові, які сприятливо впливають зростання, розвиток зелених культур – кальцій, магній, кремній, калій, алюміній, залізо. Компоненти вермикуліту частково поглинаються рослиною в міру потреби, але як основне добриво він не підійде (хімічно інертний). Матеріал покращує аерацію ґрунту, може змінювати його рівень рН (лужити), підтримує вологість ґрунту, завдяки чому збільшується час між поливами.

Вермикуліт для рослин – як застосовувати? При вирощуванні рослин найчастіше застосовується агровермікуліт, оброблений особливим способом (випалювання), призначений саме для квітництва та садівництва.

На просторах Інтернету виявила відео ролик, в якому автор ділиться досвідом вирощування картоплі з використанням вермікуліту:

Крім утримання вологи вермикуліт здатний затримувати складові підживлення, добрив, які також містить підготовлений ґрунт. Його змішують з торфом, сфагнумом, різними земляними сумішами, субстратами. Чистий, нічим не розбавлений матеріал широко використовується для вкорінення пагонів, насіння також дуже зручно пророщувати таким чином. Ще один великий плюс цієї добавки – відсутність сприятливого середовища для грибків чи плісняви.

Вермикуліт для рослин також може використовуватися як дренаж, при цьому беруть його більшу фракцію (КВВ-8, КВВ-4). Його додають до ґрунту в будь-яких пропорціях, таким чином, він стає більш пухким, не злежується, не утворює зверху кірку. Якщо ви висаджуєте розсаду на городі, то в глиб кожної лунки попередньо можна внести півсклянки-стакан вермікуліту. При посадці молодих дерев сміливо додавайте в посадкову ямку 2 або 3 літри цієї субстанції.

Що таке вермікуліт? Це матеріал із нейтральною кислотністю, який може знизити рівень рН землесуміші. Відмінно підходить для зберігання бульб або цибулин квітів – вони не загниють, не запліснівніють, не зазнають температурних перепадів. Він має здатність витягувати з ґрунту, зв’язувати мінеральні сполуки, а потім поступово вивільняти їх, віддавати рослині. При додаванні вермікуліту до ґрунтових сумішей обов’язково враховуйте особливості квітки.

Наприклад, для кактусів або окремих видів сукулентів ця добавка не підходить, оскільки їм небажана підвищена вологість. Як розпушувач ґрунту посухостійким зеленим мешканцям оптимально підійде перліт.

Застосування для розсади

Продовжуємо говорити про те, як використовувати перліт для рослин. Один із перспективних напрямів — це вирощування розсади. Це дозволяє знизити кількість захворювань, а також підвищити якість молодих рослин. Суміші необхідно готувати залежно від виду вирощуваних культур:

• Для перцю, томатів, капусти, баклажанів роблять суміші з дернової землі, перегною та перліту у співвідношенні 1:1:1.
• Для вирощування цибулі та селери готується відсоток дернової землі збільшується вдвічі, в іншому суміш залишається незмінною.

Висаджування розсади в суміш із вмістом перліту дозволяє отримати міцні та здорові рослини, а також сильно заощаджує час квітника.

LiveInternetLiveInternet

Зовсім недавно про перліт і вермикуліт було відомо дуже мало, принаймні майже ніхто не знав про можливість застосування цих матеріалів у квітникарстві, тим паче кімнатному. А тепер їх легко можна придбати в будь-якому магазині квітів, і необхідність використання нових у рослинництві компонентів не викликає сумнівів у більшості любителів кімнатних рослин.

Перліт та вермікуліт – матеріали, що широко застосовуються в кімнатному квітникарстві для складання ґрунтових сумішей, пророщування живців, зберігання цибулин.

Хоча і перліт, і вермикуліт є досить легкими сипучими речовинами і зовні вони досить схожі, проте це різні речовини. Незважаючи на те, що їх досить часто плутають, застосування перліту та вермікуліту в кімнатному квітникарстві дещо відрізняється. Трохи різний і їхній зовнішній вигляд: вермикуліт темніший, перлит світліший і легший, при пересипанні він дуже сильно припадає пилом.

Отже перлить. Це гірська порода вулканічного походження, корисна копалина. Коли лава стикається з ґрунтом, при її охолодженні утворюється мінерал обсидіан. Потім він гідратується підземними водами, а гідроксид обсидіана – це перліт.

