Стариган із крилами

Дощ не вщухав уже третю добу, і з напівзатопленого подвір’я краби весь час повзли до будинку; Пелайо тільки те й робив, що знищував їх, а на світанку йому довелося винести і викинути в море цілий кошик цих істот. У дитини всю ніч був жар, і Пелайо з дружиною подумали, що то в неї від смороду крабів.

З вівторка світ став похмурим, небо й море були однакового попелястого кольору, а пісок на березі виблискував ночами, мов світлячки. Вранці світло зробилося ще тьмянішим, і коли Пелайо повернувся з моря, він ледве розгледів, що в глибині подвір’я щось ворушиться і стогне. Підійшовши ближче, він побачив, що це старенький дід, який упав обличчям у грязюку, борсається там, але не може підвестися, бо йому заважають великі крила.

Наляканий цим страховиськом, Пелайо побіг по свою дружину Елісенду, яка саме ставила компреси хворій дитині, і привів її на подвір’я. Обоє з німим заціпенінням дивились на старого. Він був одягнений, як жебрак, череп його був лисий, як коліно, рот беззубий, як у старезного діда, великі пташині крила, обскубані й брудні, лежали у болоті, і все це разом надавало йому кумедного і неприродного вигляду. Пелайо та Елісенда довго й уважно дивились на старого, нарешті, трохи отямившись, дійшли висновку, що він навіть симпатичний, і наважились заговорити до нього. Той відповів якоюсь звучною, але незрозумілою мовою, отож вони вирішили, що це, мабуть, людина, яка потерпіла під час аварії якогось іноземного пароплава. Проте подружжя все-таки вирішило покликати сусідку, яка багато всяких див бачила в своєму житті, і вона одразу все пояснила:

— Це ангел. Мабуть, він прилетів по дитину, але сердега такий старий і немічний, що злива збила його на землю.

Наступного дня все село вже знало, що в будинку Пелайо є живий ангел. Сусідка застерігала, що ангели о цій

порі року дуже небезпечні, отож Пелайо, сидячи на кухні з кийком альгвасила[30], цілий вечір не спускав зі старого очей, а перед тим, як лягти спати, витяг його з грязюки й замкнув у дротяному курнику. Опівночі дощ нарешті ущух, але Пелайо та Елісенда все ще ловили крабів. Незабаром дитина прокинулась і попросила їсти; жар у неї спав. Подружжя вирішило, що вранці вони відпустять ангела, посадять його на тин, дадуть прісної води та харчів на три дні і пустять — хай летить у відкрите море. Проте коли вранці вони вийшли на подвір’я, сусіди стояли юрмою перед курником, роздивляючись на ангела без аніякісінької святобливості, й кидали йому їжу крізь сітку, немовби то було не надприродне створіння, а якась циркова звірина.

Почувши про появу в їхньому селі ангела, близько сьомої години з’явився отець Гонзага. Прийшли й інші цікаві й почали разом міркувати, що зробити з цим полоненим. Найбільш простодушні пропонували призначити його головою всесвіту; інші наполягали на тому, щоб зробити його генералом, який, напевне, виграв би всі війни. Були й такі фантазери, які пропонували з допомогою ангела вивести новий рід крилатих людей, які підкорили б всесвіт.

Отець Гонзага перед тим, як стати священиком, був дроворубом, Зазирнувши крізь сітку до курника, він пробубонів молитву, а тоді попросив відчинити двері, щоб ближче придивитись до цього безпорадного дідау,який більше скидався на велику старезну курку, ніж на людське створіння. Дід сидів у кутку, розправивши крила, які сохли на сонці; навкруги валялись шкуринки від фруктів та недоїдки, які кидали люди. Отець Гонзага зайшов у курник і привітався по-латині; старий, байдужий до людей, неохоче глянув на нього й буркнув щось своєю мовою. Священикові одразу не сподобалось те, що ангел не розуміє божої мови і не вміє шанувати божих слуг. Потім отець Гонзага помітив, що старий надто вже схожий на земну людину: від нього тхнуло болотом, з крил звисали водорості, велике пір’я було посічене земними вітрами, й нічого в жалюгідній зовнішності старого не свідчило про велич і гідність ангела.

Священик вийшов із курника і в короткій проповіді застеріг парафіян від зайвої наївності, додавши, що крила ще ні про що не свідчать, їх мають і літак, і яструб, отже, це — атрибут не тільки ангелів, Тут же він нагадав, що саме диявол володіє неабиякими здібностями перевтілюватись і дурити необережних людей. Отець Гонзага пообіцяв написати листа єпископові, щоб той у свою чергу написав главі церкви, а той — папі й щоб, таким чином, остаточне рішення прийшло з найвищої церковної інстанції.

