Материнка (Oregano) Дієтичні добавки

Трава материнки звичайної (лат. Origanum vulgare ) використовувалася в народній медицині для полегшення симптомів при таких захворюваннях, як БА, бронхіт, діарея, біль у животі, порушення менструального циклу, інфекційні захворювання, цукровий діабет. Такий спектр показань пояснюється фітохімічним складом рослини. Фітохімічні речовини, що входять до складу рослини, являють собою гетерогенний клас сполук, отриманих у результаті вторинного метаболізму рослини, тому більшість із них, мабуть, не бере участі в основних метаболічних функціях (Grijalva E.P. et al. 2017). Цінність становлять екстракт і ефірна олія, отримані з материнки звичайної. Ця багаторічна рослина має антиоксидантні, протизапальні, знеболювальні та антимікробні властивості (Veenstra J.P., Johnson J.J., 2019).

Трава материнки: широкий спектр фітохімічних речовин

У результаті досліджень встановлено, що основна фізіологічна функція фітохімічних речовин полягає в тому, щоб служити механізмом захисту рослин від комах, травоїдних тварин, УФ-випромінювання і оксидативного стресу. А їх вміст у рослинах залежить від таких факторів, як сорт, географічне розташування, кліматичні умови, тривалість світлового дня, температура повітря, характеристика ґрунту, наявність води, час збору та ін. Найбільш важливі фітохімічні речовини, що містяться в траві материнки, можна розділити залежно від їх гідрофільних і гідрофобних властивостей на дві категорії: ефірні олії і фенольні сполуки. Однак вивчення гідрофільних сполук, таких як фенольні сполуки, раніше ігнорувалося (Grijalva E. P. et al. 2017).
Флавоноїди і фенольні кислоти є основними типами фенольних сполук, виявлених у траві материнки. Дані сполуки вивчали через їх терапевтичний потенціал, який частково пояснюється їх антиоксидантними властивостями (Gonçalves S. et al. 2017). Флавоноїди і фенольні кислоти являють собою молекули, що характеризуються наявністю щонайменше одного ароматичного кільця з однією або декількома приєднаними гідроксильними групами. Флавоноїди (флавоноли, флавони, флаван-3-оли, антоцианідини, флаванони, ізофлавони) і фенольні кислоти являють собою сполуки із широким діапазоном структур і можуть бути класифіковані залежно від кількості і розташування атомів карбону, які зазвичай кон’юговані з цукрами і органічними кислотами (Khoddami A. et al., 2013). Усі флавоноїди є похідними ароматичних амінокислот, фенілаланіну та тирозину. Флавони, які є найбільш поширеними флавоноїдами, містяться в різних видах материнки. Серед найбільш поширених флавонів — апігенін, лютеолін та їх похідні (Grijalva E.P. et al., 2017).
У зв’язку з тим, що збільшується кількість інформації про біологічну активність флавоноїдів і фенольних кислот материнки звичайної, необхідно ідентифікувати ці сполуки. Звіти про різні види материнки продемонстрували, що флавони є однією з найбільш поширених підгруп флавоноїдів, за якими слідують флавоноли. Серед найбільш поширених фенольних кислот материнки — гідроксикорична кислота, похідні гідроксибензойної кислоти та інші фенольні сполуки. Основними фенольними сполуками, які були ідентифіковані у декількох видів материнки, є розмаринова кислота, апігенін, лютеолін, кверцетин, скутелареїн і їх похідні (Vermerris W., Nicholson R., 2008). Цікаво, що вміст і розподіл флавоноїдів і фенольних кислот у траві материнки може варіювати залежно від сорту рослини, географічних і екологічних факторів. Також відзначено, що генотипи материнки одного й того ж виду, але з різних місць походження, можуть відрізнятися за своїм складом (Grijalva E.P. et al., 2017).

