Фронтові пісні: як війна відбивається у нашій музиці (Відео)

Фронтова пісня – це не лише історичний спогад. Леонід Утьосов у «Марші веселих хлопців» співав: «Нам пісня будувати та жити допомагає». І це було оптимістично, весело та святково. Як не дивно, але і сьогодні в рамках військових буднів задерикуватий оптимізм у словах військових та армійських пісень цілком актуальний. Про українську музику на війні й піде наша розмова.

Народно-патріотична пісня «Червона калина»

Ой у лузі червона калина нахилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми ту червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Перший нотний варіант пісні «Червона Калина»

Існує кілька версій виникнення сучасного тексту та музики цієї пісні.

Документально відомо, що перший нотний варіант, близький до сучасного, створив у 1914 році Степан Чарнецький, поет, директор та режисер Українського театру «Руська бесіда» (Львів).

Працюючи над трагедією Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце Руїни», він вирішив вставити у фінал вистави оптимістичну народну пісню «Розлилися круті бережечки», дещо переробивши в ній слова та мелодію їх близькими до народної творчості.

Хоча фактично це вийшов рімейк версії козацької пісні, яку ще 1875 року опублікували Володимир Антонович та Михайло Драгоманов. Незабаром після прем’єри вистави пісня прозвучала у Чорткові під час сокільсько-січового свята.

У вересні 1914 року «Червона калина» пролунала на Закарпатті — у селі Горонда, де стояли на посту Українські січові стрілки.

Інша версія появи «Каліні»

За іншою версією, у серпні 1914 року в Стрию пісню «Ой у лузі…» вперше почув чотар УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького. Той навчився їй в артистів львівського театру. Григорій Трух до першої строфи додав ще три і навчив співати пісню стрільців своєї чати. Незабаром перша стрілецька пісня поширилася Стрію. А потім «Червону калину» почали співати на Галичині, а зараз і по всій українській землі.

«Червона калина» у сучасному мистецтві

Всесвітню славу пісні «Ой у лузі червона калина» приніс британський супергурт Pink Floyd, випустивши 8 квітня 2022 сингл Hey, Hey, Rise Up! із кавер-версією пісні. Величезний інтерес у публіки викликав насамперед той факт, що це була перша нова композиція, записана групою з 1994 року. Музиканти вирішили підтримати Україну та використали акапельну версію пісні соліста гурту «Бумбокс» Андрія Хливнюка, з яким він виступив на Софіївській площі.

«Стрічка за стрічкою» — гімн УПА

Друга, не за значущістю, а за віком військова пісня — «Стрічка за стрічкою» — вважається гімном українських повстанців УПА. Пісня з 1944 року живе та розвивається, а тому оригінальний варіант вже не зберігся. Микола Сорокалет, автор слів, був командиром підрозділу служби безпеки ОУН. За підсумками одного з боїв із НКВС у 1944 році, Сорокалет і написав текст, до якого Василь Заставний, командир іншого підрозділу, підібрав мелодію. Популярна легенда, що у цьому бою сотню НКВСістів успішно атакували два десятки воїнів УПА. Особливо відзначився своєю вмілою стріляниною юнак-кулеметник «Смерека». Його подвиг і описаний у пісні.

Популярна й історія одного з перших виконань пісні 28 квітня 1945 року в бою під Радванцями Радехівського району Львівської області, коли кулеметник Антін Шарко («Гірка») та його другий номер Володимир Башко ( “Цимріна”) під час ворожих атак почали співати. Пісню підхопили інші повстанці та відбили атаку ворога, успішно вирвавшись з оточення. Пізніше «Гірка» за підняття бойового духу цією піснею та за інші його подвиги було нагороджено Срібним Хрестом Бойової Заслуги.

Пісню співали за часів національного відродження наприкінці 1980-х — на початку 90-х, під час Помаранчевої революції. З 2014 року, від початку російської агресії, її співають і воїни ЗСУ. Бійці батальйону Нацгвардії імені Героя України генерала Сергія Кульчицького додали свої слова: «О, стрічка за стрічкою набої подавай, український вояче, у бою не відступай!»