Умовляння отця Гонзаги не дали ніякого наслідку. Звістка про затриманого ангела поширювалася з такою швидкістю, що через деякий час у двір Пелайо набилася сила-силенна людей, і довелося викликати військо, щоб розігнати натовп, який трохи не розвалив будинок. Елісенді, яка вже втомилася вимітати з подвір’я сміття, спало на думку брати з кожного, хто хоче зайти у двір і подивитись на ангела, п’ять сентаво.

А люди йшли і йшли. Прибув навіть мандрівний цирк із повітряним гімнастом, що декілька разів пролетів над юрбою, але ніхто не звернув на нього жодної уваги. Прийшли з надією видужати химерні хворі: жінка, яка з дитинства лічила удари серця і їй уже не вистачало для цього цифр; нещасний чоловік, якому заважав спати шум зірок; сновида, який прокидався вночі й ламав усе, що робив удень, та багато інших, хвороби яких були не такі серйозні. Серед цього галасу та безладдя, від яких, здавалося, дрижала земля, Пелайо з Елісендою несподівано виявили, що в них зібралася вже кругленька сума; менш ніж за тиждень вони заповнили мідяками всі посудини, які мали в домі, а черзі бажаючих подивитись на живого ангела не видно було кінця-краю.

Очманілий від нестерпної спеки й смороду свічок, що їх віруючі ставили перед курником, ангел намагався якдалі забитися в куток. Спочатку його частували кристаликами камфори, якою, на думку тієї ж мудрої сусідки, харчувалися ангели. Але він навіть не глянув на ці ласощі; так само знехтував він стравами, які ставили біля нього ті, що приходили сповідатися, і нарешті вибрав баклажанну кашу. Здавалось, надприродне терпіння було найголовнішою доброчесністю ангела: його дзьобали кури, шукаючи космічних паразитів, недужі видирали з крил пір’я, щоб доторкнутися ними до своїх болячок, а безбожники кидали в нього камінням, щоб старий підвівся і вони змогли роздивитись на його тіло. Один сміливець навіть припік йому бік розпеченою залізякою, якою таврують бичків, бо ангел так довго не ворушився, що всі подумали, чи він, бува, вже не вмер; старий злякано підхопився, бурмочучи щось своєю незрозумілою мовою, очі його наповнилися слізьми, він змахнув крилами, здійнявши цілу хмару пилюки в курнику й викликавши страшенну паніку в натовпі. Побачивши, що ангел реагує на біль, вирішили про всяк випадок дати йому спокій.

Отець Гонзага весь час закликав паству набратися терпіння, поки не прийде вказівка від папи. Але час спливав, а папа все ще з’ясовував, чи має це надприродне створіння пуп, чи схожа його мова на арамейську, чи здатний він утриматися на кінчику голки, чи, може, зрештою, це якийсь іноземець. Листування з папою могло б тривати поки світу й сонця, якби одна подія не поклала край усій цій історії.

Сталося так, що на сільському ярмарку серед інших див мандрівний цирк показував дівчину, яка через непослух батькам перетворилася на павука. Плата в цирк була менша, ніж у двір Пелайо, до того ж цій дівчині можна було ставити скільки завгодно запитань, можна було роздивлятися на неї з усіх боків, отож ця жахлива правда не викликала ні в кого навіть найменшого сумніву. Величезний павук-тарантул завбільшки з вівцю мав голову дівчини. Страшною була не тільки її зовнішність, а й той щирий смуток, з яким ця бідолаха розповідала про своє нещастя. Якось, ще зовсім молодою, вона втекла без дозволу батьків на танці, а коли поверталася лісом додому, гучний грім прокотився небом, і воно розкололося на дві половини, із щілини вилетіла блискавка й обернула її в павука. Живилася вона виключно кульками з січеного м’яса, що їх милосердні душі кидали їй у рот. Це видовище, таке правдиве й водночас таке повчальне, відвернуло на якийсь час увагу людей від ангела, що ледве удостоював своїм поглядом смертних. Крім того, нечисленні чудеса, які приписували ангелові, були якимись сумнівними й свідчили швидше про його розумовий розлад, як-от у випадку із сліпим, до якого не повернувся зір, зате виросли три нових зуби, або у випадку з паралітиком, який так і не почав ходити, зате раптом виграв у лотерею велику суму грошей, чи з прокаженим, у якого на уражених хворобою місцях виросли соняшники. Ці чудеса, схожі більше на жарт, похитнули репутацію ангела, а жінка-павук зруйнувала її остаточно. Отець Гонзага знову міг спокійно спати, а подвір’я Пелайо знову зробилося таким безлюдним, як у ті часи, коли дощ лив три дні й краби заповзали до кімнат.

