Осінні добрива: які вибрати і як правильно вносити

Осіннє підживлення рослин та грунту — одна за найважливіших задач по осені. Давайте розберемося, як правильно вносити добрива, які краще вибрати і яких мінералів потребують рослини перед зимуванням. Адже багаторічникам дуже допомогають добрива перед заморозками, інколи добрива допомагають пережити зиму краще поліетиленової плівки чи агроволокна.

Які бувають види добрив

Кожен садівник чекає від своїх насаджень максимально рясного врожаю і чарівних квітів. Як новачки, так і досвідченні дачники часто роблять схожі помилки — несвоєчасне внесення добрив чи неправильна їх концентрація.

Добрива завжди треба використовувати дотримуючись зазначеного дозування для кожної окремої культури. Досить важливо враховувати склад вашого грунту.

Всі добрива можна поділити на декілька масштабних класи:

• мінеральні добрива;
• органічні;
• органо-мінеральні;
• бактеріальні які відновлюють мікрофлору грунта.

Всі вони можуть відрізнятися як за способом внесення, так і за фізичним станом (рідкі, тверді, гранульовані, кристалічні, порошкоподібні).

Мінеральні добрива

Мінеральне живлення синтезують штучно, щоб поповнити неорганічними сполуками ґрунт. Основні складові елементи мінерального добрива:

• азот;
• калій;
• фосфор;
• та їх комбінації з другорядними елементами.

Азотний вид підживлення самий популярний, оскільки це основний елемент для побудови клітин рослин.

До азотних препаратів відносять:

• карбамід;
• аміачну селітру;
• сульфати амонію і магнію;
• сечовину.

Калійні добрива, наприклад хлористий і сірчанокислий калій покращують загальний стан рослин, підвищують імунітет, захищають рослини від грибкових хвороб. Це важливі сполуки, а у природних умовах калій пребуває у важко засвоюваній формі, тому його синтезують і зазвичай імпортні компанії.

Фосфор містять такі препарати як подвійний суперфосфат, амофос і сульфоамофос. Він відповідає за повноцінне дозрівання плодів і на їх якість.

Комплексні мінеральні добрива:

Комплексне підживлення знижує витрати на добрива, при цьому, за один раз, ви піднімаєте рівень азоту, фосфору і калію у ґрунті. При самостійному змішуванні елементів важливо розуміти які з якими поєднуються, часто їх треба вірно розподіляти у часі внесення.

Органічні добрива

Препарати природного походження, такі як компост, перегній, торф, дуже поширені. Їх важче передозувати, аніж мінеральні, але і це трапляється, нерідко їх надлишок може стати причиною виникнення захворювань у рослин. Щоб цьому запобігти, фермери використовують органічні добрива з засобами захисту рослин, наприклад з фунгіцидами. Складність органіки у тому, що її важко порахувати на хімічний склад, на відміну від мінеральних добрив.

Низинний торф, як і компост, складається з перегнивших частин рослин. Він ідеально підходить для відновлення верхнього шару ґрунту, але максимальний ефект буде помітний після постійного підживлення лише через пару років.

Органо-мінеральні

Назва говорить сама за себе. Такі комплекси поєднують у собі дві властивості — органічні й мінеральні. Це комплексні добрива, які часто можна зустріти у вигляді рідини чи гранул. Зазвичай до складу входить торф, гній, компост і все це піддається хімічній обробці. Органіка в препаратах буде служити гумусною основою, яка спрощує внесення і підвищує в ґрунті вуглець.

Які рослини потребують підживлення

Внесення добрива має бути регулярною процедурою, так як виснаження ґрунту – це природне і постійне явище при вирощуванні будь-яких культур. Рослини, особливо високоврожайні, розвиваючись витягують поживні речовини з родючого шару.

Родючість грунту повільно може відновлюватися самостійно, та при вирощуванні урожайних культур цього недостатньо. Тому головним помічником дачника будуть органічні та мінеральні добрива. Пам’ятайте, що брак корисних речовин так само шкодить, як і їх надлишок, тому важливо використовувати всі препарати строго по інструкції.

В яких випадках краще відкласти живлення до весни

Азотне добриво сульфат амонію через азот вважається найрухливішим елементом з усіх макроелементів, тому восени його вносити немає сенсу — до весни у ґрунті нічого не залишиться, азот піде вниз і вимиється. Використовуйте карбамід чи сечовину, так як сульфат амонію має 21% азоту, а карбамід – 46%. Важливо також пам’ятати, що сульфат амонію підкислює ґрунт і це не завжди добре.

Важливе осіннє внесення добрив. Навіщо, як і коли це робити. Корисні поради для городників.

Осіннє внесення добрив в агрономії заведено вважати основним.

І це невипадково, адже воно дозволяє рослинам пережити зиму і підвищує родючість ґрунту. Але чи всі добрива варто вносити в цей період? Розбираємося в тонкощах процесу, інформує Ukr.Media.

