Зміст:

1 Вірші про природу ✍ 50 віршів про рідну землю, красу пейзажів, дітей, короткі
2 Земля — планета, на якій я живу. 19 квітня — Всесвітній день довкілля Свято довкілля
3 Вірші про природу для дітей
4 İstanbul’un Edalı Escort Bayanı Feyza
- 4.1 Beylikdüzü ve İstanbul Escort Hizmetleri: Aynur ve Tanem’in Hikayesi

Вірші про природу ✍ 50 віршів про рідну землю, красу пейзажів, дітей, короткі

Багато хто з нас, дорослі і діти, перебуваючи на природі, дивлячись на навколишню красу, чудовий квітка, красиву річку, або схід сонця відчували в собі поетичний настрій, хотіли написати на цю тему свій вірш. Ось і письменники, такі як Пушкін, Євтушенко, Северянин, і багато інших, надихалися пишністю природи Росії при написанні своїх віршів. Кожне вірш про природу підкреслює красу і міць оточуючого нас світу.

Кращі вірші про природу російських поетів

Я встав і тричі підняв руки.
До мене по повітрю мчали
Зорі урочисті звуки,
Багрянцем одягаючи вись.

Здавалося, жінка вставала,
Молилася, відходячи під храм,
І рожевою рукою кидала
Зерно слухняним голубам.

Вони біліли десь вище,
Белея, витяглися в нитку
І скоро похмурі даху
Крилами стали золотити.

Над позолотою їх позиковою,
Високо стоячи на вікні,
Я раптом побачив величезний куля,
Пливе в червоній тиші.

Природа краси своєї
Покрова зняти не дозволяє,
І ти машинами не вынудишь у ній,
Чого твій дух не вгадає.

Розкинулося поле волнистою тканиною
І злилося з небом темно-синьою гранню,
І в небі прозорому золотим щитом
Блискуче сонце сяє над ним;
Як по морю, вітер з нивам гуляє
І білим туманом пагорби одягає,
Про крадькома з травою говорить
І сміливо в житі золотистої шумить.
Один я… І серцю і думам свобода…
Тут моя мати, друг і наставник — природа.
І життя мені здається світліше попереду,
Коли до своєї потужної, широкої грудей
Вона, як немовля, мене допускає
І частину своєї сили мені в душу вливає.

Люблю людей, люблю природу,
Але не люблю ходити гуляти,
І твердо знаю, що народу
Моїх творінь не зрозуміти.

Задоволений малим, споглядаю
Те, що дає нещедрий рок:
В’яз, що притулився до сараю,
Покритий лісом горбок…

Ні грубої слави, ні гонінь
Від сучасників не чекаю,
Але сам стрижу кущі бузку
Навколо тераси і в саду.

Вирує, шумить. Вона — все та ж,
Її не змінився дух!
Гранітам, дрімає на сторожі,
Вона реве прокляття вголос.

І, брили вод кидаючи своїх
У глиб, білого і вспенена,
Від краю каменів і до краю,
Одне прагнення вона.

Що тут? драконів давніх гриви?
Скажених бізонів стада?
Твій грізний гул, твої звої
Летять, всі ті ж, крізь роки.

Неприборканість, незмінність,
Бажання знищити свій полон
Горять крізь хиткий миттєвість,
Вінчаних радугам пен!

Кіпи, шуми, прагни мятежней,
Гуді, сивий вир,
Дай вірити, що я теж колишній
Стою над чвар колишніх вод!

Про те, як гарна природа,
Не часто говорить народ
Під цією синню неба,
Над цією блідою синню вод.

Не про занепад, не про брижах,
Що сріблиться далеко,-
Народ розмовляє про рибу,
Про сплав лісу по річці.

Але, дивлячись з берега крутого
На розовеющую гладь,
Часом одне він скаже слово,
І це слово — «Благодать!».

Ти у моїй стояла колиски,
Твої я пісні чув у півсні,
Ти ластівок дарувала мені в квітні,
Крізь дощик сонцем посміхалася мені.

Коли часом змінювали сили
І обпікала серці гіркоту сліз,
Зі мною, як сестра, ти казала
Неквапливим шелестом беріз.

Не ти ль під бурями біди наносний
Мене вчила (пам’ятаєш ті роки?)
Вростати у рідну землю, наче сосни,
Стояти і не згинатися ніколи?

В тобі велич мого народу,
Його душі бескрайные поля,
Задумлива російська природа,
Гідна красуня моя!

Дивлюся на твоє обличчя — і все минуле,
Все майбутнє бачу наяву,
Тебе в нежданої бурі і в спокої,
Як серце материнське, кличу.

І знаю — в цій колосистой ширі,
У лісових просторах і заплавах річок —
Джерело сил і все, що в цьому світі
Ще звершить мій натхненний століття!