Найбільш широке застосування перліт знаходить у будівництві як теплоізолюючий, звукоізолюючий матеріал, для зниження пожежонебезпеки. Часто перед застосуванням перліт подрібнюється і проходить обробку печах, де в процесі нагрівання він спучується на кшталт попкорну. В результаті утворюється агроперліт, який є досить однорідним сипким матеріалом. У сільському господарстві агроперліт найчастіше використовується для мульчування ґрунту, а в кімнатному квітникарстві є найбільш підходящою заміною піску.

Дійсно, за своїми властивостями цей мінерал дуже схожий на піск. Навіть хімічно вони майже ідентичні: основу і піску і перліту складає оксид кремнію (IV). Як відомо, при приготуванні багатьох грунтових сумішей пісок є необхідним компонентом. Його додавання в субстрат забезпечує пористість та повітропроникність ґрунту. Тому присутність піску особливо необхідна при вирощуванні рослин зі слабкою кореневою системою, саме ці квіти потребують найлегших ґрунтових сумішей. Однак і більш потужні рослини з сильним корінням не можуть рости в надто важких ґрунтах, для яких існує ризик застою вологи та загнивання коренів. Саме використання дренажу та розпушувальних компонентів у ґрунті забезпечують нормальний розвиток рослин.

Однак для рослин украй невідповідним буде пісок, який ми можемо взяти на будівництві. У більшості випадків квітникарам радять застосовувати виключно крупнозернистий пісок, який не так просто знайти жителям міста. Природною заміною цього компонента ґрунтових сумішей буде перліт. Перліт хімічно інертний і вологоємний матеріал. Тому його призначення – розпушення ґрунту і не більше. Його використання запобігає виникненню кірки у верхній частині ґрунту внаслідок її стеження. Для цього іноді посипають перлітом поверхню ґрунту. Недоліком перліту вважають незначний позитивний заряд. Саме тому перліт не може зв’язувати та накопичувати хімічні елементи із ґрунту. Однак, у більшості випадків ця властивість і не потрібна для складання ґрунтової суміші.

Ще однією властивістю перліту є його слаболужна реакція. Це необхідно враховувати при вирощуванні рослин, які потребують високої кислотності субстрату (наприклад, гарденії, азалії). В іншому, кількість перліту, що додається, має відповідати кількості піску: ті рослини зі слабкими кореневими системами, які вимагають більш пухкого грунту, потребують і більшої кількості перліту. Рослини з потужним корінням вимагають меншого відносного обсягу цього матеріалу в субстраті.

Перліт можна використовувати для укорінення живців при вегетативному розмноженні рослин. Пророщування цілком можливе у чистому перліті, проте набагато частіше застосовують суміш цього матеріалу з торфом або сфагнумом. Слід враховувати, що при пересипанні сухого перліту він дуже сильно припадає пилом, тому при роботі з цією речовиною бажано його попередньо змочити. Перліт має і дуже хороші теплоізолюючі властивості: у спеку він не нагрівається, а в холоді повільно остигає.

Перліт, внаслідок своєї інертності, може застосовуватися і в гідропоніці, де він може використовуватися як у чистому вигляді, так і в суміші з вермикулітом. Іноді перліт використовують при пророщуванні насіння, коли перліт змішують з насінням для їх рівномірного розподілу по поверхні ґрунту. Іноді насіння ще й зверху присипають перлітом.

Вермикуліт в Україні добувають у Мурманській області. Видобуту руду обробляють і використовують у електротехнічній промисловості. Решта руди, як і перліт, проходить термічну обробку в печах. В результаті вона спучується і витягується у вигляді довгих фігурок, що нагадують вермішель, звідки він і отримав свою дивну назву. Надалі він таки розпадається на окремі пластівці. При випаленні вермікуліт спучується і називається після цього агровермікуліт. Зазвичай вермикуліт включає кілька фракцій розміром від 1 до 10 мм. Для кімнатного квітництва найбільш сприятливими є фракції розміром 2-5 мм.

Головна відмінність вермікуліту від перліту – більш темне забарвлення, здатність накопичувати і згодом повільно вивільняти мінерали та воду. Тому при додаванні до субстрату вермикуліту полив рослин скорочують.

