Фурагин (Furagin)

таблетки 50 мг упаковка контурная ячейковая — 5 лет. таблетки 50 мг упаковка контурная ячейковая — 4 года. таблетки 50 мг упаковка контурная ячейковая — 3 года.
Не применять по истечении срока годности, указанного на упаковке.

Источники информации

Фармакологическая группа

Характеристика

Производное нитрофурана. Желтый или оранжево-желтый мелкокристаллический порошок без запаха, горький на вкус. Очень мало растворим в воде и этаноле, трудно растворим в диметилформамиде, мало растворим в ацетоне, практически нерастворим в хлороформе и бензоле.

Фармакология

Фуразидин — противомикробное средство широкого спектра действия. Резистентность к фуразидину развивается медленно и не достигает высокой степени. Активен в отношении грамположительных Staphylococcus spp. (Staphylococcus aureus, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus epidermidis), Streptococcus spp. и грамотрицательных Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp. микроорганизмов. Устойчивы к фуразидину Pseudomonas aeruginosa, Enterococcus spp., Acinetobacter spp., большинство штаммов Proteus spp., Serratia spp. В отношении большинства бактерий бактериостатическая концентрация составляет от 10 до 20 мкг/мл. Бактерицидная концентрация примерно в 2 раза выше. Нитрофураны подавляют активность дыхательной цепи и цикл трикарбоновых кислот (цикла Кребса), а также угнетают другие биохимические процессы, что приводит к разрушению оболочки или цитоплазматической мембраны микроорганизмов.

Множественный механизм действия объясняет слабую приобретенную устойчивость микроорганизмов к нитрофуранам. В результате действия нитрофуранов микроорганизмы выделяют меньше токсинов, в связи с чем улучшение общего состояния пациента возможно еще до выраженного подавления роста микроорганизмов.

Абсорбция происходит в тонкой кишке путем пассивной диффузии. Всасывание нитрофуранов из дистального сегмента тонкой кишки превышает всасывание из проксимального и медиального сегмента в 2 и 4 раза соответственно (следует учитывать при одновременном лечении урогенитальных инфекций и заболеваний ЖКТ , в т.ч. с хроническим энтеритом). Плохо всасывается в толстой кишке.

Распределяется равномерно. В высоких концентрациях содержится в лимфе, в желчи его концентрация в несколько раз выше, чем в сыворотке, в ликворе — в несколько раз ниже, чем в плазме, в слюне содержится до 30% от его концентрации в плазме, в крови и тканях концентрация небольшая, что связано с быстрым выведением, при этом концентрация в моче значительно выше, чем в крови. C_max в плазме крови сохраняется от 3 до 7–8 ч, в моче обнаруживается через 3–4 ч. Не изменяется pH мочи в отличие от действия нитрофурантоина.

Метаболизируется в печени (менее 10%), при снижении выделительной функции почек интенсивность метаболизма возрастает.

Выводится почками путем КФ и канальцевой секреции (85%), частично подвергается обратной реабсорбции в канальцах. При низких концентрациях в моче преобладает процесс фильтрации и секреции, при высоких — уменьшается секреция и увеличивается реабсорбция. Являясь слабой кислотой, не диссоциирует, при кислых значениях pH мочи подвергается интенсивной реабсорбции, что может усилить системное побочное действие.

Показания к применению

Инфекционно-воспалительные заболевания мочевыводящих путей (цистит, уретрит, пиелонефрит), вызванные чувствительными к фуразидину микроорганизмами; гинекологические инфекции; профилактика инфекционных осложнений при урологических операциях, цистоскопии, катетеризации.

В качестве местного средства при комплексном лечении инфекционно-воспалительных заболеваний полости рта, ротоглотки, небольших ран с угрозой инфицирования, таких как ссадины, царапины, небольшие порезы и расчесы, трещины, легкие ожоги.

Нозологическая классификация (МКБ-10)

• J31.2 Хронический фарингит
• K12 Стоматит и родственные поражения
• N12 Тубулоинтерстициальный нефрит, не уточненный как острый или хронический
• N30 Цистит
• N34 Уретрит и уретральный синдром
• N73.9 Воспалительные болезни женских тазовых органов неуточненные
• N999* Диагностика заболеваний мочеполовой системы
• T01.9 Множественные открытые раны неуточненные
• T14.0 Поверхностная травма неуточненной области тела
• T14.1 Открытая рана неуточненной области тела
• T30.1 Термический ожог первой степени неуточненной локализации
• T79.3 Посттравматическая раневая инфекция, не классифицированная в других рубриках
• Z100* КЛАСС XXII Хирургическая практика

Противопоказания

Повышенная чувствительность к фуразидину и другим ЛС группы нитрофуранов; тяжелая хроническая почечная недостаточность (СКФ менее 30 мл/мин); полинейропатия (включая диабетическую); порфирия; беременность; период грудного вскармливания; детский возраст до 18 лет.