Зима і м’який перехід —
Навесні вважається, що до Літа
І літній сонячний захід —
Йде в Осінь — було це…

Напишемо ми віршів не мало
Нехай радість принесуть вони,
Край у роки і початок —
Всі разом в житті вплетені.

Наростають снігу. Скорочується день.
Рік проходить. Зима настає.
Навіть опівдні за мною гігантська тінь
Синім кроком по снігу йде.

Сніг, звисаючи, з ялинових не сиплеться лап,
І синиці свистять без затій.
Скільки снігових колом понаставлено баб,
Скільки снігових колом фортець!

Непомітно заходом змінилася зоря,
І снігу забелели з темряви.
Я люблю вас, короткі дні грудня,
Вечір року і ранок зими.

Ви розпещені природою;
Вона упереджена до вас була,
І наша вічна хвала
Вам здається докучной одою.
Ви самі знаєте давно,
Що вас любити не дивно,
Що ніжним поглядом ви Армида,
Що легким ставом ви Сильфіда,
Що ваші червоні уста,
Як гармонійна троянда…
І наші рими, наша проза
Перед вами шум і суєта.
Але краси воспоминанье
Нам серце зворушує потай —
І рядків недбалих начертанье
Вношу смиренно в ваш альбом.
Може на пам’ять мимоволі
Прийде вам той, хто вас певал
В ті дні, як Пресненське полі
Ще паркан не заграждал.

Наодинці з природою, незалежно
Від усіх філософських перепон,
Магічний я чую передзвін
Високих сосен і листяних дерев.
Я і природа. Ніяких посередників!
І хоч всі гори на мене обрушь,
Я не прийму настирливих серебренніков
За те, щоб покинути цю глушину.
Осліплі стають тут зрячими,
Оглохшие тут знаходять слух,
Як ніби ми вперше почали мислити
Поза тісних пут побачень і розлук.

Гарні вірші про природу для дітей

Чотири прекрасних сезону в році,
І кожному ради всі діти:
Взимку – це лижі і санки!
Навесні – це калюжі, зелені парки!
А влітку – канікули жаркі!
Лише восени трохи сумно буває –
Природа навколо починає засипати.

«Дзінь-дзінь-дзінь», — співають капели.
«Ля-ля-ля», — співає шпак.
Дзинь-ля-ля! Насправді:
Настав кінець зими!

Поряд з сосонкою пролісок
Дивиться в небо — світлий, ніжний
Що сніжинки пелюстки!
Не тягни до нього руки —
Раптом розтануть пелюстки.

Зима кудись
Втекла в паніці
І дуже погано
Закрутила краники.

На галявині, біля стежки
Пробиваються травинки.
З горбка струмок біжить.
А під ялинкою сніг лежить.

Яскраво світить сонце.
У повітрі тепло.
І куди не глянеш —
Все навкруги світло!
По лузі рясніють
Яскраві квіти.
Золотом облиті
Темні аркуші.

На що схоже сонце?
На кругле віконце.
Ліхтарик у темряві.
На м’яч воно схоже,
На гарячий млинець теж
І на пиріг в плиті.
На жовтеньку гудзик.
На лампочку. На цибулину.
На мідний п’ятачок.
На сирну корж.
На апельсин трошки
І навіть на зіницю.
Тільки якщо сонце м’яч —
Чому ж він гарячий?
Якщо сонце — це сир,
Чому не видно дірок?
Якщо сонце — це лук,
Все б плакали навколо.
Значить, світить мені в віконце
Не п’ятак, не блін, а сонце!
Нехай воно на все схоже —
все одно все дорожче!

Золотий подсолнушек,
Пелюсточки – промінчики.
Він – синочок сонечка
І веселою хмаринки.

Вранці прокидається,
Сонечком сяє,
Вночі закриваються
Жовті вії.

Влітку наш подсолнушек –
Як кольоровий ліхтарик.
Восени нам чорненьких
Насіння подарує.

Рудий дощик валить з небосхилу,
Вітер руде листя несе…
Листопад,
Зміна пори року,
Листоход на річці, листоход.

Біля річки підмерзають боки,
І від інею нікуди подітися.
Лисячій шубою накрилася річка,
Але тремтить
І не може зігрітися.

Йде по дорозі Величезний букет.
В туфельках – ноги,
Зверху – бере.
До школи крокують
Букети квітів —
Кожен
До навчального року
Готовий.

Щоб їх не спалили,
Не зібрали в мішки,
Поспішають вони до калюжах,
Задерши черешки!