Вермикуліт має дуже багато чудових властивостей, що роблять його просто незамінним для вирощування домашніх рослин. По-перше, у цієї речовини є досить складний хімічний склад, який включає такі макроелементи, як кальцій, магній, калій, а також кремній, залізо, алюміній. Проте ці речовини у складі вермикуліту не доступні рослин. Проте не варто засмучуватися. На відміну від перліту, вермікуліт має цікаву властивість пов’язувати на поверхні своїх частинок мінеральні компоненти (іона калію, магнію, амонію та інші), які присутні в грунті. Тому речовини, що вносяться з підгодівлями, зв’язуються вермікулітом, а потім поступово вивільняються і можуть поглинатися рослиною. Як і в перліту, реакція вермікуліту близька до нейтральної, тому його додавання до ґрунтової суміші може знизити її кислотність. При вирощуванні рослин, що вимагають кислого середовища, слід обов’язково додавати у воду для поливу кілька крапель оцту чи лимонної кислоти. Інакше зростання рослин буде утруднено.

Однак ще важливішою відмінністю вермикуліту є його здатність накопичувати вологу. Ця речовина може вбрати кількість води, що становить до 500% його власної ваги! Однак хоча вермікуліт вбирає воду з ґрунту, але при цьому мало гігроскопічний, т.к. не поглинає воду з повітря та слабо намокає у вологому середовищі.

Іншими корисними властивостями вермікуліту є його стійкість до мікроорганізмів, у ньому не розвиваються комахи, його не псують гризуни. Вермикуліт не схильний до дії кислот і лугів, стерильний та екологічно чистий, не токсичний.

Застосування вермікуліту багато в чому аналогічне використанню перліту. Вермикуліт також додають у ґрунтові суміші, він надає субстрату пухкості та повітропроникності. Однак слід враховувати властивість вермікуліту вбирати значну кількість вологи. Для більшості рослин це дуже зручно. За рахунок вермикуліту, що міститься в грунті, їх полив можна скоротити, при цьому не слід надмірно зволожувати грунт. Але не варто додавати багато вермикуліту в субстрат для кактусів та сукулентів, т.к. для них не буде корисним надмірне зволоження. Для цих посухостійких рослин як розпушуючий компонент краще використовувати в грунті перліт.

Вермикуліт великих фракцій може застосовуватися як дренаж.

Як і перліт, вермикуліт широко використовують для вегетативного розмноження та укорінення стеблових та листових живців. Його можна застосовувати як у чистому вигляді, так і в суміші з перлітом, сфагнумом та торфом. Стерильність вермікуліту запобігає загниванню живця, а хороші теплоізоляційні властивості оберігають від стрибків температури.

Вермикуліт використовують також зимового зберігання цибулин, т.к. ця речовина, будучи хорошим сорбентом, вбирає продукти їхнього газообміну. Тому при зберіганні у вермикуліті цибулини не загниють, не проростають. Зазвичай цибулини розкладають шарами, пересипаючи вермікулітом.

Дуже широке застосування перліт та вермікуліт знайшли при вирощуванні сенполій. Ці матеріали є ідеальними при укоріненні листових живців, найкраще використовувати перліт та вермікуліт у суміші зі сфагнумом. Також дуже корисно додавати ці речовини в ґрунтову суміш для сенполій та інших гесненієвих, т.к. вони потребують дуже пухкого субстрату, а додавання вермикуліту до того ж зменшує необхідну частоту поливу рослин. Перліт – дуже важливий компонент ґрунту при гнітливому поливі сенполій. З кожним днем ​​вирощування кімнатних рослин дедалі більше спрощується за рахунок появи нових матеріалів та засобів догляду за ними. Зараз майже всі необхідні компоненти досить легко знайти у будь-якому квітковому магазині.

Використані фотографії з таких джерел: flickr.com.

Дренаж

Він необхідний для того, щоб вода не застоювалася в горщиках і коріння не страждало від нестачі кисню. Зазвичай для цього використовується бита цегла або каміння. Якщо на вулиці зима або вам складно знайти такий матеріал, то чудовою альтернативою є перліт (вермікуліт) для рослин.

Щоб зробити дренажний шар, потрібно просто насипати на дно горщика добрий шар гранул. Мінімальна товщина його – 3-4 см. А потім вже зверху можна розташовувати живильний шар. У цьому випадку корінням буде забезпечено нормальний приплив кисню, а також виведення надлишкової вологи. Отже, рослина буде добре розвиватися.