Одеські виконавці патріотичних пісень

Ми поговорили з трьома одеськими виконавцями, у репертуарі яких є патріотичні пісні.

Максим Трубніков (МТ) — лідер гурту «Друже Музико», вчитель мистецтва в Одеському ліцеї №9.
Олександр Шмельов (АШ)— лідер рок-групи «Джмелі», з перших днів війни водій ЗСУ.
Юрій Пшоняк (ЮП) — лідер гурту «ПортоФранко».

— Як ви оцінюєте роль пісні у патріотичному вихованні сьогодні?

МТ: Мені краще, ніж багатьом, зрозуміло, що через пісенність і мистецтво в цілому найкраще плекати любов до рідної землі, культури, мови, віри, історії. І, найголовніше, виховати справжніх патріотів та борців Незалежної України.

АШ: Патріотичні пісні у вихованні грають вірну і правильну роль, якщо ці пісні хороші. Але, як і з алкоголем, тут головне без перебору.

ЮП: Роль пісні позитивна, головне, щоб пісня несла позитив і добро.

— Що для вас означають пісні «Калина» та «Стрічка за стрічкою»?

МТ: Ці пісні пройшли перевірку часом. І зараз вони надихають нас – сучасних українців! Я сам пишу пісні, які оспівують нинішніх героїв та надихають на боротьбу за збереження нашої незалежності. Тому пісні минулих років, які не втратили своєї актуальності і сьогодні, мають звучати та надихати нас на великі звершення. Ці дві пісні є еталоном українського патріотизму!

АШ: Я як музикант мимоволі розкладаю всі композиції на інструменти. У голові багато музичної каші зараз. Давно не чув цих пісень. Але, на мою думку, чудові. А означають вони для мене те, що люди пишуть та співають. І це чудово. На війні є лише одна музика, це музика смерті. Потрапить чи не потрапить сьогодні – лотерея. Працюємо та віримо. Музика глибоко у нас.

ЮП: Пісня «Калина» для мене означає, що Україна є і буде ще кращою, незважаючи на все, що зараз відбувається. «Стрічка за стрічкою» для мене важка пісня, хоча зараз без стрічок не обійтися, такий час, на жаль, ми переживаємо. Моя зброя — гітара, а останні 10 місяців повністю змінили моє ставлення до творчості. Пишуться зовсім інші пісні, що відповідають сьогоднішньому дню, передається весь тягар сьогодення, з надією та впевненістю на добре майбутнє. І я впевнений – воно настане!

— Можете нашим читачам відкрити за фрагментом текстів ваших нових пісень?

«Будь з нами, будь українцем,
Радій, що тут народився,
Якщо підеш слідом за мною,
Себе відчуєш собою!
Будь з нами, будь українцем,
Радій, що тут народився,
І на свята і до зброї,
Підемо разом з тобою!»

«Волонтери України,
гордість нашої Землі,
почалася друга вже зима,
довели всьому Світу — ми єдині,
скоро зацвіть для нас весна…
Вже не стане світ таким, як був колись.
Чорні хмари вітер на полях розвiє,
i засяє синє небо та степи
жовтою пшеницею покриє».

АШ: Мені пісня в службі допомагає. За рідкісної нагоди намагаюся написати щось нове. Ну і «важко» в машині різний грає, особливо під обстрілами з ним веселіше. Тільки ось на папері поки що немає можливості записувати…

Читайте також:

Українські військові пісні як елемент національної самосвідомості

У статті здійснено спробу проаналізувати українські військові пісні та їхній внесок у формування української національної самосвідомості. По-новому розглянуто питання їх класифікації у хронологічній послідовності. Висвітлена проблема переробки та використання українських військових пісень поза середовищем власне українських мілітарних формувань. Дєдуш О. В. Українські військові пісні як елемент національної самосвідомості // Молодий вчений. 2014. № 7 (1). С. 32-36.