С осторожностью: нарушение функции почек легкой и средней степени тяжести, печени; анемия; дефицит витаминов группы В и фолиевой кислоты; заболевания легких (особенно у пациентов старше 65 лет); сахарный диабет.

Применение при беременности и кормлении грудью

В связи с отсутствием клинических данных о возможном тератогенном действии фуразидина, не следует применять его во время беременности.

С учетом выделения фуразидина с грудным молоком его не следует применять в период кормления грудью.

Побочные действия

Со стороны крови и лимфатической системы: агранулоцитоз, тромбоцитопения, апластическая анемия, цианоз, вызванный метгемоглобинемией.

Со стороны иммунной системы: кожный зуд, папулезные высыпания, крапивница, анафилаксия, ангионевротический отек, эксфолиативный дерматит, мультиформная эритема.

Со стороны нервной системы: головокружение, головная боль, сонливость, периферическая нейропатия.

Со стороны органа зрения: нарушение зрения.

Со стороны сосудов: внутричерепная гипертензия.

Со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: острая или хроническая реакция со стороны легких. Острая реакция со стороны легких развивается быстро, проявляется в виде острой одышки, лихорадки, боли в груди, кашля с мокротой или без нее, эозинофилии (обратима после отмены). Сообщалось также о появлении кожной сыпи, зуда, крапивницы, ангионевротического отека и миалгии. Хроническая реакция со стороны легких может возникнуть в течение длительного периода времени после прекращения лечения и характеризуется постепенным нарастанием одышки, увеличением частоты дыхания, непостоянной лихорадкой, эозинофилией, прогрессирующим кашлем и интерстициальным пневмонитом и/или легочным фиброзом.

Со стороны ЖКТ: тошнота, рвота, снижение аппетита, диарея, панкреатит, запор, боль в животе, воспаление слюнных желез.

Со стороны печени и желчевыводящих путей: холестатическая желтуха, гепатит, некроз паренхимы печени.

Со стороны скелетно-мышечной системы и соединительной ткани: мышечные спазмы, боль в мышцах, артралгия.

Общие расстройства и нарушения в месте введения: лихорадка, слабость, обратимая алопеция, окрашивание мочи в темно-желтый или коричневый цвет.

Фурагін таблетки (Furaginum tablets ) Лікарські препарати

фармакодинаміка. Фурагін — нітрофурановий антибактеріальний засіб з бактеріостатичною дією. Ефективний щодо грампозитивних ( Staphyloccocus epidermidis , Staphyloccocus aureus , Staphyloccocus faecalis ), грамнегативних ( Enterobacteriaceae , Klebsiella spp , Eschrichia coli ) бактерій. Висока бактеріостатична активність фурагіну пов’язана з наявністю ароматичної нітрогрупи. Резистентність до фурагіну розвивається повільно. Фурагін пригнічує ферментні системи мікроорганізмів, а також інші біохімічні процеси в бактеріальній клітині, що, у свою чергу, спричиняє порушення цитоплазматичної мембрани і клітинної оболонки бактерії.
Фармакокінетика . Абсорбція . Фурагін добре всмоктується з травного тракту. Абсорбція препарату в основному проходить з дистального відділу тонкої кишки шляхом пасивної дифузії (перевищує абсорбцію з проксимального відділу в кілька разів). Після одноразової дози 200 мг C_max фурагіну досягається в плазмі крові через 30 хв, зберігається на цьому рівні протягом 1 год, потім повільно знижується. Бактеріостатична концентрація фурагіну в плазмі крові зберігається протягом 8−12 год. Фурагін зв’язується з білками плазми крові.
Метаболізм/елімінація . 10% прийнятої дози біотрансформується в печінці і нирках. При порушенні функції нирок відбувається біотрансформація більшої частини застосованої дози.
Т_½ фурагіну короткий (близько 1 год). Фурагін виводиться нирками, переважно шляхом канальцевої секреції (85%). 8−13% фурагіну в незміненому вигляді потрапляє у сечу, де його концентрація у багато разів перевищує мінімальну пригнічувальну концентрацію для більшості чутливих бактерій. C_max фурагіну в сечі — 5,7 мкг/мл.
Фурагін добре проникає крізь плацентарний бар’єр.