Трава материнки: характеристика флавоноїдів і фенольних кислот рослини

Флавоноїди і фенольні кислоти накопичуються в тканинах рослин (таких як листя, квіти, стебла і коріння) у відповідь на біотичний та абіотичний стрес, такий як напад комах, УФ-випромінювання і фізичне пошкодження (Cheynier V. et al., 2013). Фенольні сполуки допомагають рослинам вижити й адаптуватися до змін навколишнього середовища. Фенольні кислоти, такі як похідні гідроксикоричної кислоти, є молекулами — попередниками стильбенів, халконів, флавоноїдів, лігнанів і антоціанів. Ці сполуки містяться в більшості тканин рослини у вигляді кон’югатів (складні ефіри карбонових кислот або стеролів, аміди амінокислот, глікозиди моно- або дисахаридів) або нерозчинних пов’язаних, прикріплених до структурних компонентів клітинної стінки рослин, речовин (Grijalva E.P. et al., 2017).
Флавоноїди мають здатність поглинати УФ-випромінювання; ця здатність залежить від молекулярної структури і характеру заміщення на різних кільцях молекули (Kumar S., Pandey A.K., 2013). Наприклад, флавоноїди, заміщені дигідрокси-B-кільцем, мають кращу антиоксидантну здатність, у той час як заміщені моногідрокси-B-кільцем їх аналоги мають більшу здатність поглинати довгі хвилі УФ-випромінювання. Флавони орієнтин і лютеолін містяться у високих концентраціях в рослинах, що піддаються високим рівнями сонячного УФ-В випромінювання. Більш того, флавоноїди продукуються в цитоплазмі клітин і в високих концентраціях містяться в епідермісі листя. Крім того, флавоноїди можуть регулювати рух ауксину і катаболізм. Наприклад, вони модулюють різні фенотипи і морфоанатомічні особливості рослин через свою здатність створювати градієнти ауксину. До того ж флавоноїди беруть участь у захисті рослин від комах, що харчуються рослинами, і травоїдних тварин, оскільки їх наявність може змінити смакові якості рослин і знизити їх поживну цінність, засвоюваність або токсичну дію. Кверцетин 3-O-рутинозид (рутин), як повідомляється, підвищує жорсткість мембрани і захищає її від окиснювального пошкодження, викликаного перекисним окисненням ліпідів.

Терапевтична дія трави материнки (усе залежить від хімічного складу?)

У результаті досліджень, отриманих in vitro та in vivo , встановлено, що регулярне вживання флавоноїдів і фенольних кислот з їжею сприяє зниженню частоти загострень хронічних захворювань. Цікаво, що флавоноїди і фенольні кислоти, які були ідентифіковані у видів материнки, мають антиоксидантні, протизапальні і протиракові властивості. У результаті деяких досліджень in vitro , in silico та in vivo було зроблено припущення про взаємозв’язок (структура — активність) флавоноїдів і фенольних кислот з їх біологічними властивостями (Ambriz-Pérez D.L. et al., 2016).
Деякі підкласи флавоноїдів, що містяться в материнці деяких видів, мають більш високу активність відносно певних захворювань. Наприклад, флавони виявляють декілька терапевтичних ефектів, а саме нейропротекторний, протизапальний, антиоксидантний, протиастматичний, противиразковий, антидіабетичний, протираковий, беруть участь у зниженні ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Наприклад, флавоноли знижують ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Похідні ж гідроксикоричної кислоти мають антидіабетичні, антиоксидантні і протиракові властивості (Grijalva E.P. et al., 2017).
Повідомлялося, що флавоноїди і фенольні кислоти, отримані з трави материнки, мають антиоксидантні властивості. Ці сполуки можна екстрагувати з використанням різних полярних розчинників, таких як вода, метанол і етанол, у результаті отримують екстракти, багаті антиоксидантами. Передбачається, що антиоксидантна здатність екстрактів з різних видів материнки деякою мірою залежить від розчинників, використаних під час їх екстракції. На антиоксидантну здатність трави материнки також впливає процес виділення діючих речовин (відвар/настій). Автори відзначають, що зразки відварів з більш високим загальним вмістом фенолів виявляли більш високу антиоксидантну активність, ніж настої, що вказує на те, що для екстракції цих сполук необхідний тривалий час кип’ятіння (Grijalva E.P. et al., 2017).