Мульчування городнього ґрунту

Це найкращий спосіб, щоб запобігти утворенню твердої кірки на ґрунті. Для чого це потрібно? Досвідчений садівник відразу відповість, що таке утворення запобігає доступу кисню до коріння, а також значно прискорює висихання ґрунту. Не дарма розпушування називають сухим поливом. Але садівник зазвичай просто не вистачає часу, щоб розбивати кірку, яка утворюється після поливу. Для запобігання цьому ґрунт мульчують, тобто покривають шаром перегною або, іншими словами, мульчі.

В ролі неї може виступати і перліт. Але вартість його на сьогоднішній день важко назвати низькою, тому найчастіше використовуються замінники. Якщо вибір упав на перліт, то не забувайте, що в ствол його вносити не рекомендується. Це місце залишають вільним та через нього здійснюють полив.

Плюси та мінуси сучасного матеріалу

До позитивних якостей нових матеріалів в агротехніці відносять:

• біологічну стерильність, чистоту матеріалів;
• здатність поглинати, утримувати та повільно віддавати вологу;
• можливість замінити пісок для вирощування та укорінення культур з ослабленою кореневою системою;
• покращують гігроскопічність, аерацію ґрунтових сумішей;
• запобігання утворенню на поверхні ґрунту щільної кірки після поливу;
• здатність завдяки низькій теплопровідності захищати коріння від переохолодження, перегріву;
• недопущення розвитку гнильних процесів, закисання ґрунту.

Перліт покращує гігроскопічність ґрунтових сумішей.

До недоліків відносять:

• враховуючи нейтральну реакцію, здатні знижувати кислотність ґрунту на користь насичення лугом;
• маскувальний ефект личинок комах – шкідників;
• неможливість використання для посухостійких культур (кактуси, товстуни).

Поліпшення ґрунту

Найпоширеніша проблема більшості ділянок – це щільний, важкий ґрунт. Виняток становить хіба що піщані ділянки. Але надлишковий вміст у ґрунті піску зовсім не гарантує його легкості, оскільки він злежується і стає погано придатним для вирощування рослин.

Вирішенням проблеми може стати внесення перліту. Співвідношення ґрунту та пористих гранул — приблизно 80/20. Не забувайте, що потрібно додати добриво. Застосування перліту дозволяє зробити ґрунт легким, що важливо для зростання та розвитку культур.

Якщо рослина садова, то застосування пористих гранул дасть змогу покращити врожай. Для цього викопайте яму і заберіть зайвий ґрунт із неї. Необхідно ретельно перемішати ґрунт та перліт. Тепер можна проводити посадку рослини.

Так як використовувати перліт для кімнатних рослин набагато простіше, а витрата у нього невелика, то квіткарі використовують його для своїх декоративних посадок частіше, ніж у саду. Для цього потрібно просто змішати потрібну кількість субстрату з перлітом та засипати суміш у горщик. Максимальна кількість не повинна перевищувати 1/3 загального обсягу.

ПЕРЛИТ У БУДІВНИЦТВІ

Сухі будівельні суміші на основі перліту.

Основна сфера застосування перліту зараз – це виробництво сухих будівельних сумішей, де перліт виступає теплоізоляційним наповнювачем. Перлітові штукатурки на основі перліту вибороли своє міцне місце при теплоізоляції будинків, теплоізоляції перекриттів та теплої підлоги. Шар зовнішньої перлітової штукатурки 5-10 см дозволяє вирішити проблему утеплення як нових, так і старих будівель та споруд. При цьому, на відміну від пінопласту та мінеральної вати, перлітова штукатурка не виділяє шкідливих речовин та зберігає свою структуру та робочі характеристики.

Заливна перлітова підлога

Для виконання підлоги такого типу необхідно змішати перліт марки М-100, цемент марки М-400 та воду. Коли суміш буде готова, її необхідно залити на підлогу завтовшки від 5 см до 30 см. Якщо ви заливаєте підлогу у підвалі, спочатку рекомендуємо покласти гідроізоляційну прокладку (гідрозол).

Підлога такого типу роблять із 2-х шарів бетону, прокладаючи між ними перлітовий утеплювач. До речі, останній обраний як утеплювач не випадково. Адже саме перліт є надлегким, екологічно чистим матеріалом із дуже низькою теплопровідністю.