Показання Фурагін таблетки

гострі та хронічні інфекції сечовивідних шляхів: пієлонефрит, цистит, уретрит; простатит; післяопераційні інфекції сечостатевої системи.

Застосування Фурагін таблетки

Фурагін застосовувати перорально, одразу після їди, запиваючи великою кількістю води.
Дорослим: 100−200 мг (2−4 таблетки) 2−3 рази на добу. Курс лікування становить 7−10 днів залежно від тяжкості захворювання, ефективності лікування, а також від функціонального стану нирок. У разі необхідності курс лікування повторювати через 10−15 днів.
Максимальна добова доза — 600 мг.
У разі пропуску прийому препарату чергову дозу слід прийняти одразу, як тільки пацієнт згадає.
Не слід приймати подвійну дозу препарату для заміщення пропущеної дози.
Діти . Лікарський засіб не застосовувати у дітей.

Протипоказання

підвищена чутливість до фурагіну, до похідних групи нітрофурану або до допоміжних речовин лікарського засобу;
– тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
− тяжка печінкова недостатність;
– поліневропатія (у тому числі діабетична);
– недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик розвитку гемолізу);
– порфірія (захворювання, спричинені порушенням обміну продуктів розпаду гемоглобіну);
– рідкісна вроджена непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція;
– дефіцит сахарази/ізомальтази/лактази, непереносимість фруктози/лактози.
Протипоказано застосовувати у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному гемодіалізі.
Протипоказано дітям (віком до 18 років).
Не застосовувати у період вагітності та годування грудьми.
Фурагін не рекомендований при уросепсисі та інфекції паренхіми нирок.

Побічна дія

Фурагін, як і інші лікарські засоби, може викликати побічні реакції, які проявляються не у всіх пацієнтів.
Частота побічних реакцій за класифікацією MedDRA: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до З боку системи крові та лімфатичної системи : дуже рідко — порушення кровотворення (агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія).
З боку імунної системи : реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, висип, кропив’янку, ангіоневротичний набряк.
З боку нервової системи : нечасто — запаморочення, сонливість; рідко — периферична невропатія.
З боку органа зору : рідко — порушення зору.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння : рідко — гострі і хронічні легеневі реакції.
Гостра легенева реакція розвивається нестримно. Вона проявляється тяжкою задишкою, гарячкою, болем у грудній клітці, кашлем, з мокротою або без, еозинофілією (підвищення кількості еозинофільних гранулоцитів у крові). Повідомлялося про одночасну з гострою легеневою реакцією появу висипу на шкірі, свербежу, кропив’янки, міалгії (м’язовий біль), ангіоневротичного набряку (набряк обличчя, шиї, тканин порожнини рота і гортані). В основі гострої легеневої реакції лежить реакція підвищеної чутливості, яка може розвиватися протягом кількох годин, рідше — протягом хвилин. Гостра легенева реакція зникає при припиненні застосування препарату. Хронічна легенева реакція може розвиватися через тривалий проміжок часу після припинення лікування нітрофуранами (у тому числі Фурагіном). Характерне поступове наростання задишки, прискорене дихання, нестабільна гарячка, еозинофілія, прогресуючий кашель та інтерстиціальний пневмоніт та/або фіброз легенів.
З боку травного тракту : нечасто — зниження апетиту, нудота; рідко — блювання, діарея; дуже рідко — панкреатит.
З боку шкіри та підшкірних тканин : рідко — папульозний висип, свербіж; дуже рідко — ангіоедема, кропив’янка, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема.
З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини : дуже рідко — артралгія (біль у суглобах).
З боку гепатобіліарної системи : дуже рідко — холестатична жовтяниця, гепатит.
Загальні порушення : рідко — слабкість, підвищення температури тіла, тимчасове випадіння волосся.
Фурагін забарвлює сечу в темно-жовтий або коричневий колір.
Для зменшення побічних явищ рекомендується приймати вітаміни групи В, антигістамінні препарати та вживати велику кількість рідини. У разі виражених побічних явищ слід знизити дозу або припинити прийом лікарського засобу.
Якщо під час прийому лікарського засобу виникли побічні реакції, які не вказані в інструкції для медичного застосування, про це необхідно інформувати лікаря.