Для нормального росту і розвитку рослин необхідно 17 речовин, основну частину яких вони одержують з ґрунту. Деякі з них там вже присутні, решта надходять з органічними і мінеральними добривами. Опади, вітер, самі рослини поступово забирають з ґрунту поживні речовини і мікроелементи, і якщо цей запас не поповнювати, то вона незабаром скінчиться.

Навіщо вносити добрива восени

Вносити органічні і мінеральні добрива в ґрунт восени слід з чотирьох основних причин.

1. Достатня кількість вологи в ґрунті в осінній час дозволяє добрив краще розчинитися і взаємодіяти з нею.
2. Ґрунтові мікроорганізми в прогрітій землі активніше засвоюють внесені речовини і приводять їх у прийнятний для засвоєння рослинами стан.
3. Шкідливі компоненти та речовини, що утворюються в результаті хімічних реакцій, встигають випаруватися або вимитися з ґрунту до початку посадки рослин.
4. Багаторічні рослини, що зимують у ґрунті, в цей час вже активно не ростуть і не плодоносять, а значить, здатні максимально засвоїти поживні речовини.

Вносити підживлення в ґрунт потрібно до настання холодів. У середній смузі це роблять з другої половини серпня до середини листопада, на півночі країни — не пізніше середини вересня. Після цього строку більшість поживних речовин не буде засвоєно «сплячими» рослинами з холодного ґрунту і просто не піде про запас.

Пропускати осінню підгодівлю не варто ще й тому, що вона значно економить дорогоцінні весняні години. У травні, коли посадити потрібно все і відразу, часу на підготовку гряд часто бракує. А органіці і мінеральним добривам потрібно чималий термін для того, щоб «засвоїтися» в ґрунті. Тому бажано готувати і заправляти гряди у вересні. Тоді навесні вам залишиться лише розпушити верхній шар ґрунту, і можна буде приступати до висадки розсади, посіву насіння та саджанців.

Внесення мінеральних добрив восени

Фосфорно-калійні добрива, якими підгодовують рослини восени, підвищують імунітет «зелених вихованців», допомагають їм протистояти морозам та інфекціям. А ось азотні добрива в основне внесення не додають, оскільки вони провокують ріст молодих пагонів, які можуть підмерзнути. Крім того, затяжні осінні дощі легко вимивають з ґрунту азот.

Мінеральні добрива слід закладати на глибину не більше 1 багнета лопати. Якщо їх заглибити, то ефект від їх застосування різко знижується, а речовини, що містяться в підгодівлі, можуть потрапити в ґрунтові води.

Внесення фосфорних добрив восени

Всі види фосфорних добрив краще вносити восени, оскільки фосфор у них знаходиться у важкодоступній для рослин формі. В результаті хімічних реакцій за зиму добрива розкладаються, і засвоюються рослинами легше.

Фосфорні добрива (фосфоритне борошно, суперфосфат, метафосфат калію) вносять при осінньому перекопуванні ґрунту.

Суперфосфат воліють багато садівників і городників. До його складу входять монокальційфосфат, фосфорна кислота, магній і сірка. Суперфосфат буває простим (15-20% фосфору) і подвійним (близько 50% фосфору). Обидва види застосовують для всіх культур на ґрунтах різних типів.

Краще вносити це добриво разом з органікою (компостом або перегноєм), тоді його ефективність значно підвищується. Норма внесення суперфосфату під осіннє перекопування — 40-50 г на 1 кв. м. Якщо використовується подвійний суперфосфат, то норму внесення ділять наполовину через високу концентрацію в ньому фосфору. Речовину слід розсипати на грядках і закласти в ґрунт.

Фосфоритне борошно особливо люблять прихильники органічного землеробства, адже це натуральний продукт, який одержують при тонкому розмелі осадових гірських порід — фосфоритів. В добриві міститься близько 20% фосфору, 30% кальцію і комплекс мікроелементів. Норма витрати — 1,5-2 кг на 10 кв. м.

Фосфат кальцію погано розчиняється у воді, тому його застосовують на кислих ґрунтах (підзолистих і торф’яних) або спільно з добривами з кислою реакцією (наприклад, гноєм).

Внесення фосфоритного борошна на кислих ґрунтах сприяє їх нейтралізації. Вона застосовується і для приготування компосту.

Метафосфат калію також добре засвоюється на кислих ґрунтах. У ньому міститься до 60% оксиду фосфору і до 40% оксиду калію. Добриво підходить для підживлення рослин, чутливих до хлору (винограду, бобових та інших культур). Вносять його в кінці літа або на початку осені, не перевищуючи рекомендовані дози (10-15 г на 10 л води).

Існують і інші фосфорні добрива, які застосовують для підгодівлі рослин.

Внесення калійних добрив восени

В калії рослини потребують більше, ніж в інших поживних елементах. Це речовина прискорює фотосинтез, допомагає рослинам краще перенести посуху, пристосуватися до низьких температур і протистояти патогенним організмам. Через дефіцит калію бутони на квітах не можуть зав’язуватися або виростати дрібніше звичайного.