Так, для приготування перлітового утеплювача необхідно з’єднати перліт, цемент і воду, ретельно перемішати, досягаючи при цьому «пластичності» суміші. Дану суміш потрібно укласти кількасантиметровим шаром на бетонну підлогу. Протягом тижня утеплювач повинен підсохнути, після чого на нього укладається бетон або керамічна плитка. Відповідно для утеплення підлоги найкраще підійде перліт з гідрофобними та пиловсмоктувальними властивостями. Підлога такого типу можна використовувати не тільки в домашніх умовах, але і під час монтажу лазень.

Плаваюча підлога

Якщо для утеплення приміщення ви вибрали підлогу з електричним підігрівом, то тут не обійтися без “підлоги, що плаває”. Підлога такого типу компенсує температурну деформацію бетонної підлоги внаслідок її нагрівання та охолодження, а тому є оптимальною.

Як відомо, від нагрівання предмети мають здатність розширюватись. Так, коли в бетонному полі постійно чергуються режими нагрівання та охолодження, формується тиск, внаслідок чого така підлога може дати тріщину. Щоб цього уникнути, необхідно використовувати принцип «компенсатора». А саме: на стару бетонну підлогу, плити перекриття або іншу, так звану, “чорну” підлогу, яку вже не потрібно вирівнювати, насипається перліт. Якщо бетонний шар вищий, ніж 10 см, то перлітове засипання необхідно утрамбувати. Після цього по периметру приміщення, де укладається підлога з підігрівом, прокладається ДСП

Зверніть увагу, що висота ДСП повинна збігатися з висотою бетонної підлоги, яка заливається. Після цього на перліт укладається шнур нагрівального елемента та вся поверхня заливається бетонним розчином.

Через 3-7 днів, коли висохне бетон, ДСП необхідно видалити зі щілин між стіною і підлогою.

Для утеплення монолітної підлоги з твердим покриттям також використовують перліт. Для цього перліт висипається на основу і розподіляється рейками, що вирівнюють так, щоб товщина перлітового піску перевищувала бажану товщину на 20% (мінімальна товщина укладання – 1 см). Якщо в підлогу необхідно помістити трубопроводи або інші нерівні компоненти, то вони легко поміщаються в цей сипкий теплоізоляційний матеріал. Після цього вся поверхня перекривається плитами, поверх яких і робиться монолітна підлога.

Якщо підлогу такого типу монтувати не в підвальному приміщенні, то для збирання та усунення вологи рекомендується використовувати дренажні трубки, а під шар – абсорбуючу захисну прокладку, наприклад, крафт-папір (не плівку).

Якщо ви маєте справу з дерев’яною підлогою, то спучений перліт укладається без ущільнення. Оскільки перліт є негорючим матеріалом, це значно підвищує пожежну безпеку приміщення.

Якщо під час роботи виникає потреба зменшити запиленість та утеплити верхній шар перліту, його можна посипати цементом, а потім трохи змочити водою. Іншим способом утеплення перлітового шару може бути покриття дифузно відкритими матеріалами, такими як гофрований картон, крафт-папір, ДСП і під. Для збільшення несучої властивості насипного, теплоізоляційного матеріалу гранули перліту можна обробити воском. Такий перліт ущільнений формує міцний ізоляційний шар для сухої безшовної підлоги.

Різниця між перлітом та вермікулітом

Часто садівники запитують, що краще – перліт чи вермікуліт – для рослин. На перший погляд, це те саме, але це не зовсім так. Вермикуліт більш пористий, легкий та сипучий. У ньому міститься велика кількість корисних для рослин мікроелементів. Він відрізняється великою вологоємністю. Вермікуліт менше злежується, тобто є довговічнішим.

І той і інший матеріал має велику кількість позитивних характеристик. Використовувати на великих ділянках вигідніше агроперліт. А ось у горщиках квітів краще себе показує вермікуліт. Але остаточне рішення за садівником. Якщо ви по-старому вирішите внести в грунт великий пісок, це зовсім не означає, що залишитеся без урожаю. Є багато аналогів, які дають приблизно такі самі результати. Звичайно, не завжди вони зручніші в роботі, але тут уже пріоритетним є питання співвідношення ціни та якості.

Де можна використовувати перліт?