Особливості застосування

слід з обережністю застосовувати препарат у таких випадках:
– анемія;
– дефіцит вітамінів групи В і фолієвої кислоти;
– захворювання легенів.
При тривалому застосуванні Фурагіну може розвинутися периферична невропатія (біль, порушення чутливості у ділянці відповідного нерва). У разі розвитку симптомів невропатії застосування препарату слід припинити.
При цукровому діабеті лікарський засіб може спричинити поліневропатію.
Застосування Фурагіну не рекомендується при уросепсисі та інфекції паренхіми нирок.
У ході експериментальних досліджень та клінічних спостережень пацієнтів виявлено, що нітрофурани несприятливо впливають на функцію яєчок, що проявляється зменшенням кількості сперми та еякуляту, зменшенням рухливості сперматозоїдів і паталогічними змінами їх морфології.
При застосуванні Фурагіну може спостерігатися діарея, спричинена пригнічуванням препаратом нормальної мікрофлори товстої кишки.
У рідкісних випадках можливий розвиток псевдомембранозного коліту, причиною якого є пригнічення природної мікрофлори прямої кишки і розмноження Clostridium difficile . При легкій формі псевдомембранозного коліту досить припинити прийом препарату. При проведенні відповідної терапії не приймати препарати, які уповільнюють перистальтику кишечнику. Прийом Фурагіну з їжею знижує ризик розвитку коліту, істотно не впливаючи на всмоктування препарату.
Лабораторне дослідження пацієнтів, які застосовували Фурагін, може дати хибнопозитивну реакцію на наявність глюкози в сечі, якщо для визначення використовується метод відновлення міді. На результати визначення глюкози в сечі ферментним методом Фурагін не впливає.
У разі тривалої терапії слід регулярно робити аналіз крові (кількість лейкоцитів), контролювати функціональні показники печінки і нирок, а також перевіряти функцію легенів, особливо у пацієнтів віком від 65 років.
До складу лікарського засобу входить цукор, що слід враховувати при лікуванні пацієнтів з цукровим діабетом.
У разі встановленої непереносимості деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Для профілактики невритів одночасно бажано приймати антигістамінні препарати та вітаміни групи В (нікотинамід, тіамін).
Застосування у період вагітності або годування грудьми . Фурагін протипоказаний у період вагітності або годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . Зазвичай лікарський засіб не впливає на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами, але особам, у яких протягом лікування виникають запаморочення, сонливість або інші побічні ефекти з боку ЦНС, слід дотримуватися обережності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

засоби, які олужнюють сечу, зменшують терапевтичний ефект Фурагіну (прискорюють виведення Фурагіну з сечею).
Засоби, які підкислюють сечу (кислоти, у тому числі аскорбінова кислота, а також кальцію хлорид), підвищують концентрацію Фурагіну в сечі (сповільнюється його виведення із сечею) і таким чином посилюється лікувальний ефект препарату, але при тому зростає ризик збільшення токсичності.
Застосування одночасно з левоміцетином, ристоміцином і сульфаніламідами посилює пригнічення кровотворення.
Через антагонізм дії Фурагіну з хінолонами (налідиксовою кислотою, оксоліновою кислотою, норфлоксацином) слід уникати одночасного застосування цих препаратів.
Застосування пробенециду і сульфінпіразону зменшує виведення фурагіну, що підвищує ризик розвитку небажаних побічних явищ і токсичності.
Одночасне застосування Фурагіну та антацидів (які містять магнію трисилікат) зменшує абсорбцію Фурагіну.
При нирковій недостатності не рекомендується застосовувати одночасно Фурагін з аміноглікозидами.
Антибактеріальна дія Фурагіну значно посилюється при одночасному застосуванні з антибіотиками (пеніциліни і цефалоспорини), добре комбінується з тетрацикліном і еритроміцином.
Під час лікування не можна вживати алкоголь, оскільки він може посилювати вираженість побічних ефектів (посилене серцебиття, біль у ділянці серця, головний біль, нудота, блювання, судоми, зниження АТ, гарячка, тривожність).