Протизапальні та протиракові властивості трави материнки

Запалення — це реакція організму на виявлення і знищення шкідливих агентів. Під час запалення активується синтез прозапальних медіаторів. Деякі з цих медіаторів — оксид азоту (NO), активні форми кисню (АФК), цитокіни і простагландини, а також такі ферменти, як індуцибельна синтаза оксиду азоту (NO-синтаза) і циклооксигенази (ЦОГ-1, ЦОГ-2) (Kumar V. et al., 2017). Коли запальна реакція не регулюється належним чином, запускається перевиробництво цих медіаторів і розвиваються патологічні процеси, пов’язані із захворюваннями, а саме артритом, атеросклерозом і раком (Trinchieri G., 2012). Отже, пригнічення згаданих вище прозапальних медіаторів є важливим завданням для лікування захворювань, пов’язаних із запаленням.
Висловлено припущення, що фенольні сполуки, які входять до складу трави материнки, такі як флавоноїди і фенольні кислоти, можуть мати протизапальні властивості.
Рак описується як група захворювань, що характеризуються нерегульованим зростанням клітин, а також інвазією і поширенням клітин від місця походження або первинної ділянки до інших ділянок тіла (Pecorino L., 2012). У розвиток раку залучені кілька факторів, такі як вік, алкоголь, канцерогенні речовини, дієта, гормони, ожиріння, радіація, тютюнопаління; вони можуть відігравати пряму або опосередковану роль у розвитку та прогресуванні різних типів раку. Канцерогенез включає п’ять етапів: початок, просування, прогресування, інвазія і метастазування. У результаті досліджень in vitro та in vivo встановлено, що підвищений вміст антиоксидантів запобігає пошкодженню тканин вільними радикалами. Лікарська рослинна сировина — найважливіше джерело природних антиоксидантів, з яких флавоноїди і фенольні кислоти привертають найбільшу увагу в якості потенційного терапевтичного агента проти раку.
У результаті дослідження водно-спиртових екстрактів з Origanum vulgare зафіксована антипроліферативна активність: 44% інгібування проліферації клітин раку грудей людини, близько 64% — клітин раку печінки, близько 40% — клітин колоректального раку. Важливо відзначити, що екстракти Origanum vulgare , мабуть, виявляли вибіркову антипроліферативну активність щодо клітин раку печінки.
У результаті досліджень висловлені припущення, що суміш фенольних сполук, які містяться в екстрактах O . vulgare , більш ефективна, ніж окремі фенольні сполуки, що вказує на синергічний ефект між сполуками. Більш того, деякі вчені припускають, що висока цитотоксичність екстрактів Origanum vulgare проти клітин раку грудей пов’язана з високим вмістом фенолів (Grijalva E.P. et al., 2017).

Трава материнки: висновки

Материнка звичайна — багаторічна трав’яниста рослина, напівчагарник з характерним запахом, значно поширений на території Євразії та Північної Африки. Вважається, що цей вид різноманітний як за морфологічними характеристиками, так і за хімічним складом. Origanum vulgare — це лікарська рослина, спектр застосування якої великий. Вміст в траві материнки звичайної (найбільш відомий вид материнки) розмаринової, хікорієвої і кавової кислот пов’язаний з антиоксидантною здатністю даного виду рослини. Також у результаті досліджень флавоноїдів і фенольних кислот трави материнки виявлені протиракові властивості рослини, що є величезним потенціалом у протираковій терапії.

Материнка звичайна – які лікувальні властивості та протипоказання?

Сайт не дає ніяких заяв або гарантій, прямих або непрямих, відносно повноти, точності, достовірності або відповідності вмісту даного блогу для будь-якої конкретної мети. Будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем про будь-яких медичних й пов’язаних зі здоров’ям діагнозах і методах лікування. Інформація на цьому блозі не повинна розглядатися як заміна консультації з лікарем.

Зміст: ➦ Що таке материнка звичайна? ➦ Корисні властивості материнки ? ➦ Як застосовують материнку? ➦ У косметології ➦ У кулінарії ➦ У народній медицині ➦ Протипоказання материнки Потужний аромат орегано невіддільний від піци, томатних соусів, м’яса на грилі та інших страв італійської кухні. Використовується у свіжому чи сушеному вигляді, він є частиною традиційного букета прованських трав. А ви знаєте, що орегано – це та сама материнка, якою здавна лікувалися наші предки? Про високі терапевтичні властивості цієї лікарської рослини наша нова стаття на Фітоблозі.

Що таке материнка звичайна?