Related Papers

Монографія є першим комплексним дослідженням фольклористичної діяльності В. Залеського (псевдонім – Вацлава з Олеська). У ній проаналізовано збірник “Pieśni polskie і ruskie ludu Galicyjskiego” (Львів,1833), передумови його створення, концепційні засади вступного слова, жанровий склад уміщених фольклорних текстів, питання зв’язку збірника з українською і слов’янською фольклористикою початку ХІХ століття.

Дисертаційне дослідження присвячене розв’язанню наукового завдання висвітлення історичної послідовності процесу творення української військової символіки новітнього періоду

Книга під назвою “Самовияв українців і росіян в приказках і прислів’ях. Україна все ж таки не Росія” була видана у 2005 році видавництвом Ліга-прес у Львові. Тут публікується нова редакція роботи. В текст були внесені незначні доповнення, а також були виправлені помилки і додані нові примітки автора. В кінці робиться спроба визначення психологічного ядра національного характеру українців, яке відрізняє їх від росіян і є джерелом мотивації усієї поведінки і діяльності як своєрідний внутрішній імператив. Аналіз фольклорного матеріалу у вигляді паремій дає підстави говорити про високий рівень агональності українського суспільства

(Спецвипуск журналу Народознавчі Зошити, 2010, N 3-4). – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2010. – 501 с. Зміст: Степан Павлюк. Народна традиційність українців у Канаді. Андрій Нагачевський, Марія Маєрчик. Особливості української фольклористики в Канаді. Світлана Кухаренко. Стислий огляд фольклористики в Північній Америці: теорії, підходи, парадигми. Андрій Нагачевський. Від національногодо видовищного: про відродження українського народного танцю в Канаді. Вінцент Ріс. Березнянка: на шляху до символізації. Браєн Черевик. Це наша земля, це наше поле.: дві тенденції в українсько-канадській музиці. Андрій Горняткевич. Кобза, бандура, кобза-бандура, кобза та (знов) кобза. Наталія Ханенко-Фрізен. Ритуали повернення, або канадсько-українські траєкторії діаспорного туризму. Марія Лесів. “Слава Дажбогу!”: український рідновірівський рух як альтернативна візія нації. Світлана Кухаренко. Придорожні пам’ятники: сучасний феномен, або тяглість народних традицій. Надія Фотій. Українські весілля-пародіїв Саскачевані: дещо про народний бурлеск. Наталія Кононенко. Як Бог людей парував: апокрифи та відродження релігії в пострадянській Україні. Франсіс Свиріпа. Взаємодія статі й гендеру в українських поселеннях: cхідно-центральна Альберта у міжвоєнний період. Франсіс Свиріпа. Ґендерні стосунки, селянські пріоритети та моральні цінності в українському селі в Східній Галичині, 1900-1944 рр. Марія Маєрчик. Сценарії гендерної успішності й структура гендерної влади серед українців-фармерів у Західній Канаді до 1939 року. Марина Гримич. Думи як джерело вивченння соціології українського переселенства XVI-XVII ст. Оксана Луцко. Мотиви й поетика українських народних пісень про еміграцію в Канаду. Богдан Медвідський. Українська балада в Канаді про вбивство. Андрій Нагачевський. У пошуках віття, у пошуках коренів: польові дослідження в селищі мого дідуся. Роберт Б. Климаш. Збереження культури і український досвід у західній Канаді. Богдан Медвідський. Популярна і народна культура: що є в них спільного і розбіжного. Роберт Б. Климаш, Богдан Медвідський. Сучасні прояви традиційної культури слов’ян у Північній Америці. Ярослав Балан.Присвячується Канаді: унікальний внесок Михайла Ґовди в літературну історію провінції Альберта. Девід Джоел Ґоа. Три міські парафії: вивчення священних місць. Роберт Б. Климаш. Погляди радянських учених на американський фольклор і фольклористику (1950-1974).

Навіщо створювалися військові пісні

Воспроизведение Kalush Orchestra feat. The Rasmus – In The Shadows of Ukraine запрещено в вашей стране по требованию правообладателей.