Передозування

зазвичай токсичні прояви можливі у хворих із порушеннями функції нирок.
Симптоми : головний біль, запаморочення, депресія, периферичний поліневрит, алергічні реакції (кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазми), нудота, блювання, гемолітична анемія, (у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази), мегалобластична анемія, рідко − порушення функції печінки.
Лікування : відміна лікарського засобу, вживання великої кількості рідини, застосування ентеросорбентів, антигістамінних засобів, вітамінів групи В (тіаміну бромід). Терапія симптоматична. У тяжких випадках — гемодіаліз.
Специфічного антидоту немає.

Умови зберігання

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Фурагін (Furaginum-SZ) Лікарські препарати

допоміжні речовини: целлактоза-80 (суміш лактози моногідрату та целюлози мікрокристалічної у співвідношенні 3:1), крохмаль картопляний, магнію стеарат, полісорбат-80.

Лікарська форма

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, з двоопуклою поверхнею, від жовтого до жовтого з помаранчевим відтінком кольору, злегка нерівномірним забарвленням поверхні, допускається наявність вкраплень більш інтенсивного кольору.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Похідні нітрофурану. Фуразидин. Код АТХ J01X E03.

Фармакологічні властивості

Фурагін — нітрофурановий антибактеріальний засіб з бактеріостатичною дією. Ефективний щодо грампозитивних (Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus faecalis) і грамнегативних (Enterobacteriaceae, Klebsiella spp, Escherichia coli) бактерій. Висока бактеріостатична активність фуразидину пов’язана з наявністю ароматичної нітрогрупи. Резистентність до фуразидину розвивається повільно. Фуразидин пригнічує ферментні системи мікроорганізмів, а також інші біохімічні процеси у бактеріальній клітині, що, у свою чергу, спричиняє порушення цитоплазматичної мембрани і клітинної оболонки бактерії.

Абсорбція. Фуразидин добре всмоктується з травного тракту. Абсорбція препарату в основному проходить з дистального відділу тонкого кишечнику шляхом пасивної дифузії (перевищує абсорбцію з проксимального відділу у кілька разів). Після одноразової дози
200 мг максимальна концентрація фуразидину досягається у плазмі крові через 30 хвилин, зберігається на цьому рівні протягом 1 години, потім повільно знижується. Бактеріостатична концентрація фуразидину у плазмі крові зберігається протягом 8–12 годин. Фуразидин зв’язується з білками плазми крові.

Метаболізм/елімінація. 10% прийнятої дози трансформується у печінці та нирках. При порушенні функції нирок відбувається біотрансформація більшої частини застосованої дози. Період напіввиведення фуразидину короткий (близько 1 години). Фуразидин виводиться нирками, переважно шляхом канальцевої секреції (85%). 8–13% фуразидину потрапляють у сечу у незміненому вигляді, де його концентрація у середньому у багато разів перевищує мінімальну концентрацію для більшості чутливих бактерій. Максимальна концентрація фуразидину в сечі — 5,7 мкг/мл.

Фуразидин добре проникає крізь плацентарний бар’єр.

Показання

Гострі та хронічні інфекції сечовивідних шляхів: пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит, післяопераційні інфекції сечостатевої системи.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до фурагіну, до похідних групи нітрофурану або до допоміжних речовин лікарського засобу.
• Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв).
• Тяжка печінкова недостатність.
• Поліневропатія (у тому числі діабетична).
• Недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик розвитку гемолізу).
• Порфірія (захворювання, спричинені порушенням обміну продуктів розпаду гемоглобіну).
• Рідкісна вроджена непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція.
• Дефіцит сахарази/ізомальтази/лактази, непереносимість лактози.

Протипоказано застосовувати пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному гемодіалізі.

Протипоказано дітям (віком до 18 років).

Не застосовувати у період вагітності та годування груддю.

Фурагін не рекомендовано при уросепсисі та інфекції паренхіми нирок.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Засоби, які олужнюють сечу, зменшують терапевтичний ефект Фурагіну (пришвидшують виведення фуразидину з сечею).

Засоби, які підкислюють сечу (кислоти, у тому числі аскорбінова кислота, а також кальцію хлорид), збільшують концентрацію фуразидину в сечі (сповільнюється його виведення з сечею) і таким чином посилюється лікувальний ефект препарату, але при цьому зростає ризик збільшення токсичності.

Застосування одночасно з левоміцетином, ристоміцином та сульфаніламідами посилює пригнічення кровотворення.

Через антагонізм дії Фурагіну з хінолонами (налідиксовою кислотою, оксоліновою кислотою, норфлоксацином) слід уникати одночасного застосування цих препаратів.