Материнка звичайна (Origanum vulgare), інша назва орегано, душиця, ладанка, мацердушка, душниця, зеновка, матрьошка, — багаторічна медоносна трав’яниста рослина з роду Материнка сімейства Ясноткових. Її батьківщина – Греція, а сьогодні як у дикому, так і в культурному вигляді її можна зустріти по всій Європі на галявинах, узліссях, серед чагарників та по схилах пагорбів. Численні лікарські властивості та яскравий аромат визначили широке застосування материнки у фітотерапії, кулінарії та ароматерапії.

Біологічний опис

Материнка має коротке кореневище. Чотиригранний тонкі стебла висотою до 40 см із темно-зеленими яйцеподібними листочками закінчуються щиткоподібними волотями. Квітка материнки, дрібна, рожево-фіолетова, з пряним запахом, забезпечує їй гідне місце в класі ароматичних засобів та декоративних рослин.

Корисні властивості материнки

• протизапальну
• протиінфекційну
• протипаразитарну
• антисептичну
• сечогінну
• потогінну
• відхаркувальну
• дезінфекційну.

Багата антиоксидантами

Флавоноїди материнки, зокрема елагова кислота – мають потужну антиоксидантну здатність, допомагаючи в боротьбі з окислювальним стресом і старінням, виявляючи гіпоглікемічну дію (хоча дослідження ще не підтверджені). Висушене листя має високий індекс TAC (загальна антиоксидантна здатність), близько 2000 мкмоль, що більше, ніж у полуниці або апельсина.

Може допомогти у боротьбі з бактеріями

Антибактеріальні властивості материнки та її ефірної олії були продемонстровані проти бактерій Escherichia coli, Helicobacter pylori та трьох дуже поширених мікроорганізмів (метицилін-резистентний Staphylococcus aureus, Stenotrophomonas maltophilia та Achromobacter xylosoxidans) при муковисцидозі.

В одному італійському дослідженні in vitro, опублікованому в Natural Product Communications у 2016 році, материнка ефективно інгібувала зростання цих мікробів. Таким чином, ефірна олія цієї рослини може бути цікавою людям з муковісцидозом. При цьому захворюванні антибіотики не можуть зупинити інфекцію, оскільки в бактерій швидко виробляється резистентність.

Материнка також дуже ефективна проти полірезистентних мікробів, таких як стафілокок, і допомагає боротися з розвитком грибкових інфекцій, вірусів та інших бактерій.

Може зменшити запалення

Материнка багата дубильними речовинами, фенолами (апігенін і лютеолін), які надають їй протизапальні та протиінфекційні властивості. Ефірна олія містить тимол і карвакрол, що мають дезінфекційний та протиглистовий ефект. Інші компоненти: монотерпени (альфа-і бета-пінени, ліналоол) – також зменшують запалення. Наявність елагової кислоти забезпечує протизапальні та кровоспинні властивості трави.

У гінекології

Лікарська материнка давно використовується для зміцнення жіночого здоров’я. Сама назва рослини свідчить про це. Шляхом вмісту естрогенів вона корисна жінкам у клімактеричний період, оскільки полегшує неприємні та болючі відчуття.

Рослина стимулює гладку мускулатуру матки та застосовується для лікування наступних патологій:

➧ аменорея та різні порушення менструального циклу

➧ відставання розвитку молочних залоз у дівчат у період статевого дозрівання

➧ запальні захворювання жіночої репродуктивної системи (цервіцит, кольпіт).

Вона допомагає у профілактиці доброякісних та ракових пухлин, при лікуванні ерозії та запалення придатків на фоні поліпозу чи кістозних уражень. У складі зборів її застосовують у період планування вагітності для підвищення шансу на зачаття. Материнка сприяє вирівнюванню менструального циклу, зниження об’єму виділень. Міцний настій здатний викликати настання місячних у найкоротший термін.

Інші переваги для здоров’я

► Травний та вітрогінний. Орегано усуває гази та венозність. Полегшує проблеми з кишківником, покращує транзит та усуває коліки. Поліпшує апетит у хворих людей.

► Гепатопротекторний. Захищає клітини печінки від шкідливого впливу вірусів, вільних радикалів та деяких токсинів.