Фракції перліту можна використовувати для пророщування посадкового матеріалу, укорінення живців. Вони здатні зменшити ризик загнивання коренів та знижують можливість зараження грибковими інфекціями. Але в самих крихтах перліту немає поживних речовин. Додатково живці та розсаду рекомендують поливати добривами та бактеріальними препаратами. На цьому етапі не варто застосовувати склади кальцію.

Речовину зручно використовувати при посіві дрібного насіння. Воно допоможе рівномірно поширити їх поверхнею. Для цього добавку дрібної фракції змішують із зернами. Грунт після посадки також можна посипати крупинками речовини, щоб субстрат не плісняв і не пересихав. Деякі ділянки ґрунту, де висаджуються рослини, що бояться сонячних променів, також рекомендується посипати перлітом.

Речовину можна використовувати як компонент ґрунту. Його частка у субстраті може досягати 40%. Така земля стане більш пористою, легкою та пухкою.

Грунт перестане злипатися, ущільнюватись і стежити. Верхній пласт субстрату не братиметься кіркою під час використання добавки. Крупиці не дають ґрунту перегріватися і переохолоджуватися. Вони відбивають більшу частину сонячних променів, згладжуючи добове коливання температурного режиму.

Добрива, поживні речовини та волога вбираються фракцією. Рослина та її коріння отримує воду поступово в міру того, перліт віддає її. 100 г добавки може ввібрати до 400 мілілітрів рідини.

Садівник при використанні перліту рідше поливає рослини та удобрює їх, що економить час. При застосуванні його зменшується ризик перезволоження, застою вологи, гниття коріння. Вода розподіляється у субстраті більш рівномірно. Перліт зменшує вагу землі в горщику квітки, що зручно при вирощуванні великих рослин.

Гідропоніка

Крупинки речовини також використовують як гідропоніка, замінюючи їм землю. А також його застосовують, як дренаж, висипаючи на дно горщика та розрівнюючи. Квітник може за допомогою його посилити вологість повітря.

Для цього великі фракції перліту висипають на піддон, зволожують і ставлять на нього горщики квітки. Це зручно під час посухи та опалювальний сезон, коли рослини потрібно часто поливати. Волога випаровуватиметься поступово, і зберігатиметься у повітрі довше, ніж після застосування пульверизатора.

Перліт зручний для зберігання посадкового матеріалу та цибулин квітів. Добавку пересипають шарами: шар речовини – бульби рослини. Завершують ще одним шаром перліту. У таких умовах посадковий матеріал зберігається довше, менше гниє, не проростає завчасно. Він знижує ймовірність розвитку цвілі та грибкових інфекцій.

Зволожену фракцію рекомендують використовувати для підготовки перед посадкою та висаджуванням у відкритий ґрунт. Використання добавки дозволяє покращити структуру ґрунту, зробити її легшою. Перліт знижує кислотність ґрунту, роблячи його більш лужним. Ґрунт не заболочується навіть за великої кількості дощів. При використанні перліту коріння не вимерзає навесні після висаджування молодих рослин. Квіти та культури рідше замерзають узимку (якщо додатково використовується покривний матеріал).

Керамзит

Продовжуючи розмову про те, чим замінити перліт для рослин, не можна не згадати про цей універсальний матеріал. Є кілька фракцій від 10 до 40 мм. Мелений керамзит продається у розмірі 0.3 мм і віддалено нагадує великий річковий пісок. Легкий, пористий та чистий, унікальний матеріал для посадки рослин. Пориста структура дозволяє поглинати досить велику кількість води.

Якщо вам потрібен дренаж для кімнатних рослин, можна використовувати гравій і щебінь, биті глиняні черепки. Добре підходить для цих цілей крупнозернистий пісок, пінопласт та гідрогель. Можна використовувати навіть звичайне каміння з двору.

Технічні характеристики та властивості перлітового піску

Пісок перлітовий спучений – якісний будівельний матеріал, який має характеристики всіх найбільш ефективних утеплювачів. Він стійкий, інертний і легкий. Крім того, він має високий опір температур. Найбільш поширеним є пісок за ГОСТ 10832-91.