Я кочу, як паровоз —
Пара ніг замість коліс.
Хлопець міцний — перший клас…
З-під кепки — пара очей.
Випускає рот і ніс
Клуби пари. Пар белес.
У безколісний паровоз
Перетворився я в мороз.

— Ой, мамочко, погляньте,
По всьому двору
Скільки білих
Метеликів,
Так багато їх
Я ніколи не бачив-
— Ні, мій маленький,
Це не метелики,
Полетіли метелики
Разом з квітами.
Це сніг йде,
Це сніжинки,
Схожі
На білих метеликів.

Біла зима. Все в інеї.
Снігова баба від холоднечі синя.
Ні обіду не їсть, ні вечері.
Снігова баба, ти застуджена?
— Що ти, дивак, тепла мені не потрібно.
З синьою холодом живу я дружно.
Що може бути краще мороза та інею?
Земля біла. Небо — синє.

Цікаві вірші про природу, короткі, красиві

Котиться золотим диском
Місяць у провали чорної хмари,
І тане в ній, і ллє крізь дим
Свій блиск на кам’яні кручі.

Але погляньте на небосхил:
Місяць стоїть, а дим миготить…
Не Час у вічність тікає,
А нашого життя блідий сон!

Далеко на півночі Капела
Блищить семицветным вогником,
І звідти, з поля, тягне рівним,
Ласкавим опівнічним теплом.
За вікном по лопухам чорніє
Тінь від даху; далі, на кущі
І на жнивье, місячне світло лягає,
Як лляні білі полотна.

Встав вітер з заходу; сивими хмарами
Покрив небес згаслий океан.
Крізь тонкий бачиш туман,
Як, захоплюємося хвилями,
Човник літає золотий?
Ось він зник… блиснув… ось зник за хвилею,
Ось знову він і виплив, і сяє,

Ниви стиснуті, гаї голи,
Від води туман і сирість.
Колесом за сині гори
Сонце тихе скотилося.

Дрімає взрытая дорога.
Їй сьогодні примечталось,
Зовсім трохи
Чекати зими сивий залишилося.

Знову осінній блиск зоряниці
Тремтить оманливим вогнем,
І домовленість заводять птиці
Помчати зграєю за теплом.

І болем солодко-суворої
Так радо серце знов защеміти,
І в ніч червоніє лист кленовий,
Що, люблячи життя, не в силах жити.

Про музи лагідні, вибачте дерзновенью
Співака безвісної, летить на Пінд
Не пожинати лаври в нагороду песнопенью,
Але бачити ваш привіт, посмішку пиерид!
Природі всеблагий складаю пісню хвалебну.
В благоговінні, з пониклою головою,

По лісі лісовик кричить на сову.
Ховаються від мошки пташок у траву.
Ау!

Спить медведиха, і здається їй:
Коле мисливець острогою дітей.
Ау!

Плаче вона і трясе головою:
— Детушки-діти, ідіть додому.
Ау!

Природа краси своєї
Покрова зняти не дозволяє,
І ти машинами не вынудишь у ній,
Чого твій дух не вгадає.

Заплакали чайки, тонко і яскраво
Весняна світиться синь,
Обвяла дорога, де сонце — там жарко,
Сіріє і сохне полин.

На галявині біля річки
Посадили ми дубки.
Веселіше рости, діброва,
Всім на радість,
Нам на славу!
З кожним роком розквітай,
Шум зелений піднімай.
Будьте щасливі, дубки,
На галявині біля річки!

Ліс, точно терем розписної,
Ліловий, золотий, багряний,
Веселій, строкатою стіною
Варто над світлою галявиною.
Берези желтою різьбою
Блищать в блакиті блакитний,
Як вишки, ялинки темніють,
А між кленами синіють
То там, то тут в листі наскрізною
Просвіти в небо, що віконця.
Ліс пахне дубом і сосною,
За літо висох він від сонця,
І Осінь тихою вдовою
Вступає в строкатий терем свій…

Які чудові місця:
Лісів могутніх край,
Річка кличе чиста —
Прохолоду набирай.

Ледь торкаючись, вітерець
Верхівки ворушить.
Пишноти істок
По повітрю розлитий.

Часто краса природи неймовірно зачаровує, здається, що немає нічого навколо зачаровує. І це повною мірою розкриває практично кожен вірш про природу. Почитайте ці вірші і проникніться величчю рідної природи.

Земля — планета, на якій я живу. 19 квітня — Всесвітній день довкілля
Свято довкілля

Мета: розширити поняття дітей про довкілля і прищеплювати бажання бути у своєму довкіллі турботливим господарем. Виховувати любов до природи, інтерес до її охорони та вивчення.

Обладнання: малюнки планети Земля (краєвиди), звірі, про яких ітиметься.