Застосування пробенециду і сульфінпіразону зменшує виведення фуразидину, що збільшує ризик розвитку небажаних побічних явищ і токсичності.

Одночасне застосування Фурагіну і антацидів (які містять магнію трисилікат) зменшує абсорбцію фуразидину.

При нирковій недостатності не рекомендується застосовувати одночасно Фурагін з аміноглікозидами. Антибактеріальна дія Фурагіну значно посилюється при одночасному застосуванні з антибіотиками (пеніциліни і цефалоспорини), добре комбінується з тетрацикліном та еритроміцином.

Під час лікування не можна вживати алкоголь, оскільки алкоголь може посилювати вираженість побічних ефектів (посилене серцебиття, біль у ділянці серця, головний біль, нудота, блювання, судоми, зниження артеріального тиску, гарячка, тривожність).

Особливості застосування

Слід з обережністю застосовувати препарат у таких випадках:

При тривалому застосуванні Фурагіну може розвинутися периферична невропатія (біль, порушення чутливості у ділянці відповідного нерва). У разі розвитку симптомів невропатії застосування препарату слід припинити;

При цукровому діабеті лікарський засіб може спричинити поліневропатію.

Застосування Фурагіну не рекомендується при уросепсисі та інфекції паренхіми нирок.

У ході експериментальних досліджень та клінічних спостережень пацієнтів виявлено, що нітрофурани несприятливо впливають на функцію яєчок, що проявляється зменшенням кількості сперми та еякуляту, зменшенням рухливості сперматозоїдів і патологічними змінами їх морфології.

При застосуванні Фурагіну може спостерігатися діарея, як наслідок пригнічення препаратом нормальної мікрофлори товстого кишечнику.

У рідкісних випадках можливий розвиток псевдомембранозного коліту, причиною якого є пригнічення природної мікрофлори прямої кишки і розмноження Clostridium difficile. При легкій формі псевдомембранозного коліту досить припинити прийом препарату. При проведенні відповідної терапії не приймати препарати, які уповільнюють перистальтику кишечнику. Прийом Фурагіну з їжею зменшує ризик розвитку коліту, істотно не впливаючи на всмоктування препарату.

Лабораторне дослідження пацієнтів, які застосовували Фурагін, може дати хибнопозитивну реакцію на наявність глюкози у сечі, якщо для визначення використовується метод відновлення міді. На результати визначення глюкози у сечі ферментним методом Фурагін не впливає.

У випадку тривалої терапії слід регулярно робити аналіз крові (кількість лейкоцитів), контролювати функціональні показники печінки і нирок, а також перевіряти функцію легенів, особливо у пацієнтів віком від 65 років.

Для профілактики невритів одночасно бажано приймати антигістамінні препарати та вітаміни групи В (нікотинамід, тіамін).

Якщо у Вас встановлено непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Протипоказане застосування у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Зазвичай препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами, але особам, у яких протягом лікування виникають запаморочення, сонливість або інші побічні ефекти з боку центральної нервової системи, слід дотримуватися обережності.

Спосіб застосування та дози

Препарат приймати внутрішньо, одразу після їди, запиваючи великою кількістю води.

Дорослим: 100–200 мг (2–4 таблетки) 2–3 рази на добу. Курс лікування становить 7–10 днів залежно від тяжкості захворювання, ефективності лікування, а також від функціонального стану нирок. У разі необхідності курс лікування повторити через 10–15 днів.

Максимальна добова доза — 600 мг.

У разі пропуску прийому препарату чергову дозу слід прийняти одразу, як тільки пацієнт згадає. Не слід приймати подвійну дозу препарату для заміщення пропущеної дози.

Діти

Препарат не застосовувати дітям.

Передозування

Зазвичай токсичні прояви можливі у хворих із порушеннями функції нирок.

Симптоми: головний біль, запаморочення, депресія, периферичний поліневрит, алергічні реакції (кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазми), нудота, блювання, гемолітична анемія (у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази), мегалобластична анемія, рідко − порушення функції печінки.

Лікування: відміна лікарського засобу, вживання великої кількості рідини, застосування ентеросорбентів, антигістамінних засобів, вітамінів групи В (тіаміну бромід). Терапія симптоматична. У важких випадках — гемодіаліз. Специфічного антидоту немає.

Побічні реакції

Фурагін, як і інші лікарські засоби, може викликати побічні реакції, які проявляються не у всіх пацієнтів.

Класифікація частоти побічних реакцій: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 —