Перлітовий пісок має такі сильні якості:

• Теплопровідність. Спучений пісок має високу теплопровідність за рахунок того, що на 99-100% складається зі скла, а відсоток пористості доходить місцями до 85%. Крім того, вона безпосередньо залежить від насипної густини, яка може бути від 30-40 до 350-400 кг/м3. Температура, вміст вологи вміст, вид і пористість також впливають на теплопровідність.
• Звукопоглинання. Звуко- та шумоізоляція – невід’ємна частина сучасних будматеріалів. Наразі технології виробництва спрямовані на те, щоб збільшити звукоізоляцію та знизити звукопроникність. Так, у силікатних матеріалах ефект звукопоглинання досягається за рахунок двох параметрів: пористості матеріалу та його структури. Пористі склоподібні системи мають найвищий звукопоглинаючий ефект. Цілком обґрунтований той факт, що перлітовий пісок має найбільшу звуконепроникність при найменшій насипній щільності. Якщо ви прагнете створити максимально звуконепроникне приміщення, то для цього завдання чудово підійде перлітовий пісок із насипною щільністю від 30 до 50 кг/м3.
• Водопоглинання. Перлітовий спучений пісок – дуже вологоємний будматеріал. Вулканічна порода, з якої виробляють цей матеріал, має найтонші капіляри. Останні та поглинають рідину. Іншими словами, цей пісок не варто використовувати в місцях із підвищеною вологістю.

Особливості спученого перлітового піску:

Питання збору дощової води. У чому зберігаємо і навіщо?

Все частіше і частіше можна почути або прочитати інформацію, що найкраще поливати рослини на присадибній ділянці виключно дощовою водою. Багато хто сліпо керується цим твердженням, облаштовуючи різного роду ємності і пристосування для збору дощу. Але більша частина городників сумнівно відносяться до подібної ідеї, і хотіли б отримати відповіді на ряд питань, і лише потім, приступати до рішучих дій. Що собою являє дощова вода? Який її склад? Чи потрібно її збирати у великій кількості і для чого? Які правила зберігання дощової води для успішного використання в саду? Всі ці питання детально розглянемо, щоб зробити висновок про доцільність використання дощової води на ділянці.

Що таке дощова вода?

Дощова вода – це рідина, яку одержують разом з опадами – дощем або снігом. А звідки ця вода потрапляє в атмосферу або вона там самостійно утворюється? Волога, якою поливають рослини, а також всі водойми і підземні води, при випаровуванні є основою дощової води, що кожен може споглядати у вигляді опадів. Експерти стверджують, що дощова вода має унікальний, сприятливий склад, що як ніщо краще підходить для поливів. Вся справа в тому, що вона набагато м’якше, ніж та, що біжить в крані, або відстоюється в ємностях.

Основні риси дощової води

Про чудодійний вплив дощу на людину говорять багато десятиліть, спираючись на основні твердження щодо користі опадів. Саме тому в стародавні часи вважали:

1. Вживання в їжу дощової води допоможе краще засвоїти їжу.
2. Дощова вода досить м’яка, тому організм не отримує стрес, і успішно засвоює її.
3. Незамінним засобом для шкіри людини. Вся справа в тому, що саме дощова вода сприяє зволоженню, запобігаючи сухості, тріщин і дискомфорту, а також є кращим натуральним усунувачем роздратування, особливо після гоління.
4. Відмінне і безкоштовне джерело для поливів рослин. У такій воді немає шкідливих домішок, чим так багата технічна вода, якою часто доводиться поливати людям свої володіння.

Основні напрямки використання дощової води в господарстві і на ділянці

Міські жителі, що прекрасно оцінили всі принади водопроводу і каналізації не зрозуміють сільського жителя, який намагається максимально взяти все з природи, використовуючи дощову воду не тільки для поливів, а й як основне джерело вологи для різноманітних потреб. Наприклад:

– прання білизни. Багато хто посміхнеться при такому твердженні, хоча це далеко не міф. Вся справа в м’якості води, саме від неї білизна не стає грубою і жорсткою, зберігаючи м’якість волокон тканини, а цей момент може зрівнятися з будь-якими хімічними пом’якшувачами.

– технічна вода. Це дуже бюджетний варіант для миття машин, зливу в унітаз, а також при масовому вологому прибиранні.