Учитель . Сьогодні ми поговоримо про те довкілля, той куточок природи, у якому живуть люди, тварини і рослини. Усі ми живі творіння природи на планеті, її біологічні мешканці і нам необхідно берегти свою Землю, бо вона така одна, і ніхто не знає, чи є ще якась планета, де процвітає життя, подібне на наше. А людина — розумна істота, наділена великими можливостями, тому на неї покладаються великі надії у збереженні свого довкілля.

Учні читають вірш про рідну землю. Учитель показує малюнки за змістом вірша.

Є у Космосі зорі великі й малі,
Є холодні й гарячі планети.
Я — Людина! Живу на казковій Землі
І пізнати всі мрію секрети.
З чого зроблена наша планета жива?
Таємниці я хочу відкрити.
І чому є повітря, вода і трава —
Всі умови для того, щоб жити?

Світ-загадка лежить під ногами у нас:
Форму кулі Земля наша має.
Всередині гаряче ядро, далі газ —
Все тверда оболонка вкриває.
Літосфера це. Зверху земна є кора,
У заглибинах — водні простори.
Океанів — чотири, озера й моря,
А на суші — рівнини і гори.
Твердь земна розділилась на материки,
Їх є шість. І цікаво усюди!
Серед вод острови і малі острівки,
Та не скрізь можуть вижити люди.
В Антарктиді мороз, люди там не живуть,
Та й повсюди загрози існують.
Землетруси й вулкани планету трясуть,
Урагани й цунамі руйнують.

Ну, а з давніх часів, з вікової пори,
Де ми з вами усі проживаєм?

Ми живем на поверхні земної кори,
В море ходим, в повітрі літаєм.

А в земної кори є які складові?
Що там є? Дуже хочеться знати!

Мінерали, каміння, піски вікові
Й ще корисних копалин багато!

А які є копалини? Дивний цей світ!
І яке вони значення мають?

Є вугілля, руда, нафта, газ і граніт
В глибині й на поверхні бувають.
З нафти — фарби і ліки, мастила й пальне,
Газ з вугіллям — житло зігрівають.
А метали у нашім житті — головне!
Їх у печах з руди виплавляють.
А з металу машини і цвяхи малі.
Літаки і найтонша дротина.
Поїзди мчать по рейках на цілій Землі ~
Все навчилась робити людина!

На поверхні земної кори є ґрунти?
І невже вони нам необхідні?

На ґрунтах все росте, там мурашки й кроти,
Є личинки й твариночки дрібні.
Ґрунт життя всім рослинам й тваринкам дає,
Речовини поживні він має.
Є повітря у ґрунті, волога там є
І від холоду він захищає.
Добуваєм корисні копалини ми,
Ростимо хліб, дерева і квіти.
На планеті Земля ми звемося людьми
І вчимося в природі цій жити.

Учитель . Але природа планети не лише гарна і корисна, але й дуже тендітна і вразлива. І ставитися до природи треба дуже бережно і дбайливо. Адже людина назвала себе господарем планети, тому на ній лежить відповідальність за її збереження. У природі все взаємопов’язане одним ланцюжком. І варто розірватися йому, як почнуть зникати рослини і тварини, а згодом може загинути і сама людина. Багато мільйонів років тому жили на Землі гігантські динозаври. А тепер їх нема, і люди знаходять одні лише кістки. Так само колись жили велетенські мамонти, що також зникли. Вчені вважають, що причиною їхнього зникнення можуть бути природні катаклізми, які виникли від того, що в Землю врізався великий метеорит і природа на планеті різко змінилася. Можливе і таке припущення, але точно цього ніхто не знає.

Знають зараз усі люди, що природу треба охороняти. Адже і людина свого часу винищила чимало тварин і рослин, яких уже ніколи більше не буде на планеті. Не так давно жили на Поліссі велетенські тури, але нині їх уже немає, і лише згадка залишилася у назвах річки Тур’я та містечка Турійськ. Зникло ще дуже багато інших тварин з вини людини.

Від людської діяльності і нині залежить доля нашої планети. Адже тварина вбиває стільки здобичі, скільки вона може за один раз з’їсти, а людина — скільки хоче або скільки зможе. От і винищила свого часу чимало тварин і рослин. Тому треба бути дуже обережним і добрим стосовно природи, щоб зберегти і примножити те, що залишилося. А це нелегко. Бо ми також є частинкою природи і нам без неї аж ніяк не обійтися. Не зможемо прожити ані хвилини без повітря, а також без води і без їжі. Бо ми також живі у нашому довкіллі і нам потрібне чисте повітря, щоб дихати, прозора і чиста водичка, щоб підтримувати свій організм, якому необхідна вода та екологічно чиста їжа, щоб жити.