► Протикашльовий та протизастудний. Застосовується при хронічному бронхіті та кашлі, астмі та кашлюку. Покращує стан дихальних шляхів при астмі, застуді та ринофарингіті.

► Протидіабетичний. Ефективна проти діабету 1 типу завдяки антиоксидантним, протизапальним, антиапоптотичним властивістям (протидіє дегенерації підшлункової залози) і проти діабету 2 типу, зокрема шляхом інгібування ДДП-4, ферменту, який також є мішенню деяких протидіабетичних препаратів.

► Протинабряковий. У вигляді діуретика рослина допомагає усунути набряклість при різних захворюваннях, ефективна при захворюваннях нирок та сечового міхура, використовується для лікування циститу та уретриту. Шляхом своїх сечогінних властивостей трава материнки може також знижувати тиск.

► Анальгетик та спазмолітик. Значно зменшує запальний біль, мігрень, ревматизм, зубний біль. Її застосовують при хворобливих менструаціях, кольках, шлункових та стравохідних спазмах.

► Стимулює та збуджує. Материнка надає тонізувальну дію на серце й допомагає при втомі або астенії.

► Захищає шкіру. Загоює рани, укуси та опіки, усуває свербіж шкіри (грибки, екземи, шкірні подразнення).

► Заспокоює нервову систему. Використання трави знижує тривожність, дратівливість, покращує сон, знімає ознаки втоми.

Як застосовують материнку?

Використання материнки як ліків походить від Стародавньої Греції, де її призначали проти шлункових розладів, для стимулювання лінивого шлунку та боротьби із запорами.

У дванадцятому столітті у своїй «Книзі простих ліків» італійський лікар Маттеус Платаріус рекомендував її додавати в сидячу ванну, щоб «змусити квіти текти», тобто повернути місячні, а також для лікування астми та кашлю.

Материнку здавна використовували для нормалізації травлення, при проблемах з печінкою та нирками. Її прописувають хворим, які страждають на метеоризм і шлункові розлади, застосовуюсть як засіб від кашлю, ангіни та бронхіту та як легке снодійне для покращення сну. Рослиною лікують гіпертонію, діабет, мігрень, різні жіночі проблеми.

У кулінарії вона відома як складова пряних сумішей. Ефірну олію застосовують у парфумерно-косметичній промисловості як ароматизатор. Красива квітка забезпечує рослині декоративні якості, а також славу гарного нектароносу. У бджільництві за допомогою висушеної трави борються з восковою міллю та мурахами.

У фітотерапії використовуються квітучі верхівки та листя материнки, з яких готують різні препарати: настої, відвари, квіткові води, ефірні олії, капсули, маткові настоянки.

У косметології

Настій рослини застосовують для боротьби з вугровим висипом та прищами. Умивання і парові ванни відваром материнки очищають пори, допомагають знезаразити висип і запобігти його поширенню на здорові ділянки шкіри.

Дія материнки на епідерміс:

У вигляді примочок материнка є профілактичним засобом від старіння шкіри, оскільки допомагає зволожити епідерміс, зберегти його еластичність, здоровий зовнішній вигляд. Настій додають у ванну, щоб підвищити пружність шкіри. При целюліті розтирають проблемні місця сумішшю настою з натуральною олією.

Трава материнки прискорює ріст волосся, протидіє випаданню, допомагає від лупи та себореї.

У кулінарії

Завдяки яскравому пряному аромату материнка використовується у вигляді популярної приправи орегано. Вона відмінно поєднується з сиром, овочами, м’ясними та рибними стравами, чорними оливками та томатами, є обов’язковим інгредієнтом неаполітанської піци, широко застосовується для ароматизації напоїв, а також при консервуванні.

Материнка використовується в колбасних виробах для надання аромату ковбасам та сосискам. Вона також допомагає ароматизувати оливкову олію. Гілочка рослини, опущена в пляшку, розкриватиме весь свій аромат протягом кількох днів, додаючи декоративний штрих.

Нарешті, можна приготувати свій власний ароматний оцет. Для цього вимиту та висушену траву потрібно скласти в скляну банку або пляшку та залити злегка нагрітим оцтом. Виставте її у закритому вигляді на сонці та перемішуйте щодня протягом двох тижнів. Після цього оцет потрібно профільтрувати та перелити в іншу гарну пляшечку, додавши всередину гілочку.