Калійні комплекси можна вносити і навесні, але в окремих їх різновидах міститься хлор, який негативно впливає на рослини, що при осінньому внесенні випаровується з ґрунту. До приходу весни така підгодівля стає безпечною.

Існує два види калійних добрив: хлористі (використовують тільки восени через наявного в їх складі хлору) і сірчанокислі (застосовують у малих дозах навесні, влітку і восени).

Найпопулярніше калійне добриво — сульфат калію (сірчанокислий калій). У ньому міститься 50% калію і близько 20% сірки, поліпшує якість і збільшує термін зберігання врожаю. Однак сульфат калію підкислює ґрунт, тому вносити його рекомендується на ділянках з нейтральним або лужним типом ґрунту. Під перекопування вносять на грядки під капусту, картоплю, моркву 25-30 г на 1 кв. м, під суницю, томати і огірки — 15-20 г на 1 кв. м. Добриво розподіляють по поверхні ґрунту і зашпаровують.

Калімагнезію, яку легко засвоюють коріння рослин, вносять і навесні, і восени. Вона містить близько 30% калію і до 17% магнію, корисного для піщаних ґрунтів, де спостерігається його дефіцит. Максимальна доза препарату не повинна перевищувати 20 г на 1 кв. м. Добриво також розкидають на грядках і зашпаровують.

Найбільш багате калієм таке добриво, як хлористий калій. У його складі — 45-65% власне калію і 40% хлору, який пригнічує рослини і погіршує якість ґрунту. Тому вносити його потрібно тільки восени під перекопування (від 10-20 г на 1 кв. м), щоб до весни шкідливий елемент встиг зникнути.

Видів калійних добрив досить багато, тому можна підібрати підходящий для кожної рослини.

Крім перерахованих вище мінеральних добрив, восени можна застосовувати спеціальні суміші для плодових дерев і чагарників, овочів, квіткових і хвойних культур. Зазвичай їх позначають відповідним написом: осінь чи осінні.

Внесення органічних добрив восени

Покращити родючість ґрунту допомагає осіннє внесення органічних добрив. Земля у цей період відпочиває, і мікроорганізми більш продуктивно переробляють отримані поживні речовини. Органічні добрива, внесені в ґрунт восени, розкладаються повільно і інтенсивніше перетворюються на гумус. Якщо вносити їх кожен рік в цей період, то через кілька років якість ґрунту істотно підвищиться, і за своїми характеристиками вона наблизиться до оптимальної.

Внесення гною восени

Восени необхідно вносити гній під перекопування, причому використовувати можна і перепрілий, і свіжий (навесні вносять тільки перепрілий гній). Аміак, який знаходиться у свіжому гної, зійде разом з талими водами і не буде небезпечний для рослин.

Коров’як під перекопування вносять з розрахунку 2-3 кг на 1 кв. м піщаного ґрунту і 6-8 — глинистого. Його розкидають по поверхні городу і перекопують з землею на глибину 15-20 см. Завдяки осінньому внесенні гною ґрунт стає більш пухким і родючим.

Восени гноєм також можна підгодувати дерева і чагарники.

Внесення компосту восени

Компост відноситься до найбільш легкодоступних органічних добрив. Він насичує ґрунт поживними речовинами, підвищує стійкість до хвороб і шкідників, активізує діяльність мікроорганізмів, що знаходяться в ґрунті. Його використання на легких ґрунтах дозволяє довше утримувати вологу, а на важких підвищує їх водопроникність.

Осінь — найбільш відповідний час для внесення компосту. До весни він остаточно переробиться і створить якісний родючий шар. Компост вносять з розрахунку 1-2 відра на 1 кв. м. Восени його застосовують як в городі, так і в саду. Дозрілим компостом покривають прикореневу зону плодових дерев. Це захистить їх взимку, а навесні, після розпушування ґрунту в пристовбурних колах буде живити рослини.

Добриво для ґрунту пташиним послідом

Пташиний послід — найбільш концентроване органічне добриво, тому застосовувати його навесні і влітку складніше. Потрібно готувати його настій і акуратно поливати ним рослини, щоб не пошкодити листя і коріння. Восени послід можна розподілити під перекопування або використовувати в розбавленому вигляді. Він служить ідеальним харчуванням для полуниці. Дводенним настоєм пташиного посліду, приготованого з розрахунку 1:20, поливають борозенки між кущами, уникаючи попадання на розетку листя.

Внесення золи восени

Багату калієм золу восени вносять тільки в глинисті і важкі ґрунти (1 склянка на 1 кв. м), оскільки на інших ґрунтах її вимивають талі води. Внесення золи на грядки, де планується посадка цибулі та кропу, навесні убезпечить ці культури від зараження кореневою гниллю, адже. збільшиться волого — і повітропроникність ґрунту. На 1 кв. м площі необхідно вносити 2 склянки золи.

Можна, звичайно, відмовитися від внесення добрив восени. У перший рік, можливо, це пройде без наслідків, але в подальшому призведе до збіднення ґрунту і зниження імунітету рослин.