Нам без природи не прожити —
Це сонце й небо голубе.
Вода, земля, повітря, квіти —
Все, що оточує тебе.
Дерева, луг, ріка глибока,
Мале джерельце і струмок.
Низовина й гора висока —
Це все довкілля, мій дружок!
Сади й хати, міста і села,
Звір, пташка і жучки малі.
Всі звуки й пісенька весела
І люди, що на цій Землі.
Це все довкілля, це природа.
Частинки й ми її малі.
Потрібне нам життя й свобода,
Щоб вік прожити на Землі.

Учитель . Земля дуже цікава ще й тим, що на кожному континенті є різні тварини і рослини, яких нема ніде більше. Частина з них знаходиться вже на межі зникнення і люди докладають чималих зусиль, щоб зберегти популяцію, а тому вирощують цих звірів у зоопарках та заповідниках, щоб потім випустити знову в дику природу, де вони зможуть прижитися і дати потомство і таким чином не зникнути. Ось сьогодні ми й познайомимось із деякими з них.

Але спочатку підемо у ліси. Вони бувають різні.

Діти читають вірш про ліс.

Ліс — це диво, ліс — це казка,
Тож ходімо в ліс, будь ласка.
В лісі є кущі і квіти,
В нім сплели дерева віти.
Трави, ягоди й грибочки,
В нім чарівні є куточки.
Ліс — це друг всьому живому,
Звір і птах живе у ньому.
Ліс дає всім прохолоду
І прозору робить воду.
Вміє поле захистити.
Щоб воно могло родити.
Він повітря очищає,
Ароматом напуває.
Щедро вміє роздавати
Все, що є, бо він багатий.
Людям вміє догоджати:
Дерево дає для хати.
Сірники, папір і ліки —
Все, що треба чоловіку.
В світі є ліси казкові:
Хвойні, листяні чудові,
Мішані є і тропічні,
Саксаулові незвичні.
В хвойних — сосни і ялини.
Кедри, піхти і модрини.
Пахне в лісі цім живиця,
Є морошка і брусниця.
Де ростуть берізки й клени,
Тис, ялиночка зелена,
Ясен, сосни і дубочки —
Це вже мішані лісочки.
А на півдні, де тепліше,
Ще буває цікавіше.
В пишнім листі все буяє.
Ліс тут листяним буває.
Та летять листочки долі,
Взимку всі дерева голі.
І стоять так до весни.
Дивляться чарівні сни.
Ліс — це диво, ліс — це казка.
Тож заходьте в ліс, будь ласка.
Але завжди пам’ятайте:
Диво-ліс охороняйте!
В кожну пору ліс чарівний:
Навесні він світлий, дивний.
Море звуків оживає,
Море квітів розквітає.
Влітку має гарну вроду
І дарує прохолоду,
Ягоди, гриби і квіти,
Вміє серце звеселити.
Восени ліс поетичний,
Кольоровий і незвичний.
Листя з дерева злітає
Всі стежинки застеляє.
А зимою ліс чудовий,
Мовчазний, а ще казковий.
Всі дерева сплять і мріють,
Лиш ялинки зеленіють.

Учитель . Діти, а які ліси ростуть у нашій місцевості? (Відповіді дітей.) А які тварини живуть у лісах? (Відповіді дітей супроводжуються показом малюнків тих тварин, що їх вони називають.) Живуть у старих лісах Європи і на півночі Азії великі і цікаві звірі — ведмеді.

Діти читають вірш про ведмедя.

У природі стрінеш їх,
У старих лісах густих.
Коли тепло й сонце гріє,
Все навколо зеленіє.
Це найбільший хижий звір,
В нього гострий нюх і зір.
І півтонни й більше часом,
Має велетень цей масу.
Через хащі побіжить,
Дожене й коня умить.
Має бурого кожуха
І маленькі круглі вуха.
І хоч зветься хижаком.
Любить ласувать медком,
Їсть і ягоди, й горішки,
А полює зовсім трішки.
І дорослі, й малюки
Ловлять рибу залюбки.
Граються, забрівши в воду,
І вода їм в насолоду.
А як час тепла пробіг,
Заляга ведмідь в барліг.
Спить всю зиму до весни
І солодкі бачить сни.
По землі мете сніжок,
Спить з матусею синок.
А ведмедиця зимою
Родить ще одне чи двоє,
Завесніє — вийдуть в світ,
Так живуть півсотні літ.
Ось такі вони чудові
Звірі сильні й загадкові.

Учитель . А тепер ми будемо мандрувати різними континентами і познайомимося з дивними тваринами, які в Україні не водяться. Знайомтеся — це жирафа! (Малюнок тварини у живій природі.)