У народній медицині

Через високу антибактеріальну активність, траву застосовують для боротьби з патогенними мікроорганізмами у вигляді екстрактів, настоянок, відварів та ефірної олії.

Дієтична добавка до раціону харчування, яка може бути рекомендована як джерело кверцитину. Сприяє нормалізації функціонування шлунково-кишкового тракту, запобігає виникненню метеоризму та спазмів кишківника, має м’які проносні та заспокійливі властивості.

Рецепти з материнкою від Фітомаркету

Від застуди, ангіни, бронхіту, хронічного тонзиліту, стоматиту та гінгівіту

☞ Настій. Одну столову ложку сухої трави материнки залити 400 мл окропу. Дати настоятися 30 хвилин, процідити та приймати через кожні 4 години по 30 – 50 мл за 1 годину до їди або між їдою. Цім настоєм можна також полоскати горло та рот.

☞ Відвар. Одну столову ложку сировини залити склянкою кип’яченої гарячої води, довести до кипіння на водяній бані та варити півгодини. Потім відвар зняти з вогню, залишити під кришкою до охолодження, процідити крізь сито в темну ємність. Приймати по 30 мл до їжі тричі на день. Курс лікування не менше 7 днів. Відвар зберігати у холодильнику не більш як 4 — 5 діб.

☞ Чай. Одну чайну ложку сухої трави заварити окропом і настояти 5 хвилин. Потім процідити, додати до смаку мед чи цукор. Як чай можна використовувати збір материнки з м’ятою у співвідношенні 1:1, а також з додаванням листя малини: 1 ст. ложці всіх трав залити 1 л окропу та настоювати 20 хвилин. Такий напій зміцнює імунітет, нормалізує травлення, допомагає при лікуванні застуди, знімає напругу після важкого дня.

При нерегулярних місячних, для відновлення менструального циклу та для зняття симптомів ПМС

Півсклянки міцного відвару материнки (1 ст. л. на склянку окропу) у чистому вигляді приймають за півгодини до їди 2-3 рази на день.

Для полегшення болю при мігрені

Розведіть 2 краплі ефірної олії материнки в кількох краплях оливкової олії та помасажуйте цією сумішшю віскі та шию протягом 3 хвилин. Уникайте потрапляння у вічі, після процедури мийте руки.

При сверблячці та екземі

Змішайте 20 крапель ефірної олії материнки зі столовою ложкою вазеліну, однією ложкою ланоліну та однією окиса цинку. Отриманою маззю змащувати уражені місця.

При бактеріальній діареї

По 2 краплі ефірної олії материнки капати на цукор і вживати 3 рази на день.

Протипоказання материнки

Материнка класифікується у списку лікарських рослин, як така, що традиційно використовується у фармакології та фітотерапії. Однак завжди краще проконсультуватися з лікарем, перш ніж використовувати її з терапевтичною метою.

Траву материнки категорично заборонено приймати при вагітності, оскільки вона має абортивну дію. Також не варто використовувати лікувальні склади материнки при годуванні груддю через ризик алергії. Дітям допускається лише зовнішнє застосування. З обережністю призначають материнку чоловікам, оскільки рослина містить фітоестрогени та знижує вироблення тестостерону.

✘ дітям до 18 років (зовнішнє застосування з 3 років, місцеве – з 12 років)

✘ алергія на рослини сімейства Ясноткових

✘ підвищений артеріальний тиск

✘ вагітність та грудне годування

✘ антикоагулянтна терапія (через вміст вітаміну К у складі рослини)

Передозування ефірних олій може призвести до утруднення дихання або проблем із серцем.

Важливо! Довго застосовувати ефірну олію материнки не можна, тому що це може спровокувати збої менструального циклу в жинок, а у чоловіків – еректильну дисфункцію.

Материнка є однією з рослин, що широко використовуються у фітотерапії. Її болезаспокійливі, протиінфекційні, антисептичні, антибактеріальні, антиоксидантні властивості, зокрема, для боротьби з патогенними мікробами, визнані численними клінічними дослідженнями.

Якщо Вас зацікавила тема цієї статті, висловіть свою думку, запитайте або напишіть відгук.