Проте господарі не мали на що нарікати. За одержані гроші вони перебудували свій будинок, зробили його двоповерховим, з балконом, розбили садок, на вікна поставили залізні грати, щоб не залітали ангели. Пелайо почав розводити кролів, тепер у нього була майже ціла кроляча ферма неподалік від села, і він відмовився назавжди від посади поліцейського. Елісенда купила собі лакові босоніжки на високих підборах, кілька барвистих шовкових суконь, у які вбиралася щонеділі, мов багата сеньйора. Єдине, що господарі залишили без зміни, то це курник; щоправда, іноді вони мили його з хлоркою і обкурювали всередині різними пахощами, щоб позбутися гострого запаху курячого посліду, який стояв у всіх закутках.

Коли хлопчик почав ходити, батьки пильнували, щоб він не наближався до курника, а коли в нього почали мінятися зуби і він звик до запаху посліду, вони забули про свій страх, і дитина тепер гралася в курнику, дротяна сітка якого поржавіла й шматками випадала. Ангел і до хлопчика ставився так само байдуже, як і до інших смертних, але покірливо, мов дворняга, терпів усі його примхи та витівки.

Одного дня хлопчик і ангел одночасно захворіли на вітряну віспу. Викликали лікаря. Він не втримався й, оглянувши ангела, знайшов у нього стільки хвороб у серці та нирках, що просто дивно було, як цей сердега ще живе на світі. Але найбільше лікаря здивували крила старого, які були настільки природними в цьому організмі, що виникало логічне запитання, чому їх позбавлені інші люди.

Минуло кілька років, і хлопчик пішов до школи.

Види тарганів з фото і описом

У природі налічується більше 4 тисяч видів тарганів, проте жити поруч з людиною пристосувалися лише деякі. У давні часи комахи вважалися символом багатства, побачити таргана уві сні означало поліпшення матеріального стану, сьогодні ж вони є ознакою антисанітарії. Адже крім того, що шкідники доставляють масу клопоту своєю присутністю, вони ще й переносять небезпечні захворювання. Які різновиди тарганів найпоширеніші, ви дізнаєтеся з цієї статті.

рудий тарган

Це один з найпоширеніших мешканців людського житла, який був завезений в Європу і Північну Америку з Південної Азії. Саме тому теплолюбний шкідник вважає за краще жити в житлових приміщеннях.

У народі цього різновиду комах дали ще одна назва – прусаки. Дорослі особини виростають до 1-1,5 см. Мають розвинені крила, що дозволяє їм планувати при стрибку. Однак літають домашні таргани недовго.

Відмінною особливістю самки рудого прусака є широке тіло з округлим черевцем, яке прикрите крилами. У рухливих самців тулуб набагато вже і стрункішою.

Розмножуються таргани статевим шляхом. Після запліднення самка матка відкладає яйця в оотеку, яку носить на собі до її дозрівання. Таких вагітних тарганів доводилося бачити багатьом. Коли сформованим німфам стає тісно в оболонці яйця, вони її проривають і виходять назовні.

Личинки тарганів не мають крил, від дорослих особин вони відрізняються маленькими розмірами і світлим забарвленням. Тіло дорослих особейможет бути різних відтінків коричневого кольору. Нижче ви можете побачити, як виглядають домашні таргани на фото.

• улюбленим місцем проживання комах є кухня, тобто, то приміщення, де завжди тепло, є їжа і вода;
• при відсутності їжі комаха здатна спожити папір, тканину, взуттєву шкіру і навіть мило;
• Проте важливою умовою для існування прусаків є наявність води. Тому навіть незначні течі, причиною яких є несправна сантехніка, будуть всіляко сприяти поширенню рудих прусаків.

Виявивши прусаків в будинку необхідно в обов’язковому порядку починати з ними боротьбу, підібравши ефективний засіб. Адже комахи не тільки псують продукти, а й є рознощиками серйозних захворювань. Хоча і не численні, але цілком можливі випадки, коли таргани кусали людей. Особливо атакам комах може бути підданий дитина, так як дитяча шкіра ніжніша і не має сторонніх запахів парфумерії або тютюну.

чорний тарган

Наступний вид таргана, що віддає перевагу жити поруч з людиною, це чорні таргани. Довжина тіла дорослої особини може досягати до 3 см. Різновид цих комах відрізняється чорно-бурим або смолисто-бурим забарвленням. Особливістю самців є довші надкрила і широке черевце. Однак до польотів комахи не пріспособлени.Как виглядає чорний домашній тарган можна побачити на представленому нижче фото.

Присутність в будинку чорних шкідників видає неприємний запах, причиною якого є феромони. Їх комахи використовують для залучення своїх побратимів.

Чорні таргани поширені практично у всіх країнах Європи, Азії і навіть Африки. Живуть в опалювальних приміщеннях, системах каналізації, а також в теплицях. Можуть зустрічатися представники даного виду і в умовах природи. Харчуються комахи як свіжими продуктами, так і недоїдками з відра для сміття.