Знайомтесь — Жирафа! Живе у савані,
З дерев ніжне листячко їсть.
Для неї умови життя непогані,
Вона там господар — не гість!
Найвища у світі казкова тварина
Шість метрів сягає на зріст.
А шия три метри, якраз половина.
І виріс на метр її хвіст.
Ще довші передні, як заднії ніжки,
А все, як у інших ссавців.
На шиї високій, як в котика й мишки.
Теж сім, але довгих хребців.
Коричневі плями і шкіра жовтенька.
Щоб менше помітна була.
Круглесенькі ріжки, голівка маленька,
А бігає так, як стріла.
Очиська великі, як чорні вуглини,
І вії в красуні густі.
А маса 700 кілограмів в тварини.
На вигляд вони не товсті.
Ні бивнів, ні кігтів жирафа не має,
Та слух має добрий і зір.
А зросту і швидкості їй вистачає,
Щоб бачить, як крадеться звір.
Це мирна тварина, ніколи не б’ється,
У стаді живе двадцять літ.
Усе з висоти їй маленьким здається,
Привабливим бачиться світ.
Жирафа смішна, загадкова тварина.
І шкодить жирафі не смій!
Бо мріє у захваті кожна дитина
Поїздити верхи на ній.

Учень . Познайомтесь, будь ласка, з цікавим звіром (малюнок тварини) — це бегемот!

Діти читають вірш про бегемота.

Африка! Африка! Дивна країна!
Мавпу й слона ви зустрінете там.
Й інша живе теплолюбна тварина —
Це бегемот, або гіпопотам!
Де береги йдуть похило до Нілу,
Буйна рослинність росте вздовж ріки.
Тут бегемоти дітей народили
І проживають свій вік залюбки.
Його стихія — болото і річка,
Там він проводить усі свої дні.
Довідка дітям усім невеличка:
Родич далекий він нашій свині!
Але три тонни цей родич вагою,
Довший удвічі, як в хаті диван.
І півтора бегемот висотою.
Рот величезний, немов чемодан.
Зуби рідкі і тверді, наче криця.
Ікла півметра і більше, мабуть.
Іклами він підбирає з водиці
Всі ті рослини, що в річці ростуть.
Має товстенну без хутра він шкіру,
Ноги короткі, живіт до землі.
І голова величезна без міри,
Майже без шиї, хребці в ній малі.
Очі розміщені в нього прекрасно,
Вуха та ніздрі в одній площині.
Бачить і чує він все одночасно
Й дихає, поки все тіло на дні.
Він поміж пальців перетинки має.
Це щоб ногами міг добре гребти.
Гіпопотаму, усякий це знає,
Плавати легше, ніж сушею йти.
Вдень у воді, а вночі він пасеться.
В кожного стежка своя до води.
В час небезпеки як поїзд несеться.
Ти на ту стежку ніколи не йди!
Стадні тварини, та б’ються частенько.
Горе тому, хто не вмів відступить.
Сильний живе на землі багатенько,
Може в неволі піввіку прожить.

Учениця . А зараз ми познайомимося ще з одним дуже цікавим і незвичайним звіром (малюнок тварини) . Це — кенгуру!

Діти читають вірш про кенгуру.

Хоче землю пізнати дитина,
Кличе мрія, як світла зоря.
Є Австралія — дивна країна,
А навкруг океани й моря.
Материк цей далеко-далеко,
Загадкова, казкова земля.
Та у мріях дістатися легко.
Щоб побачить ліси і поля.
Там живуть загадкові тварини,
Дивні нам кенгуру непрості.
Носить сумку свою для дитини
Кожна мамочка на животі.
А з’являється на світ кенгурятко
Зростом три сантиметри всього.
В сумку враз заповзає малятко,
Не дістати нікому його.
І живе в ній довгенько дитина,
У теплі молочко собі ссе.
А матуся, загадка-тварина,
Його всюди з собою несе.
Кенгуру симпатична, руденька,
Дуже сильний, товстий в неї хвіст.
Вузькі плечі, голівка маленька,
Метрів два з половиною зріст.
В неї лапки передні, мов ручки,
Проти тіла тварини малі.
А на пальчиках кігті-колючки.
Ними добре гребтися в землі.
Щоб коріння смачненьке дістати
Й поживитися ним на обід,
Треба землю суху розгрібати,
Тому кігті тверді мати слід.
Та зате задні ноги масивні,
Дуже сильні, щоб добре стрибать.
А стрибки в них високі і дивні —
Ворогам кенгуру не догнать!
До дванадцяти метрів стрибають
В довжину ці тварини прудкі.
І до трьох в висоту досягають
Їх гігантські спортивні стрибки!