Перевага дощової води в поливах рослин

Зрозуміло, пряме призначення дощової води – це полив рослин. Вся справа не тільки в безкоштовному зрошенні, яке не тільки не потребує оплати рахунків, а й абсолютна відсутність людської сили – дощ самостійно поливає, без будь-яких витрат. Інша справа, коли людина намагається створити спеціальні ємності для збору безкоштовної води, тоді її використання потребує зусиль, але набагато меншими, ніж, наприклад, дістати воду з колодязя. Слід зазначити, що дощова вода дуже сприятливо позначається на зростанні абсолютно всіх рослин, до цього числа можна навіть віднести тих, які відносяться до більш вибагливих. Процедура наступна, під час зберігання, дощова вода здатна нагріватися під впливом сонячних променів, тому у рослин зовсім відсутній стрес при поливі, адже оптимальну температуру вода набирає сама, тим самим приносячи рослинам виняткову користь.

Технологія збору дощової води?

У кожного господаря існує своя перевірена методика збору дощової води, але суть винаходу – єдина, максимально зібрати рідину з будь-яких дахів і прибудов. Для цього придумали лівневки, або просто під ухилом даху розташовують спеціальні резервуари, що і будуть найкращим варіантом для збору.

Крім того, що резервуар повинен бути з безпечних матеріалів – ПВХ, бетон, кераміка і скловолокно, – варто продумати всі моменти – кришки або заслінки, які допоможуть тривалий час зберігати воду, а також оберігати її від додаткового забруднення пилом, листям або іншими речовинами.

Як варіант, можна використовувати наземні і підземні резервуари, так як вони зможуть максимально якісно збирати дощ, не захаращуючи ділянку. Чимало важливим бонусом для прихованих резервуарів під час літньої спеки є помірна температура, так як під землею вода не може перегріватися, чого складно стверджувати про звичайні контейнери з дощовою водою, що стоять поблизу будівель.

Як правильно зберігати дощову воду?

Це питання само собою постає для кожного городника, який вирішив не тільки заощадити, але і побалувати свої рослини «здоровим», більш м’яким поливом. Резервуари можна зберігати наземно, вкопаними в землю, або навіть розміщеними в підвальному приміщенні. Літраж кожної ємності слід вибирати індивідуально, залежно від мети використання, а також потреб. Середні показники на 750 літрів і вище.

Кращим резервуаром для зберігання, безперечно, стане ємність з поліетилену, бетону, скловолокна та оцинкованої сталі. Пам’ятайте, світло і тепло повинні пропускатися по мінімуму, тому поліетилен – кращий і доступний варіант. Якщо ви вирішили зберігати дощову воду цілий рік для санвузла, не забудьте обладнати резервуар спеціальним насосом, і ви зможете значно економити споживання водопровідної води.

Пам’ятайте, зберігання повинно проводитися продумано, застерігаючи не тільки від попадання різного роду сміття, але також і від переливів. Особливо це стосується збору води для домашніх потреб в підвальному приміщенні. Рекомендовано створювати отвори, щоб був вихід зайвої води.

Якщо на ділянці ви зберігаєте дощову воду для поливів, то контейнер з приходом зими слід «законсервувати», щоб в наступному сезоні він служив вам вірну службу. Одним з утеплювачів можна використовувати звичайний пісок, яким найчастіше обсипають кришку в контейнер.

Чи небезпечна дощова вода?

Незважаючи на позитивні моменти, існує ряд вагомих причин, чому дощова вода може бути небезпечною для рослин і людини. На жаль, але промислові підприємства, вихлопні гази автомобілів – це головні джерела забруднення атмосфери, що пагубно впливають на склад дощової води, саме тому в народі ходить поняття «кислотний» дощ, який свідомо несе шкоду і небезпеку.

1. Хімічний склад «кислотних» дощів – схожий на розчин хімічної речовини, так як після короткочасного «обприскування» ділянки, можна споглядати руйнування піщанику, вапняку і навіть мармуру.
2. Є причиною прискорення проявів корозії металу на будь-яких спорудах і ємностей на ділянці.
3. Вагома причина загибелі безліч морських мешканців, які перші страждають після рясних «заражених» опадів.
4. Все живе навколо – дачні ділянки, посадки, поля і ліси – все страждає від підвищеної кислотності і може стати не просто причиною низького врожаю, а й повної загибелі рослини.
5. Категорично заборонено пити дощову воду, якщо все ж є така потреба, обов’язково користуйтеся фільтруючими системами.

Дощова вода – це не повернення в минуле, а хороша основа використовувати безкоштовну вологу не тільки для росту рослин, але і господарських потреб. Спорудження контейнерів для збору дощової води – це мудре рішення справжнього господаря.