середньоазіатський тарган

Ще один паразитує вид таргана, який найчастіше зустрічається в південних регіонах Російської Федерації і Середньої Азіі.Он може також називатися Туркестанським. Відрізнити від родичів даний вид можна по темно-чорному черевця і жовтої голові. У довжину комахи досягають до 2,5 см.

Туркестанські таракашки добре стрибають і літають на незначні відстані. Улюбленими місцями проживання комах є квартири і сміттєві смітники. Нерідко домашнього шкідника можна побачити під каменем поруч зі звалищем або купою нечистот. У харчуванні комахи віддають перевагу рослинам і харчових відходів.

На цьому види тарганів, які живуть поруч з людиною, не закінчуються. Особливістю наступного шкідника – американського таргана є вузьке довге тіло, яке виростає до 3-5 см. Опісаніеего зовнішності дуже нагадує рудого прусака. Фото домашніх тарганів даного виду можна побачити нижче.

Рухоме комаха добре літає і здатне пролазити навіть в самі непомітні щілини і тріщини. Специфічний неприємний запах, який воно видає, можна зарахувати ще до однієї його особенності.Весьма агресивний шкідник здатний вкусити домашнього вихованця. Відомі навіть випадки нападу на людей.

Даний представник тарганячого сімейства живе в умовах природи. Однак легко пристосовується і до життя поруч з людиною, змінюючи свій раціон харчування. Причому солодощі є улюбленими ласощами шкідника.

На території Російської Федерації американський тарган зустрічається набагато рідше рудого і чорного побратимів.

екзотичні таргани

Це, мабуть, найбільший варіант комах, що мешкають поруч з людиною. Такі таргани бувають до 10 см. Багато людей тримають гігантських тарганів в будинку замість домашніх вихованців. Також комах розводять і в якості їжі для плазунів тварин, так як вони досить швидко розмножуються і не вимагають особливих умов догляду. Містять їх в тераріумі, тому у таких тарганів немає гнізд. Деревна тирса і залишки їжі – це все, що потрібно для розведення комах.

Не менш екзотичні морські таргани, яких налічується близько 80 видів.

мармуровий

Прикладом такого екзотичного комахи може служити мармуровий тарган. В умовах природи він мешкає на території Південної Америки. Самки виростають до 2,5 см, самці трохи крупніше – до 3 см. Каштановий забарвлення і мармурові візерунки на поверхні тіла дають можливість виглядати таргану, як справжньому жука.

Даний вид комах мешкає у верхніх шарах землі, є всеїдних і живородних, тобто з тіла самки з’являються відразу кілька живих личинок.

Не менш популярний вид екзотичних комах, що мешкають в тераріумах. Основними характеристиками безкрилих на всіх стадіях насекомихслужат:

• міцний хітиновий покрив;
• широке черевце;
• габаритні розміри (дорослі особини можуть виростати до 8-10 см);
• окрас гігантів може варіюватися від світло-рудого до чорних тонів: великі дорослі особини мають більш світлий відтінок панцира.

Незважаючи на свої значні розміри, комахи відрізняються досить мирним характером і навіть підвищеної лякливістю. Вдень вони вважають за краще ховатися в рослинній підстилці, вибираючись назовні лише в темний час доби. На виникає небезпека гіганти реагують сильним шипінням. Такий звук комаха виробляє розташованими по всьому тілу дихальцями.

Мадагаскарський тарган – ще один вид живонароджених комах. Маленькі личинки виходять з яєць прямо в черевці самки, після чого виповзають назовні разом з фрагментами оотеки. За один раз самка здатна «народити» до 25 личинок.

Єгипетський

Це синантропних насекомоенаносіт не меншої шкоди людині і тваринам своєю присутністю. Відходами життєдіяльності єгипетський тарган забруднює продукти і корми. До того ж комахи розносять різні хвороботворні бактерії і віруси.

Таргани можуть заселяти житлові та тваринницькі приміщення, а також нори гризунів.

Даний вид комах має плоским овальної форми тілом, довжина якого не перевищує 2,5 см. Самці – володарі щільних добре розвинених крил. Забарвлення тіла темний або рудувато-бурий. Безкрилі чорно-бурі самки дуже схожі на дрібненькі черепашок. Довжина їх тіла досягає до 4-4,5 см. Фото тарганів даного виду представлено нижче.

Яйця білого кольору і розміром до 0,5 мм самки цього виду комах після запліднення відкладають в спеціальну капсулу – оотеку. Всього в одній капсулі їх може налічуватися до 18 штук.

Що з’явилися через час маленьких тарганів відрізняє від дорослих особин лише дрібні розміри (до 0,7 мм) і відсутність крил. Статевозрілими комахами дитинчата стають по події 4 линьок.