Учитель . Ось ми і побували в різних куточках нашої планети і познайомилися із загадковими і цікавими тваринками. Але тваринний світ дуже різноманітний і, щоб усе побачити, треба багато часу. Ми ще познайомимося з іншими тваринами. Ви бачите, який цікавий і загадковий світ, яка чудова планета Земля. І для того щоб всі на ній жили, треба людині про це турбуватися, берегти наше довкілля. Бо все на Землі взаємопов’язане. Струмочки течуть у ріки, ріки — в моря, моря з’єднані з океанами. І від того, чи чистий струмочок, залежить чистота Світового океану, а від того, чи чисте повітря, залежить життя рослинного і тваринного світу.

Тому завдання кожної людини — берегти нашу планету, а особливо ту територію, де вона живе сьогодні, де будуть жити її діти завтра. Як ви гадаєте, що для цього може зробити кожна дитина? (Відповіді дітей.)

А тепер прочитаємо, що треба робити, щоб довкілля було чистим, щоб жили в ньому люди і тварини. (Вчитель вивішує плакат.)

Насаджувати дерева, кущі і квіти у дворах, у парках, на пустирях.
Очищати джерельця, струмочки і не засмічувати їх брудом.
Не смітити на дворах і на вулицях.
Не висипати сміття на берегах річок і ставків.
Обсаджувати береги водойм вербами, тому що верба очищає воду.
Не рубати і не ламати дерев.
Не нищити лісові насадження.
Поводитися у природі як людина-господар.

Посадить кожен деревце —
І буде ліс шуміти.
Давайте зробимо ми це,
Чудово ж буде, діти!
І зацвіте Земля в вінку.
Як будуть всюди квіти.
І кожну стежечку в’юнку
Ми зможем обсадити.
Джерельця всі розчистим ми
Від краю і до краю.
Давайте будемо людьми
Нас так Земля благає.

Діти виконують пісню на вибір учителя.

Красоткіна Надія Григорівна

Вірші про природу для дітей

Кожна своя пора року природа наче дивує людину різними фарбами і мінливим настроєм. Навесні ми бачимо пробудження всього живого, влітку – зріст, свіжість, пахощі та буяння кольору, осінь – повільне занурення у сон, а зима – біла тиша.

Дуже яскраві образи природи поети передають у віршах. Діти дізнаються, що природа у кожну пору року має свій вигляд, колір та характер погоди. У сьогоднішній статті ми й підготували такі барвисті вірші про природу для дітей 4-5, 6-7 років, для 1-2-3, 4-5 та 6 класів: короткі та легкі, на конкурс читців, вірші українських та сучасних поетів.

Нові вірші на сайті

До останнього подиху Дівчина в червоному платті 26.02.2024 Коли ти серед ночі Почуєш голос мій Не бійся, не тікай Це я в останню мить прийшла Сказати як. Детальніше.
Надія Tima9144- 05.01.2024 Моя туга, мої ви печалі, Покиньте мене хоч на мить, Подай мені, доля, надію Як Всесвіт мій знов. Детальніше.
Вона уже не та 380968811739 06.09.2023 Вона уже не та, такою їй не бути, Вже не кричить красиво про любов. Не може взяти і про все. Детальніше.

Розділи бібліотеки

Аудіоказки

Казки

Вірші

Книги

Шпалери

Планувальники

Загадки

Пісні

Свята

Школа

Ігри

Практичні завдання

Останні коментарі

Червень і золота колісничка

Купіленька, купіль – тепла вода для купання якщо простіше. Не перекладач, а тлумачний словник допоміг .

Розумниця

Казка про королевича та залізного вовка

Останні статті

İstanbul’un Edalı Escort Bayanı Feyza

İstanbul, tarihi dokusuyla olduğu kadar sıcak insanlarıyla da ünlüdür. Bu büyülü şehirde, Feyza adında genç ve zarif bir bayan olarak siz değerli beyefendilere hizmet veriyorum. 25 yaşındayım, 165 cm boyunda ve 58 kiloda, enerjik ve hayat dolu bir yapıya sahibim. Kendi fiziksel özelliklerim kadar, karşısındakine gösterdiği ilgi ve alaka ile de bilinirim.

Temizlik ve hijyen benim için escort İstanbul partneri olarak çok önemlidir. Her görüşme öncesinde titiz bir hazırlık yaparım ve bu özenimi sizden de beklerim. Karşılıklı saygı ve anlayışla gerçekleşen görüşmelerin her zaman daha kusursuz olduğuna inanırım.

Özel anlarımızda, sadece fiziksel değil, duygusal olarak da size yakın olmayı hedefliyorum. Özel kıyafet seçimlerimle, sadece estetik değil, aynı zamanda içeriği de zengin bir deneyim sunarım. Hayatın stresinden bir nebze olsun uzaklaşmak, keyifli ve kaliteli vakit geçirmek isteyen beyefendilere eşlik etmekten mutluluk duyarım. Ancak belirtmeliyim ki anal seks hizmeti sunmuyorum.

Görüşmelerimi kendi evimde gerçekleştiriyorum, aynı zamanda İstanbul’daki 4 ya da 5 yıldızlı otellerde de buluşabilirim. Özel, samimi ve unutulmaz anlar için sizleri bekliyorum. Feyza ile tanıştığınıza pişman olmayacaksınız.

Beylikdüzü ve İstanbul Escort Hizmetleri: Aynur ve Tanem’in Hikayesi

İstanbul ve İzmit, Türkiye’nin en gözde iki şehridir. Her iki şehir de farklı yaşam tarzları, kültürel yapılar ve sosyal yaşam olanaklarıyla dikkat çeker. Bu bağlamda, Beylikdüzü ve istanbul escort hizmetleri de bu şehirlerin dinamiklerini ve sosyal yapılarını yansıtır. Aynur ve Tanem, bu sektörde hizmet veren iki bayan olarak, hem kişilikleriyle hem de hizmet anlayışlarıyla dikkat çeker.

Beylikdüzü’nde yaşayan Aynur, 30 yaşında bir İstanbul escortudur. Fiziksel özellikleriyle ön plana çıksa da, sahip olduğu kişilik ve değerlerle de partnerlerine kendini benimsetir. Aynur için önemli olan, karşısındaki erkeğin ona ruhsal doyum sağlayabilmesidir. Kültürel yapıya ve elit bir yapıya sahip olmasını bekler. İstanbul’un hareketli ve kozmopolit yapısına uygun olarak, Aynur da kendi standartlarını ve beklentilerini yüksek tutar.
Öte yandan İzmit’te hizmet veren Tanem, sarışın ve genç bir bayan olup, VIP hizmetiyle tanınır. 24 yaşında olmasına rağmen oldukça deneyimli ve bilinçlidir. Tanem için önemli olan, hem kendisinin hem de partnerinin memnuniyetidir. Her görüşmesine özen gösterir, fiziksel bakıma oldukça önem verir. Aynı özeni partnerinden de bekler. İzmit’in sakin ve huzurlu yapısına paralel olarak, Tanem de ilişkilerinde huzur ve uyumu arar.

Sonuç olarak, hem İstanbul’da hem de istanbul da escort hizmetleri, bu şehirlerin sosyal ve kültürel yapısını yansıtmaktadır. Aynur ve Tanem, bu sektörde hizmet veren bayanların sadece fiziksel özelliklerle değil, aynı zamanda kişilikleri, değerleri ve hizmet anlayışlarıyla da dikkat çekebileceğinin en iyi örneklerinden ikisidir.

Маленький вірш про землю

Вірші про природу ✍ 50 віршів про рідну землю, красу пейзажів, дітей, короткі

Популярні вірші про природу

Кращі вірші про природу російських поетів

Гарні вірші про природу для дітей

Цікаві вірші про природу, короткі, красиві

Земля — планета, на якій я живу. 19 квітня — Всесвітній день довкілля
Свято довкілля

Вірші про природу для дітей

Нові вірші на сайті

Популярні категорії

Розділи бібліотеки

Аудіоказки

Казки

Вірші

Книги

Шпалери

Планувальники

Загадки

Пісні

Свята

Школа

Ігри

Практичні завдання

Останні коментарі

Червень і золота колісничка

Розумниця

Казка про королевича та залізного вовка

Останні статті

İstanbul’un Edalı Escort Bayanı Feyza

Beylikdüzü ve İstanbul Escort Hizmetleri: Aynur ve Tanem’in Hikayesi

Маленький вірш про землю

Вірші про природу ✍ 50 віршів про рідну землю, красу пейзажів, дітей, короткі

Популярні вірші про природу

Кращі вірші про природу російських поетів

Гарні вірші про природу для дітей

Цікаві вірші про природу, короткі, красиві

Земля — планета, на якій я живу. 19 квітня — Всесвітній день довкілля Свято довкілля

Вірші про природу для дітей

Нові вірші на сайті

Популярні категорії

Розділи бібліотеки

Аудіоказки

Казки

Вірші

Книги

Шпалери

Планувальники

Загадки

Пісні

Свята

Школа

Ігри

Практичні завдання

Останні коментарі

Червень і золота колісничка

Розумниця

Казка про королевича та залізного вовка

Останні статті

İstanbul’un Edalı Escort Bayanı Feyza

Beylikdüzü ve İstanbul Escort Hizmetleri: Aynur ve Tanem’in Hikayesi

Земля — планета, на якій я живу. 19 квітня — Всесвітній день довкілля
Свято довкілля